Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свердловинна гірнича технологія (рос. скважинная горная технология, англ. borehole mining; нім. Bohrlochbergbau m) — наукова дисципліна про свердловинні способи розробки родовищ корисних копалин.
| Свердловинна гірнича технологія | |
 |
Загальна характеристика
Вивчає питання видобутку рідких, напіврідких, газоподібних, а також твердих корисних копалин шляхом переводу їх у текучий стан. Базується на досягненнях фізики, хімії, математики, геології, термодинаміки пластів, трубної гідравліки, підземної гідрогазодинаміки та ін. Тісно пов'язана з технологіями буріння свердловин, первинної переробки корисних копалин. Вперше була застосована у ХІІ ст.
Використовується при видобутку нафти й газу (методи видобутку нафти під дією природних сил, що діють всередині пласта, з допомогою глибинних насосів, ерліфтів, розробка родовищ законтурним та внутрішньоконтурним заводненням, технологія внутрішньопластового горіння); підземній газифікації вугілля, вилуговуванні міді, розчиненні мінеральних солей, виплавці сірки; гідровидобутку руд; у морській гірничій технології.
Історія свердловинних гірничих технологій
Див. також Історія свердловинних гірничих технологій
Видобуток корисних копалин свердловинним методом має надзвичайно давню історію. Передчасся цього методу включає створення людиною колодязів — аналогів свердловин, які датуються епохою неоліту і розповсюджені на всій ойкумені. Спершу це були неглибокі ями з берестяними контейнерами для збору води. Найстаршою з відомих у Європі є свердловина-колодязь глибиною 7-8 метрів, знайдена на Кіпрі. Епохою неоліту відзначені колодязі-свердловини в Ізраїлі, зокрема часті посилання на рукотворні колодязі-свердловини у Біблії (цікаво, що ці колодязі називалися іменами їх будівель-ників). Австралійські аборигени в суворих умовах австралійської пустелі викопували в піску колодязь до рівня чистої води і накривали джерело від за-бруднень. В Індії колодязі використовували не тільки як джерело води, але і для охолодження. Давні свердловини глибиною 10 метрів знайдені й у Єгип-ті, на обширах двох Америк (особливо в межах земель розвинених культур інків, майя, ацтеків та ін.). Спершу оснастка колодязів була з дерева, згодом стало застосовуватися армування з плетіння, кераміки, цегляна кладка.
Вважається, що власне свердловинна технологія видобутку корисних копалин зароджується у ІІІ-VI ст. до Р. Х. на території Китаю (в деяких дже-релах також згадується Японія і М'янма). Примітно, що технологічні особли-вості китайського буріння базувалися не на вже відомому на той час свердлінні, а на ефекті руйнування породи за рахунок удару.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sverdlovinna girnicha tehnologiya ros skvazhinnaya gornaya tehnologiya angl borehole mining nim Bohrlochbergbau m naukova disciplina pro sverdlovinni sposobi rozrobki rodovish korisnih kopalin Sverdlovinna girnicha tehnologiyaZagalna harakteristikaVivchaye pitannya vidobutku ridkih napivridkih gazopodibnih a takozh tverdih korisnih kopalin shlyahom perevodu yih u tekuchij stan Bazuyetsya na dosyagnennyah fiziki himiyi matematiki geologiyi termodinamiki plastiv trubnoyi gidravliki pidzemnoyi gidrogazodinamiki ta in Tisno pov yazana z tehnologiyami burinnya sverdlovin pervinnoyi pererobki korisnih kopalin Vpershe bula zastosovana u HII st Vikoristovuyetsya pri vidobutku nafti j gazu metodi vidobutku nafti pid diyeyu prirodnih sil sho diyut vseredini plasta z dopomogoyu glibinnih nasosiv erliftiv rozrobka rodovish zakonturnim ta vnutrishnokonturnim zavodnennyam tehnologiya vnutrishnoplastovogo gorinnya pidzemnij gazifikaciyi vugillya vilugovuvanni midi rozchinenni mineralnih solej viplavci sirki gidrovidobutku rud u morskij girnichij tehnologiyi Istoriya sverdlovinnih girnichih tehnologijDiv takozh Istoriya sverdlovinnih girnichih tehnologij Vidobutok korisnih kopalin sverdlovinnim metodom maye nadzvichajno davnyu istoriyu Peredchassya cogo metodu vklyuchaye stvorennya lyudinoyu kolodyaziv analogiv sverdlovin yaki datuyutsya epohoyu neolitu i rozpovsyudzheni na vsij ojkumeni Spershu ce buli negliboki yami z berestyanimi kontejnerami dlya zboru vodi Najstarshoyu z vidomih u Yevropi ye sverdlovina kolodyaz glibinoyu 7 8 metriv znajdena na Kipri Epohoyu neolitu vidznacheni kolodyazi sverdlovini v Izrayili zokrema chasti posilannya na rukotvorni kolodyazi sverdlovini u Bibliyi cikavo sho ci kolodyazi nazivalisya imenami yih budivel nikiv Avstralijski aborigeni v suvorih umovah avstralijskoyi pusteli vikopuvali v pisku kolodyaz do rivnya chistoyi vodi i nakrivali dzherelo vid za brudnen V Indiyi kolodyazi vikoristovuvali ne tilki yak dzherelo vodi ale i dlya oholodzhennya Davni sverdlovini glibinoyu 10 metriv znajdeni j u Yegip ti na obshirah dvoh Amerik osoblivo v mezhah zemel rozvinenih kultur inkiv majya actekiv ta in Spershu osnastka kolodyaziv bula z dereva zgodom stalo zastosovuvatisya armuvannya z pletinnya keramiki ceglyana kladka Vvazhayetsya sho vlasne sverdlovinna tehnologiya vidobutku korisnih kopalin zarodzhuyetsya u III VI st do R H na teritoriyi Kitayu v deyakih dzhe relah takozh zgaduyetsya Yaponiya i M yanma Primitno sho tehnologichni osobli vosti kitajskogo burinnya bazuvalisya ne na vzhe vidomomu na toj chas sverdlinni a na efekti rujnuvannya porodi za rahunok udaru Div takozhsverdlovina pidzemne rozchinennya sverdlovinnij gidrovidobutok vilugovuvannya pidzemne pidzemna sublimaciya korisnih kopalin pidzemna gazifikaciya korisnih kopalin Solyanokislotne obroblennya sverdlovin GeotehnologiyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s