Свобода віросповідання — право сповідувати, практикувати будь-яку релігію або не сповідувати жодну з релігій. Свобода віросповідання закріплена в багатьох правових документах, міжнародних та національних, зокрема, у Конституції України.
Вступ
Право на свободу світогляду і віросповідання є складовою системи конституційних прав і свобод людини. Воно класифікується як особистісне, немайнове право, спрямоване на конкретизацію свободи і вільний розвиток особи.
Свобода світогляду означає право мати власну позицію сприйняття світу, навколишнього середовища, сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати взагалі. Вільно, на власний розсуд виховувати своїх дітей і прищеплювати їм те світобачення, яке батьки вважають найкращим. Це право забезпечується охороною держави, оскільки ніхто немає права нав'язувати іншій людині свою точку зору, примушувати до певного світогляду і релігії.
В демократичній державі наявність таких прав і свобод є важливим компонентом, який забезпечує реалізацію правової політики саме при такому політичному режимі. Саме це право дозволяє громадянину обирати, а не підкорятись тому, що вже запроваджено або що визнається більшістю.
Історія
Проблема релігії та панування релігійного світобачення починає формуватись ще в епоху Античності, де до будь-якої релігії ставились з повагою, всі релігійні організації були правомірними.
Проте з часу прийняття християнства поширюється релігійна нетерпимість, головним і панівним вважається лише християнство, інші релігійні організації зазнають жорстокої дискримінації. Наступна епоха Відродження ставить чітку мету: відокремлення церкви від суспільного життя. Виникає такий міжнародний рух як Реформація, який вперше говорить про перевагу внутрішньої особистої віри над зовнішніми проявами релігійності. Лідерами цього періоду були Мартін Лютер, Ульріх Цвінглі, Жан Кальвін.
Після буржуазних революцій в перших Деклараціях прав людини XVII ст. (Англійська Декларація прав людини, Французька Декларація про права людини і громадянина). закріплюється право на віросповідання, але нічого не сказано про те, що людина може взагалі не сповідувати жодної віри.
В період Нового часу проблема релігії і світогляду розглядається як частина правової політики. Саме в цей період розпочинається боротьба за рівні права і свободи кожного громадянина, і право на вільне сповідування будь-якої релігії стає невід'ємним компонентом демократичних прав і свобод. Також наголошується на тому, що людина має право взагалі не визнавати жодного виду релігії і бути атеїстом.
В Російській імперії, а також Україні, яка на той час входила до її складу, пріоритетність одних релігій над іншими, дискримінація певних релігійних організацій проіснувала аж до Лютневої революції 1917 р. Лише постановою Тимчасового уряду «Про свободу совісті» 14 червня 1917 р. були скасовані всі релігійні обмеження, вперше юридичне закріплення отримує право не сповідувати релігії взагалі. Проте деякі заборони все-таки існували, оскільки церква не була відокремлена від держави. Конституція УНР 1918 р. гарантує право людини на свободу віросповідання, але чітке закріплення цього права відбулось лише у незалежній Україні.
Закріплення у міжнародному праві
Ст. 18 Загальної декларації прав людини говорить: «Кожна людина має право на свободу думки, совісті i релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання i свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так i разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні i виконанні релігійних та ритуальних обрядів».
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966р, а саме стаття 18 цього документа підтверджує визнання права людини на віросповідання: «1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії. Це право включає свободу мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір і свободу сповідувати свою релігію та переконання як одноосібно, так і спільно з іншими, публічно чи приватно, у відправленні культу, виконанні релігійних і ритуальних обрядів та вчень. 2. Ніхто не повинен зазнавати примусу, що принижує його свободу мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір. 3. Свобода сповідувати релігію або переконання підлягає лише обмеженням, які встановлено законом і які є необхідними для охорони суспільної безпеки, порядку, здоров'я і моралі, так само як і основних прав та свобод інших осіб.»
У ст.9 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року наголошується: «Кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно».
