Святошинські ставки каскад ставків на річках Нивка і Борщагівка між Святошином Біличами і Катеринівкою найбільшими серед

Святошинські ставки — каскад ставків на річках Нивка і Борщагівка між Святошином, Біличами і Катеринівкою, найбільшими серед яких є ставки № 14 (озеро Верховина) і № 15 (Святошинське озеро), який є гирлом річки Нивки. Святошинські ставки є найбільшими серед ставків Києва. Борщагівка після проходження цих ставків впадає до річки Ірпінь.

Святошинські ставки
Святошинське озеро (ставок №15) Святошинське озеро (ставок №15)
50°27′29″ пн. ш. 30°19′56″ сх. д. / 50.458083° пн. ш. 30.332444° сх. д. / 50.458083; 30.332444Координати: 50°27′29″ пн. ш. 30°19′56″ сх. д. / 50.458083° пн. ш. 30.332444° сх. д. / 50.458083; 30.332444
Розташування
Країна	Україна
Розташування	Київ, Святошинський район
Прибережні країни	Україна
Геологічні дані
Тип	ставок
Розміри
Глибина середня	2,5 м м
Довжина	1700 м км
Ширина	515 м км
Вода
Басейн
Інше
Святошинські ставки (Україна)


Святошинські ставки у Вікісховищі

Історія

Ставок на Святошинських дачах, початок ХХ ст.

Із забудовою Святошинських дач у 1897—1914 роках постало питання підготовки місць відпочинку дачників. З цією метою облаштували два ставки для купання і катання на човнах.

Загальні відомості

Співи великої очеретянки на Святошинському ставку № 15

Став № 15 (Святошинське озеро) розташований на північ від Берестейського проспекту. Його довжина сягає 1700 м, ширина — 515 м, середня глибина — 2,5 м. Північно-східні береги ставу дещо уривчаті, а південно-західні — обліснені. Водні рослини представлені 12 видами, 7 з яких належать до (гелофітів), 3 види — до гідрофітів, 2 види — до (плейстофітів). Асоціація — рдесниково-очеретяна. Беріг сильно заріс очеретом і рогозом, задернований, вкритий низькою травою. Загальне покриття надземною рослинністю дорівнює 84 %, плаваючою на поверхні води — 6 %, зануреною — 40 %. До берегів ставу № 15 підступає сосновий Святошинський лісопарк.

Став № 14 (озеро Верховина) знаходиться за 272 м від ставу № 15 з південного боку Берестейського проспекту (поблизу готелю «Верховина»). Його довжина — 965 м, ширина — 244 м, середня глибина — 3 м. Береги пологі, з західної сторони обліснені. Частково заболочена південна частина. Водні рослини представлені 11 видами, 7 з яких належать до гелофітів, 3 види — до гідрофітів, 1 вид — до плейстофітів. Асоціація — рдесниково-осокова.

Неподалік ставу розташоване рибне господарство, від якого на Борщагівці тягнеться каскад ставків до самого її гирла.

Екологічні проблеми

Меліоративні роботи, які були проведені на початку 2000-х років, призвели до осушення двох ставів та знищення екосистеми навколишніх боліт. Одне з озер по-варварськи засипали залишками будівельних матеріалів.

Примітки

. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
Святошин, дачне селище
. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Ольхович О. Дослідження фітоценозів річки Нивки м. Києва з метою відновлення біорізноманіття антропогенно порушених водних екосистем // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття». — 2011. — № 01 (29) — с. 33-34
. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 21 червня 2014.

Посилання

Святошинское озеро — такие разные берегаguidekiev.com(рос.)
У Києві на Святошинському озері оселився лебідь
Чому кияни платять за підігрів озер?

[1] . Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 21 червня 2014.

[2] Святошин, дачне селище

[3] . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[OLH-4] Ольхович О. Дослідження фітоценозів річки Нивки м. Києва з метою відновлення біорізноманіття антропогенно порушених водних екосистем // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття». — 2011. — № 01 (29) — с. 33-34

[5] . Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 21 червня 2014.