Свобода (політична)

Політи́чна свобо́да — право, можливість й змога самовизначення та право на вислів особистої волі. До класичних політичних свобод, що зазначені в Загальній декларації прав людини й містяться в конституціях демократичних країн, належать: свобода об’єднань, свобода думки, свобода зборів, свобода волевиявлення (виборче право).

Політична наука виробила різноманітні теоретико-методологічні підходи до інтерпретування категорії політична свобода. Шарль Луї Монтеск'є стверджував, що політична свобода може існувати тільки в державі, де всі відносини регулюються правом і де закони панують над волею правителів.

Український науковець І. І. Прокопенко, доцент НАУ, визначає політичну свободу як основний чинник, від якого залежить функціонування демократичної політичної системи; це можливість громадян реалізувати різноманітні інтереси завдяки участі у суспільно-політичному житті країни, володінню політичними правами.

Див. також

• Політичні права людини
• Свобода створення партій

Література

• О. Калакура. Свободи політичні // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.
• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.

Посилання

Примітки

1. . Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 3 серпня 2010.
2. Автореф. дис… канд. політ. наук: 23.00.01 / І. І. Прокопчук; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2001. — 16 с. — укр.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}