Практика Європейського суду з прав людини
Яскравий приклад захисту права людини на віросповідання відображено у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії». Суть справи полягає в суперечці за лідерство у мусульманській громаді Болгарії між її новим керівником п. Гасаном і його попередником — Недім Генджевом. Спочатку орган державної влади — Директорат з питань віросповідання — зареєстрував новий статут і нове керівництво, а пізніше примусово виселив головного муфія Гасана з робочого офісу. Після відмови прокуратури захищати його права, а влади — виконувати постанови Верховного суду, п. Гасан 22 січня 1996 р. звертається до Європейської комісії з прав людини з позовною заявою. У рішенні, ухваленому у Страсбурзі 26 жовтня 2000 р., Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що були допущенні порушення ст.9, яка розглядалась у світлі ст.11, яка передбачає вільне функціонування релігійної громади без свавільного втручання держави. Також суд постановив, що п. Гасан не зміг реалізувати свого права на захист від втручання держави у внутрішню діяльність релігійної організації, що і спричинило порушення ст.13 Європейської конвенції з прав людини.
Таке рішення підтверджує той факт, що релігійне життя є незалежним від державного, органи державної влади не мають права самовільно втручатись у діяльність релігійних організацій. Також ця судова ухвала є наглядним прикладом того, що громадянин має право на захист від втручань держави у внутрішню діяльність релігійних організацій.
Також, аналізуючи рішення ЄСПЛ від 18 лютого 1999 р. у справі «Бускаріні та інші проти Сан-Марино», можна зробити висновок, що держава не може змушувати представників однієї релігії присягати на книзі релігійного змісту іншого віросповідання. Суд постановив, що така вимога є рівноцінною примусу до сповідування іншої релігії, що тягне за собою порушення ст.9 Конвенції. У рішенні від 14 грудня 1999 р. щодо справи «Серіф проти Греції» ЄСПЛ наголошує на тому, що держава не має права забороняти громадянину виконувати роль проповідника того чи іншого віросповідання і одягатись відповідно до релігійних вимог.
У справі «Ерроусміт проти Сполученого Королівства» заявниця оскаржує рішення суду про визнання неправомірними діями роздавання прокламацій солдатам із закликом відмовлятись від служби в Північній Ірландії. Проте комісія Європейського Суду погодилась із діями держави, оскільки вони були вчинені з метою забезпечення національної безпеки.
Тобто, можна зробити висновок, що засудження війни — це світогляд людини, яка має на це повне право. Але заклики відмовитись від служіння в збройних силах держави несуть за собою загрозу безпеці цієї ж держави, тому вважаються забороненими.
У справі «Дарбі проти Швеції» 1990 р. Суд визнав порушення ст.9 Конвенції у зв'язку з тим, що заявника змушували сплачувати податок на користь лютеранської церкви, а це порушує його право на свободу віросповідання.
Закріплення у національному законодавстві України
Зміст права на свободу світогляду і віросповідання визначається безпосередньо у ст. 35 Конституції України: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність».
Також у 1991 р. Верховною Радою України прийнято закон «Про свободу совісті та релігійних організацій». Ст.4 цього закону говорить, що всі громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Ст.35 Конституції України говорить, що «церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова».
«Релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва)» — ст.21 ЗУ «Про свободу совісті та релігійних організацій»
Відповідно до ст.64, конституційні права, до яких входить право на свободу віросповідання, і свободи людини можуть бути обмежені із зазначенням строку дії цих обмежень в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Зміст права
Реалізовуючи своє право на свободу світогляду і віросповідання, громадяни мають право вільно сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати взагалі ніякої, обирати релігійну літературу, встановлювати і підтримувати міжнародні контакти, виїжджати за кордон для паломництва, брати участь у різних релігійних організаціях. Визнання цього права надає людині захист від зазнання примусу щодо прийняття релігії або переконання на свій вибір. Можуть накладатись лише ті обмеження, які встановлені законом і які є необхідними для охорони суспільної безпеки і порядку.
