Світогірська ГЕС — гідроелектростанція у Ленінградській області Росії. Знаходячись між ГЕС Іматра (вище по течії у Фінляндії) та Лісогірською ГЕС, входить до складу каскаду на річці Вуоксі, яка дренує озерну систему Саймаа та тече до Ладозького озера.
Світогірська ГЕС | |
---|---|
61°06′17″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 61.10484580002777477° пн. ш. 28.83913280002778023° сх. д.Координати: 61°06′17″ пн. ш. 28°50′20″ сх. д. / 61.10484580002777477° пн. ш. 28.83913280002778023° сх. д. | |
Країна | Росія |
Адмінодиниця | Свєтогорськ |
Стан | діюча |
Річка | Вуоксі |
Каскад | каскад на Вуоксі |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1945—1947 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 122 МВт |
Середнє річне виробництво | 662 млн кВт·год |
Тип ГЕС | руслово-греблева |
Розрахований напір | 15 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Каплан |
Кількість та марка турбін | 4 Силові машини |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Силові машини |
Потужність гідроагрегатів | 4х30,5 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна |
Висота греблі | 23 м |
Довжина греблі | 131 м |
ЛЕП | 110 |
Власник | ТГК-1 |
Світогірська ГЕС | |
Мапа | |
Світогірська ГЕС у Вікісховищі |
У 1908 році на місці Світлогірської станції ввели в дію ГЕС Енсо, котра забезпечувала електроенергією заводи фінського концерну EGT (Enso Gutzeit Tornator) та до початку 1930-х пройшла через кілька етапів розширення. Втім, цього все одно було недостатньо, тому в кінці зазначеного десятиліття почалось будівництво нової, значно потужнішої ГЕС. А вже у 1940-му цей недобудований об'єкт разом з оточуючими фінськими територіями захопив Радянський Союз. В подальшому протягом 1941—1944 років майданчик станції знов контролювали фіни, які продовжили будівництво та навіть здійснили тестовий пуск обладнання, але у підсумку території остаточно відійшли до СРСР, де в 1945—1947 роках і здійснили введення гідроагрегатів в експлуатацію.
У межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 23 метра та довжиною 131 метр, яка утримує водосховище з площею поверхні 3,2 км2 та об'ємом 28,8 млн м3 (корисний об'єм 9,5 млн м3).
Інтегрований у греблю машинний зал обладнали чотирма турбінами типу Каплан потужністю по 23,3 МВт, які в 2009—2012 замінили на нові з показниками по 30,5 МВт. Вони використовують напір у 15 метрів та забезпечують виробництво 662 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.
Примітки
- ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГИЯ. ГИДРОЭЛЕКТРОСТАНЦИИ РОССИИ (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svitogirska GES gidroelektrostanciya u Leningradskij oblasti Rosiyi Znahodyachis mizh GES Imatra vishe po techiyi u Finlyandiyi ta Lisogirskoyu GES vhodit do skladu kaskadu na richci Vuoksi yaka drenuye ozernu sistemu Sajmaa ta teche do Ladozkogo ozera Svitogirska GES61 06 17 pn sh 28 50 20 sh d 61 10484580002777477 pn sh 28 83913280002778023 sh d 61 10484580002777477 28 83913280002778023 Koordinati 61 06 17 pn sh 28 50 20 sh d 61 10484580002777477 pn sh 28 83913280002778023 sh d 61 10484580002777477 28 83913280002778023Krayina RosiyaAdminodinicyaSvyetogorskStandiyuchaRichkaVuoksiKaskadkaskad na VuoksiRoki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1945 1947Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist122 MVtSerednye richne virobnictvo662 mln kVt godTip GESruslovo greblevaRozrahovanij napir15 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinKaplanKilkist ta marka turbin4 Silovi mashiniKilkist ta marka gidrogeneratoriv4 Silovi mashiniPotuzhnist gidroagregativ4h30 5 MVtOsnovni sporudiTip greblibetonnaVisota grebli23 mDovzhina grebli131 mLEP110VlasnikTGK 1Svitogirska GESMapa Svitogirska GES u Vikishovishi U 1908 roci na misci Svitlogirskoyi stanciyi vveli v diyu GES Enso kotra zabezpechuvala elektroenergiyeyu zavodi finskogo koncernu EGT Enso Gutzeit Tornator ta do pochatku 1930 h projshla cherez kilka etapiv rozshirennya Vtim cogo vse odno bulo nedostatno tomu v kinci zaznachenogo desyatilittya pochalos budivnictvo novoyi znachno potuzhnishoyi GES A vzhe u 1940 mu cej nedobudovanij ob yekt razom z otochuyuchimi finskimi teritoriyami zahopiv Radyanskij Soyuz V podalshomu protyagom 1941 1944 rokiv majdanchik stanciyi znov kontrolyuvali fini yaki prodovzhili budivnictvo ta navit zdijsnili testovij pusk obladnannya ale u pidsumku teritoriyi ostatochno vidijshli do SRSR de v 1945 1947 rokah i zdijsnili vvedennya gidroagregativ v ekspluataciyu U mezhah proektu richku perekrili betonnoyu grebleyu visotoyu 23 metra ta dovzhinoyu 131 metr yaka utrimuye vodoshovishe z plosheyu poverhni 3 2 km2 ta ob yemom 28 8 mln m3 korisnij ob yem 9 5 mln m3 Integrovanij u greblyu mashinnij zal obladnali chotirma turbinami tipu Kaplan potuzhnistyu po 23 3 MVt yaki v 2009 2012 zaminili na novi z pokaznikami po 30 5 MVt Voni vikoristovuyut napir u 15 metriv ta zabezpechuyut virobnictvo 662 mln kVt god elektroenergiyi na rik Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 110 kV PrimitkiVOZOBNOVLYaEMAYa ENERGIYa GIDROELEKTROSTANCII ROSSII PDF