Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свято-Феодосіївська церква на Красному у Луцьку. Побудована у 1902—1906 роках. Належить громаді Православної церкви України.
| Свято-Феодосіївська церква в Луцьку | |
|---|---|
 | |
| 50°44′36″ пн. ш. 25°17′22″ сх. д. / 50.743444° пн. ш. 25.289611° сх. д.Координати: 50°44′36″ пн. ш. 25°17′22″ сх. д. / 50.743444° пн. ш. 25.289611° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |  Україна, Луцьк |
| Художник | Шинкаренко, Лідія Спаська |
| Початок будівництва | 1902 |
| Кінець будівництва | 1906 |
| Стиль | синодальний псевдоросійський |
| Належність | православ'я (ПЦУ) |
| Адреса | м. Луцьк, вул. Володимирська, 70 |
  Свято-Феодосіївська церква (Луцьк) (Волинська область) | |
 Свято-Феодосіївська церква у Вікісховищі | |
Історія
Спочатку храм святого Феодосія був цвинтарною каплицею для відспівування померлих військовиків і проведення поминальних служб. Луцьк тоді був невеличким повітовим центром. Військовий гарнізон становив майже чверть його населення: з 13 804 мешканців майже 2500 були військовиками.
Для такої кількості військових, а вона майже не змінювалась протягом століття, потрібні були не тільки казарми, а й лазарети і, звичайно, військовий цвинтар. Спочатку померлих солдатів ховали на Яровицькому і Гнідавському цвинтарях. А коли військові почали помирати від холери, в тому числі й солдати Московського гренадерського корпусу, що через Луцьк поспішали до Угорщини на придушення повстання, землевласник П. Гобята з Кічкарівки за 100 крб. сріблом віддав під поховання 1,5 десятини землі між нинішньою вулицею Володимирською і річкою Омелянівкою.
У 1895 році там відкрили капличку для відспівування померлих, щоб не везти їх у церкву на теперішній вулиці Стрілецькій. З того часу й бере свій початок історія Феодосіївської церкви.
Наприкінці століття комітет на чолі з командиром 2-ї бригади 11-ї дивізії генерал-майором О. С. Безсоновим вирішив дерев'яну капличку замінити на цегляну церкву, яку освятили 1906 року на честь святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського (пам'ять 22 вересня і 18 лютого), десятиріччя канонізації якого (1896 р.) відзначалося того року. Можливо, також, що будівничі мали тісні зв'язки з Черніговом.
У липні 1902 року звели цоколь. Церемонія закладання першої цеглини відбулася у неділю, 16 листопада. Урочистість розпочалась Літургією у церкві Святого Олександра Невського. Зібрався весь луцький гарнізон. Після Служби Божої духовенство вийшло з хрестом, хоругвами й образом святого Феодосія і урочистою ходою вирушило до місця майбутнього храму. На розі теперішніх вулиць Володимирської і Львівської до них приєдналися з іконами та хоругвами священики 33-го драгунського Ізюмського полку, штаб цього полку, навчальна команда, хор сурмачів. Полкове начальство разом із дамами йшло за духовенством, позаду на кілометр розтягнулось воїнство і тисячі людей. Першу цеглину поклали начальники частин гарнізону та священики трьох полків .
Через нестачу коштів храм будувався чотири роки. Допомагали селяни із навколишніх сіл. Великий внесок у будівництво храму зробили старший полковий лікар 43-го Охотського полку Костянтин Василевський та Олександр Максимович, який також був кілька років церковним старостою.
Освячення храму відбулось наприкінці серпня 1906 року. З благословення владики Амвросія (Гудка), єпископа Кременецького, його провів протоієрей Костянтин Максимович. Із ним співслужили священики Д. Кирилович, С. Мальчевський, М. Доброхотов, Г. Рижковський, два диякони, співав полковий хор. Після хресної ходи із антимінсом навколо храму для присутніх, особливо бідних, із навколишніх сіл було влаштовано обід у пам'ять усіх спочилих на цьому цвинтарі. Храм був приписним із територією сіл Красного й Великого Омеляника до Луцького Свято-Троїцького собору.
За свідченнями старожилів, церква перебудовувалася чи відновлювалася від пошкоджень під час окупації Луцька австрійськими військами у 1916 році під час першої світової війни, через що серед лучан розповсюджена назва «австрійська церква».
