Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Свободянська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район |  Берегівський район | ||
| Адм. центр | с. Свобода | ||
| Код КОАТУУ | 2120488400 | ||
| Облікова картка | Свободянська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 20 | ||
| Голова ради | Рущак Василь Юрійович | ||
| Територія та населення | |||
| Населення | 2881 | ||
| Населені пункти | 4 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | 90210, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с.Свобода, вул.Миру,51 | ||
| Телефонний код | +380 3141 | ||
Свободянська сільська рада — колишній орган місцевого самоврядування у Берегівському районі Закарпатської області з адміністративним центром у с. Свобода. Населені пунктиСільській раді підпорядковані населені пункти: |
Склад ради
Рада складається з 20 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Рущак Василь Юрійович | Сільський голова, 1966 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Рущак Василь Юрійович | Сільський голова, 1966 року народження, освіта незакінчена вища, безпартійний | 31.10.2010 | 31.10.2015 |
| Рущак Василь Юрійович | Сільський голова, 1966 року народження, освіта вища | 31.10.2015 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Історія
Село Свобода — центр сільської ради, якій підпорядковується кілька інших сіл: Великий Бакош, Нове Батєво, Бадів І, Бадів ІІ, Данилівка.
Розташоване село за 40 км. Від районного центру міста Берегова і на 45 км від обласного — міста Ужгород.
Лежить воно у Притисянській низовині, яка є частиною Середньо–Дунайської низовини, тобто розкинулося не вище, як 200 метрів над рівнем моря.
Через село, з півночі на захід протікає канал Верхнє-Середнянський, який відводячи паводкові води Боржави, все частіше відіграє важливу роль у відведенні небезпеки затоплення нашого села.
Недалеко від нашого села проходить кордон між Україною та Угорщиною.
Важливе значення для жителів села, відіграє те, що воно має дуже хороше залізничне сполучення з усіма найбільшими містами області (Ужгород, Мукачево, Берегово).
Зараз населення села становить 2956 чоловік. На території села, проживають представники дев'яти національностей.
Перша письмова згадка про одне з поселень нашого села(це згадка в архівних джерелах від 1282 року) про Nacly Bokos. Одне з пояснень пов'язане з тим, що очевидно, недалеко від р. Тиси, (де зараз кладовище села) знаходиться тоня (майор) за іменем власника навколишніх земельних володінь. Йде мова про укріплене поселення, де постійно проживало 15-20 чоловік челяді, які обробляли панські володіння, розташовані там, де розкинулися тепер вулиці села.
До 1919 року, землі, на яких розташоване село Свобода, належали графам Ловньої Меньгирту та Ловньої Габорту. У своїх феодальних володіннях графи мали такі господарства (тоні) як: Кіш Бокош, Нодь Бокош, Уй тоньо, Копітань тоньо, Богой Саллаш. В кожному з цих господарств працювало від двадцяти до сорока батрацьких сімей, яких називали «челийдек». Батраки були повністю безземельними. У поміщицьких господарствах займалися в основному тваринництвом та дерновим господарством. В період жнив додатково господарі наймали сезонних робітників, яких називали «шумашок».
Після розпаду Австро-Угорської імперії, землі Підкарпатської Русі, згідно рішення Паризької конференції, ввійшли до складу Чехо-Словацької республіки. Маючи на меті міцно зв'язати ці землі з своїм краєм, чехи починають проводити політику, яка отримала назву «слов'янізація угорського пограниччя». У зв'язку з цією акцією, почалася колонізація всіх земель від румунського кордону вздовж угорського аж до Словаччини вздовж Тиси. В результаті було засновано цілу низку малих і великих поселень. Ці поселення заселялися в першу чергу чехами (легіонерами), а також закарпатським (переселенцями). Найкращі землі віддавалися чехам. Одним із найбільших поселень такого типу і стала наша Свобода.
Для чеських легіонерів були засновані населені пункти Великий Бакош, Малий Бакош, Уйтоньо (Нове Батьово). А оскільки на момент приходу чехів, ці землі не були безпосередньо заселені («Слободні», то новозасновані землі дістали назву «Свобода»).
Власниками землі стали чеські легіонери, які вели господарство по капіталістичному. Колишні селяни-батраки і далі залишалися безземельними. Чехи будують 71 однотипних житлових будинків з господарськими будівлями, з них 20 було збудовано у Малому Бакоші, 30-у Великому Бакоші і 21-у Новому Батєві.
У Великому Бакоші було побудовано великий клуб для населення всіх поселень. В ньому проводилися збори, а молодь проводила свій вільний час.
В 1932 році вісім селянських сімей з Хустського та Міжгірського районів заснували населений пункт Бадів І на відстані 2 км від Нового Батєва. Такі переселення з гірських районів в той час підтримувалися владою, оскільки сприяли політиці «слов'янізації угорського пограниччя». Переселення проводилося за гроші людей, для яких переселення означало вирішення проблем з «земельним голодом» гірських районів.
Аналогічною є історія заснування населеного пункту Бадів II, або Дубки в 1935 році на відстані 2 км від Бадів І.
В 1933 р. чеські легіонери заснували для своїх дітей нове поселення Данилівку, на відстані 1 км від Бадів ІІ.
На початку листопада 1938 р. в результаті Віденського арбітражу наше село не ввійшло в склад новоутвореної Карпатської України, а було окуповане хортистською Угорщиною (Нове Батєво, Великий Бакош, Бадів І, Бадів ІІ, Данилівка).
Чехи про можливість окупації були попереджені, через що, з села, в основному, всі втекли, а їх місце зайняли угорські землевласники — «вітийзи». За період окупації, влада намагалася всіляко мадяризувати село. Переселялися жителі з інших сіл, зокрема з Великої Доброні та Саловки, викладання в школі здійснювалося угорською мовою (з 1939 року), а чоловіче населення забиралося для служби в угорські армії. Тих хто не хотів служити в армії, або дизертував з неї, відправляли в концтабори. З території села, в різний час, за період війни, було відправлено 17 жителів.
Від фашистських загарбників, село було визволено 28 жовтня 1944 року. Після визволення села, почалося створення органів місцевої влади. В листопаді 1944 року, було створено в с. Свобода Народний комітет, який очолював Бердар Дмитро Юрієвич.
Насамперед, Народний комітет налагодив надання допомоги Червоній Армії. З території села, до лав Червоної Армії, добровольцями пішли на фронт 39 молодих людей. Вони наша пам'ять і гордість, і цим людям належить особлива шана в пам'яті їх онуків та правнуків.
Важливим напрямом роботи Народного комітету була агітація за возз'єднання Закарпаття з Україною. Делегатами на Мукачівському з'їзді Народних комітетів, який вирішував це питання, були Бердар Дмитро та Цендра Іван.
У 1947—1948 роках село пережило велику повінь. Особливо важким було становище в Великому Бакоші та Чоронді. Люди змушені були пересуватися на плотах, загинуло дуже багато домашньої птиці та худоби. Причиною повені став розлив річки Тиса, збоку сусіднього с. Саловка.
У 1958 році на базі п'ятьох колгоспів було створено один — імені Мічуріна (голова колгоспу — Чорней Микола), а згодом шляхом подальшого укрупнення (приєднання колгоспу «Більшовик») було створено колгосп ім. «ХХІ з'їзду КПРС». Головами колгоспу за час його існування були Ружов Б., Русин В., Шутак Ю..
Одною з важливих справ тодішнього керівника села і колгоспу, стало відкриття у 1974 році пам'ятника-обеліска воїнам-визволителям та добровольцям Великої Вітчизняної війни. Це тому було дуже важливо, бо загалом з території села, на війну пішло до 70 жителів. Більша частина з них повернулася, і як знак поваги до їхнього подвигу та самовідданості мав служити цей пам'ятник, де кожного року, з року в рік, 9-го травня, віддавалася шана живим і полеглим за свободу нашого краю.
За останні роки село пережило дві сильні повені. Спочатку, в лютому 1999 року випав сніг, який тоді приніс велику біду — не витримав дах сільського клубу в с. Великий Бакош. Клуб, який був найкращим у навколишніх селах і стояв більше 70 років, тепер не витримав.
В 2001 р. події розгорталися ще страшніше. Оскільки танення снігів у горах, дощ, екологічні проблеми, що виникли в результаті вирубування лісів, призвели до дуже швидкого наповнення Тиси, не витримали дамби і почалися затоплення окремих сіл сусідньої Угорщини. Так у воді опинилася Данилівка, Бадів I та Бадів II. Верхнє-Середнянський канал був переповнений. Люди день і ніч чергували, укріпляли кругом ще уцілілі дамби сіл. Робота тривала цілодобово. Вода трималася більше місяця.
- Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2945 осіб, з яких 1423 чоловіки та 1522 жінки.
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2879 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 71,05 % |
| угорська | 27,70 % |
| російська | 1,04 % |
| німецька | 0,07 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
- Картка ради на сайті Верховної Ради України
- «Свободянський кущ»: патріотичний та призабутий [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svobodyanska silska rada Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Adm centr s Svoboda Kod KOATUU 2120488400 Oblikova kartka Svobodyanska silska rada Sklad Kilkist chleniv 20 Golova radi Rushak Vasil Yurijovich Teritoriya ta naselennya Naselennya 2881 Naseleni punkti 4 Kontaktni dani Adresa 90210 Zakarpatska obl Beregivskij r n s Svoboda vul Miru 51 Telefonnij kod 380 3141 Svobodyanska silska rada kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya u Beregivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti z administrativnim centrom u s Svoboda Naseleni punkti Silskij radi pidporyadkovani naseleni punkti s Svoboda s Badiv s Bakosh s DanilivkaSklad radiRada skladayetsya z 20 deputativ ta golovi Kerivnij sklad silskoyi radiPIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennya Rushak Vasil Yurijovich Silskij golova 1966 roku narodzhennya osvita bezpartijnij 26 03 2006 31 10 2010 Rushak Vasil Yurijovich Silskij golova 1966 roku narodzhennya osvita nezakinchena visha bezpartijnij 31 10 2010 31 10 2015 Rushak Vasil Yurijovich Silskij golova 1966 roku narodzhennya osvita visha 31 10 2015 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaIstoriyaSelo Svoboda centr silskoyi radi yakij pidporyadkovuyetsya kilka inshih sil Velikij Bakosh Nove Batyevo Badiv I Badiv II Danilivka Roztashovane selo za 40 km Vid rajonnogo centru mista Beregova i na 45 km vid oblasnogo mista Uzhgorod Lezhit vono u Pritisyanskij nizovini yaka ye chastinoyu Seredno Dunajskoyi nizovini tobto rozkinulosya ne vishe yak 200 metriv nad rivnem morya Cherez selo z pivnochi na zahid protikaye kanal Verhnye Serednyanskij yakij vidvodyachi pavodkovi vodi Borzhavi vse chastishe vidigraye vazhlivu rol u vidvedenni nebezpeki zatoplennya nashogo sela Nedaleko vid nashogo sela prohodit kordon mizh Ukrayinoyu ta Ugorshinoyu Vazhlive znachennya dlya zhiteliv sela vidigraye te sho vono maye duzhe horoshe zaliznichne spoluchennya z usima najbilshimi mistami oblasti Uzhgorod Mukachevo Beregovo Zaraz naselennya sela stanovit 2956 cholovik Na teritoriyi sela prozhivayut predstavniki dev yati nacionalnostej Persha pismova zgadka pro odne z poselen nashogo sela ce zgadka v arhivnih dzherelah vid 1282 roku pro Nacly Bokos Odne z poyasnen pov yazane z tim sho ochevidno nedaleko vid r Tisi de zaraz kladovishe sela znahoditsya tonya major za imenem vlasnika navkolishnih zemelnih volodin Jde mova pro ukriplene poselennya de postijno prozhivalo 15 20 cholovik chelyadi yaki obroblyali panski volodinnya roztashovani tam de rozkinulisya teper vulici sela Do 1919 roku zemli na yakih roztashovane selo Svoboda nalezhali grafam Lovnoyi Mengirtu ta Lovnoyi Gabortu U svoyih feodalnih volodinnyah grafi mali taki gospodarstva toni yak Kish Bokosh Nod Bokosh Uj tono Kopitan tono Bogoj Sallash V kozhnomu z cih gospodarstv pracyuvalo vid dvadcyati do soroka batrackih simej yakih nazivali chelijdek Batraki buli povnistyu bezzemelnimi U pomishickih gospodarstvah zajmalisya v osnovnomu tvarinnictvom ta dernovim gospodarstvom V period zhniv dodatkovo gospodari najmali sezonnih robitnikiv yakih nazivali shumashok Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi zemli Pidkarpatskoyi Rusi zgidno rishennya Parizkoyi konferenciyi vvijshli do skladu Cheho Slovackoyi respubliki Mayuchi na meti micno zv yazati ci zemli z svoyim krayem chehi pochinayut provoditi politiku yaka otrimala nazvu slov yanizaciya ugorskogo pogranichchya U zv yazku z ciyeyu akciyeyu pochalasya kolonizaciya vsih zemel vid rumunskogo kordonu vzdovzh ugorskogo azh do Slovachchini vzdovzh Tisi V rezultati bulo zasnovano cilu nizku malih i velikih poselen Ci poselennya zaselyalisya v pershu chergu chehami legionerami a takozh zakarpatskim pereselencyami Najkrashi zemli viddavalisya cheham Odnim iz najbilshih poselen takogo tipu i stala nasha Svoboda Dlya cheskih legioneriv buli zasnovani naseleni punkti Velikij Bakosh Malij Bakosh Ujtono Nove Batovo A oskilki na moment prihodu chehiv ci zemli ne buli bezposeredno zaseleni Slobodni to novozasnovani zemli distali nazvu Svoboda Vlasnikami zemli stali cheski legioneri yaki veli gospodarstvo po kapitalistichnomu Kolishni selyani batraki i dali zalishalisya bezzemelnimi Chehi buduyut 71 odnotipnih zhitlovih budinkiv z gospodarskimi budivlyami z nih 20 bulo zbudovano u Malomu Bakoshi 30 u Velikomu Bakoshi i 21 u Novomu Batyevi U Velikomu Bakoshi bulo pobudovano velikij klub dlya naselennya vsih poselen V nomu provodilisya zbori a molod provodila svij vilnij chas V 1932 roci visim selyanskih simej z Hustskogo ta Mizhgirskogo rajoniv zasnuvali naselenij punkt Badiv I na vidstani 2 km vid Novogo Batyeva Taki pereselennya z girskih rajoniv v toj chas pidtrimuvalisya vladoyu oskilki spriyali politici slov yanizaciyi ugorskogo pogranichchya Pereselennya provodilosya za groshi lyudej dlya yakih pereselennya oznachalo virishennya problem z zemelnim golodom girskih rajoniv Analogichnoyu ye istoriya zasnuvannya naselenogo punktu Badiv II abo Dubki v 1935 roci na vidstani 2 km vid Badiv I V 1933 r cheski legioneri zasnuvali dlya svoyih ditej nove poselennya Danilivku na vidstani 1 km vid Badiv II Na pochatku listopada 1938 r v rezultati Videnskogo arbitrazhu nashe selo ne vvijshlo v sklad novoutvorenoyi Karpatskoyi Ukrayini a bulo okupovane hortistskoyu Ugorshinoyu Nove Batyevo Velikij Bakosh Badiv I Badiv II Danilivka Chehi pro mozhlivist okupaciyi buli poperedzheni cherez sho z sela v osnovnomu vsi vtekli a yih misce zajnyali ugorski zemlevlasniki vitijzi Za period okupaciyi vlada namagalasya vsilyako madyarizuvati selo Pereselyalisya zhiteli z inshih sil zokrema z Velikoyi Dobroni ta Salovki vikladannya v shkoli zdijsnyuvalosya ugorskoyu movoyu z 1939 roku a choloviche naselennya zabiralosya dlya sluzhbi v ugorski armiyi Tih hto ne hotiv sluzhiti v armiyi abo dizertuvav z neyi vidpravlyali v konctabori Z teritoriyi sela v riznij chas za period vijni bulo vidpravleno 17 zhiteliv Vid fashistskih zagarbnikiv selo bulo vizvoleno 28 zhovtnya 1944 roku Pislya vizvolennya sela pochalosya stvorennya organiv miscevoyi vladi V listopadi 1944 roku bulo stvoreno v s Svoboda Narodnij komitet yakij ocholyuvav Berdar Dmitro Yuriyevich Nasampered Narodnij komitet nalagodiv nadannya dopomogi Chervonij Armiyi Z teritoriyi sela do lav Chervonoyi Armiyi dobrovolcyami pishli na front 39 molodih lyudej Voni nasha pam yat i gordist i cim lyudyam nalezhit osobliva shana v pam yati yih onukiv ta pravnukiv Vazhlivim napryamom roboti Narodnogo komitetu bula agitaciya za vozz yednannya Zakarpattya z Ukrayinoyu Delegatami na Mukachivskomu z yizdi Narodnih komitetiv yakij virishuvav ce pitannya buli Berdar Dmitro ta Cendra Ivan U 1947 1948 rokah selo perezhilo veliku povin Osoblivo vazhkim bulo stanovishe v Velikomu Bakoshi ta Chorondi Lyudi zmusheni buli peresuvatisya na plotah zaginulo duzhe bagato domashnoyi ptici ta hudobi Prichinoyu poveni stav rozliv richki Tisa zboku susidnogo s Salovka U 1958 roci na bazi p yatoh kolgospiv bulo stvoreno odin imeni Michurina golova kolgospu Chornej Mikola a zgodom shlyahom podalshogo ukrupnennya priyednannya kolgospu Bilshovik bulo stvoreno kolgosp im HHI z yizdu KPRS Golovami kolgospu za chas jogo isnuvannya buli Ruzhov B Rusin V Shutak Yu Odnoyu z vazhlivih sprav todishnogo kerivnika sela i kolgospu stalo vidkrittya u 1974 roci pam yatnika obeliska voyinam vizvolitelyam ta dobrovolcyam Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Ce tomu bulo duzhe vazhlivo bo zagalom z teritoriyi sela na vijnu pishlo do 70 zhiteliv Bilsha chastina z nih povernulasya i yak znak povagi do yihnogo podvigu ta samoviddanosti mav sluzhiti cej pam yatnik de kozhnogo roku z roku v rik 9 go travnya viddavalasya shana zhivim i poleglim za svobodu nashogo krayu Za ostanni roki selo perezhilo dvi silni poveni Spochatku v lyutomu 1999 roku vipav snig yakij todi prinis veliku bidu ne vitrimav dah silskogo klubu v s Velikij Bakosh Klub yakij buv najkrashim u navkolishnih selah i stoyav bilshe 70 rokiv teper ne vitrimav V 2001 r podiyi rozgortalisya she strashnishe Oskilki tanennya snigiv u gorah dosh ekologichni problemi sho vinikli v rezultati virubuvannya lisiv prizveli do duzhe shvidkogo napovnennya Tisi ne vitrimali dambi i pochalisya zatoplennya okremih sil susidnoyi Ugorshini Tak u vodi opinilasya Danilivka Badiv I ta Badiv II Verhnye Serednyanskij kanal buv perepovnenij Lyudi den i nich cherguvali ukriplyali krugom she ucilili dambi sil Robota trivala cilodobovo Voda trimalasya bilshe misyacya Kerivnij sklad poperednih sklikan radi na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya silskoyi radi stanovila 2945 osib z yakih 1423 choloviki ta 1522 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v silskij radi meshkalo 2879 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 71 05 ugorska 27 70 rosijska 1 04 nimecka 0 07 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 DzherelaKartka radi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Svobodyanskij kush patriotichnij ta prizabutij 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi