Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Седиментаційний аналіз (рос. седиментационный анализ; англ. sedimentation analysis; нім. Sedimentationsanalyse f) — послідовне виділення з зависі у воді частинок різної крупності за швидкістю їх вільного падіння (осідання) з метою одержання характеристики крупності тонкодисперсного матеріалу.
Загальний опис
Седиментаційний аналіз об'єднує сукупність методів дисперсійного (ґранулометричного) аналізу, в основі яких лежить залежність між розміром (масою) та швидкістю руху тіла у в'язкому середовищі (газі або рідині) під дією гравітаційних або відцентрових сил.
Седиментаційний аналіз охоплює найпоширеніші непрямі методи визначення величини частинок або дисперсності порошкоподібних матеріалів, аерозолів, різних грубодисперсних та колоїдних систем. Дає змогу визначати як внутрішні характеристики дисперсності, так і дисперсний (ґранулометричний, зерновий, фракційний) склад аналізованої системи, тобто частковий розподіл маси, об'єму, площі поверхні, лінійних розмірів або кількості частинок дисперсної фази за класами крупності. Основні методи С.а. — методи стаціонарної швидкості седиментації та седиментаційно-дифузійної або седиментаційної рівноваги; застосовують також методи наближення до седиментаційної рівноваги. С.а. в гравітаційному полі застосовують для грубодисперсних систем (суспензій, емульсії, пилу) з розміром часток 10−2−10−4 см. С.а. для високодисперсних систем з розміром частинок менше 10−4 см проводять в полі відцентрових сил. В практиці збагачення корисних копалин. С.а. найчастіше застосовують для матеріалів крупністю 5-50 мкм. Сучасні прилади і пристрої для С.а. повністю автоматизовані і комп'ютеризовані.
Здійснюють С.а. на приладах різної конструкції, зокрема застосовують лабораторний пристрій конструкції ЛІОТ, пристрої в яких використовується , , а також ґранулометри різних конструкцій і т.д. Розроблені також сучасні прилади і пристрої для С.а., які повністю автоматизовані і комп'ютеризовані. Так, напр., німецька фірма Fritsch випускає скануючий фото-седиментограф, що дозволяє оцінювати крупність частинок в межах від 0,5 до 500 мкм з передачею інформації для обробки на комп'ютер.
Методика проведення аналізу
Прилад (див. рис.) для вимірювання маси седиментаційного осаду встановлюють на стійкій площині. Переконатися в тому, що штанга ваг з диском зафіксована в утримуючому пристрої і не знаходиться в зачепленні з підвіскою ваг . Помістити досліджувану суспензію у вимірювальний стакан і перемішати її з допомогою магнітної мішалки або ручною мішалкою. При цьому необхідно домогтися рівномірного розподілу частинок різного ступеня дисперсності по всьому об'єму суспензії. Переконавшись у тому, що в суспензії після перемішування припинилися помітні переміщення середовища і зважених частинок, штангу ваг ввести в зачеплення з підвіскою ваг і розпочати аналіз.
Необхідно зафіксувати вимірювальною лінійкою початкове положення коромисла ваг . У перші моменти після закінчення перемішування в суспензії ще спостерігаються місцеві потоки і збурення, тому перший відлік слід проводити через деякий час : для грубодисперсних систем рекомендується 10-15 секунд. Подальше завдання зводиться до послідовного фіксування положення кінця коромисла терезів протягом всього часу осідання . Рекомендовані проміжки часу зчитування даних такі. На початку досліду відліки доцільно проводити через 30-60 сек. , у кінці досліду час між відліками збільшується до 10 −20 хв . З зазначеною періодичністю вимірюється вага осаду і отримані результати заносяться в таблицю. Заміри маси осаду припиняються, коли з часом прирощення маси стають незначними .
За одержаними даними (що зведені для зручності у таблицю) будують криву осідання P = f(τ), де P — вага седиментованого осаду, мг; τ — час осідання, сек. Потім обробляють седиментаційну криву методом побудови дотичних. Для цього на кривій вибирають 7-8 точок, відповідних різному часу осідання, і проводять дотичні до седиментаційною кривої, продовжуючи їх до перетину з віссю ординат .
Відрізки ординат, що відсікаються дотичними, дають вагу окре-мих фракцій частинок (P1, P2,..., Pn). Відрізок ординати від початку координат до першої дотичної відповідає вазі найбільш крупної фракції (P1). Останній відрізок ординати (між останньою дотичною і горизонтальною прямою, що відповідає Pmax) дає вагу частинок найбільш дрібної фракції. Останню дотичну потрібно проводити якомога ближче до горизонтальної прямої, щоб величина Pn була невеликою.
