Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Покровська церква — дерев'яна церква в селі Березоточа Лубенського району Полтавської області.
| Покровська церква | |
|---|---|
 | |
| 50°04′04.60″ пн. ш. 33°07′56″ сх. д. / 50.06794° пн. ш. 33.13222° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Березоточа Лубенського району Полтавської області |
  Покровська церква (Березоточа) (Україна) | |
 Покровська церква у Вікісховищі | |
Історія
Одним із найдавніших свідчень існування церкви у с. Березоточа можна вважати розповідь, записану В. Милорадовичем у «Снітинській старині» (1898): «Между Волчком и Бересточью залегла унылая, солонцеватая равнина, на краях которой то здесь, то там мелькают лески, а в самом конце, у берестоцких мельниц под озером погребено село. Об этом селе уцелело только коротенькое воспоминание: «...на Муховаци було село, та запалось. Як выгоняют скотыну, та гукають, так щось и там, пид землею озываецця, балака, а проты великодня, бъють у вси дзвоны». Ця легенда припадає приблизно на кінець XVI ст. Становлення і розвиток Березоточі починається з кутка Білики, довкола якого у XVII ст. вже були також інші кутки: Раки, Струсівка, Голотинці та Гуляївка. Коли кількість населення зросла, з’явилася необхідність будівництва церкви.
У середині XVII ст. такий храм уже існував. У виданні «Полтавская єпархія в ея прошлом и настоящем» (А. Грановский, Полтава 1901) знаходимо таке свідчення: «Есть свидетельство существования церкви в 1738 г. это именно Апостол печ. Киев 1722 г. с надписью: «сия книга, глаголенная апостол, куплена Евномиею Прокоповною Касянихою за цену руб. 3 з гривнею и придана к храму Покрова Пресвятыя Богородицы в селе Березоточи, сотни полковой Лубенской, за священства того часа попа Андрея Ивановича и будучи на тот час ктиторей Ст. Беличенка и Ивана Микитенка, дабы за ей Евномию жертва Богу приносима была в живих, а за ей мужа Онисима — в мертвих, а куплена року 1738». Грановський згадує також Октоїх 1739 р. з надписом: «1759 коз. Сечи Запорожской куреня Дядковского Вас. Михайлов... для поминовения мене и моих родителей, а именно: иерея Михаила...и прародителей иерея Андрея...». У церкві зберігались і Мінеї місячні від Лубенського вікарія іерея Кулябки. При храмі на той час служили по два священики, що свідчить про обширність парафії.
З дозволу митрополита Самуїла (Миславського) у 1795 р. церква була перебудована. У 1819 р. до неї добудували дзвіницю, а в 1846 зробили капітальний ремонт. Оскільки громада зростала, то виникла необхідність у будівництві більшої церкви, яка і була зведена у 1886 р. Підтвердження цьому знаходимо у вже згаданому виданні А. Грановського, у «Додатковій кліровій книзі по Полтавській єпархії за 1912 р». На стінах другого ярусу дзвіниці знайдено написи, що стосуються часу будівництва. Значна частина написів — будівельні розрахунки. Є також і автографи будівельників. Так, один із написів: «Память Симеона Сапы» може свідчити про ім’я бригадира. В інших не вдалося розшифрувати імен, але в кількох місцях присутня дата — 1886. У доповідних записках настоятеля у період Великої Вітчизняної війни священика Василія Чупиря 1886 р. також вказується як рік побудови.
Після революції храм не закривався і у 20—30-х рр. не перебував у автокефальному розколі. Саме тому богослужіння у Березоточі відвідували і жителі окружних сіл. За розповідями старожилів с. Березоточа, Свято-Покровська церква була закрита під час голодомору. У 1934 р. у ній зробили зерносховище колгоспу ім. Ворошилова. Дзвони знято приблизно у 1937—38 рр. Дзюбаненко Андрій Федорович, 1927 р/н. розповів, що дзвони знімали комсомольці-активісти Перепелиця Лука і Гончаренко Никифор. Для двох молодих людей ця справа була нелегкою, а помічників не було. Щоб зняти дзвони, вони поклали на сходи дошки, натерли їх милом і так спустили вниз. Обоє померли від легеневої хвороби (можливо, туберкульоз).
Офіційно діяльність храму було відновлено 14 грудня 1941 р.
На стіні дзвіниці закріплена металева табличка з написом: «Встановлення хрестів на церкві проведено 1 серпня 1942 року майстром Ручкою Миколою Трохимовичем». Про те, як відбувалася ця подія, розповів очевидець Головко Іван Пилипович: «Коли прийшли німці, богослужіння у храмі відбувались, але, побоюючись, щоб його не знищили, люди завезли віялки з колгоспу і протягом двох тижнів працювали. У 42 році, напередодні дня святого Іллі всі були схвильовані, адже на церкві встановлять нові хрести...»
Після того, як Лубенщина була звільнена від німецьких загарбників, діяльність православних парафій району спрямовувалась не тільки на виконання своїх прямих, духовних обов’язків, але і надавала допомогу Радянській Армії у швидкому досягненні перемоги.
Розуміючи важливе значення перемоги над фашистською Німеччиною, православні ієрархи зобов’язували настоятелів храмів наполегливо працювати, надаючи допомогу Радянській Армії. По благословенню керуючого Полтавською єпархією архієпископа Стефана у 1944 р. у всіх храмах звершувались молебні за дарування перемоги. Крім цього, усі православні громади збирали грошові кошти для повітряної ескадрильї «Полтавщина — переможцям» і танкової колони. У циркулярі за лютий місяць 1944 р. приведені суми коштів, які були зібрані всією єпархією та окремими парафіями. Так, у 1944 р. зібрано 4 млн. рублів, а благочинний Пирятинського округу о. Ілля Дерінов передав для ескадрильї «Полтавщина — переможцям» 20 тис. рублів. Священикам благословлялось також у дні святкування Пасхи збирати пожертви і направляти грошові кошти у відділення Держбанку на рахунок №71, а продукти, речі або інші подарунки направляти до лазаретів або військових частин (циркуляр від 19 квітня 1945 р.)
Не дивлячись на те, що православна церква активно допомагала державі під час війни, після її завершення з’являється ряд обмежень на діяльність священиків.
У післявоєнний період всі громади, які були відкриті під час війни, мали зареєструватись. Наша громада зареєстрована 22 липня 1944 р. У багатьох парафіях Лубенського району на той час поряд з церковнослов’янською використовувалась і українська мова.
Якщо післявоєнний період був біль-менш спокійним, то часи правління Хрущова стали важким випробовуванням для всіх парафій. У цей час закривалося і знищувалось багато храмів. Після війни богослужіння відбувались у всіх храмах окружних сіл, а в кінці 50-х і до початку 70-х рр. практично всі вони були закриті і знищені. Найстрашніше у цій вакханалії те, що беззаконня творилось руками людей, які ще не так давно відвідували храми. Кожного з них у різні часи настигла Божа кара, але те, що знищено їхніми руками, відродити дуже складно, адже з руйнацією унікальних споруд руйнувався і світогляд людей.
З милості Божої і наполегливої роботи парафіян, Покровська церква у Березоточі вистояла і у ці страшні часи.
У липні 1963 р. священик Борис Волошин був переведений на іншу парафію, і коли храм лишився без настоятеля, влада вирішила знищити його. Цьому завадила вся сільська громада на чолі з Білокуром.
У звітних документах за 15—25 вересня 1963 р. знаходимо коротенький запис: «Ездили с Куцик Д. Д. в Москву в совет по делам РПЦ при Совете Министров СССР к товарищу Куроедову». Це була перша поїздка, коли просили не знищувати храм.
Їхнє клопотання прийняли до уваги. Оскільки священика так і надалі не було призначено, у січні 1964 р. Григорій Онуфрійович вдруге їде до Москви. І цього разу його клопотання задовольнили. Настоятелем було призначено священика Нектарія Голубоярова. Але, після його прибуття на парафію, виникла нова проблема: уповноважений у справах релігій по Лубенському району Полянко відмовлявся реєструвати священика. Кілька разів староста ще їздив до обласного уповноваженого Базавлука і єпархіальне управління. Зрештою, проблема була вирішена, і з того часу подібних труднощів не виникало.
Опис
Церква хрещата в плані, п'ятичастинна, висока і струнка. Із заходу прибудована витончена триярусна дзвіниця. Купол і дзвіниця мають шатрові завершення зі щипцями. Храм побудований в єпархіальному стилі, але його форми, динаміка обсягів близькі народному козацькому зодчеству. Він позбавлений зайвої декоративності, але простота і монументальність споруди справляють враження.
Сучасний стан
У 1988 р. збудовано сторожку. У 1991 р. київськими майстрами Кошляком В. М. та Наєнком В. П. було виготовлено сучасний іконостас.
До початку 90-х років у храмі зберігалась велика колекція старовинних ікон, доля яких зараз невідома.
Влітку 2010 р. було зроблено обміри та виготовлено креслення фасаду та внутрішньої структури споруди.
У листопаді 2010 р. храм оглянула група фахівців, яка розробила рекомендації щодо закріплення несучих арок центрального купола з метою подальшої безаварійної експлуатації споруди.
В червня 2011 р. встановлено новий хрест та пофарбовано церкву і купола в блакитні тони. Завдяки цьому церква стала ще красивішою.
На Полтавщині лишилося не так багато дерев’яних храмів. Тому питання про його збереження має бути принциповим не лише для самих парафіян.
Посилання
- Україна Інкогніта [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine.]
- 125 років під покровом Божої Матері [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Pokrovska cerkva derev yana cerkva v seli Berezotocha Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Pokrovska cerkva50 04 04 60 pn sh 33 07 56 sh d 50 06794 pn sh 33 13222 sh d 50 06794 33 13222Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Berezotocha Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblastiPokrovska cerkva Berezotocha Ukrayina Pokrovska cerkva u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Suchasnij stan 4 PosilannyaIstoriyared Odnim iz najdavnishih svidchen isnuvannya cerkvi u s Berezotocha mozhna vvazhati rozpovid zapisanu V Miloradovichem u Snitinskij starini 1898 Mezhdu Volchkom i Berestochyu zalegla unylaya soloncevataya ravnina na krayah kotoroj to zdes to tam melkayut leski a v samom konce u berestockih melnic pod ozerom pogrebeno selo Ob etom sele ucelelo tolko korotenkoe vospominanie na Muhovaci bulo selo ta zapalos Yak vygonyayut skotynu ta gukayut tak shos i tam pid zemleyu ozyvaeccya balaka a proty velikodnya byut u vsi dzvony Cya legenda pripadaye priblizno na kinec XVI st Stanovlennya i rozvitok Berezotochi pochinayetsya z kutka Biliki dovkola yakogo u XVII st vzhe buli takozh inshi kutki Raki Strusivka Golotinci ta Gulyayivka Koli kilkist naselennya zrosla z yavilasya neobhidnist budivnictva cerkvi U seredini XVII st takij hram uzhe isnuvav U vidanni Poltavskaya yeparhiya v eya proshlom i nastoyashem A Granovskij Poltava 1901 znahodimo take svidchennya Est svidetelstvo sushestvovaniya cerkvi v 1738 g eto imenno Apostol pech Kiev 1722 g s nadpisyu siya kniga glagolennaya apostol kuplena Evnomieyu Prokopovnoyu Kasyanihoyu za cenu rub 3 z grivneyu i pridana k hramu Pokrova Presvyatyya Bogorodicy v sele Berezotochi sotni polkovoj Lubenskoj za svyashenstva togo chasa popa Andreya Ivanovicha i buduchi na tot chas ktitorej St Belichenka i Ivana Mikitenka daby za ej Evnomiyu zhertva Bogu prinosima byla v zhivih a za ej muzha Onisima v mertvih a kuplena roku 1738 Granovskij zgaduye takozh Oktoyih 1739 r z nadpisom 1759 koz Sechi Zaporozhskoj kurenya Dyadkovskogo Vas Mihajlov dlya pominoveniya mene i moih roditelej a imenno iereya Mihaila i praroditelej iereya Andreya U cerkvi zberigalis i Mineyi misyachni vid Lubenskogo vikariya iereya Kulyabki Pri hrami na toj chas sluzhili po dva svyasheniki sho svidchit pro obshirnist parafiyi Z dozvolu mitropolita Samuyila Mislavskogo u 1795 r cerkva bula perebudovana U 1819 r do neyi dobuduvali dzvinicyu a v 1846 zrobili kapitalnij remont Oskilki gromada zrostala to vinikla neobhidnist u budivnictvi bilshoyi cerkvi yaka i bula zvedena u 1886 r Pidtverdzhennya comu znahodimo u vzhe zgadanomu vidanni A Granovskogo u Dodatkovij klirovij knizi po Poltavskij yeparhiyi za 1912 r Na stinah drugogo yarusu dzvinici znajdeno napisi sho stosuyutsya chasu budivnictva Znachna chastina napisiv budivelni rozrahunki Ye takozh i avtografi budivelnikiv Tak odin iz napisiv Pamyat Simeona Sapy mozhe svidchiti pro im ya brigadira V inshih ne vdalosya rozshifruvati imen ale v kilkoh miscyah prisutnya data 1886 U dopovidnih zapiskah nastoyatelya u period Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni svyashenika Vasiliya Chupirya 1886 r takozh vkazuyetsya yak rik pobudovi Pislya revolyuciyi hram ne zakrivavsya i u 20 30 h rr ne perebuvav u avtokefalnomu rozkoli Same tomu bogosluzhinnya u Berezotochi vidviduvali i zhiteli okruzhnih sil Za rozpovidyami starozhiliv s Berezotocha Svyato Pokrovska cerkva bula zakrita pid chas golodomoru U 1934 r u nij zrobili zernoshovishe kolgospu im Voroshilova Dzvoni znyato priblizno u 1937 38 rr Dzyubanenko Andrij Fedorovich 1927 r n rozpoviv sho dzvoni znimali komsomolci aktivisti Perepelicya Luka i Goncharenko Nikifor Dlya dvoh molodih lyudej cya sprava bula nelegkoyu a pomichnikiv ne bulo Shob znyati dzvoni voni poklali na shodi doshki naterli yih milom i tak spustili vniz Oboye pomerli vid legenevoyi hvorobi mozhlivo tuberkuloz Oficijno diyalnist hramu bulo vidnovleno 14 grudnya 1941 r Na stini dzvinici zakriplena metaleva tablichka z napisom Vstanovlennya hrestiv na cerkvi provedeno 1 serpnya 1942 roku majstrom Ruchkoyu Mikoloyu Trohimovichem Pro te yak vidbuvalasya cya podiya rozpoviv ochevidec Golovko Ivan Pilipovich Koli prijshli nimci bogosluzhinnya u hrami vidbuvalis ale poboyuyuchis shob jogo ne znishili lyudi zavezli viyalki z kolgospu i protyagom dvoh tizhniv pracyuvali U 42 roci naperedodni dnya svyatogo Illi vsi buli shvilovani adzhe na cerkvi vstanovlyat novi hresti Pislya togo yak Lubenshina bula zvilnena vid nimeckih zagarbnikiv diyalnist pravoslavnih parafij rajonu spryamovuvalas ne tilki na vikonannya svoyih pryamih duhovnih obov yazkiv ale i nadavala dopomogu Radyanskij Armiyi u shvidkomu dosyagnenni peremogi Rozumiyuchi vazhlive znachennya peremogi nad fashistskoyu Nimechchinoyu pravoslavni iyerarhi zobov yazuvali nastoyateliv hramiv napoleglivo pracyuvati nadayuchi dopomogu Radyanskij Armiyi Po blagoslovennyu keruyuchogo Poltavskoyu yeparhiyeyu arhiyepiskopa Stefana u 1944 r u vsih hramah zvershuvalis molebni za daruvannya peremogi Krim cogo usi pravoslavni gromadi zbirali groshovi koshti dlya povitryanoyi eskadrilyi Poltavshina peremozhcyam i tankovoyi koloni U cirkulyari za lyutij misyac 1944 r privedeni sumi koshtiv yaki buli zibrani vsiyeyu yeparhiyeyu ta okremimi parafiyami Tak u 1944 r zibrano 4 mln rubliv a blagochinnij Piryatinskogo okrugu o Illya Derinov peredav dlya eskadrilyi Poltavshina peremozhcyam 20 tis rubliv Svyashenikam blagoslovlyalos takozh u dni svyatkuvannya Pashi zbirati pozhertvi i napravlyati groshovi koshti u viddilennya Derzhbanku na rahunok 71 a produkti rechi abo inshi podarunki napravlyati do lazaretiv abo vijskovih chastin cirkulyar vid 19 kvitnya 1945 r Ne divlyachis na te sho pravoslavna cerkva aktivno dopomagala derzhavi pid chas vijni pislya yiyi zavershennya z yavlyayetsya ryad obmezhen na diyalnist svyashenikiv U pislyavoyennij period vsi gromadi yaki buli vidkriti pid chas vijni mali zareyestruvatis Nasha gromada zareyestrovana 22 lipnya 1944 r U bagatoh parafiyah Lubenskogo rajonu na toj chas poryad z cerkovnoslov yanskoyu vikoristovuvalas i ukrayinska mova Yaksho pislyavoyennij period buv bil mensh spokijnim to chasi pravlinnya Hrushova stali vazhkim viprobovuvannyam dlya vsih parafij U cej chas zakrivalosya i znishuvalos bagato hramiv Pislya vijni bogosluzhinnya vidbuvalis u vsih hramah okruzhnih sil a v kinci 50 h i do pochatku 70 h rr praktichno vsi voni buli zakriti i znisheni Najstrashnishe u cij vakhanaliyi te sho bezzakonnya tvorilos rukami lyudej yaki she ne tak davno vidviduvali hrami Kozhnogo z nih u rizni chasi nastigla Bozha kara ale te sho znisheno yihnimi rukami vidroditi duzhe skladno adzhe z rujnaciyeyu unikalnih sporud rujnuvavsya i svitoglyad lyudej Z milosti Bozhoyi i napoleglivoyi roboti parafiyan Pokrovska cerkva u Berezotochi vistoyala i u ci strashni chasi U lipni 1963 r svyashenik Boris Voloshin buv perevedenij na inshu parafiyu i koli hram lishivsya bez nastoyatelya vlada virishila znishiti jogo Comu zavadila vsya silska gromada na choli z Bilokurom U zvitnih dokumentah za 15 25 veresnya 1963 r znahodimo korotenkij zapis Ezdili s Kucik D D v Moskvu v sovet po delam RPC pri Sovete Ministrov SSSR k tovarishu Kuroedovu Ce bula persha poyizdka koli prosili ne znishuvati hram Yihnye klopotannya prijnyali do uvagi Oskilki svyashenika tak i nadali ne bulo priznacheno u sichni 1964 r Grigorij Onufrijovich vdruge yide do Moskvi I cogo razu jogo klopotannya zadovolnili Nastoyatelem bulo priznacheno svyashenika Nektariya Goluboyarova Ale pislya jogo pributtya na parafiyu vinikla nova problema upovnovazhenij u spravah religij po Lubenskomu rajonu Polyanko vidmovlyavsya reyestruvati svyashenika Kilka raziv starosta she yizdiv do oblasnogo upovnovazhenogo Bazavluka i yeparhialne upravlinnya Zreshtoyu problema bula virishena i z togo chasu podibnih trudnoshiv ne vinikalo Opisred Cerkva hreshata v plani p yatichastinna visoka i strunka Iz zahodu pribudovana vitonchena triyarusna dzvinicya Kupol i dzvinicya mayut shatrovi zavershennya zi shipcyami Hram pobudovanij v yeparhialnomu stili ale jogo formi dinamika obsyagiv blizki narodnomu kozackomu zodchestvu Vin pozbavlenij zajvoyi dekorativnosti ale prostota i monumentalnist sporudi spravlyayut vrazhennya Suchasnij stanred U 1988 r zbudovano storozhku U 1991 r kiyivskimi majstrami Koshlyakom V M ta Nayenkom V P bulo vigotovleno suchasnij ikonostas Do pochatku 90 h rokiv u hrami zberigalas velika kolekciya starovinnih ikon dolya yakih zaraz nevidoma Vlitku 2010 r bulo zrobleno obmiri ta vigotovleno kreslennya fasadu ta vnutrishnoyi strukturi sporudi U listopadi 2010 r hram oglyanula grupa fahivciv yaka rozrobila rekomendaciyi shodo zakriplennya nesuchih arok centralnogo kupola z metoyu podalshoyi bezavarijnoyi ekspluataciyi sporudi V chervnya 2011 r vstanovleno novij hrest ta pofarbovano cerkvu i kupola v blakitni toni Zavdyaki comu cerkva stala she krasivishoyu Na Poltavshini lishilosya ne tak bagato derev yanih hramiv Tomu pitannya pro jogo zberezhennya maye buti principovim ne lishe dlya samih parafiyan Posilannyared Ukrayina Inkognita Arhivovano 13 sichnya 2014 u Wayback Machine 125 rokiv pid pokrovom Bozhoyi Materi Arhivovano 25 serpnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Pokrovska cerkva Berezotocha