Саргаї́нський хребе́т, або Сарга́нський хребе́т — гірський хребет Південного Уралу, приналежний до гірського масиву . Його назва походить від річки Велика Саргая, а тому її граматично правильною формою слід вважати Саргаїнський, однак у літературі переважає інший варіант назви — Сарганський.
Саргаїнський хребет Сарганский хребет | |
Сарганський хребет | |
Країна | Росія |
---|---|
Регіон | Башкортостан |
Є частиною | , Південний Урал |
Межі | хребет , хребет , річка Південний Узян |
Геологія | тектонічні породи |
Довжина | 11 км, з півночі на південь |
Ширина | 6—8 км, із заходу на схід |
Найвища точка | |
- розташування | на північному кінці хребта |
- висота | 943 або 944 м |
Саргаїнський хребет витягнутий у меридіональному напрямку (з півночі на південь) від хребта до річки Південний Узян. Його довжина становить близько 11 км, ширина коливається в межах 6—8 км. Абсолютна висота хребта 943—944 м над рівнем моря, найвища точка знаходиться в північній частині хребта. Це гірське пасмо має форму плато, верхня частина якого сягає близько 2,5 км завширшки. На плато вирізняють шість вершин, висота яких лежить у межах 702—943 м. Загалом рельєф Саргаїнського хребта типово низькогірний, він сильно розчленований глибоко врізаними річковими долинами та ярами. Переважно його схили круті, однак північний кінець цього гірського пасма досить похилий і відокремлений від Ямангира лише сідловиною. На півдні від хребта його відділяє річка Південний Узян.
Саргаїнський хребет складений гірськими породами кракинського тектонічного поясу. На ньому розташовані витік річки Кага (так званий Данилівський Ключ) та численні притоки Південного Узяну, такі як: Альмухамет, Буралгул, Великий і Малий Анкис, Кулукай, Карамансал, Велика Саргая, Сумгут'єлга, Тункай, Юкали тощо. Ландшафти Саргаїнського хребта змінюються в залежності від висоти над рівнем моря — біля підніжжя гір зростають остепнені соснові та модринові ліси, розріджені , вершини зайняті гірськими степами. Під лісами утворилися гірські сірі лісові ґрунти, а степи розвинулись на степових органогенно-щебенистих гірських ґрунтах.
Саргаїнський хребет лежить у межах Бєлорєцького району Башкортостану (Росія). Його терени входять до складу Башкирського заповідника, підлягають суворій охороні, а тому мало змінені господарською діяльністю.
Джерела
- Сарганский хребет [Сарганський хребет]. Башкирская энциклопедия ((рос.)) . Процитовано 31 березня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Н. Рундквист, О. Задорина Сарганский // Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники европейской части РСФСР. II. — С. 237.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sargayi nskij hrebe t abo Sarga nskij hrebe t girskij hrebet Pivdennogo Uralu prinalezhnij do girskogo masivu Jogo nazva pohodit vid richki Velika Sargaya a tomu yiyi gramatichno pravilnoyu formoyu slid vvazhati Sargayinskij odnak u literaturi perevazhaye inshij variant nazvi Sarganskij Sargayinskij hrebet Sarganskij hrebet Sarganskij hrebet Krayina Rosiya Region Bashkortostan Ye chastinoyu Pivdennij Ural Mezhi hrebet hrebet richka Pivdennij Uzyan Geologiya tektonichni porodi Dovzhina 11 km z pivnochi na pivden Shirina 6 8 km iz zahodu na shid Najvisha tochka roztashuvannya na pivnichnomu kinci hrebta visota 943 abo 944 m Sargayinskij hrebet vityagnutij u meridionalnomu napryamku z pivnochi na pivden vid hrebta do richki Pivdennij Uzyan Jogo dovzhina stanovit blizko 11 km shirina kolivayetsya v mezhah 6 8 km Absolyutna visota hrebta 943 944 m nad rivnem morya najvisha tochka znahoditsya v pivnichnij chastini hrebta Ce girske pasmo maye formu plato verhnya chastina yakogo syagaye blizko 2 5 km zavshirshki Na plato viriznyayut shist vershin visota yakih lezhit u mezhah 702 943 m Zagalom relyef Sargayinskogo hrebta tipovo nizkogirnij vin silno rozchlenovanij gliboko vrizanimi richkovimi dolinami ta yarami Perevazhno jogo shili kruti odnak pivnichnij kinec cogo girskogo pasma dosit pohilij i vidokremlenij vid Yamangira lishe sidlovinoyu Na pivdni vid hrebta jogo viddilyaye richka Pivdennij Uzyan Sargayinskij hrebet skladenij girskimi porodami krakinskogo tektonichnogo poyasu Na nomu roztashovani vitik richki Kaga tak zvanij Danilivskij Klyuch ta chislenni pritoki Pivdennogo Uzyanu taki yak Almuhamet Buralgul Velikij i Malij Ankis Kulukaj Karamansal Velika Sargaya Sumgut yelga Tunkaj Yukali tosho Landshafti Sargayinskogo hrebta zminyuyutsya v zalezhnosti vid visoti nad rivnem morya bilya pidnizhzhya gir zrostayut ostepneni sosnovi ta modrinovi lisi rozridzheni vershini zajnyati girskimi stepami Pid lisami utvorilisya girski siri lisovi grunti a stepi rozvinulis na stepovih organogenno shebenistih girskih gruntah Sargayinskij hrebet lezhit u mezhah Byeloryeckogo rajonu Bashkortostanu Rosiya Jogo tereni vhodyat do skladu Bashkirskogo zapovidnika pidlyagayut suvorij ohoroni a tomu malo zmineni gospodarskoyu diyalnistyu DzherelaSarganskij hrebet Sarganskij hrebet Bashkirskaya enciklopediya ros Procitovano 31 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya N Rundkvist O Zadorina Sarganskij Ural Illyustrirovannaya kraevedcheskaya enciklopediya Izdatelstvo Kvist 2013 ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR II S 237 ros