Знаючи вагу часток окремих фракцій, а також загальну вагу седиментаційного осаду (Pmax), можна визначити процентний вміст окремих фракцій.
Розмір найбільш крупних зерен rmax з достатнім наближенням визначають, проводячи дотичну до седиментаційною кривої з початку координат. Спочатку на якійсь ділянці дотична збігається з седиментаційною кривою, а потім розійдеться з нею, починаючи з часу τ0. Визначивши τ0 з графіка Р = f(τ), знаходять для нього за номограмою Стокса радіус найбільш крупних зерен rmax.
Коефіцієнт седиментації
(sedimentation coefficient)
Швидкість седиментації, поділена на прискорення сили поля (центрифужного чи гравітаційного). Виражається в секундах.
Варіант седиментаційного аналізу з використанням ваг Фігуровського
Седиментаційний аналіз на вагах Фігуровського (рис. 4) оснований на принципі гідростатичних мікроваг. Як ваги використовуються кварцова нитка (рис. 4 а) або пружина (рис. 4 б).
Для потрібної точності вимірювання відхилень ваг використовують шкалу катетометра та мікроскоп, що відзначає риску поділки на шкалі. Пульпу заливають у циліндр і збовтують. На кінці кварцової нитки або пружини підвішують чашечку та поміщають її у циліндр з досліджуваною пульпою і одночасно включають секундомір. Частинки, що осідають у чашечку, спричиняють деформацію нитки або пружини, що відзначається по шкалі мікроскопа (довжина шкали 6 мм, ціна поділки 0,1 мм). Перший відлік роблять через 10 с після того, як припиняться коливання ваг при установці чашечки, а потім через проміжки часу, відповідні переміщенню кінця коромисла ваг. Спочатку зміщення кінця коромисла достатньо велике (осідають грубі фракції), а потім стає все менше та менше, тобто седиментаційна крива носить експонентний характер (рис. 2). На осі абсцис відкладають час t, виміряний секундоміром, а на осі ординат – положення Δl краю коромисла ваг.
При високій дисперсності пульпи проміжки між окремими відліками можуть бути тривалістю в декілька годин. По експериментальній кривій седиментації знаходять функцію розподілу та визначають радіус частинок.
За допомогою седиментаційної кривої можна розрахувати вихід частинок різних розмірів і побудувати характеристику ґранулометричного складу.
Метод седиментації у відцентровому полі
Простим та зручним є метод седиментації у відцентровому полі з відбором проби з проясненої частини пульпи без зупинки центрифуги.
Установка складається з пробірочної центрифуги, пристосування (рис. 5.6) для відбору проб проясненої частини пульпи і вакуум-насоса. Усередині обертового диску центрифуги закріплений невеликий стальний циліндр 6 ємністю 5 мл. В бокові стінки циліндра впаяні чотири тонкі металічні трубки 8 діаметром 2 мм. На кінці трубок надіти гнучкі пластмасові шланги діаметром 1,2 мм. Кожний з них входе у скляну пробірку на відстань Н, яким визначається положення відлікової риски або рівень відбору проби. Циліндр закривають кришкою 4, що заґвинчується, з отвором діаметром 3 мм для входу голки 3 шприца 2. Отвір закритий ґумовою прокладкою 5.
Для відбору проб використовується медичний шприц 2 ємністю 20 мл. з якого видалений поршень. Шприц герметично з’єднаний з вакуум-насосом вакуумним шлангом 1. На шланги установлений кран для регулювання величини вакууму та часу відбору проби.
Концентрацію частинок в пробі можна визначити на фотоелектрокалориметрі, показання якого заздалегідь відградуйовані. Кількість матеріалу, що випав в осад обчислюють як різницю між масою вихідної наважки і масою частинок в пробі. Для побудови кривої осадження необхідно отримати дані про кількість осаду не менше чим при 6 – 7 експериментах з різною тривалістю центрифугування.
Седиментаційний аналіз у висхідному струмені води
Седиментаційний аналіз у висхідному струмені води дозволяє виділити фракції матеріалу різної крупності в кількості, достатній для подальших досліджень.
Аналіз виконується за допомогою приладу (рис. 6), основною частиною якого є класифікатор 5. Класифікатор складається з конічної (кут нахилу твірної 60о) і циліндричної частин.