Комісія ЄСПЛ визначила питання, які не захищаються ст.9 Конвенції. По-перше, держава може заборонити релігійній секті визначати свій статус у правовій структурі. По-друге, особа не може оскаржувати політику державної церкви, оскільки вона може вільно її залишити. Також Європейський Суд з прав людини постановив, що держава повинна забезпечити можливість відлучення особи від церкви, а також не має права примушувати фінансувати будь-яку церкву.
Отже, на основі Конституції України 1996 р. свобода світогляду і віросповідання означає:
1. свободу вибору релігії або відмову від всякого віросповідання;
2. свободу проводити релігійні обряди;
3. свободу засновувати нові релігійні організації.
Законодавством встановлена кримінальна відповідальність за перешкоджання релігійній діяльності, яка не порушує права і свободи громадян, а також за організацію релігійної групи, яка несе загрозу життю і здоров'ю громадян. Але, все ж таки, існують деякі обмеження відносно цього права. Для прикладу, релігійна організація може бути заборонена судом у випадках передбачених ст. 16 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»
Див. також
Примітки
- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ВР
- . Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 14 січня 2012.
- Ю. М. Тодик, В. С. Журавський. Конституційне право України, 2002р, []
- Ст. 18 Загальної декларації прав людини [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966р [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ст.9 Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Короткий путівник Європейською Конвенцією з прав людини. Донна Гом'єн.
- Конституції України [ 3 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- «Про свободу совісті та релігійних організацій» [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Конституція України [ 3 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- «Про свободу совісті та релігійних організацій».
- Конституція України: Офіційний текст. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина
- «Про свободу совісті та релігійні організації» [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- Конституція України: Офіційний текст. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Короткий путівник Європейською Конвенцією з прав людини. Донна Гом'єн. [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Методичні рекомендації для центральних органів виконавчої влади щодо застосування в законотворчій діяльності Конвенції про захист прав і основних свобод людини [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.]
- § 1. ПРАВО ЛЮДИНИ НА СВОБОДУ СВІТОГЛЯДУ І ВІРОСПОВІДАННЯ ТА СТВОРЕННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. ЇХ ВИДИ, ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ // Ю. М. Тодик, В. С. Журавський. Конституційне право України, 2002 р. [ 17 травня 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Релігійна свобода в Україні: (юрид.-іст. дослідж. законодавства 1919—2000 рр.) / о. д-р Андрій Танасійчук. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — 231 с. : портр. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 217—231 та в підрядк. прим. — 500 пр. —
- Релігійна свобода і права людини: Богосл. аспекти. Т. 1 / ред.: М. Маринович; Р. Скакун; Львів. богосл. акад. — Л. : Свічадо, 2000. — 426 c. — (Людина. Церква. Держава).