1948 році настоятелем тут служив протоієрей Гавриїл Коробчук, який під час примусового переселення українців з Холмщини прибув до Луцька. Він привіз із собою чудотворний образ Холмської Богородиці. Велика його заслуга в тому, що намагався запровадити українську мову в церкві.
Перші чотири настінні розписи у храмі з'явились у 1906 році (художник Шинкаренко). Наступні розписи виконані у 1970–1972 та 1985 роках волинською художницею Лідією Спаською (1910–2000 рр.).
Феодосіївска церква не припиняла своєї діяльності навіть у радянські часи.
З 1970 до початку 1990-х років настоятелем храму був священик Валентин Негода, котрого радянська влада характеризувала як «вихідця з націоналістично-куркульської родини», проте 1992 року він не підтримав розкол і перейшов до Покровського храму Української Православної Церкви. Близько місяця Феодосіївську церкву блокували парафіяни з настоятелем, котрого так побили, що до кінця днів він ходив згорбленим. В той час було призначено священика із розколу, проте він жодного разу там не служив. Врешті з грудня 1992 року громаду очолив протоієрей Богдан Гринів. На зборах місцевої громади, за його участю документально засвідчено бажання громади про перехід до УПЦ Київського Патріархату.
За час служіння о. Богдана проведено зовнішній ремонт храму, ризниці, замінено вхідні двері на нові із рельєфними образами Спасителя й Богородиці, споруджено пам’ятник на подвір'ї храму з нагоди 2000-річчя Різдва Христового, придбано всю нову богослужбову літературу українською мовою, євхаристійний набір, Плащаницю Божої Матері та багато іншого.
При церкві діє професійний хор під керівництвом В. С. Шолохова та дитячий хор — керівник Г. І. Костюк, а також недільна школа.
Нині парафію очолює обласний декан протоієрей Іван Семенюк.
Святині
Святині храму – чудотворна ікона Спаса, храмовий образ святителя Феодосія Чернігівського із вмонтованою капсулою з мощами, чудотворна ікона Божої Матері «Пригорільська», копія чудотворного образа Богородиці Холмської та інші.
Відомо кілька переказів про чудотворне зцілення дітей образом Божої Матері «Пригорільська». Розповідь Анастасії Варшової:
«Ми, поляки, жили поруч з українцями. В однієї польської сім'ї дочка не ходила 3 роки. Люди радили прийти до ікони, та вони не хотіли. Одного разу, коли вони перебували в костелі, українка понесла дитину на руках до церкви. Перед чудотворною іконою був відслужений водосвятний молебень — і дитина стала на ноги.
У матері, яка перейшла на католицьку віру, донька була хвора на чорну хворобу (епілепсію). Жінці запропонували помолитися біля Пригорільської ікони, але вона відмовилась повертатись до православних. Ніхто не міг вилікувати її. Усі готувалися до смерті дівчини. Але братова завела хвору до церкви, де відслужили молебень біля Пригорільської ікони. Дівчина одужала. Коли у 1938—1939 роках поляки почали валити православні церкви, дівчина виступила на захист української церкви й ікони, кажучи: «Що ви робите? Мати Божа вилікувала мене, дала мені здоров’я! А ви церкви руйнуєте?!» Певний час ікона перебувала в Польщі, але 1979 року її повернули».
Див. також
Примітки
- о. Василь КЛОЧАК,, о. Віталій СОБКО (23 листопада 2006). ЛУЦЬКА ПЕРЛИНА. https://risu.org.ua.
- вул. Володимирська.
