Севостьянчик Дмитро Олександрович

Дмитро́ Олекса́ндрович Севостья́нчик (17.05.1991, Покровське — 29.08.2014, Іловайськ Донецької області) — лейтенант Збройних сил України.

Севостьянчик Дмитро Олександрович
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	17 травня 1991(1991-05-17) Покровське, Дніпропетровська область
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (23 роки) Іловайськ
Alma Mater	Академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного (2014)
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська і артилерія
Формування	55 ОАБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Командування
командир взводу звукометричної розвідки
Нагороди та відзнаки
Севостьянчик Дмитро Олександрович у Вікісховищі

Один з 4 кращих випускників академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2014 року.

Командир взводу звукометричної розвідки, 55-та окрема артилерійська бригада. Загинув при виході з Іловайського котла.

Життєпис

Загальну середню освіту спочатку здобував у неповній середній школі № 2, а згодом у стінах Покровського ліцею. Через математичний склад розуму пріоритетними у вивченні для Дмитра стали точні науки. Навчання в ліцеї поєднував із опануванням основ музики в дитячій музичній школі. Однокласники цінували в ньому добре почуття гумору, вміння обіграти будь-який кумедний випадок та доповнити його дотепними коментарями. У підлітковому віці майбутній офіцер вирішив, що нестиме службу в лавах Збройних Сил України.

Військова освіта

Вступив до Донецького військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, в якому навчався протягом двох років.

Згодом — вступ до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет ракетних військ та артилерії.

З перших навчальних днів, склавши військову присягу, пройшовши курс молодого бійця і вже перебуваючи у статусі курсанта, Дмитро продемонстрував потенціал, згодом прийнявши обов'язки командира відділення навчальної групи факультету ракетних військ і артилерії. Дмитро був відмінником навчання, його ім'я завжди фігурувало серед найкращих опановувачів професії, активно брав участь у конференціях, спортивних змаганнях.

У червні 2014 року закінчив академію з відзнакою, здобувши кваліфікацію професіонала електромеханіки і офіцера військового управління тактичного рівня. Із випуском отримав лейтенантські погони, а також одну з чотирьох золотих медалей, якими нагородили випускників академії 2014 року. Відзнакою за сумлінну працю став також годинник від начальника Академії сухопутних військ Павла Ткачука, вручений 21 червня 2014 року в день випуску.

Участь у бойових діях

22 червня 2014 року молоді офіцери-випускники відправились у заздалегідь визначені військові частини приймати посади. Дмитро був скерований до 55-ї окремої артилерійської бригади. Оскільки вишкіл був пройдений, Дмитро зайнявся ремонтом техніки.

Згодом офіцер разом з бойовими товаришами був направлений у зону бойових дій, де був призначений командиром взводу батареї звукометричної розвідки 41-го дивізіону артилерійської розвідки.

Останнім місцем дислокації батареї був блокпост 39-06 поблизу с. Многопілля Донецької області. Кінець серпня став новим етапом українсько-російської війни — зі сторони кордону поступово насувалися російські танки, а до Дня Незалежності України військовиків оточив противник.

Докладніше: Бої за Іловайськ

За повідомленням очевидця, вранці 29 серпня Дмитро на військовій техніці рухався в колоні так званим «гуманітарним коридором», який піддався нещадному обстрілу противника, та зазнав осколкового поранення, несумісного з життям. Загинув разом з бойовим побратимом — Іваном Габчаком. Вантажівка ЗІЛ, у якій їхали в колоні лейтенанти Іван Габчак, Дмитро Севостьянчик і солдат Михайло Васін (за кермом), під обстрілами заглухла неподалік с. Новокатеринівка Старобешівського району. Васін помер в машині від поранень, Севостьянчик вистрибнув з машини. Габчак, з двома пробитими ногами, доповз до кукурудзяного поля.

Поховання Дмитра Севостьянчика відбулося 5 вересня 2014 року на батьківщині.

Без Дмитра лишились батьки Севостьянчик Віта Дмитрівна і Севостьянчик Олександр Васильович.

Нагороди та відзнаки

• 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Вшанування

• 18 жовтня 2015 у смт Покровське на будівлі Покровського ліцею, де навчався Дмитро Севостьянчик, йому відкрито меморіальну дошку.
• Іловайський Хрест (посмертно)
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 35
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії

Примітки

1. (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
2. В Академії сухопутних військ відбувся урочистий ритуал чергового випуску молодих лейтенантів | Національна академія сухопутних військ. www.asv.gov.ua. Процитовано 26 лютого 2019.
3. Васильчук, Геннадій (2016). Усна історія російсько-української війни (2014-2016 роки) (англ.). Український інститут національної пам'яті. ISBN .
4. Покровський район
5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №838/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 26 лютого 2019.
6. Севостьянчик Дмитро Олександрович лейтенант - Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал. ukraine-memorial.org. Процитовано 26 лютого 2019.
7. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

• Севостьянчик Дмитро Олександрович // Книга пам'яті
• В Академії сухопутних військ відбувся урочистий ритуал чергового випуску молодих лейтенантів
• Поіменний список втрат // МО України [Архівовано з першоджерела 22 травня 2016.]
• Пам'яті героїв Запорізького краю
• Український Меморіал