Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сарбайський кар'єр – гірничодобувний майданчик у Костанайській області Казахстану, що провадить розробку однойменного залізорудного родовища.
Сарбайське родовище відкрили у 1949 році. В 1956-му тут почали будівництво кар’єру, першу руду з якого отримали у 1961-му. Будівництво кар’єру завершилось в 1965-му, при цьому було переміщено 155 млн м3 розкривних порід та попутно видобуто 33 млн тон руди.
За перші два десятки років – по 1979-й включно – видобули 211 млн тон руди. Первісно річна потужність Сарбайського кар’єру була визначена як 17 млн тон руди, проте вже наприкінці 1960-х склали проект її збільшення до 20 млн тон із максимальною глибиною об’єкту у 650 метрів (в 2010 році глибина Сарбайського кар’єру досягнула 520 метрів).
Запаси руди у контурі кар’єру станом на початок 1976 року оцінювались у 476 млн тон. В подальшому запаси родовища уточнили, так що станом станом на початок 2014-го його залишкові балансові запаси рахувались як 321 млн тон.
В 2007-му почались гірничі роботи зі спорудження Південно-Сарбайського кар’єру, що міг надати доступ до 200 млн тон руди, проте в 2015-му цей проект зупинили через зменшення попиту на залізорудну сировину.
В середині 2010-х почали реалізацію проекту реконструкції східного борту кар’єра, яка, зокрема, включала ліквідацію залізничних колій, що використовувались для вивозу руди з глибини у кілька сотень метрів. Це мало збільшити видобувні запаси на 44 млн тон та подовжити термін служби кар’єру до 2027 року.
Правами на розробку Сарбайського родовища володіє Соколовсько-Сарбайське гірничо-збагачувальне виробниче об’єднання (ССГЗО) зі складу Eurasian Resources Group (ERG).
Також можливо відзначити, що на західному борті кар’єру знаходиться Сарьбайське родовище бентонітоподібних глин, які використовуються ССГЗО у виробництві котунів. Станом на початок 2014-го залишкові запаси глин оцінювались у 7,3 млн тон.
Примітки
- Article_MJ_06_14_pp.16-21 (PDF).
- Сарбайский карьер. Ремонт Строительство Интерьер. Процитовано 16 січня 2024.
- Крупнейшее в Казахстане горно-обогатительное объединение становится металлургическим производством. Информационная система ПАРАГРАФ (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
- Сарбайский карьер Соколовско-Сарбайского горно-обогатительного комбината. Строительство и ремонт: теория и практика (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
- В Рудном рационализаторы продлевают «жизнь» карьеров | Новости города Рудного | Интернет-портал Город. iagorod.kz (укр.). Процитовано 16 січня 2024.
- Знаем, куда двигаться и как выживать | Новости города Рудного | Интернет-портал Город. iagorod.kz (укр.). Процитовано 16 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarbajskij kar yer girnichodobuvnij majdanchik u Kostanajskij oblasti Kazahstanu sho provadit rozrobku odnojmennogo zalizorudnogo rodovisha SarbajskijMisce roztashuvannya rudnika Sarbajske rodovishe vidkrili u 1949 roci V 1956 mu tut pochali budivnictvo kar yeru pershu rudu z yakogo otrimali u 1961 mu Budivnictvo kar yeru zavershilos v 1965 mu pri comu bulo peremisheno 155 mln m3 rozkrivnih porid ta poputno vidobuto 33 mln ton rudi Za pershi dva desyatki rokiv po 1979 j vklyuchno vidobuli 211 mln ton rudi Pervisno richna potuzhnist Sarbajskogo kar yeru bula viznachena yak 17 mln ton rudi prote vzhe naprikinci 1960 h sklali proekt yiyi zbilshennya do 20 mln ton iz maksimalnoyu glibinoyu ob yektu u 650 metriv v 2010 roci glibina Sarbajskogo kar yeru dosyagnula 520 metriv Zapasi rudi u konturi kar yeru stanom na pochatok 1976 roku ocinyuvalis u 476 mln ton V podalshomu zapasi rodovisha utochnili tak sho stanom stanom na pochatok 2014 go jogo zalishkovi balansovi zapasi rahuvalis yak 321 mln ton V 2007 mu pochalis girnichi roboti zi sporudzhennya Pivdenno Sarbajskogo kar yeru sho mig nadati dostup do 200 mln ton rudi prote v 2015 mu cej proekt zupinili cherez zmenshennya popitu na zalizorudnu sirovinu V seredini 2010 h pochali realizaciyu proektu rekonstrukciyi shidnogo bortu kar yera yaka zokrema vklyuchala likvidaciyu zaliznichnih kolij sho vikoristovuvalis dlya vivozu rudi z glibini u kilka soten metriv Ce malo zbilshiti vidobuvni zapasi na 44 mln ton ta podovzhiti termin sluzhbi kar yeru do 2027 roku Pravami na rozrobku Sarbajskogo rodovisha volodiye Sokolovsko Sarbajske girnicho zbagachuvalne virobniche ob yednannya SSGZO zi skladu Eurasian Resources Group ERG Takozh mozhlivo vidznachiti sho na zahidnomu borti kar yeru znahoditsya Sarbajske rodovishe bentonitopodibnih glin yaki vikoristovuyutsya SSGZO u virobnictvi kotuniv Stanom na pochatok 2014 go zalishkovi zapasi glin ocinyuvalis u 7 3 mln ton 1 2 3 4 5 6 Primitkired Article MJ 06 14 pp 16 21 PDF Sarbajskij karer Remont Stroitelstvo Interer Procitovano 16 sichnya 2024 Krupnejshee v Kazahstane gorno obogatitelnoe obedinenie stanovitsya metallurgicheskim proizvodstvom Informacionnaya sistema PARAGRAF ros Procitovano 16 sichnya 2024 Sarbajskij karer Sokolovsko Sarbajskogo gorno obogatitelnogo kombinata Stroitelstvo i remont teoriya i praktika ros Procitovano 16 sichnya 2024 V Rudnom racionalizatory prodlevayut zhizn karerov Novosti goroda Rudnogo Internet portal Gorod iagorod kz ukr Procitovano 16 sichnya 2024 Znaem kuda dvigatsya i kak vyzhivat Novosti goroda Rudnogo Internet portal Gorod iagorod kz ukr Procitovano 16 sichnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sarbajskij kar 27yer amp oldid 41449310