У нижній частині класифікатора є отвір для випуску осаду, який при роботі закривається пробкою 7. У верхній частині є жолоб 9 для прийому зливу. Усередині класифікатора установлена решітка 6 з нержавіючого матеріалу, а в центрі проходить вертикальний порожнистий вал 4 з лійкою 3. До нижньої частини валу (під решіткою 6) прикріплені перфоровані лопаті мішалки 8. Вал одержує повільне обертання від електродвигуна через ремінну передачу.
Методика проведення аналізу полягає у наступному. Від досліджуваного матеріалу відбирають пробу масою 50 – 100 г, висипають у фарфорову чашку, змочують водою і перемішують ґумовою паличкою для усунення грудочок. Потім надають руху валу класифікатора, закривають випускний отвір пробкою і підготовлену пробу переносять з чашки у класифікатор. Після цього всередину вала пускають воду з напірного баку 1. Подача води регулюється краном 2.
Вода через перфоровані отвори лопатей мішалки надходить у класифікатор і утворює висхідний струмінь. Кількість води, що надходить у класифікатор, повинна забезпечити швидкість висхідного струменя у його верхньому перетині рівну кінцевій швидкості падіння граничного зерна класу, що виділяється.
Витрати води в одиницю часу вимірюються мірним циліндром і секундоміром. Відрегульовану кількість води направляють у лійку і далі у класифікатор. Злив у збірник 10 збирають до тих пір, поки він не буде чистим. Після цього регулюють нові витрати води, які необхідні для відмивки дальшого класу з частинками більшого діаметра.
Більш досконале обладнання для седиментаційного аналізу розроблено фірмою Fritsch. Вона випускає скануючий фото-седиментограф, який дозволяє оцінити крупність частинок в межах 0,5 – 500 мкм з передачею інформації на комп’ютер.
Розглянуті методи дослідження ґранулометричного складу виконуються вручну. Основними недоліками ручних методів аналізу є їх велика тривалість і вартість, необхідність застосування ручної праці, невисока точність.
Гранулометри для прямого контролю крупності матеріалу
Гранулометр конструкції інституту Механобр
Див. також Гранулометр.
Гранулометр конструкції інституту Механобр (рис. 7) в комплексі з автоматичним пробовідбирачем може використовуватись для контролю безперервних потоків корисних копалин.
Проба корисної копалини через завантажувальну лійку 1 подається на грохот 2, який складається з двох сит розташованих по спіралі; між двома краями сит є щілини. Короб грохота підвішений на амортизаторах 3. На коробі грохота закріплені дві пари дебалансів 4 з взаємно перпендикулярними осями.
Кожній парі дебалансів почергово надається рух від двох електродвигунів. Під грохотом підвішений бункер 12 з секторним затвором 10, який відкривається та закривається за допомогою електромагнітів 11 і системи важелів 9. Бункер 12 підвішений на рамі 5, яка зв’язана з магнітоанізотропним датчиком 6. Сигнал з датчика, пропорційний масі заповненого матеріалом бункера 12, направляється у випрямний блок 7, а потім у вторинний прилад 8, де цей сигнал запам'ятовується.
Дія приладу основана на тому, що на грохоті з заданою величиною чарунок проба корисної копалини розсіюється, підрешітний продукт зважується, а потім зважується й уся проба. Шляхом «ділення» сигналу, пропорційного масі підрешітного продукту, на сигнал, пропорційний масі вихідного матеріалу, розраховується процент класу крупності, що контролюється.
При розсіві проби включається перша пара дебалансів, що струшують сита. Матеріал піднімається угору по спіралі і здійснює при цьому круговий рух по поверхні сит. Тривалість грохочення вибирається достатньою для повного розсіву проби. Підрешітний продукт, що потрапив у бункер 12, зважується, і його маса запам’ятовується. Потім включається друга пара дебалансів, і рух матеріалу відбувається у протилежному напрямку. Через щілини між краями сит надрешітний продукт надходить у бункер, де зважується уже вся проба. Тривалість аналізу проби масою до 30 кг складає приблизно 2 хв при абсолютній погрішності аналізу ± 1,5 %.
Гранулометр для рудних пульп конструкції інституту НДІАвтоматика
Гранулометр для рудних пульп конструкції інституту НДІАвтоматика (рис. 8) оснований на методі мокрого експрес-аналізу.
