Свєтлана Макарович (словен. Svetlana Makarovič; нар.. 1 січня 1939, Марибор, Королівство Югославія) — югославська і словенська поетеса, письменниця, публіцист, актриса, виконавиця власних пісень. Була визнана «Першою леді словенської поезії».
Свєтлана Макарович | ||||
---|---|---|---|---|
словен. Svetlana Makarovič | ||||
Народилася | 1 січня 1939 (85 років) Марибор, Словенія | |||
Країна | Словенія СФРЮ Королівство Югославія | |||
Діяльність | письменниця, співачка, акторка, поетеса, дитяча письменниця, акторка театру, ілюстратор | |||
Alma mater | Люблянський університет | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Свєтлана Макарович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Мати Свєтлани Макарович була з родини переконаних католиків, тому після того, як вона вийшла заміж за войовничого атеїста, батьки позбавили її усієї спадщини.
Макарович закінчила середню школу для вихователів дошкільних закладів у Любляні. На початку 1960-х років вона почала вивчати різні гуманістичні науки (психологія, педагогіка, етнологія та іноземні мови), грала на фортепіано, підробляючи в різних кафе і деякий час працювала секретаркою і вчителькою для дітей з особливими потребами. Однак втекла звідти і вирішила для себе, що власних дітей у неї ніколи не буде. До 20 років вона була заручена, однак безпосередньо перед весіллям втекла і деякий час жила, поневіряючись, за її власним визнанням, «як бродяча кішка».
Творчість
Перші свої вірші Маркович написала у сімнадцятирічному віці. У підлітковому віці вступила до школи мистецтв, але незабаром її звідти відрахували за неуспішність. У 18 років почала займатися психологією, але кинула її незабаром після розлучення батьків і стала підробляти виступами в кафе і курортних готелях.
У 1964 році Макарович опублікувала свій перший збірник віршів «Сутінок» (словен. Somrak). Після цього у Свєтлани зав'язався бурхливий роман з поетом і драматургом Грегором Стрнишей, який був старший за неї на 10 років. Незважаючи на це, вона продовжувала жити у злиднях, проживаючи за лаштунками театру, до якого її привів Грегор, допомагає йому писати драми і навіть виконує головну роль у ставшій у 1968 році хітом виставі. Однак у зв'язку з безпартійністю Макарович не отримує більше шансів проявити свій акторський дар.
У 1968 році закінчила навчання в Академії театру, радіо, кіно і телебачення. Вона була актрисою в міському театрі Любляни і Словенському національному театрі. Вона є незалежним письменником з 1970 року.
Деякий час Свєтлана Макарович прожила в австрійському Граці, куди її запросив знайомий професор славістики. Там вона, намагаючись заробити на власну квартиру, викладала комівояжерам словенську мова, зі студентами ставила радіопостановки, знялася в кіно.
Бібліографія
Поезія
- Somrak, Cankarjeva založba, 1964 (Сутінки)
- Kresna noč, DZS, 1968 (Літня ніч)
- Volčje jagode, Obzorja, 1972
- Srčevec, Cankarjeva založba 1973
- Pelin žena, Mladinska knjiga, 1974 (Жіноча гра)
- Vojskin čas (pesniški list), Založništvo Tržaškega tiska, 1974 (Час армії)
- Izštevanja, Cankarjeva založba, 1977 (Count out)
- Pesmi (besedila sodobnih jugoslovanskih pisateljev / Svetlana Makarovič, Niko Grafenauer, Tomaž Šalamun), Mladinska knjiga, 1979 (Вірші)
- Sosed gora, Obzorja, 1980 (Сусідня гора)
- Pesmi o Sloveniji za tuje in domače goste, Lutkovno gledališče, 1984 (Вірші Словенії для іноземних і вітчизняних гостей)
- Svetlana Makarovič, France Mihelič — Pesmi Svetlane Makarovič in Risbe Franceta Miheliča, Cankarjeva založba, 1987
- Krizantema na klavirju. Šansonska besedila Svetlane Makarovič, Printing, 1990 (Хризантема на фортепіано)
- Tisti čas, Mladika, 1993 (У цей час)
- Bo žrl, bo žrt (izbrane pesmi), Mladinska knjiga 1998 (Він буде жертвою)
- Samost, samozaložba, 2002 (Самотність)
Проза
- Prekleti kadilci, Center za slovensko književnost, 2001 (Прокляті курці)
- S krempljem podčrtano, Center za slovensko književnost, 2005 (Підкреслений кіготь)
- Saga o Hallgerd, Arsem, 2010
Молодіжна література
- Maček Titi, Samozaložba, 1980 (Тіті Кот)
- Gal v galeriji, Mladinska knjiga, 1981
- Dedek mraz že gre, Lutkovno gledališče, 1982
- Krokodilovo kosilo: pesnitev — grozovitev, samozaložba, 1983
- Čuk na palici, Delavska enotnost, 1986
- Črni muc, kaj delaš?, Dokumentarna, 1987
- Kaj bi miška rada?, Dokumentarna, 1987
- Poprtnjački, Dokumentarna, 1988
- Kaj lepega povej, DZS, 1993
- Show strahov: pesnitev grozovitev, DZS, 1995
- Veliki kosovirski koncert, Lutkovno gledališče, 2001
- Strahec v galeriji, Narodna galerija, 2003
- Mačnice, Center za slovensko književnost, 2006
- Coprniški muc: pesnitev coprnitev, Miš, 2008
Проза та поезія
- Kosovirja na leteči žlici, Mladinska knjiga, 1974 (Косовіри і літаюча ложка)
- Kam pa kam, kosovirja?, DZS, 1975 (Куди, Косовіри?)
- Mačje leto, Dokumentarna, 1987 (Рік кота)
- Zajčkovo leto, Državna založba Slovenije, 1993 (Рік зайчика)
- Mi, kosovirji, Miš, 2009 (Ми, косовари)
Оповідання для молоді
Колекції казок
- Miška spi, Mladinska knjiga, 1972 (Спляча Миша)
- Take živalske, Borec, 1973 (Ті Звірі)
- Vrček se razbije, Mladinska knjiga, 1975 (Зламаний глечик)
- Glavni petelinček, Mladinska knjiga, 1976 (Головний півень)
- Vrtirepov koledar: 1977, Partizanska knjiga, 1976 (Календар калечарів)
- Pravljice iz mačje preje, Borec, 1980 (Казка про котячу пряжу)
- Mačja preja, Mladika, 1992 (Пряжа для кішок)
- Smetiščni muc in druge zgodbe, Mladinska knjiga, 1999 (Міномет та інші історії)
- Svetlanine pravljice = Svetlana's fairytales, Miš, 2008 (Казки Свєтлани)
Примітки
- (Novak Popov: 2006) [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyetlana Makarovich sloven Svetlana Makarovic nar 1 sichnya 1939 Maribor Korolivstvo Yugoslaviya yugoslavska i slovenska poetesa pismennicya publicist aktrisa vikonavicya vlasnih pisen Bula viznana Pershoyu ledi slovenskoyi poeziyi Svyetlana Makarovichsloven Svetlana MakarovicNarodilasya1 sichnya 1939 1939 01 01 85 rokiv Maribor SloveniyaKrayina Sloveniya SFRYu Korolivstvo YugoslaviyaDiyalnistpismennicya spivachka aktorka poetesa dityacha pismennicya aktorka teatru ilyustratorAlma materLyublyanskij universitetNagorodipremiya Presherna 2000 d 2011 d 2002 d 1976 d 1994 Svyetlana Makarovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisMati Svyetlani Makarovich bula z rodini perekonanih katolikiv tomu pislya togo yak vona vijshla zamizh za vojovnichogo ateyista batki pozbavili yiyi usiyeyi spadshini Makarovich zakinchila serednyu shkolu dlya vihovateliv doshkilnih zakladiv u Lyublyani Na pochatku 1960 h rokiv vona pochala vivchati rizni gumanistichni nauki psihologiya pedagogika etnologiya ta inozemni movi grala na fortepiano pidroblyayuchi v riznih kafe i deyakij chas pracyuvala sekretarkoyu i vchitelkoyu dlya ditej z osoblivimi potrebami Odnak vtekla zvidti i virishila dlya sebe sho vlasnih ditej u neyi nikoli ne bude Do 20 rokiv vona bula zaruchena odnak bezposeredno pered vesillyam vtekla i deyakij chas zhila poneviryayuchis za yiyi vlasnim viznannyam yak brodyacha kishka TvorchistPershi svoyi virshi Markovich napisala u simnadcyatirichnomu vici U pidlitkovomu vici vstupila do shkoli mistectv ale nezabarom yiyi zvidti vidrahuvali za neuspishnist U 18 rokiv pochala zajmatisya psihologiyeyu ale kinula yiyi nezabarom pislya rozluchennya batkiv i stala pidroblyati vistupami v kafe i kurortnih gotelyah U 1964 roci Makarovich opublikuvala svij pershij zbirnik virshiv Sutinok sloven Somrak Pislya cogo u Svyetlani zav yazavsya burhlivij roman z poetom i dramaturgom Gregorom Strnishej yakij buv starshij za neyi na 10 rokiv Nezvazhayuchi na ce vona prodovzhuvala zhiti u zlidnyah prozhivayuchi za lashtunkami teatru do yakogo yiyi priviv Gregor dopomagaye jomu pisati drami i navit vikonuye golovnu rol u stavshij u 1968 roci hitom vistavi Odnak u zv yazku z bezpartijnistyu Makarovich ne otrimuye bilshe shansiv proyaviti svij aktorskij dar U 1968 roci zakinchila navchannya v Akademiyi teatru radio kino i telebachennya Vona bula aktrisoyu v miskomu teatri Lyublyani i Slovenskomu nacionalnomu teatri Vona ye nezalezhnim pismennikom z 1970 roku Deyakij chas Svyetlana Makarovich prozhila v avstrijskomu Graci kudi yiyi zaprosiv znajomij profesor slavistiki Tam vona namagayuchis zarobiti na vlasnu kvartiru vikladala komivoyazheram slovensku mova zi studentami stavila radiopostanovki znyalasya v kino BibliografiyaPoeziya Somrak Cankarjeva zalozba 1964 Sutinki Kresna noc DZS 1968 Litnya nich Volcje jagode Obzorja 1972 Srcevec Cankarjeva zalozba 1973 Pelin zena Mladinska knjiga 1974 Zhinocha gra Vojskin cas pesniski list Zaloznistvo Trzaskega tiska 1974 Chas armiyi Izstevanja Cankarjeva zalozba 1977 Count out Pesmi besedila sodobnih jugoslovanskih pisateljev Svetlana Makarovic Niko Grafenauer Tomaz Salamun Mladinska knjiga 1979 Virshi Sosed gora Obzorja 1980 Susidnya gora Pesmi o Sloveniji za tuje in domace goste Lutkovno gledalisce 1984 Virshi Sloveniyi dlya inozemnih i vitchiznyanih gostej Svetlana Makarovic France Mihelic Pesmi Svetlane Makarovic in Risbe Franceta Mihelica Cankarjeva zalozba 1987 Krizantema na klavirju Sansonska besedila Svetlane Makarovic Printing 1990 Hrizantema na fortepiano Tisti cas Mladika 1993 U cej chas Bo zrl bo zrt izbrane pesmi Mladinska knjiga 1998 Vin bude zhertvoyu Samost samozalozba 2002 Samotnist Proza Prekleti kadilci Center za slovensko knjizevnost 2001 Proklyati kurci S krempljem podcrtano Center za slovensko knjizevnost 2005 Pidkreslenij kigot Saga o Hallgerd Arsem 2010 Molodizhna literatura Macek Titi Samozalozba 1980 Titi Kot Gal v galeriji Mladinska knjiga 1981 Dedek mraz ze gre Lutkovno gledalisce 1982 Krokodilovo kosilo pesnitev grozovitev samozalozba 1983 Cuk na palici Delavska enotnost 1986 Crni muc kaj delas Dokumentarna 1987 Kaj bi miska rada Dokumentarna 1987 Poprtnjacki Dokumentarna 1988 Kaj lepega povej DZS 1993 Show strahov pesnitev grozovitev DZS 1995 Veliki kosovirski koncert Lutkovno gledalisce 2001 Strahec v galeriji Narodna galerija 2003 Macnice Center za slovensko knjizevnost 2006 Coprniski muc pesnitev coprnitev Mis 2008 Proza ta poeziya Kosovirja na leteci zlici Mladinska knjiga 1974 Kosoviri i litayucha lozhka Kam pa kam kosovirja DZS 1975 Kudi Kosoviri Macje leto Dokumentarna 1987 Rik kota Zajckovo leto Drzavna zalozba Slovenije 1993 Rik zajchika Mi kosovirji Mis 2009 Mi kosovari Opovidannya dlya molodi Kolekciyi kazok Miska spi Mladinska knjiga 1972 Splyacha Misha Take zivalske Borec 1973 Ti Zviri Vrcek se razbije Mladinska knjiga 1975 Zlamanij glechik Glavni petelincek Mladinska knjiga 1976 Golovnij piven Vrtirepov koledar 1977 Partizanska knjiga 1976 Kalendar kalechariv Pravljice iz macje preje Borec 1980 Kazka pro kotyachu pryazhu Macja preja Mladika 1992 Pryazha dlya kishok Smetiscni muc in druge zgodbe Mladinska knjiga 1999 Minomet ta inshi istoriyi Svetlanine pravljice Svetlana s fairytales Mis 2008 Kazki Svyetlani Primitki Novak Popov 2006 27 veresnya 2011 u Wayback Machine