Посилання
- Свобода релігії [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svoboda virospovidannya pravo spoviduvati praktikuvati bud yaku religiyu abo ne spoviduvati zhodnu z religij Svoboda virospovidannya zakriplena v bagatoh pravovih dokumentah mizhnarodnih ta nacionalnih zokrema u Konstituciyi Ukrayini VstupPravo na svobodu svitoglyadu i virospovidannya ye skladovoyu sistemi konstitucijnih prav i svobod lyudini Vono klasifikuyetsya yak osobistisne nemajnove pravo spryamovane na konkretizaciyu svobodi i vilnij rozvitok osobi Svoboda svitoglyadu oznachaye pravo mati vlasnu poziciyu sprijnyattya svitu navkolishnogo seredovisha spoviduvati bud yaku religiyu abo ne spoviduvati vzagali Vilno na vlasnij rozsud vihovuvati svoyih ditej i prisheplyuvati yim te svitobachennya yake batki vvazhayut najkrashim Ce pravo zabezpechuyetsya ohoronoyu derzhavi oskilki nihto nemaye prava nav yazuvati inshij lyudini svoyu tochku zoru primushuvati do pevnogo svitoglyadu i religiyi V demokratichnij derzhavi nayavnist takih prav i svobod ye vazhlivim komponentom yakij zabezpechuye realizaciyu pravovoyi politiki same pri takomu politichnomu rezhimi Same ce pravo dozvolyaye gromadyaninu obirati a ne pidkoryatis tomu sho vzhe zaprovadzheno abo sho viznayetsya bilshistyu IstoriyaProblema religiyi ta panuvannya religijnogo svitobachennya pochinaye formuvatis she v epohu Antichnosti de do bud yakoyi religiyi stavilis z povagoyu vsi religijni organizaciyi buli pravomirnimi Prote z chasu prijnyattya hristiyanstva poshiryuyetsya religijna neterpimist golovnim i panivnim vvazhayetsya lishe hristiyanstvo inshi religijni organizaciyi zaznayut zhorstokoyi diskriminaciyi Nastupna epoha Vidrodzhennya stavit chitku metu vidokremlennya cerkvi vid suspilnogo zhittya Vinikaye takij mizhnarodnij ruh yak Reformaciya yakij vpershe govorit pro perevagu vnutrishnoyi osobistoyi viri nad zovnishnimi proyavami religijnosti Liderami cogo periodu buli Martin Lyuter Ulrih Cvingli Zhan Kalvin Pislya burzhuaznih revolyucij v pershih Deklaraciyah prav lyudini XVII st Anglijska Deklaraciya prav lyudini Francuzka Deklaraciya pro prava lyudini i gromadyanina zakriplyuyetsya pravo na virospovidannya ale nichogo ne skazano pro te sho lyudina mozhe vzagali ne spoviduvati zhodnoyi viri V period Novogo chasu problema religiyi i svitoglyadu rozglyadayetsya yak chastina pravovoyi politiki Same v cej period rozpochinayetsya borotba za rivni prava i svobodi kozhnogo gromadyanina i pravo na vilne spoviduvannya bud yakoyi religiyi staye nevid yemnim komponentom demokratichnih prav i svobod Takozh nagoloshuyetsya na tomu sho lyudina maye pravo vzagali ne viznavati zhodnogo vidu religiyi i buti ateyistom V Rosijskij imperiyi a takozh Ukrayini yaka na toj chas vhodila do yiyi skladu prioritetnist odnih religij nad inshimi diskriminaciya pevnih religijnih organizacij proisnuvala azh do Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r Lishe postanovoyu Timchasovogo uryadu Pro svobodu sovisti 14 chervnya 1917 r buli skasovani vsi religijni obmezhennya vpershe yuridichne zakriplennya otrimuye pravo ne spoviduvati religiyi vzagali Prote deyaki zaboroni vse taki isnuvali oskilki cerkva ne bula vidokremlena vid derzhavi Konstituciya UNR 1918 r garantuye pravo lyudini na svobodu virospovidannya ale chitke zakriplennya cogo prava vidbulos lishe u nezalezhnij Ukrayini Zakriplennya u mizhnarodnomu praviSt 18 