Ґранулометр встановлений на рамі 22. Проба пульпи, що відібрана пробовідбирачем 11, подається у барабанний грохот 19, який знаходиться всередині бункера 18. Обертання грохота здійснюється від електродвигуна 12 через редуктор 13. Для затримання надрешітних продуктів у барабані при розсіві проби призначені торцева кришка 15 та клапан 17, що відкриваються розподільчим кулачком 14, якому надається рух від редуктора 13. Вода у грохот подається через трубки 21 при включенні соленоїдного вентиля 23. Бункер 18 за допомогою плеч паралелограма 20 підвішений до вимірювальних пружин 9 та 10, які врівноважують бункер 18, заповнений тільки водою. Надходження проби у барабан викликає збільшення маси бункера ΔG та переміщення униз підвішеної системи і зв’язаного з нею плунжера 8 нуль-індикатора 7. Розбаланс нуль-індикатора підвищується у підсилювачі 1 та надає руху серводвигуна 2, який обертає двигун запам’ятовуючого пристрою 3 і лекало 5. Поворот лекала призводить до переміщення важеля 6 та пружин 9 і 10 до тих пір, поки їх зусилля зрівноважать збільшення маси ΔG. Після розсіву проби та видалення підрешітного продукту зважується надрешітний продукт масою ΔG2 аналогічно масі ΔG1 (з додаванням води до заданого об’єму). Значення опорів R1 і R2 пропорційні величинам ΔG1 і ΔG2 із запам’ятовуючого пристрою 3 передаються на вторинний прилад 24 для визначення вмісту класу, що контролюється.
Вихід класу β+ визначається як співвідношення ΔG2 /ΔG1 . Проба надходить у збірник 16. Шкала 4 використовується для контролю роботи ґранулометра та його настроювання.
Тривалість аналізу однієї проби складає близько 4 хв; похибка аналізу ± 2 % від верхньої межі вимірювання.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Смирнов В.О., Білецький В.С., Шолда Р.О. Переробка корисних копалин (монографія). Донецьк: Східний видавничий дім. 2013. 600 с.
- Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк — 2010. — 496 стор.
- Білецький В. С., Смирнов В. О. Технологія збагачення корисних копалин: Посібник з грифом Мінвузу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004.- 272 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. — 344 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sedimentacijnij analiz ros sedimentacionnyj analiz angl sedimentation analysis nim Sedimentationsanalyse f poslidovne vidilennya z zavisi u vodi chastinok riznoyi krupnosti za shvidkistyu yih vilnogo padinnya osidannya z metoyu oderzhannya harakteristiki krupnosti tonkodispersnogo materialu Zagalnij opisSedimentacijnij analiz ob yednuye sukupnist metodiv dispersijnogo granulometrichnogo analizu v osnovi yakih lezhit zalezhnist mizh rozmirom masoyu ta shvidkistyu ruhu tila u v yazkomu seredovishi gazi abo ridini pid diyeyu gravitacijnih abo vidcentrovih sil Sedimentacijnij analiz ohoplyuye najposhirenishi nepryami metodi viznachennya velichini chastinok abo dispersnosti poroshkopodibnih materialiv aerozoliv riznih grubodispersnih ta koloyidnih sistem Daye zmogu viznachati yak vnutrishni harakteristiki dispersnosti tak i dispersnij granulometrichnij zernovij frakcijnij sklad analizovanoyi sistemi tobto chastkovij rozpodil masi ob yemu ploshi poverhni linijnih rozmiriv abo kilkosti chastinok dispersnoyi fazi za klasami krupnosti Osnovni metodi S a metodi stacionarnoyi shvidkosti sedimentaciyi ta sedimentacijno difuzijnoyi abo sedimentacijnoyi rivnovagi zastosovuyut takozh metodi nablizhennya do sedimentacijnoyi rivnovagi S a v gravitacijnomu poli zastosovuyut dlya grubodispersnih sistem suspenzij emulsiyi pilu z rozmirom chastok 10 2 10 