Саррія (стадіон)

«Саррія» (ісп. Estadi de Sarrià, кат. Estadi de Sarrià, ісп. вимова: [əsˈtaði ðə səriˈa]) — футбольний стадіон у місті Барселона, Іспанія. З 1923 року по 1997 рік був домашнім стадіоном для клубу «Еспаньйол». Був однією з арен чемпіонату світу з футболу 1982 року та футбольного турніру Олімпійських ігор 1992 року. У 1997 році був закритий і знесений.

Саррія
Оригінал назви	Estadi de Sarrià
Країна	Іспанія
Розташування	Барселона, Іспанія
Координати	41°23′35″ пн. ш. 2°08′00″ сх. д. / 41.39305555558333083° пн. ш. 2.1333333333611110838035074° сх. д. / 41.39305555558333083; 2.1333333333611110838035074Координати: 41°23′35″ пн. ш. 2°08′00″ сх. д. / 41.39305555558333083° пн. ш. 2.1333333333611110838035074° сх. д. / 41.39305555558333083; 2.1333333333611110838035074
Побудовано	1922
Відкрито	10 лютого 1923
Закрито	21 червня 1997
Зруйновано	20 вересня 1997
Власник	Еспаньйол
Оператор	Еспаньйол
Архітектор	Матіас Кольмінарес
Команда (-и)	«Еспаньйол» (1923–1997)
Види спорту	футбол
Вміщує	44 000
Саррія (стадіон) у Вікісховищі

Історія

Будівництво і етап до ЧС

Стадіон був названий «Саррія», по імені дороги, яка колись пов'язувала старовинні міста Барселону і Саррія. Будівництво спортивної арени було розпочато 31 грудня 1921 року під керівництвом архітектора Матіаса Кольмінареса. Спочатку проект мав місткість арени на 40 000 глядачів, проте в процесі будівництва через фінансові труднощі кількість глядацьких місць було скорочено до 10 000. Відкриття арени відбулося 19 лютого 1923 року матчем між клубами «Еспаньйол» і «УЄ Сантс», в якому господарі перемогли з рахунком 4:1, автором першого голу на новому стадіоні став футболіст команди господарів — Вінсен Тоніхуан.

У 1948 році президент клубу «Еспаньйол» — Пако Саєнс викупив стадіон з приватних рук за 5 мільйонів песет. У 1951 році була знесена і заново збудована південна трибуна арени, в 1956 році до неї було прибудовано ще один сектор. У 1960 році на стадіоні були встановлені освітлювальні щогли з прожекторами. У 1970-х зазнала реконструкції і північна трибуна, над якою був зведений ще один ярус.

ЧС і подальший етап

Стадіон був обраний одним з 17 майданчиків, на яких повинні були пройти матчі чемпіонату світу з футболу 1982 року. На стадіоні відбулися всі три матчі групи С другого групового етапу чемпіонату, в яких зустрічалися між собою збірні Італії, Бразилії і Аргентини.

У 1988 році стадіон став місцем проведення одного з фінальних поєдинків Кубка УЄФА, в якому «Еспаньйол» зустрічався з німецьким «Баєром» (3:0). У 1992 році на стадіоні пройшли 5 матчів футбольного турніру в рамках Олімпійських ігор 1992 року.

У 1997 році через фінансові проблеми клуб продав стадіон одному з забудовників. Остання гра на арені пройшла 21 червня 1997 року, в якій «Еспаньйол» з рахунком 3:2 виграв у «Валенсії», останній гол в історії стадіону забив гравець команди гостей — Іван Кампо. 20 вересня 1997 року стадіон був знесений. Клуб «Еспаньйол» з 1997 року по 2009 рік проводив домашні матчі на Олімпійському стадіоні Барселони, а в 2009 році переїхав на нову власну арену — "Корнелья-Ель Прат".

Чемпіонат світу з футболу 1982 року

Стадіон був одним із місць проведення чемпіонату світу з футболу 1982 року та приймав такі матчі:

Дата	Команда № 1	Рез.	Команда № 2	Раунд	Відвідуваність
29 червня 1982	Італія	2–1	Аргентина	Група C (другий раунд)	43,000
2 липня 1982	Аргентина	1–3	Бразилія	Група C (другий раунд)	44,000
5 липня 1982	Італія	3–2	Бразилія	Група C (другий раунд)	44,000

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
2. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 9 грудня 2019.
3. 1992 Summer Olympics official report. Volume 2. pp. 225-7.
4. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 26 травня 2021.

Посилання

• Про стадіон на сайті stadiumguide.com
• Відео знесення стадіону