Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лінкор Сент Іштван нім Szent István угор SMS Szent István належав до кораблів класу Вірібус Унітіс Теґеттгофф військово

Святий Стефан (лінкор)

Святий Стефан (лінкор)

Лінкор «Сент Іштван» (нім. Szent István, угор. SMS Szent István) належав до кораблів класу Вірібус Унітіс (Теґеттгофф) військово-морських сил Австро-Угорщини. Згідно з умовою фінансування будівництва цих бойових кораблів один з них мали збудувати на верфі угорської частини імперії, у порту якої він повинен був перебувати. Через це він був закладений в Рієці на верфі, де будували невеликі кораблі. Це затягнуло будівництво і призвело до витрати додаткових коштів для розбудови верфі. Названий на честь короля Стефана І Святого, який охрестив Угорщину. Перший варіант назви лінкору на честь Яноша Гуняді був відхилений на вимогу ерцгерцога Франца Фердинанда.

«Сент Іштван»
SMS Szent István
image
Служба
Тип/клас лінкор
Держава прапора image
Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Корабельня Ganz & Company - Danubius de Fiume Рієка
Закладено 29 січня 1912
Спущено на воду 17 січня 1914
Введено в експлуатацію 17 листопада 1915
Виведений зі складу флоту Затонув 10 червня 1918
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна 22 078 т
Довжина 160 м
Ширина 27,3 м
Осадка макс. 8,8 м
Бронювання Борт 100-280 мм

Цитадель 180-200 мм Палуба 48 мм Торпедний захист 36 мм Башти 205 мм Барбети 280 мм Каземати 100 мм Передня бойова рубка 250-356 мм Задня рубка 250 мм

Технічні дані
Рухова установка 12 котлів Ярроу, 4 парові турбіни Парсонса
Гвинти 4
Потужність 25 000 к.с.
Швидкість max. 20 вуз.(37 км/год.)
Автономність плавання 4200 миль (7800 км)(10 - вузловим ходом (19 км/год.))
Екіпаж 962-1.050 чол.
Озброєння
Артилерія 12 × 30,5 см (у 4 баштах)

12 × 15,0 см (в одиночних казематах) 18 × 7,0 см

Торпедно-мінне озброєння 4 торпедні апарати ∅ 53,3 см (1 корма, 2 по сторонах, 1 форштевень під водою)
Зенітне озброєння 3 x 66-мм

Історія

image
Спуск лінкору на воду
image
Тонучий лінкор «Сент Іштван»'
image
Загибель лінкора

Через брак досвіду, матеріалів, які могли бути виключно угорськими, необхідність розбудови верфі будівництво лінкора припинили на 17 місяців. Лінкор прийняли до складу флоту лише 1915 року. Він мав додаткову платформу поміж димовими трубами і єдиний не був оснащений протиторпедними і протимінними сітями. З 991 дня служби лінкор провів 937 дні на базі в Пулі. За цей час його відвідали імператори Карл І, Вільгельм ІІ.

На 15 червня 1918 був призначений наступ австро-угорського війська на італійські позиції, які з моря повинен був підтримати весь флот. Згідно з планом адмірала Горті 9 червня з бази вийшли лінкори і «Вірібус Унітіс», де знаходився штаб флоту, кореспонденти. В іншій групі знаходились лінкори «Святий Стефан», «Теґеттгофф» у супроводі есмінця і 6 міноносців. Кораблі затримались при виході з бази на 45 хвилин, згодом не змогли розвинути запланованої швидкості через перегрів турбін на «Святому Стефані». 10 червня о 3:25 їх атакувала група італійських торпедних катерів. Через 5 хвилин дві торпеди вразили лінкор, який нахилився на правий борт. О 4:45 «Теґеттгофф» взяв на буксир «Святого Стефана». Це прискорило заповнення корабля водою, подальшого нахилу корабля. Через затоплення котлів припинилось енергопостачання і відключились насоси. Було віддано наказ покинути корабель. О 6:05 корабель перевернувся і через сім хвилин затонув разом з 89 матросами. Затоплення лінкору було зафіксоване операторами. Ця подія змусила Горті наказати флоту повернутись на базу.

Югославські водолази 1976 здійснили перший спуск до лінкору, що лежить кілем до гори на глибині 66 м. Наступну італо-югославську експедицію фінансувало 1990 італійське телебачення. Перша австрійська експедиція відбулась у червні 1994 року. У наступні роки відбулось ще декілька експедицій до решток корабля. Дослідження виявили, що торпеди влучили під панцирний пояс лінкору у незахищену частину дна, де видніються пробоїни розміром 5x6 метрів.

Посилання

  • Затоплення лінкору «Святий Стефан» [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • «Святий Стефан» [ 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.]

Джерело

  • Zvonimir Freivogel: Tauchgang um das K. u. K. Schlachtschiff Szent Istvan (= Marine-Arsenal. Special 8) Podzun-Pallas, Wölfersheim-Berstadt 1998, .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Linkor Sent Ishtvan nim Szent Istvan ugor SMS Szent Istvan nalezhav do korabliv klasu Viribus Unitis Tegettgoff vijskovo morskih sil Avstro Ugorshini Zgidno z umovoyu finansuvannya budivnictva cih bojovih korabliv odin z nih mali zbuduvati na verfi ugorskoyi chastini imperiyi u portu yakoyi vin povinen buv perebuvati Cherez ce vin buv zakladenij v Riyeci na verfi de buduvali neveliki korabli Ce zatyagnulo budivnictvo i prizvelo do vitrati dodatkovih koshtiv dlya rozbudovi verfi Nazvanij na chest korolya Stefana I Svyatogo yakij ohrestiv Ugorshinu Pershij variant nazvi linkoru na chest Yanosha Gunyadi buv vidhilenij na vimogu ercgercoga Franca Ferdinanda Sent Ishtvan SMS Szent IstvanSluzhbaTip klas linkorDerzhava praporaNalezhnist C k vijskovo morski sili Avstro Ugorshini KuK Kriegsmarine Korabelnya Ganz amp Company Danubius de Fiume RiyekaZakladeno 29 sichnya 1912Spusheno na vodu 17 sichnya 1914Vvedeno v ekspluataciyu 17 listopada 1915Vivedenij zi skladu flotu Zatonuv 10 chervnya 1918IdentifikaciyaParametriTonnazh standartna 22 078 tDovzhina 160 mShirina 27 3 mOsadka maks 8 8 mBronyuvannya Bort 100 280 mm Citadel 180 200 mm Paluba 48 mm Torpednij zahist 36 mm Bashti 205 mm Barbeti 280 mm Kazemati 100 mm Perednya bojova rubka 250 356 mm Zadnya rubka 250 mmTehnichni daniRuhova ustanovka 12 kotliv Yarrou 4 parovi turbini ParsonsaGvinti 4Potuzhnist 25 000 k s Shvidkist max 20 vuz 37 km god Avtonomnist plavannya 4200 mil 7800 km 10 vuzlovim hodom 19 km god Ekipazh 962 1 050 chol OzbroyennyaArtileriya 12 30 5 sm u 4 bashtah 12 15 0 sm v odinochnih kazematah 18 7 0 smTorpedno minne ozbroyennya 4 torpedni aparati 53 3 sm 1 korma 2 po storonah 1 forshteven pid vodoyu Zenitne ozbroyennya 3 x 66 mmIstoriyaSpusk linkoru na voduTonuchij linkor Sent Ishtvan Zagibel linkora Cherez brak dosvidu materialiv yaki mogli buti viklyuchno ugorskimi neobhidnist rozbudovi verfi budivnictvo linkora pripinili na 17 misyaciv Linkor prijnyali do skladu flotu lishe 1915 roku Vin mav dodatkovu platformu pomizh dimovimi trubami i yedinij ne buv osnashenij protitorpednimi i protiminnimi sityami Z 991 dnya sluzhbi linkor proviv 937 dni na bazi v Puli Za cej chas jogo vidvidali imperatori Karl I Vilgelm II Na 15 chervnya 1918 buv priznachenij nastup avstro ugorskogo vijska na italijski poziciyi yaki z morya povinen buv pidtrimati ves flot Zgidno z planom admirala Gorti 9 chervnya z bazi vijshli linkori Princ Yevgen i Viribus Unitis de znahodivsya shtab flotu korespondenti V inshij grupi znahodilis linkori Svyatij Stefan Tegettgoff u suprovodi esmincya i 6 minonosciv Korabli zatrimalis pri vihodi z bazi na 45 hvilin zgodom ne zmogli rozvinuti zaplanovanoyi shvidkosti cherez peregriv turbin na Svyatomu Stefani 10 chervnya o 3 25 yih atakuvala grupa italijskih torpednih kateriv Cherez 5 hvilin dvi torpedi vrazili linkor yakij nahilivsya na pravij bort O 4 45 Tegettgoff vzyav na buksir Svyatogo Stefana Ce priskorilo zapovnennya korablya vodoyu podalshogo nahilu korablya Cherez zatoplennya kotliv pripinilos energopostachannya i vidklyuchilis nasosi Bulo viddano nakaz pokinuti korabel O 6 05 korabel perevernuvsya i cherez sim hvilin zatonuv razom z 89 matrosami Zatoplennya linkoru bulo zafiksovane operatorami Cya podiya zmusila Gorti nakazati flotu povernutis na bazu Yugoslavski vodolazi 1976 zdijsnili pershij spusk do linkoru sho lezhit kilem do gori na glibini 66 m Nastupnu italo yugoslavsku ekspediciyu finansuvalo 1990 italijske telebachennya Persha avstrijska ekspediciya vidbulas u chervni 1994 roku U nastupni roki vidbulos she dekilka ekspedicij do reshtok korablya Doslidzhennya viyavili sho torpedi vluchili pid pancirnij poyas linkoru u nezahishenu chastinu dna de vidniyutsya proboyini rozmirom 5x6 metriv PosilannyaZatoplennya linkoru Svyatij Stefan 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Svyatij Stefan 9 zhovtnya 2009 u Wayback Machine DzhereloZvonimir Freivogel Tauchgang um das K u K Schlachtschiff Szent Istvan Marine Arsenal Special 8 Podzun Pallas Wolfersheim Berstadt 1998 ISBN 3 7909 0642 5

Дата публікації:
Топ