4 sm S a dlya visokodispersnih sistem z rozmirom chastinok menshe 10 4 sm provodyat v poli vidcentrovih sil V praktici zbagachennya korisnih kopalin S a najchastishe zastosovuyut dlya materialiv krupnistyu 5 50 mkm Suchasni priladi i pristroyi dlya S a povnistyu avtomatizovani i komp yuterizovani Zdijsnyuyut S a na priladah riznoyi konstrukciyi zokrema zastosovuyut laboratornij pristrij konstrukciyi LIOT pristroyi v yakih vikoristovuyetsya a takozh granulometri riznih konstrukcij i t d Rozrobleni takozh suchasni priladi i pristroyi dlya S a yaki povnistyu avtomatizovani i komp yuterizovani Tak napr nimecka firma Fritsch vipuskaye skanuyuchij foto sedimentograf sho dozvolyaye ocinyuvati krupnist chastinok v mezhah vid 0 5 do 500 mkm z peredacheyu informaciyi dlya obrobki na komp yuter Metodika provedennya analizuPrilad div ris dlya vimiryuvannya masi sedimentacijnogo osadu vstanovlyuyut na stijkij ploshini Perekonatisya v tomu sho shtanga vag z diskom zafiksovana v utrimuyuchomu pristroyi i ne znahoditsya v zacheplenni z pidviskoyu vag Pomistiti doslidzhuvanu suspenziyu u vimiryuvalnij stakan i peremishati yiyi z dopomogoyu magnitnoyi mishalki abo ruchnoyu mishalkoyu Pri comu neobhidno domogtisya rivnomirnogo rozpodilu chastinok riznogo stupenya dispersnosti po vsomu ob yemu suspenziyi Perekonavshis u tomu sho v suspenziyi pislya peremishuvannya pripinilisya pomitni peremishennya seredovisha i zvazhenih chastinok shtangu vag vvesti v zacheplennya z pidviskoyu vag i rozpochati analiz Ris 1 Ris 2 Ris 3 Nomograma Stoksa Ris 4 Ris 5 Ris 6 Neobhidno zafiksuvati vimiryuvalnoyu linijkoyu pochatkove polozhennya koromisla vag U pershi momenti pislya zakinchennya peremishuvannya v suspenziyi she sposterigayutsya miscevi potoki i zburennya tomu pershij vidlik slid provoditi cherez deyakij chas dlya grubodispersnih sistem rekomenduyetsya 10 15 sekund Podalshe zavdannya zvoditsya do poslidovnogo fiksuvannya polozhennya kincya koromisla tereziv protyagom vsogo chasu osidannya Rekomendovani promizhki chasu zchituvannya danih taki Na pochatku doslidu vidliki docilno provoditi cherez 30 60 sek u kinci doslidu chas mizh vidlikami zbilshuyetsya do 10 20 hv Z zaznachenoyu periodichnistyu vimiryuyetsya vaga osadu i otrimani rezultati zanosyatsya v tablicyu Zamiri masi osadu pripinyayutsya koli z chasom priroshennya masi stayut neznachnimi Za oderzhanimi danimi sho zvedeni dlya zruchnosti u tablicyu buduyut krivu osidannya P f t de P vaga sedimentovanogo osadu mg t chas osidannya sek Potim obroblyayut sedimentacijnu krivu metodom pobudovi dotichnih Dlya cogo na krivij vibirayut 7 8 tochok vidpovidnih riznomu chasu osidannya i provodyat dotichni do sedimentacijnoyu krivoyi prodovzhuyuchi yih do peretinu z vissyu ordinat Vidrizki ordinat sho vidsikayutsya dotichnimi dayut vagu okre mih frakcij chastinok P1 P2 Pn Vidrizok ordinati vid pochatku koordinat do pershoyi dotichnoyi vidpovidaye vazi najbilsh krupnoyi frakciyi P1 Ostannij vidrizok ordinati mizh ostannoyu dotichnoyu i gorizontalnoyu pryamoyu sho vidpovidaye Pmax daye vagu chastinok najbilsh dribnoyi frakciyi Ostannyu dotichnu potribno provoditi yakomoga blizhche do gorizontalnoyi pryamoyi shob velichina Pn bula nevelikoyu Znayuchi vagu chastok okremih frakcij a takozh zagalnu vagu sedimentacijnogo osadu Pmax mozhna viznachiti procentnij vmist okremih frakcij Rozmir najbilsh krupnih zeren rmax z dostatnim nablizhennyam viznachayut provodyachi dotichnu do sedimentacijnoyu krivoyi z pochatku koordinat Spochatku na yakijs dilyanci dotichna zbigayetsya z sedimentacijnoyu krivoyu a potim rozijdetsya z neyu pochinayuchi z chasu t0 Viznachivshi t0 z grafika R f t znahodyat dlya nogo za nomogramoyu Stoksa radius najbilsh krupnih zeren rmax Koeficiyent sedimentaciyi sedimentation coefficient Shvidkist sedimentaciyi podilena na priskorennya sili polya centrifuzhnogo chi gravitacijnogo Virazhayetsya v sekundah Variant sedimentacijnogo analizu z vikoristannyam vag FigurovskogoSedimentacijnij analiz na vagah Figurovskogo ris 4 osnovanij na principi gidrostatichnih mikrovag Yak vagi vikoristovuyutsya kvarcova nitka ris 4 a abo pruzhina ris 4 b Dlya potribnoyi tochnosti vimiryuvannya vidhilen vag vikoristovuyut shkalu katetometra ta mikroskop sho vidznachaye risku podilki na shkali Pulpu zalivayut u cilindr i zbovtuyut Na kinci kvarcovoyi nitki abo pruzhini pidvishuyut chashechku ta pomishayut yiyi u cilindr z doslidzhuvanoyu pulpoyu i odnochasno vklyuchayut sekundomir Chastinki sho osidayut u chashechku sprichinyayut deformaciyu nitki abo pruzhini sho vidznachayetsya po shkali mikroskopa dovzhina shkali 6 mm cina podilki 0 1 mm Pershij vidlik roblyat cherez 10 s pislya togo yak pripinyatsya kolivannya vag pri ustanovci chashechki a potim cherez promizhki chasu vidpovidni peremishennyu kincya koromisla vag Spochatku zmishennya kincya koromisla dostatno velike osidayut grubi frakciyi a potim staye vse menshe ta menshe tobto sedimentacijna kriva nosit eksponentnij harakter ris 2 Na osi abscis vidkladayut chas t vimiryanij sekundomirom a na osi ordinat polozhennya Dl krayu koromisla vag Pri visokij dispersnosti pulpi promizhki mizh okremimi vidlikami mozhut buti trivalistyu v dekilka godin Po eksperimentalnij krivij sedimentaciyi znahodyat funkciyu rozpodilu ta viznachayut radius chastinok Za dopomogoyu sedimentacijnoyi krivoyi mozhna rozrahuvati vihid chastinok riznih rozmiriv i pobuduvati harakteristiku granulometrichnogo skladu Metod sedimentaciyi u vidcentrovomu poliProstim ta zruchnim ye metod sedimentaciyi u vidcentrovomu poli z vidborom probi z proyasnenoyi chastini pulpi bez zupinki centrifugi Ustanovka skladayetsya z probirochnoyi centrifugi pristosuvannya ris 5 6 dlya vidboru prob proyasnenoyi chastini pulpi i vakuum nasosa Useredini obertovogo disku centrifugi zakriplenij nevelikij stalnij cilindr 6 yemnistyu 5 ml V bokovi stinki cilindra vpayani chotiri tonki metalichni trubki 8 diametrom 2 mm Na kinci trubok naditi gnuchki plastmasovi shlangi diametrom 1 2 mm Kozhnij z nih vhode u sklyanu probirku na vidstan N yakim viznachayetsya polozhennya vidlikovoyi riski abo riven vidboru probi Cilindr zakrivayut krishkoyu 4 sho zagvinchuyetsya z otvorom diametrom 3 mm dlya vhodu golki 3 shprica 2 Otvir zakritij gumovoyu prokladkoyu 5 Dlya vidboru prob vikoristovuyetsya medichnij shpric 2 yemnistyu 20 ml z yakogo vidalenij porshen Shpric germetichno z yednanij z vakuum nasosom vakuumnim shlangom 1 Na shlangi ustanovlenij kran dlya regulyuvannya velichini vakuumu ta chasu vidboru probi Koncentraciyu chastinok v probi mozhna viznachiti na fotoelektrokalorimetri pokazannya yakogo zazdalegid vidgradujovani Kilkist materialu sho vipav v osad obchislyuyut yak riznicyu mizh masoyu vihidnoyi navazhki i masoyu chastinok v probi Dlya pobudovi krivoyi osadzhennya neobhidno otrimati dani pro kilkist osadu ne menshe chim pri 6 7 eksperimentah z riznoyu trivalistyu centrifuguvannya Sedimentacijnij analiz u vishidnomu strumeni vodiSedimentacijnij analiz u vishidnomu strumeni vodi dozvolyaye vidiliti frakciyi materialu riznoyi krupnosti v kilkosti dostatnij dlya