Сеа, сєа (івр. סאה) — одиниця вимірювання сипучих речовин стародавнього походження, що використовується у Галасі (єврейський закон), що становить одну третину від , або . З точки зору обивателя, це дорівнює 144 середнього розміру яйцям, або приблизно 9 США, або 8,5 літрам. Її розмір у сучасних одиницях істотно розрізняється в залежності від критеріїв, що використовувані для визначення.
Біблійна сеа
За словами головного редактора двох біблійних довідників Герберта Дж. Мея, міра бат може бути археологічно встановлена у приблизно 5,75 галонів США (22 літри) за позначками на глеку, виявленому у з позначкою «бат» й «княжий бат». Використовуючи стандарт бата, який встановлено у приблизно 22 літри, 1 сеа складає приблизно 7,3 літри або 7,3 дм3.
Єврейська навчальна Біблія оцінює біблійну сеа у 7,7 літрів (2,0 галони США).
Сеа у ортодоксальному юдаїзмі
У контексті мікві, 40 сеа (292 літри) є мінімальним об'ємом води необхідним для надання тілесного очищення після занурення. За класичними правилами міква має бути наповнена водою достатньою для покриття тіла середнього розміру людини. На основі мікві з мінімальними розмірами у 3 ліктя глибиною, 1 лікоть завширшки й 1 лікоть довжини необхідний об'єм води вирахований у 40 сеа. Точний об'єм сеа обговорюється й класична рабинська література визначає його тільки у 144 яйця. У деяких ортодоксальних єврейських колах існує схильність слідувати строгим постановам , або Еліягу з Вільно, чия думка полягає в тому, що розмір яєць поступово стає менше з роками, тому потрібна більша міра. Відповідно до цієї точки зору, 1 сеа становить 14,3 літра, й тому обмивальна міква для досягнення ритуальної чистоти у 40 сеа повинна містити щонайменше 575 літрів.
Незгодні і ті, хто вважає, що яйця сьогодні є однакові за розміром з яйцями, що використовувалися для вимірюванні рабином (1829—1908), автором , й рабином Шеломо Кора, покійним головним рабином Бней-Браком, серед інших, випробувавши тригонометричні розрахунки за обсягом борошна необхідного, щоб відокремити (дорівнює 43.2 яйцям), яке, на думку Маймоніда, може бути виміряне шляхом заповнення площі у 10х10 пальців й глибиною у 3,111 пальця (палець ширини є ширина великого пальця у приблизно 2,5 см, тобто у 1 дюйм). Тим самим вони встановили, що середні яйця сучасності не зменшилися у розмірах.
Див. також
Коментарі
- приблизно 3 коку (міра), приблизно 116 мальтійських , приблизно 126 імперських галонів, приблизно 143 бирманських тин, and приблизно 150 галонів рідини США
Примітки
- (ed.), , Oxford University Press: Oxford 1977, Appendix II (Liquid and Dry Measure), p. 798
- The Interpreter's Bible, Buttrick ed., Abingden Press, Nashville, 1956, volume VI, p. 317 (p155 in the Internet Archive copy of the text)
- Adele Berlin; Marc Zvi Brettler (2004). The Jewish Study Bible: Jewish Publication Society Tanakh Translation. Oxford University Press. с. 2105. ISBN .
- 4b
- 31a
- , 18:17
- (Yoreh De'ah 324:6-7)
- Shelomo Qorah, Arikhat Shulhan — Yilkut Chaim, vol. 13, Bnei Brak 2012, p. 210
- Code of Jewish Law (Hil. Bikkurim 6:15); see Commentary ibid.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sea syea ivr סאה odinicya vimiryuvannya sipuchih rechovin starodavnogo pohodzhennya sho vikoristovuyetsya u Galasi yevrejskij zakon sho stanovit odnu tretinu vid abo Z tochki zoru obivatelya ce dorivnyuye 144 serednogo rozmiru yajcyam abo priblizno 9 SShA abo 8 5 litram Yiyi rozmir u suchasnih odinicyah istotno rozriznyayetsya v zalezhnosti vid kriteriyiv sho vikoristovuvani dlya viznachennya Biblijna seaZa slovami golovnogo redaktora dvoh biblijnih dovidnikiv Gerberta Dzh Meya mira bat mozhe buti arheologichno vstanovlena u priblizno 5 75 galoniv SShA 22 litri za poznachkami na gleku viyavlenomu u z poznachkoyu bat j knyazhij bat Vikoristovuyuchi standart bata yakij vstanovleno u priblizno 22 litri 1 sea skladaye priblizno 7 3 litri abo 7 3 dm3 Yevrejska navchalna Bibliya ocinyuye biblijnu sea u 7 7 litriv 2 0 galoni SShA Sea u ortodoksalnomu yudayizmiU konteksti mikvi 40 sea 292 litri ye minimalnim ob yemom vodi neobhidnim dlya nadannya tilesnogo ochishennya pislya zanurennya Za klasichnimi pravilami mikva maye buti napovnena vodoyu dostatnoyu dlya pokrittya tila serednogo rozmiru lyudini Na osnovi mikvi z minimalnimi rozmirami u 3 liktya glibinoyu 1 likot zavshirshki j 1 likot dovzhini neobhidnij ob yem vodi virahovanij u 40 sea Tochnij ob yem sea obgovoryuyetsya j klasichna rabinska literatura viznachaye jogo tilki u 144 yajcya U deyakih ortodoksalnih yevrejskih kolah isnuye shilnist sliduvati strogim postanovam abo Eliyagu z Vilno chiya dumka polyagaye v tomu sho rozmir yayec postupovo staye menshe z rokami tomu potribna bilsha mira Vidpovidno do ciyeyi tochki zoru 1 sea stanovit 14 3 litra j tomu obmivalna mikva dlya dosyagnennya ritualnoyi chistoti u 40 sea povinna mistiti shonajmenshe 575 litriv Nezgodni i ti hto vvazhaye sho yajcya sogodni ye odnakovi za rozmirom z yajcyami sho vikoristovuvalisya dlya vimiryuvanni rabinom 1829 1908 avtorom j rabinom Shelomo Kora pokijnim golovnim rabinom Bnej Brakom sered inshih viprobuvavshi trigonometrichni rozrahunki za obsyagom boroshna neobhidnogo shob vidokremiti dorivnyuye 43 2 yajcyam yake na dumku Majmonida mozhe buti vimiryane shlyahom zapovnennya ploshi u 10h10 palciv j glibinoyu u 3 111 palcya palec shirini ye shirina velikogo palcya u priblizno 2 5 sm tobto u 1 dyujm Tim samim voni vstanovili sho seredni yajcya suchasnosti ne zmenshilisya u rozmirah Div takozhKomentaripriblizno 3 koku mira priblizno 116 maltijskih priblizno 126 imperskih galoniv priblizno 143 birmanskih tin and priblizno 150 galoniv ridini SShAPrimitki ed Oxford University Press Oxford 1977 Appendix II Liquid and Dry Measure p 798 The Interpreter s Bible Buttrick ed Abingden Press Nashville 1956 volume VI p 317 p155 in the Internet Archive copy of the text Adele Berlin Marc Zvi Brettler 2004 The Jewish Study Bible Jewish Publication Society Tanakh Translation Oxford University Press s 2105 ISBN 978 0 19 529751 5 4b 31a 18 17 Yoreh De ah 324 6 7 Shelomo Qorah Arikhat Shulhan Yilkut Chaim vol 13 Bnei Brak 2012 p 210 Code of Jewish Law Hil Bikkurim 6 15 see Commentary ibid