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini govorit Kozhna lyudina maye pravo na svobodu dumki sovisti i religiyi ce pravo vklyuchaye svobodu zminyuvati svoyu religiyu abo perekonannya i svobodu spoviduvati svoyu religiyu abo perekonannya yak odnoosobovo tak i razom z inshimi prilyudnim abo privatnim poryadkom v uchenni bogosluzhinni i vikonanni religijnih ta ritualnih obryadiv Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski ta politichni prava vid 16 grudnya 1966r a same stattya 18 cogo dokumenta pidtverdzhuye viznannya prava lyudini na virospovidannya 1 Kozhna lyudina maye pravo na svobodu dumki sovisti i religiyi Ce pravo vklyuchaye svobodu mati chi prijmati religiyu abo perekonannya na svij vibir i svobodu spoviduvati svoyu religiyu ta perekonannya yak odnoosibno tak i spilno z inshimi publichno chi privatno u vidpravlenni kultu vikonanni religijnih i ritualnih obryadiv ta vchen 2 Nihto ne povinen zaznavati primusu sho prinizhuye jogo svobodu mati chi prijmati religiyu abo perekonannya na svij vibir 3 Svoboda spoviduvati religiyu abo perekonannya pidlyagaye lishe obmezhennyam yaki vstanovleno zakonom i yaki ye neobhidnimi dlya ohoroni suspilnoyi bezpeki poryadku zdorov ya i morali tak samo yak i osnovnih prav ta svobod inshih osib U st 9 Yevropejskoyi Konvenciyi pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod vid 4 listopada 1950 roku nagoloshuyetsya Kozhen maye pravo na svobodu dumki sovisti ta religiyi ce pravo vklyuchaye svobodu zminyuvati svoyu religiyu abo perekonannya a takozh svobodu spoviduvati svoyu religiyu abo perekonannya pid chas bogosluzhinnya navchannya vikonannya ta dotrimannya religijnoyi praktiki i ritualnih obryadiv yak odnoosobovo tak i spilno z inshimi yak prilyudno tak i privatno Praktika Yevropejskogo sudu z prav lyudiniYaskravij priklad zahistu prava lyudini na virospovidannya vidobrazheno u spravi Gasan i Chaush proti Bolgariyi Sut spravi polyagaye v superechci za liderstvo u musulmanskij gromadi Bolgariyi mizh yiyi novim kerivnikom p Gasanom i jogo poperednikom Nedim Gendzhevom Spochatku organ derzhavnoyi vladi Direktorat z pitan virospovidannya zareyestruvav novij statut i nove kerivnictvo a piznishe primusovo viseliv golovnogo mufiya Gasana z robochogo ofisu Pislya vidmovi prokuraturi zahishati jogo prava a vladi vikonuvati postanovi Verhovnogo sudu p Gasan 22 sichnya 1996 r zvertayetsya do Yevropejskoyi komisiyi z prav lyudini z pozovnoyu zayavoyu U rishenni uhvalenomu u Strasburzi 26 zhovtnya 2000 r Yevropejskij sud z prav lyudini odnogolosno postanoviv sho buli dopushenni porushennya st 9 yaka rozglyadalas u svitli st 11 yaka peredbachaye vilne funkcionuvannya religijnoyi gromadi bez svavilnogo vtruchannya derzhavi Takozh sud postanoviv sho p Gasan ne zmig realizuvati svogo prava na zahist vid vtruchannya derzhavi u vnutrishnyu diyalnist religijnoyi organizaciyi sho i sprichinilo porushennya st 13 Yevropejskoyi konvenciyi z prav lyudini Take rishennya pidtverdzhuye toj fakt sho religijne zhittya ye nezalezhnim vid derzhavnogo organi derzhavnoyi vladi ne mayut prava samovilno vtruchatis u diyalnist religijnih organizacij Takozh cya sudova uhvala ye naglyadnim prikladom togo sho gromadyanin maye pravo na zahist vid vtruchan derzhavi u vnutrishnyu diyalnist religijnih organizacij Takozh analizuyuchi rishennya YeSPL vid 18 lyutogo 1999 r u spravi Buskarini ta inshi proti San Marino mozhna zrobiti visnovok sho derzhava ne mozhe