podalshih doslidzhen Analiz vikonuyetsya za dopomogoyu priladu ris 6 osnovnoyu chastinoyu yakogo ye klasifikator 5 Klasifikator skladayetsya z konichnoyi kut nahilu tvirnoyi 60o i cilindrichnoyi chastin U nizhnij chastini klasifikatora ye otvir dlya vipusku osadu yakij pri roboti zakrivayetsya probkoyu 7 U verhnij chastini ye zholob 9 dlya prijomu zlivu Useredini klasifikatora ustanovlena reshitka 6 z nerzhaviyuchogo materialu a v centri prohodit vertikalnij porozhnistij val 4 z lijkoyu 3 Do nizhnoyi chastini valu pid reshitkoyu 6 prikripleni perforovani lopati mishalki 8 Val oderzhuye povilne obertannya vid elektrodviguna cherez reminnu peredachu Metodika provedennya analizu polyagaye u nastupnomu Vid doslidzhuvanogo materialu vidbirayut probu masoyu 50 100 g visipayut u farforovu chashku zmochuyut vodoyu i peremishuyut gumovoyu palichkoyu dlya usunennya grudochok Potim nadayut ruhu valu klasifikatora zakrivayut vipusknij otvir probkoyu i pidgotovlenu probu perenosyat z chashki u klasifikator Pislya cogo vseredinu vala puskayut vodu z napirnogo baku 1 Podacha vodi regulyuyetsya kranom 2 Voda cherez perforovani otvori lopatej mishalki nadhodit u klasifikator i utvoryuye vishidnij strumin Kilkist vodi sho nadhodit u klasifikator povinna zabezpechiti shvidkist vishidnogo strumenya u jogo verhnomu peretini rivnu kincevij shvidkosti padinnya granichnogo zerna klasu sho vidilyayetsya Vitrati vodi v odinicyu chasu vimiryuyutsya mirnim cilindrom i sekundomirom Vidregulovanu kilkist vodi napravlyayut u lijku i dali u klasifikator Zliv u zbirnik 10 zbirayut do tih pir poki vin ne bude chistim Pislya cogo regulyuyut novi vitrati vodi yaki neobhidni dlya vidmivki dalshogo klasu z chastinkami bilshogo diametra Bilsh doskonale obladnannya dlya sedimentacijnogo analizu rozrobleno firmoyu Fritsch Vona vipuskaye skanuyuchij foto sedimentograf yakij dozvolyaye ociniti krupnist chastinok v mezhah 0 5 500 mkm z peredacheyu informaciyi na komp yuter Rozglyanuti metodi doslidzhennya granulometrichnogo skladu vikonuyutsya vruchnu Osnovnimi nedolikami ruchnih metodiv analizu ye yih velika trivalist i vartist neobhidnist zastosuvannya ruchnoyi praci nevisoka tochnist Granulometri dlya pryamogo kontrolyu krupnosti materialuGranulometr konstrukciyi institutu Mehanobr Div takozh Granulometr Ris 7 Granulometr konstrukciyi institutu Mehanobr ris 7 v kompleksi z avtomatichnim probovidbirachem mozhe vikoristovuvatis dlya kontrolyu bezperervnih potokiv korisnih kopalin Proba korisnoyi kopalini cherez zavantazhuvalnu lijku 1 podayetsya na grohot 2 yakij skladayetsya z dvoh sit roztashovanih po spirali mizh dvoma krayami sit ye shilini Korob grohota pidvishenij na amortizatorah 3 Na korobi grohota zakripleni dvi pari debalansiv 4 z vzayemno perpendikulyarnimi osyami Kozhnij pari debalansiv pochergovo nadayetsya ruh vid dvoh elektrodviguniv Pid grohotom pidvishenij bunker 12 z sektornim zatvorom 10 yakij vidkrivayetsya ta zakrivayetsya za dopomogoyu elektromagnitiv 11 i sistemi vazheliv 9 Bunker 12 pidvishenij na rami 5 yaka zv yazana z magnitoanizotropnim datchikom 6 Signal z datchika proporcijnij masi zapovnenogo materialom bunkera 12 napravlyayetsya u vipryamnij blok 7 a potim u vtorinnij prilad 8 de cej signal zapam yatovuyetsya Diya priladu osnovana na tomu sho na grohoti z zadanoyu velichinoyu charunok proba korisnoyi kopalini rozsiyuyetsya pidreshitnij produkt zvazhuyetsya a potim zvazhuyetsya j usya proba Shlyahom dilennya signalu proporcijnogo masi pidreshitnogo produktu na signal proporcijnij masi vihidnogo materialu rozrahovuyetsya procent klasu krupnosti sho kontrolyuyetsya Pri rozsivi probi vklyuchayetsya persha para debalansiv sho strushuyut sita Material pidnimayetsya ugoru po spirali i zdijsnyuye pri comu krugovij ruh po poverhni sit Trivalist grohochennya vibirayetsya dostatnoyu dlya povnogo rozsivu probi Pidreshitnij produkt sho potrapiv u bunker 12 zvazhuyetsya i jogo masa zapam yatovuyetsya Potim vklyuchayetsya druga para debalansiv i ruh materialu vidbuvayetsya u protilezhnomu napryamku Cherez shilini mizh krayami sit nadreshitnij produkt nadhodit u bunker de zvazhuyetsya uzhe vsya proba Trivalist analizu probi masoyu do 30 kg skladaye priblizno 2 hv pri absolyutnij pogrishnosti analizu 1 5 Granulometr dlya rudnih pulp konstrukciyi institutu NDIAvtomatika Granulometr dlya rudnih pulp konstrukciyi institutu NDIAvtomatika ris 8 osnovanij na metodi mokrogo ekspres analizu Ris 8 Granulometr vstanovlenij na rami 22 Proba pulpi sho vidibrana probovidbirachem 11 podayetsya u barabannij grohot 19 yakij znahoditsya vseredini bunkera 18 Obertannya grohota zdijsnyuyetsya vid elektrodviguna 12 cherez reduktor 13 Dlya zatrimannya nadreshitnih produktiv u barabani pri rozsivi probi priznacheni torceva krishka 15 ta klapan 17 sho vidkrivayutsya rozpodilchim kulachkom 14 yakomu nadayetsya ruh vid reduktora 13 Voda u grohot podayetsya cherez trubki 21 pri vklyuchenni solenoyidnogo ventilya 23 Bunker 18 za dopomogoyu plech paralelograma 20 pidvishenij do vimiryuvalnih pruzhin 9 ta 10 yaki vrivnovazhuyut bunker 18 zapovnenij tilki vodoyu Nadhodzhennya probi u baraban viklikaye zbilshennya masi bunkera DG ta peremishennya uniz pidvishenoyi sistemi i zv yazanogo z neyu plunzhera 8 nul indikatora 7 Rozbalans nul indikatora pidvishuyetsya u pidsilyuvachi 1 ta nadaye ruhu servodviguna 2 yakij obertaye dvigun zapam yatovuyuchogo pristroyu 3 i lekalo 5 Povorot lekala prizvodit do peremishennya vazhelya 6 ta pruzhin 9 i 10 do tih pir poki yih zusillya zrivnovazhat zbilshennya masi DG Pislya rozsivu probi ta vidalennya pidreshitnogo produktu zvazhuyetsya nadreshitnij produkt masoyu DG2 analogichno masi DG1 z dodavannyam vodi do zadanogo ob yemu Znachennya oporiv R1 i R2 proporcijni velichinam DG1 i DG2 iz zapam yatovuyuchogo pristroyu 3 peredayutsya na vtorinnij prilad 24 dlya viznachennya vmistu klasu sho kontrolyuyetsya Vihid klasu b viznachayetsya yak spivvidnoshennya DG2 DG1 Proba nadhodit u zbirnik 16 Shkala 4 vikoristovuyetsya dlya kontrolyu roboti granulometra ta jogo nastroyuvannya Trivalist analizu odniyeyi probi skladaye blizko 4 hv pohibka analizu 2 vid verhnoyi mezhi vimiryuvannya Div takozhAnaliz mineralnoyi sirovini Sedimentaciya Granulometrichnij analiz Fotosedimentacijnij analiz Svedberg Koeficiyent Svedberga Metod ArchibaldaDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Smirnov V O Bileckij V S Sholda R O Pererobka korisnih kopalin monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim 2013 600 s Smirnov V O Sergyeyev P V Bileckij V S Tehnologiya zbagachennya vugillya Navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 476 s Smirnov V O Bileckij V S Flotacijni metodi zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim NTSh Doneck 2010 496 stor Bileckij V S Smirnov V O Tehnologiya zbagachennya korisnih kopalin Posibnik z grifom Minvuzu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2004 272 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Papushin Yu L Smirnov V O Bileckij V S Doslidzhennya korisnih kopalin na zbagachuvanist Doneck Shidnij vidavnichij dim 2006 344 s