| Ця стаття не містить . (3 вересня 2023) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Feodosiyivska cerkva Svyato Feodosiyivska cerkva na Krasnomu u Lucku Pobudovana u 1902 1906 rokah Nalezhit gromadi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Svyato Feodosiyivska cerkva v Lucku50 44 36 pn sh 25 17 22 sh d 50 743444 pn sh 25 289611 sh d 50 743444 25 289611 Koordinati 50 44 36 pn sh 25 17 22 sh d 50 743444 pn sh 25 289611 sh d 50 743444 25 289611Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina LuckHudozhnikShinkarenko Lidiya SpaskaPochatok budivnictva1902Kinec budivnictva1906Stilsinodalnij psevdorosijskijNalezhnistpravoslav ya PCU Adresam Luck vul Volodimirska 70Svyato Feodosiyivska cerkva Luck Volinska oblast Svyato Feodosiyivska cerkva u VikishovishiIstoriyaSpochatku hram svyatogo Feodosiya buv cvintarnoyu kapliceyu dlya vidspivuvannya pomerlih vijskovikiv i provedennya pominalnih sluzhb Luck todi buv nevelichkim povitovim centrom Vijskovij garnizon stanoviv majzhe chvert jogo naselennya z 13 804 meshkanciv majzhe 2500 buli vijskovikami Dlya takoyi kilkosti vijskovih a vona majzhe ne zminyuvalas protyagom stolittya potribni buli ne tilki kazarmi a j lazareti i zvichajno vijskovij cvintar Spochatku pomerlih soldativ hovali na Yarovickomu i Gnidavskomu cvintaryah A koli vijskovi pochali pomirati vid holeri v tomu chisli j soldati Moskovskogo grenaderskogo korpusu sho cherez Luck pospishali do Ugorshini na pridushennya povstannya zemlevlasnik P Gobyata z Kichkarivki za 100 krb sriblom viddav pid pohovannya 1 5 desyatini zemli mizh ninishnoyu vuliceyu Volodimirskoyu i richkoyu Omelyanivkoyu U 1895 roci tam vidkrili kaplichku dlya vidspivuvannya pomerlih shob ne vezti yih u cerkvu na teperishnij vulici Strileckij Z togo chasu j bere svij pochatok istoriya Feodosiyivskoyi cerkvi Naprikinci stolittya komitet na choli z komandirom 2 yi brigadi 11 yi diviziyi general majorom O S Bezsonovim virishiv derev yanu kaplichku zaminiti na ceglyanu cerkvu yaku osvyatili 1906 roku na chest svyatitelya Feodosiya arhiyepiskopa Chernigivskogo pam yat 22 veresnya i 18 lyutogo desyatirichchya kanonizaciyi yakogo 1896 r vidznachalosya togo roku Mozhlivo takozh sho budivnichi mali tisni zv yazki z Chernigovom U lipni 1902 roku zveli cokol Ceremoniya zakladannya pershoyi ceglini vidbulasya u nedilyu 16 listopada Urochistist rozpochalas Liturgiyeyu u cerkvi Svyatogo Oleksandra Nevskogo Zibravsya ves luckij garnizon Pislya Sluzhbi Bozhoyi duhovenstvo vijshlo z hrestom horugvami j obrazom svyatogo Feodosiya i urochistoyu hodoyu virushilo do miscya majbutnogo hramu Na rozi teperishnih vulic Volodimirskoyi i Lvivskoyi do nih priyednalisya z ikonami ta horugvami svyasheniki 33 go dragunskogo Izyumskogo polku shtab cogo polku navchalna komanda hor surmachiv Polkove nachalstvo razom iz damami jshlo za duhovenstvom pozadu na kilometr roztyagnulos voyinstvo i tisyachi lyudej Pershu ceglinu poklali nachalniki chastin garnizonu ta svyasheniki troh polkiv Cherez nestachu koshtiv hram buduvavsya chotiri roki Dopomagali selyani iz navkolishnih sil Velikij vnesok u budivnictvo hramu zrobili starshij polkovij likar 43 go Ohotskogo polku Kostyantin Vasilevskij ta Oleksandr Maksimovich yakij takozh buv kilka rokiv cerkovnim starostoyu Osvyachennya hramu vidbulos naprikinci serpnya 1906 roku Z blagoslovennya vladiki Amvrosiya Gudka yepiskopa Kremeneckogo jogo proviv protoiyerej Kostyantin Maksimovich Iz nim spivsluzhili svyasheniki D Kirilovich S Malchevskij M Dobrohotov G Rizhkovskij dva diyakoni spivav polkovij hor Pislya hresnoyi hodi iz antiminsom navkolo hramu dlya prisutnih osoblivo bidnih iz navkolishnih sil bulo vlashtovano obid u pam yat usih spochilih na comu cvintari Hram buv pripisnim iz teritoriyeyu sil Krasnogo j Velikogo Omelyanika do Luckogo Svyato Troyickogo soboru Za svidchennyami starozhiliv cerkva perebudovuvalasya chi vidnovlyuvalasya vid poshkodzhen pid chas okupaciyi Lucka avstrijskimi vijskami u 1916 roci pid chas pershoyi svitovoyi vijni cherez sho sered luchan rozpovsyudzhena nazva avstrijska cerkva 1948 roci nastoyatelem tut sluzhiv protoiyerej Gavriyil Korobchuk yakij pid chas primusovogo pereselennya ukrayinciv z Holmshini pribuv do Lucka Vin priviz iz soboyu chudotvornij obraz Holmskoyi Bogorodici Velika jogo zasluga v tomu sho namagavsya zaprovaditi ukrayinsku movu v cerkvi Pershi chotiri nastinni rozpisi u hrami z yavilis u 1906 roci hudozhnik Shinkarenko Nastupni rozpisi vikonani u 1970 1972 ta 1985 rokah volinskoyu hudozhniceyu Lidiyeyu Spaskoyu 1910 2000 rr Feodosiyivska cerkva ne pripinyala svoyeyi diyalnosti navit u radyanski chasi Z 1970 do pochatku 1990 h rokiv nastoyatelem hramu buv svyashenik Valentin Negoda kotrogo radyanska vlada harakterizuvala yak vihidcya z nacionalistichno kurkulskoyi rodini prote 1992 roku vin ne pidtrimav rozkol i perejshov do Pokrovskogo hramu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Blizko misyacya Feodosiyivsku cerkvu blokuvali parafiyani z nastoyatelem kotrogo tak pobili sho do kincya dniv vin hodiv zgorblenim V toj chas bulo priznacheno svyashenika iz rozkolu prote vin zhodnogo razu tam ne sluzhiv Vreshti z grudnya 1992 roku gromadu ocholiv protoiyerej Bogdan Griniv Na zborah miscevoyi gromadi za jogo uchastyu dokumentalno zasvidcheno bazhannya gromadi pro perehid do UPC Kiyivskogo Patriarhatu Za chas sluzhinnya o Bogdana provedeno zovnishnij remont hramu riznici zamineno vhidni dveri na novi iz relyefnimi obrazami Spasitelya j Bogorodici sporudzheno pam yatnik na podvir yi hramu z nagodi 2000 richchya Rizdva Hristovogo pridbano vsyu novu bogosluzhbovu literaturu ukrayinskoyu movoyu yevharistijnij nabir Plashanicyu Bozhoyi Materi ta bagato inshogo Pri cerkvi diye profesijnij hor pid kerivnictvom V S Sholohova ta dityachij hor kerivnik G I Kostyuk a takozh nedilna shkola Nini parafiyu ocholyuye oblasnij dekan protoiyerej Ivan Semenyuk SvyatiniSvyatini hramu chudotvorna ikona Spasa hramovij obraz svyatitelya Feodosiya Chernigivskogo iz vmontovanoyu kapsuloyu z moshami chudotvorna ikona Bozhoyi Materi Prigorilska kopiya chudotvornogo obraza Bogorodici Holmskoyi ta inshi Vidomo kilka perekaziv pro chudotvorne zcilennya ditej obrazom Bozhoyi Materi Prigorilska Rozpovid Anastasiyi Varshovoyi Mi polyaki zhili poruch z ukrayincyami V odniyeyi polskoyi sim yi dochka ne hodila 3 roki Lyudi radili prijti do ikoni ta voni ne hotili Odnogo razu koli voni perebuvali v kosteli ukrayinka ponesla ditinu na rukah do cerkvi Pered chudotvornoyu ikonoyu buv vidsluzhenij vodosvyatnij moleben i ditina stala na nogi U materi yaka perejshla na katolicku viru donka bula hvora na chornu hvorobu epilepsiyu Zhinci zaproponuvali pomolitisya bilya Prigorilskoyi ikoni ale vona vidmovilas povertatis do pravoslavnih Nihto ne mig vilikuvati yiyi Usi gotuvalisya do smerti divchini Ale bratova zavela hvoru do cerkvi de vidsluzhili moleben bilya Prigorilskoyi ikoni Divchina oduzhala Koli u 1938 1939 rokah polyaki pochali valiti pravoslavni cerkvi divchina vistupila na zahist ukrayinskoyi cerkvi j ikoni kazhuchi Sho vi robite Mati Bozha vilikuvala mene dala meni zdorov ya A vi cerkvi rujnuyete Pevnij chas ikona perebuvala v Polshi ale 1979 roku yiyi povernuli Div takozhHrami LuckaPrimitkio Vasil KLOChAK o Vitalij SOBKO 23 listopada 2006 LUCKA PERLINA https risu org ua vul Volodimirska Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 3 veresnya 2023