Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотексто

Світлана Белінська

Світлана Белінська
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (квітень 2021)
Тема цієї статті може не відповідати . Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на , які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути , або . (квітень 2021)

Світлана Борисівна Белінська (нар. 13 серпня 1956, Погребище) — український краєзнавець, активний член Національної спілки краєзнавців України, перший лауреат краєзнавчої премії імені Олекси Романця (2010). Завідувач науково-дослідного експозиційного відділу археології, історії середніх віків та нового часу Чернівецького обласного краєзнавчого музею (1999—2020).

Життєпис

Народилася 13 серпня 1956 року в Погребищі, Вінницької області.

Закінчила Погребищенську загальноосвітню середню школу у 1973 році.

Переїхала в Чернівці у 1973 році.

Навчалась у Чернівецькому державному університеті на історичному факультеті (1975-1980).

З 17 листопада 1980 року працює в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї.

Пройшла шлях від наукового співробітника до керівника науково експозиційного відділу археології, середніх віків і нової історії краю, який є одним із основних підрозділів музею, охоплює та висвітлює один із найбільших в історичному вимірі тисячолітній проміжок часу від найдавніших часів до кінця XIX століття.

Наукова діяльність

Белінська С. Б. є членом вченої та науково-методичної ради музею, членом організаційного комітету по проведенню наукових конференций музею. Бере активну участь у наукових нарадах, семінарах, всеукраїнських та міжнародних конференціях.

Белінською С. Б. розроблені наукові концепції та тематико-експозиційні плани постійнодіючих наукових експозицій Чернівецького обласного краєзнавчого музею. Під її керівництвом у надзвичайно короткі терміни у 2003 році було створено постійну експозицію «Буковина у складі Австрійської імперії 1774—1918 pp», а у 2008 році — експозицію «Буковина у складі Молдавського князівства у II половині XIV — 70 роках XVIII ст. ст.. Родзинкою виставкової роботи музею стала стаціонарна виставка «Панське місто» створена під керівництвом Белінської С. Б. у 2010 році. У 2020 році завершила створення постійнодіючої експозиції відділу розділом «Археологія краю від найдавніших часів до середини ХІІІ ст.».

Регулярно бере участь у наукових семінарах на базі факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Археологія Буковини: здобутки та перспективи». Зібрала, науково опрацювала та здала в фонди понад 1000 предметів історико-краєзнавчого характеру. Була ініціатором створення нової колекції писанок з різних регіонів краю.

Брала активну участь в їх консервації. Белінська С. Б. здійснює наукову розробку екскурсій, лекцій, науково-освітніх заходів, які мають глибоке наукове підґрунтя. Веде наукову пропаганду краєзнавчих знань шляхом виступів у ЗМІ. Провела опрацювання наукових матеріалів, підготувала до друку та опублікувала буклети «Писанкарство Буковини», «Букова віть Австрійської монархії», науковий путівник «Відгомін століть», який висвітлює історію Буковини періоду входження до складу Молдавського князівства, а також Австро-Угорської монархії. Белінська С. Б. активно співпрацює з науковцями інших відділів музею, установ і організацій.

Публікації

Белінська С. Б. активно займається науково-пошуковою роботою, результатом якої стали численні наукові довідки, статті, буклети, матеріали яких послужили основою для багатьох однойменних наукових публікацій в музейних щорічниках, наукових збірниках:

  • Відгомін століть [Текст]: за матер. експозиції Чернівецького краєзнавчого музею / Упр. культ. Чернівецької облдержадмін., Чернівецький краєзнавчий музей ; уклад.: С. Б. Белінська, О. П. Затуловська, Л. В. Колодій. — Чернівці: Букрек, 2011. — 24 с.
  • «Працювати так, як він то робив» [Текст]: [до 105-ї річниці від дня народж. архітектора Й. Главки] / С. Белінська // Доба. — 2013. — 7 берез. (ч. 10). — С. 13.
  • Подарунок Францу Йосифу, або як народжувався Чернівецький університет [Текст]: [про відкриття ун-ту] / С. Белінська // Доба. — 2015. — 8 жовт. (ч. 39). — С. 5
  • Фортеця «Черн», або дещо про історію міста Чернівці [Текст]: [про історію м. Чернівці та першу письмову згадку про місто] / С. Белінська // Доба. — 2015. — 1 жовт. (ч. 38). — С. 6.
  • «Він служить всім нам приміром, як треба служити своєму народові» [Текст]: [про творця чернів. кам'яної казки найуспішнішого архітектора часів Австро-Угорщини вченого мецената — Й. Главки] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 11 лют. (ч. 5). — С. 6.
  • Садогурська монетарня, або як «гарматні гроші» Садгору нагородили [Текст]: [з історії заснування монетного двору] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 18 лют. (ч. 6). — С. 13.
  • «Мрія із оксамиту та золота»: до 100-річчя від дня смерті архітектора Фердинанда Фельнера, який збудував Чернівецький театр [Текст] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 10 берез. (ч. 9). — С. 6.
  • Європейське упорядкування: 230 років тому в Чернівцях було створено магістрат [Текст]: [історія — «Міське упорядкування». Є згадка про А. Кохановського] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 21 квіт. (ч. 15). — С. 6.
  • «Спогад не покину по зеленій Буковині», або про перший візит Лесі Українки на Буковину [Текст] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 28 квіт. (ч. 16). — С. 6.
  • Музей з вулиці Лілейної [Текст]: [зародження музейної справи на Буковині та про ініціаторів створення краєзнавчого музею] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 19 трав. (ч. 18). — С. 6
  • Як Франц-Йосиф ярмаркував, або дещо з 230-річчя Петрівського ярмарку у Чернівцях [Текст] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 7 лип. (ч. 23). — С. 6.
  • Найобізнаніший історик Буковини [Текст]: [про історика Раймунда-Фрідріха Кайндля] / С. Белінська // Доба. — 2016. — 11 серп. (ч. 28). — С. 6.
  • Історія великого українського Святителя Петра Могили [Текст]: [про славного уродженця Буковини, фундатора духовності, культури та освіти в Україні і Східній Європі — П. Могили] / С. Белінська // Буковинське віче. — 2017. — 19 січ. (№ 2). — С. 1, 2.
  • Перший хірург Буковини [Текст]: [про чернівчанина В. Д. Залозецького — першого лікаря-хірурга Буковини] / С. Белінська // Буковинське віче. — 2017. — 2 берез. (№ 8). — С. 1.
  • З історії створення археологічної експозиції Чернівецького обласного краєзнавчого музею [Текст] / С. Белінська, О. Ротар // Археологія Буковини: здобутки та перспективи: тези доповідей ІІ наукового семінару (м. Чернівці, 6 грудня 2018 р.). — Чернівці, 2018. — С. 15-17.

Нагороди

У 2010 році відповідно до рішення Чернівецької обласної державної адміністрації, обласного управління культури, подання наукової частини Чернівецького обласного краєзнавчого музею Белінська Світлана Борисівна стала першим лауреатом краєзнавчої премії імені Олекси Романця в номінації «За створення музеїв, стаціонарних експозицій, виставок на основі досліджених, науково описаних та взятих на облік історико-краєзнавчих, етнографічних, мистецьких цінностей, збереження музейних пам'яток».

Джерела і посилання

  1. Науково-експозиційний відділ археології, історії середніх віків та нової історії краю [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] Чернівецького обласного краєзнавчого музею
  2. Науково-дослідний експозиційний відділ археології, історії середніх віків та нової історії краю [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] Чернівецького обласного краєзнавчого музею
  3. Чернівецький краєзнавчий музей
  4. Премія імені Олекси Романця
  5. Краєзнавці Буковини отримали премію імені Олекси Романця
  6. Відгомін століть: за матеріалами експозиції Чернівецького краєзнавчого музею / укл.: С. В. Белінська, О. П. Затуловська, Л. В. Колодій. – Чернівці: Букрек, 2011. – 24 с.
  7. Белінська Світлана Борисівна // Лауреати обласної премії імені Олекси Романця за розвиток краєзнавства, збереження культурної спадщини Буковини (2010 - 2015) : біобібліогр. покажч. - Чернівці, 2016. - Вип. 1. - С. 9-12. ББК 71.4(4УКР-4ЧЕН)п7
  8. Белінська С., Ротар О. З історії створення археологічної експозиції Чернівецького обласного краєзнавчого музею [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.] //Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей ІІ наукового семінару (м. Чернівці, 6 грудня 2018 р.). – Чернівці: Технодрук, 2018. – 109 с.
  9. Белінська С. Дослідник, першовідкривач, учитель //Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей ІІІ міжнародного наукового семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження відомого науковця Бориса Тимощука (м. Чернівці, 13 грудня 2019 р.). – Чернівці: Технодрук, 2019. – 176 с.
  10. Белінська С. Відображення давньої та середньовічної історії в археологічній експозиції Чернівецького обласного краєзнавчого музею //Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей IV міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 11 грудня 2020 р.). – Чернівці: Технодрук, 2020. – 238 с.

Примітки

  1. (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  2. . regmuscv.io.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 3 квітня 2021.
  3. . regmus.cv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  4. Berzovan, Alexandru; Старенький, Ігор; Руснак, Олександр; Il&#39, Mykola; kiv; Nechytaylo, Pavlo; Gorbanenko, Sergey; Mordovin, Maxim; Ridush, Bogdan. (англ.). Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  5. Petru, Niculica Bogdan; Berzovan, Alexandru; Németh, Fruzsina Alexandra; Руснак, Олександр; Rakonczay, Rita; Gorbanenko, Sergey; Kalinichenko, Vitaliy; Zhelaha, Dmytro; Il&#39, Mykola. Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей IV міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 11 грудня 2020 р.). – Чернівці: Технодрук, 2020. – 238 с. (англ.). Процитовано 3 квітня 2021.
  6. (укр.), архів оригіналу за 29 вересня 2020, процитовано 3 квітня 2021
  7. Чернівецький репортер - 17 листопада 2020 р (укр.), процитовано 3 квітня 2021
  8. В Чернівецькому краєзнавчому музеї представили вітальну грамоту Австрійського імператора Франца Йоси (укр.), процитовано 3 квітня 2021
  9. Тисячолітні прикраси та флейти з рогу: у музеї Чернівців нова виставка. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 3 квітня 2021.
  10. . regmus.cv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  11. Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка. 176.120.37.183. Процитовано 3 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  12. Zaxid.net. На Буковині вперше присуджено премію імені Олекси Романця. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 3 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki kviten 2021 Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena kviten 2021 Svitlana Borisivna Belinska nar 13 serpnya 1956 Pogrebishe ukrayinskij krayeznavec aktivnij chlen Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini pershij laureat krayeznavchoyi premiyi imeni Oleksi Romancya 2010 Zaviduvach naukovo doslidnogo ekspozicijnogo viddilu arheologiyi istoriyi serednih vikiv ta novogo chasu Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu 1999 2020 ZhittyepisNarodilasya 13 serpnya 1956 roku v Pogrebishi Vinnickoyi oblasti Zakinchila Pogrebishensku zagalnoosvitnyu serednyu shkolu u 1973 roci Pereyihala v Chernivci u 1973 roci Navchalas u Cherniveckomu derzhavnomu universiteti na istorichnomu fakulteti 1975 1980 Z 17 listopada 1980 roku pracyuye v Cherniveckomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi Projshla shlyah vid naukovogo spivrobitnika do kerivnika naukovo ekspozicijnogo viddilu arheologiyi serednih vikiv i novoyi istoriyi krayu yakij ye odnim iz osnovnih pidrozdiliv muzeyu ohoplyuye ta visvitlyuye odin iz najbilshih v istorichnomu vimiri tisyacholitnij promizhok chasu vid najdavnishih chasiv do kincya XIX stolittya Naukova diyalnistBelinska S B ye chlenom vchenoyi ta naukovo metodichnoyi radi muzeyu chlenom organizacijnogo komitetu po provedennyu naukovih konferencij muzeyu Bere aktivnu uchast u naukovih naradah seminarah vseukrayinskih ta mizhnarodnih konferenciyah Belinskoyu S B rozrobleni naukovi koncepciyi ta tematiko ekspozicijni plani postijnodiyuchih naukovih ekspozicij Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Pid yiyi kerivnictvom u nadzvichajno korotki termini u 2003 roci bulo stvoreno postijnu ekspoziciyu Bukovina u skladi Avstrijskoyi imperiyi 1774 1918 pp a u 2008 roci ekspoziciyu Bukovina u skladi Moldavskogo knyazivstva u II polovini XIV 70 rokah XVIII st st Rodzinkoyu vistavkovoyi roboti muzeyu stala stacionarna vistavka Panske misto stvorena pid kerivnictvom Belinskoyi S B u 2010 roci U 2020 roci zavershila stvorennya postijnodiyuchoyi ekspoziciyi viddilu rozdilom Arheologiya krayu vid najdavnishih chasiv do seredini