zmushuvati predstavnikiv odniyeyi religiyi prisyagati na knizi religijnogo zmistu inshogo virospovidannya Sud postanoviv sho taka vimoga ye rivnocinnoyu primusu do spoviduvannya inshoyi religiyi sho tyagne za soboyu porushennya st 9 Konvenciyi U rishenni vid 14 grudnya 1999 r shodo spravi Serif proti Greciyi YeSPL nagoloshuye na tomu sho derzhava ne maye prava zaboronyati gromadyaninu vikonuvati rol propovidnika togo chi inshogo virospovidannya i odyagatis vidpovidno do religijnih vimog U spravi Errousmit proti Spoluchenogo Korolivstva zayavnicya oskarzhuye rishennya sudu pro viznannya nepravomirnimi diyami rozdavannya proklamacij soldatam iz zaklikom vidmovlyatis vid sluzhbi v Pivnichnij Irlandiyi Prote komisiya Yevropejskogo Sudu pogodilas iz diyami derzhavi oskilki voni buli vchineni z metoyu zabezpechennya nacionalnoyi bezpeki Tobto mozhna zrobiti visnovok sho zasudzhennya vijni ce svitoglyad lyudini yaka maye na ce povne pravo Ale zakliki vidmovitis vid sluzhinnya v zbrojnih silah derzhavi nesut za soboyu zagrozu bezpeci ciyeyi zh derzhavi tomu vvazhayutsya zaboronenimi U spravi Darbi proti Shveciyi 1990 r Sud viznav porushennya st 9 Konvenciyi u zv yazku z tim sho zayavnika zmushuvali splachuvati podatok na korist lyuteranskoyi cerkvi a ce porushuye jogo pravo na svobodu virospovidannya Zakriplennya u nacionalnomu zakonodavstvi UkrayiniZmist prava na svobodu svitoglyadu i virospovidannya viznachayetsya bezposeredno u st 35 Konstituciyi Ukrayini Kozhen maye pravo na svobodu svitoglyadu i virospovidannya Ce pravo vklyuchaye svobodu spoviduvati bud yaku religiyu abo ne spoviduvati niyakoyi bezpereshkodno vidpravlyati odnoosobovo chi kolektivno religijni kulti i ritualni obryadi vesti religijnu diyalnist Takozh u 1991 r Verhovnoyu Radoyu Ukrayini prijnyato zakon Pro svobodu sovisti ta religijnih organizacij St 4 cogo zakonu govorit sho vsi gromadyani Ukrayini ye rivnimi pered zakonom i mayut rivni prava v usih galuzyah ekonomichnogo politichnogo socialnogo i kulturnogo zhittya nezalezhno vid yih stavlennya do religiyi V oficijnih dokumentah stavlennya gromadyanina do religiyi ne vkazuyetsya St 35 Konstituciyi Ukrayini govorit sho cerkva i religijni organizaciyi v Ukrayini vidokremleni vid derzhavi a shkola vid cerkvi Zhodna religiya ne mozhe buti viznana derzhavoyu yak obov yazkova Religijni organizaciyi mayut pravo zasnovuvati i utrimuvati vilno dostupni miscya bogosluzhin abo religijnih zibran a takozh miscya shanovani v tij chi inshij religiyi miscya palomnictva st 21 ZU Pro svobodu sovisti ta religijnih organizacij Vidpovidno do st 64 konstitucijni prava do yakih vhodit pravo na svobodu virospovidannya i svobodi lyudini mozhut buti obmezheni iz zaznachennyam stroku diyi cih obmezhen v umovah voyennogo abo nadzvichajnogo stanu Zmist pravaRealizovuyuchi svoye pravo na svobodu svitoglyadu i virospovidannya gromadyani mayut pravo vilno spoviduvati bud yaku religiyu abo ne spoviduvati vzagali niyakoyi obirati religijnu literaturu vstanovlyuvati i pidtrimuvati mizhnarodni kontakti viyizhdzhati za kordon dlya palomnictva brati uchast u riznih religijnih organizaciyah Viznannya cogo prava nadaye lyudini zahist vid zaznannya primusu shodo prijnyattya religiyi abo perekonannya na svij vibir Mozhut nakladatis lishe ti obmezhennya yaki vstanovleni zakonom i yaki ye neobhidnimi dlya ohoroni suspilnoyi bezpeki i poryadku Komisiya YeSPL viznachila pitannya yaki ne zahishayutsya