HIII st Regulyarno bere uchast u naukovih seminarah na bazi fakultetu istoriyi politologiyi ta mizhnarodnih vidnosin Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Arheologiya Bukovini zdobutki ta perspektivi Zibrala naukovo opracyuvala ta zdala v fondi ponad 1000 predmetiv istoriko krayeznavchogo harakteru Bula iniciatorom stvorennya novoyi kolekciyi pisanok z riznih regioniv krayu Brala aktivnu uchast v yih konservaciyi Belinska S B zdijsnyuye naukovu rozrobku ekskursij lekcij naukovo osvitnih zahodiv yaki mayut gliboke naukove pidgruntya Vede naukovu propagandu krayeznavchih znan shlyahom vistupiv u ZMI Provela opracyuvannya naukovih materialiv pidgotuvala do druku ta opublikuvala bukleti Pisankarstvo Bukovini Bukova vit Avstrijskoyi monarhiyi naukovij putivnik Vidgomin stolit yakij visvitlyuye istoriyu Bukovini periodu vhodzhennya do skladu Moldavskogo knyazivstva a takozh Avstro Ugorskoyi monarhiyi Belinska S B aktivno spivpracyuye z naukovcyami inshih viddiliv muzeyu ustanov i organizacij PublikaciyiBelinska S B aktivno zajmayetsya naukovo poshukovoyu robotoyu rezultatom yakoyi stali chislenni naukovi dovidki statti bukleti materiali yakih posluzhili osnovoyu dlya bagatoh odnojmennih naukovih publikacij v muzejnih shorichnikah naukovih zbirnikah Vidgomin stolit Tekst za mater ekspoziciyi Cherniveckogo krayeznavchogo muzeyu Upr kult Cherniveckoyi oblderzhadmin Cherniveckij krayeznavchij muzej uklad S B Belinska O P Zatulovska L V Kolodij Chernivci Bukrek 2011 24 s Pracyuvati tak yak vin to robiv Tekst do 105 yi richnici vid dnya narodzh arhitektora J Glavki S Belinska Doba 2013 7 berez ch 10 S 13 Podarunok Francu Josifu abo yak narodzhuvavsya Cherniveckij universitet Tekst pro vidkrittya un tu S Belinska Doba 2015 8 zhovt ch 39 S 5 Fortecya Chern abo desho pro istoriyu mista Chernivci Tekst pro istoriyu m Chernivci ta pershu pismovu zgadku pro misto S Belinska Doba 2015 1 zhovt ch 38 S 6 Vin sluzhit vsim nam primirom yak treba sluzhiti svoyemu narodovi Tekst pro tvorcya cherniv kam yanoyi kazki najuspishnishogo arhitektora chasiv Avstro Ugorshini vchenogo mecenata J Glavki S Belinska Doba 2016 11 lyut ch 5 S 6 Sadogurska monetarnya abo yak garmatni groshi Sadgoru nagorodili Tekst z istoriyi zasnuvannya monetnogo dvoru S Belinska Doba 2016 18 lyut ch 6 S 13 Mriya iz oksamitu ta zolota do 100 richchya vid dnya smerti arhitektora Ferdinanda Felnera yakij zbuduvav Cherniveckij teatr Tekst S Belinska Doba 2016 10 berez ch 9 S 6 Yevropejske uporyadkuvannya 230 rokiv tomu v Chernivcyah bulo stvoreno magistrat Tekst istoriya Miske uporyadkuvannya Ye zgadka pro A Kohanovskogo S Belinska Doba 2016 21 kvit ch 15 S 6 Spogad ne pokinu po zelenij Bukovini abo pro pershij vizit Lesi Ukrayinki na Bukovinu Tekst S Belinska Doba 2016 28 kvit ch 16 S 6 Muzej z vulici Lilejnoyi Tekst zarodzhennya muzejnoyi spravi na Bukovini ta pro iniciatoriv stvorennya krayeznavchogo muzeyu S Belinska Doba 2016 19 trav ch 18 S 6 Yak Franc Josif yarmarkuvav abo desho z 230 richchya Petrivskogo yarmarku u Chernivcyah Tekst S Belinska Doba 2016 7 lip ch 23 S 6 Najobiznanishij istorik Bukovini Tekst pro istorika Rajmunda Fridriha Kajndlya S Belinska Doba 2016 11 serp ch 28 S 6 Istoriya velikogo ukrayinskogo Svyatitelya Petra Mogili Tekst pro slavnogo urodzhencya Bukovini fundatora duhovnosti kulturi ta osviti v Ukrayini i Shidnij Yevropi P Mogili S Belinska Bukovinske viche 2017 19 sich 2 S 1 2 Pershij hirurg Bukovini Tekst pro chernivchanina V D Zalozeckogo pershogo likarya hirurga Bukovini S Belinska Bukovinske viche 2017 2 berez 8 S 1 Z istoriyi stvorennya arheologichnoyi ekspoziciyi Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Tekst S Belinska O Rotar Arheologiya Bukovini zdobutki ta perspektivi tezi dopovidej II naukovogo seminaru m Chernivci 6 grudnya 2018 r Chernivci 2018 S 15 17 NagorodiU 2010 roci vidpovidno do rishennya Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi oblasnogo upravlinnya kulturi podannya naukovoyi chastini Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Belinska Svitlana Borisivna stala pershim laureatom krayeznavchoyi premiyi imeni Oleksi Romancya v nominaciyi Za stvorennya muzeyiv stacionarnih ekspozicij vistavok na osnovi doslidzhenih naukovo opisanih ta vzyatih na oblik istoriko krayeznavchih etnografichnih misteckih cinnostej zberezhennya muzejnih pam yatok Dzherela i posilannyaNaukovo ekspozicijnij viddil arheologiyi istoriyi serednih vikiv ta novoyi istoriyi krayu 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Naukovo doslidnij ekspozicijnij viddil arheologiyi istoriyi serednih vikiv ta novoyi istoriyi krayu 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Cherniveckij krayeznavchij muzej Premiya imeni Oleksi Romancya Krayeznavci Bukovini otrimali premiyu imeni Oleksi Romancya Vidgomin stolit za materialami ekspoziciyi Cherniveckogo krayeznavchogo muzeyu ukl S V Belinska O P Zatulovska L V Kolodij Chernivci Bukrek 2011 24 s Belinska Svitlana Borisivna Laureati oblasnoyi premiyi imeni Oleksi Romancya za rozvitok krayeznavstva zberezhennya kulturnoyi spadshini Bukovini 2010 2015 biobibliogr pokazhch Chernivci 2016 Vip 1 S 9 12 BBK 71 4 4UKR 4ChEN p7 Belinska S Rotar O Z istoriyi stvorennya arheologichnoyi ekspoziciyi Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu 19 grudnya 2021 u Wayback Machine Arheologiya Bukovini zdobutki ta perspektivi Tezi dopovidej II naukovogo seminaru m Chernivci 6 grudnya 2018 r Chernivci Tehnodruk 2018 109 s Belinska S Doslidnik pershovidkrivach uchitel Arheologiya Bukovini zdobutki ta perspektivi Tezi dopovidej III mizhnarodnogo naukovogo seminaru prisvyachenogo 100 littyu vid dnya narodzhennya vidomogo naukovcya Borisa Timoshuka m Chernivci 13 grudnya 2019 r Chernivci Tehnodruk 2019 176 s Belinska S Vidobrazhennya davnoyi ta serednovichnoyi istoriyi v arheologichnij ekspoziciyi Cherniveckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Arheologiya Bukovini zdobutki ta perspektivi Tezi dopovidej IV mizhnarodnogo naukovogo seminaru m Chernivci 11 grudnya 2020 r Chernivci Tehnodruk 2020 238 s Primitki ukr Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 regmuscv io ua Arhiv originalu za 18 lyutogo 2017 Procitovano 3 kvitnya 2021 regmus cv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 Berzovan Alexandru Starenkij Igor Rusnak Oleksandr Il amp 39 Mykola kiv Nechytaylo Pavlo Gorbanenko Sergey Mordovin Maxim Ridush Bogdan angl Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Petru Niculica Bogdan Berzovan Alexandru Nemeth Fruzsina Alexandra Rusnak Oleksandr Rakonczay Rita Gorbanenko Sergey Kalinichenko Vitaliy Zhelaha Dmytro Il amp 39 Mykola Arheologiya Bukovini zdobutki ta perspektivi Tezi dopovidej IV mizhnarodnogo naukovogo seminaru m Chernivci 11 grudnya 2020 r Chernivci Tehnodruk 2020 238 s angl Procitovano 3 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 29 veresnya 2020 procitovano 3 kvitnya 2021 Cherniveckij reporter 17 listopada 2020 r ukr procitovano 3 kvitnya 2021 V Cherniveckomu krayeznavchomu muzeyi predstavili vitalnu gramotu Avstrijskogo imperatora Franca Josi ukr procitovano 3 kvitnya 2021 Tisyacholitni prikrasi ta flejti z rogu u muzeyi Chernivciv nova vistavka Novini Chernivci Informacijnij portal Molodij bukovinec Procitovano 3 kvitnya 2021 regmus cv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Chernivecka OUNB im M Ivasyuka 176 120 37 183 Procitovano 3 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zaxid net Na Bukovini vpershe prisudzheno premiyu imeni Oleksi Romancya ZAXID NET ukr Procitovano 3 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