st 9 Konvenciyi Po pershe derzhava mozhe zaboroniti religijnij sekti viznachati svij status u pravovij strukturi Po druge osoba ne mozhe oskarzhuvati politiku derzhavnoyi cerkvi oskilki vona mozhe vilno yiyi zalishiti Takozh Yevropejskij Sud z prav lyudini postanoviv sho derzhava povinna zabezpechiti mozhlivist vidluchennya osobi vid cerkvi a takozh ne maye prava primushuvati finansuvati bud yaku cerkvu Otzhe na osnovi Konstituciyi Ukrayini 1996 r svoboda svitoglyadu i virospovidannya oznachaye 1 svobodu viboru religiyi abo vidmovu vid vsyakogo virospovidannya 2 svobodu provoditi religijni obryadi 3 svobodu zasnovuvati novi religijni organizaciyi Zakonodavstvom vstanovlena kriminalna vidpovidalnist za pereshkodzhannya religijnij diyalnosti yaka ne porushuye prava i svobodi gromadyan a takozh za organizaciyu religijnoyi grupi yaka nese zagrozu zhittyu i zdorov yu gromadyan Ale vse zh taki isnuyut deyaki obmezhennya vidnosno cogo prava Dlya prikladu religijna organizaciya mozhe buti zaboronena sudom u vipadkah peredbachenih st 16 ZU Pro svobodu sovisti ta religijni organizaciyi Div takozhSvobodaPrimitkiKONSTITUCIYa UKRAYiNI VR Arhiv originalu za 3 chervnya 2009 Procitovano 14 sichnya 2012 Yu M Todik V S Zhuravskij Konstitucijne pravo Ukrayini 2002r storinka St 18 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini 9 travnya 2015 u Wayback Machine Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski ta politichni prava vid 16 grudnya 1966r 26 travnya 2015 u Wayback Machine st 9 Yevropejska Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod vid 4 listopada 1950 roku 27 kvitnya 2015 u Wayback Machine Korotkij putivnik Yevropejskoyu Konvenciyeyu z prav lyudini Donna Gom yen Konstituciyi Ukrayini 3 listopada 2017 u Wayback Machine Pro svobodu sovisti ta religijnih organizacij 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Konstituciya Ukrayini 3 listopada 2017 u Wayback Machine Pro svobodu sovisti ta religijnih organizacij Konstituciya Ukrayini Oficijnij tekst Komentar zakonodavstva Ukrayini pro prava ta svobodi lyudini i gromadyanina Pro svobodu sovisti ta religijni organizaciyi 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine DzherelaKonstituciya Ukrayini Oficijnij tekst Kozhen maye pravo na svobodu svitoglyadu i virospovidannya Komentar zakonodavstva Ukrayini pro prava ta svobodi lyudini i gromadyanina 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Korotkij putivnik Yevropejskoyu Konvenciyeyu z prav lyudini Donna Gom yen 14 travnya 2015 u Wayback Machine Metodichni rekomendaciyi dlya centralnih organiv vikonavchoyi vladi shodo zastosuvannya v zakonotvorchij diyalnosti Konvenciyi pro zahist prav i osnovnih svobod lyudini 7 sichnya 2017 u Wayback Machine 1 PRAVO LYuDINI NA SVOBODU SVITOGLYaDU I VIROSPOVIDANNYa TA STVORENNYa RELIGIJNIH ORGANIZACIJ YiH VIDI OSNOVI PRAVOVOGO STATUSU Yu M Todik V S Zhuravskij Konstitucijne pravo Ukrayini 2002 r 17 travnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaReligijna svoboda v Ukrayini yurid ist doslidzh zakonodavstva 1919 2000 rr o d r Andrij Tanasijchuk Ivano Frankivsk Nova Zorya 2008 231 s portr 20 sm Bibliogr s 217 231 ta v pidryadk prim 500 pr ISBN 978 966 8265 77 7 Religijna svoboda i prava lyudini Bogosl aspekti T 1 red M Marinovich R Skakun Lviv bogosl akad L Svichado 2000 426 c Lyudina Cerkva Derzhava PosilannyaSvoboda religiyi 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi