Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саньо-Мару (Sanyo Maru) — переобладнаний гідроавіаносець Імперського флоту Японії, який під час Другої Світової війни взяв участь у операціях японських збройних сил на Тихому океані.
| Історія | |
|---|---|
 Японія | |
| Назва: | Саньо-Мару |
| Власник: |
|
| Будівник: | верф Mitsubishi Dockyard & Engineering Works у Нагасакі |
| Будівельний номер: | 473 |
| Закладений: | 26 грудня 1929 |
| Спуск на воду: | 11 липня 1930 |
| Завершений: | 15 жовтня 1930 |
| Доля: | 26 травня 1944 потоплене в морі Сулавесі |
| Основні характеристики | |
| Тип: |
|
| Тоннаж: | 8365 GRT |
| Довжина: | 138,7 м |
| Ширина: | 18,5 м |
| Осадка: | 12,5 м |
| Двигуни: | 2 дизелі, 8262 к.с. (брутто), 1495 к.с. (на гвинті) |
| Швидкість: | крейсерська 16, максимальна 18,4 |
Довоєнна історія
Судно спорудили як вантажопасажирське в 1930 році на верфі Mitsubishi Dockyard & Engineering Works у Нагасакі для компанії Osaka Shosen Kaisha, яка передусім використовувала судно на лінії до Нью-Йорка (а з 1938-го подовжила її до Лондона та Гамбурга).
В серпні 1941-го судно було реквізоване для потреб Імперського флоту Японії та пройшло переобладнання у гідроавіаносець, який мав катапульту та ніс 10 розвідувальних гілролітаків – 6 Mitsubishi F1M2 «Pete», 2 Aichi E13A1 «Jake» та 2 Nakajima E8N2 «Dave». Також корабель отримав захисне озброєння із двох 150-мм гармат і двох 13-мм зенітних кулеметів. 10 вересня «Саньо-Мару» включили до 12-ї дивізії гідроавіаносців.
Операції у Південно-Східній Азії
Станом на початок грудня 1941-го «Саньо-Мару» перебував на острові Хайнань в порут Самах, звідки 2 грудня вийшов у південному напрямку для підтримки загону, що мав висадити на півострові Малакка 5-му піхотну дивізію. З 5 грудня гідроавіаносець зайняв позицію у східній частині Сіамської затоки неподалік від узбережжя Французького Індокитаю, звідки і планувалось проведення підтримки. Висадки в Таїланді та британській Малаї відбулись одночасно з нападом на Перл-Гарбор (у східній півкулі вже наступило 8 грудня). До 11 грудня «Саньо-Мару» перебував біля південного завершення Індокитаю, після чого рушив на північ для участь у Філіппінській операції.
14 грудня 1941-го під час перебування на якорі в районі Апаррі (північне завершення острова Лусон, де за кілька діб до того вже висадився японський допоміжний десант) гідроавіаносець був поцілений торпедою з американського підводного човна USS Seawolfа. Втім, торпеда не здаетонувала та завдала лише незначних пошкоджень. 16 грудня «Саньо-Мару» прибув до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані).
Вже 17 грудня 1941-го гідроавіаносець рушив на південь для підтримки висадки головних сил у затоці Лінгаєн (західне узбережжя Лусона), яка почалась 22 грудня. Сам «Саньо-Мару» діяв з Апаррі, а з 21 грудня – із району Віган (так само на півночі острова Лусон).
29 – 31 грудня 1941-го корабель здійснив перехід до порту Голо (на однойменному острові у архіпелазі Сулу) в межах підготовки до вторгнення на схід Борнео. 5 січня 1942-го «Саньо-Мару» прибув до порту Давао (південне узбережжя філіппінського острова Мінданао), звідки 7 січня вийшов загін з десантом до Таракану (центр нафтовидобутку на півночі схудного узбережжя Борнео). 10 січня літаки з «Саньо-Мару» обстріляли якийсь підводний човен, що перебував на поверхні, а потім літак, який здійснив аварійну посадку на аеродромі Таракану. Висадка десанту в Таракані відбулась 11 січня, а 13 січня «Саньо-Мару» прибув до цього порту.
Наступним завданням корабля було прикриття висадки у Балікпапані (ще один центр нафтовидобутку на сході Борнео). Десантування відбулось 24 січня 1942-го, при цьому 23 січня американські та нідерландські літаки бомбардували японські судна та, зокрема, завдали пошкоджень «Саньо-Мару». Втім, гідроавіаносець залишився у строю і 26 січня сам на короткий час зайшов до Балікпапану.
Того ж 26 січня 1942-го корабель рушив на північ і через Давао та затоку Субік-Бей (район Маніли) прибув 8 лютого до бухти Камрань (центральна частина в’єтнамського узбережжя), де збирались сили для десанту захід острова Ява (при цьому з 1 лютого 12-ту дивізію розформували і підпорядкували гідроавіаносець напрямку командуванню Третього флоту). З Камрані авіакрило корабля діяло в районі островів Анамбас, а 17 лютого «Саньо-Мару» рушив із бухти і 19 лютого прибув на острів Анамбас. 1 березня відбулась висадка на заході Яви і тієї ж доби літак F1M2 «Pete» з «Саньо-Мару» провів безрезультатний бій з британськими винищувачами «Харрікейн».
2 – 5 березня 1942-го гідроавіаносець прослідував від Анамбас до острова Бантам, а потім опинився у Сінгапурі, при цьому з 10 березня він належав до Другого Південного Експедиційного флоту, якйи створили для контролю над Нідерландською Ост-Індією. 17 – 19 березня корабель прослідував в Сінгапуру до Пенангу (важлива база на західному узбережжі півострова Малакка), а 23 березня досягнув Мергуй (нараз М’єй на півдні М’янми). 27 березня (після того, як японці успішно десантувались у головному місті М’янми Рангуні) «Саньо-Мару» рушив назад до Сінгапура.
10 квітня 1942-го корабель полишив Сінгапур та 12 квітня прибув до Батавії (наразі столиця Індонезії Джакарта), а потім опинився у Сурабаї (головна база на сході острова Ява). З 8 травня «Саньо-Мару» перебував у морі для прикритті операції з осадження гарнізонами Малих Зондських островів (пройшла без спротиву зі сторони голландців), а 23 травня повернувся до Сурабаї.
24 травня – 3 червня 1942-го «Саньо-Мару» прослідував до японського порту Сасебо, де став на доковий ремонт, що тривав до другої половини червня. 26 червня – 5 липня гідроавіаносець здійснив перехід назад до Сурабаї.
24 липня 1942-го «Саньо-Мару» вийшов з Амбону (південна частина Молуккського архіпелагу) для прикриття висадки на островах Танімбар (південно-східна астина Нідерландської Ост-Індії). 28 – 29 липня на острові Каі нідерландські військовослужбовці вчинили опір, при цьому наземним вогнем був збитий один літак F1M2 «Pete» з «Саньо-Мару». 2 серпня гідроавіаносець повернувся на Амбон.
Операції на Соломонових островах
7 серпня 1942-го союзники здійснили висадку на Гуадалканалі у східній частині Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву та змусило японське командування перекидати підкріплення до регіону. 24 серпня «Саньо-Мару» прибув до якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались легкі бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів). З 28 серпня корабель належав до Авіагрупи зони «R», яка базувалась як Шортленд, так і на затоку Реката-Бей (північне узбережжя острова Санта-Ісабель в центральній частині Соломонового архіпелагу).
2 вересня 1942-го з Шортденду вийшов у море сторожовий корабель (PB-35), який мав доправити базовий персонал «Саньо-Мару» до Реката-Бей. Біля опівдня тієї ж доби корабель був атакований бомбардувальниками B-17 та зазнав пошкоджень через близькі вибухи, які призвели до втрати ходу, а потім і загибелі PB-35. У цьому бою загинуло дві третини членів екіпажу та пасажирів, що перебували на борту.
Авіагрупа «Саньо-Мару» брала участь у операціях в районі Гуадалканалу. Зокрема, 14 вересня 1942-го F1M2 «Pete» з чотирьох гідроавіаносців здійснили в цілому безрезультатне бомбардування аеродрому Гендерсон-Філд, при цьому два літака (щонайменше один з них з «Саньо-Мару») були збиті. 9 жовтня вісім F1M2 «Pete» з «Саньо-Мару» вступили у безрезультатний в бій з винищувачами та бомбардувальниками, які атакували гідроавіаносець «Ніссін», що перевозив важке озброєння на Гуадалканал.
Сам «Саньо-Мару» міг діяти окремо від своєї авіагрупи. Так, 12 вересня він прибув до Рабаула — головної бази в архіпелазі Бісмарка, з якої японці провадили операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. 24 вересня корабель повернувся на Шортленд, 5 жовтня знову був у Рабаулі, 22 жовтня опинився вже у метрополії в порту Йокосука, а 29 жовтня рушив назад у Меланезію. При цьому з 1 листопада «Саньо-Мару» разувався як один з гідроавіаносців 958-ї авіагрупи Четвертого флоту (створений ще до війни для операцій у Океанії з головною базою на атолі Трук в центральній частині Каролінських островів).
14 листопада 1942-го під час японської спроби провести великий конвої транспортів до Гуадалканалу до його прикриття залучили 8 F1M2 «Pete», з яких 3 належали до авіагрупи «Саньо-Мару» і з них 2 були втрачені (один – у зіткненні з американським літаком, що потягло за собою і втрату останнього). У підсумку японська операція завершилась повною поразкою та втратою всіх транспортів (і двох лінкорів).
21 листопада 1942-го «Саньо-Мару» під охороною есмінця «Амагірі» рушив з Шортленду до Реката-Бей. Тієї ж доби американський підводний човен випустив чотири торпеди по «Саньо-Мару», при цьому командир субмарини претендував на два влучання. Гідроавіаносець дійсно отримав пошкодження, проте не затонув. Протягом 10 годин його вів на буксирі есмінець «Таканамі», який надвечір того ж 21 листопада зміг привести «Саньо-Мару» на Шортленд. Протягом наступного місяця корабель кілька раз переміщували по Шортленду і в підсумку визнали доцільним використовувати його далі без відправки на ремонт. 27 грудня танкер «Тоа-Мару» (сам зазнав пошкоджень при авіанальоті 10 грудня) пришвартувався поряд з «Саньо-Мару» та подав на нього енергію, тоді як рятувальне судно «Нагаура» повело гідроавіаносець на буксирі до Реката-Бей.
1 січня 1943-го гідроавіаносець зазнав додаткових пошкоджень від близьких розривів бомб, скинутих американськими літаками В-26 під час атаки на Реката-Бей. Протягом наступного тижня нальоти на затоку продовжувались і вдень 4 січня з інтервалом менш ніж у годину «Саньо-Мару» був уражений двома авіабомбами, що викликали пожежі, які вдалось загасити лише 5 січня за допомогою есмінців «Оясіо» та «Куросіо» і сторожового корабля PB-36. 7 січня пожежа в одному з приміщень виникла знову, проте її вдалось приборкати за допомогою PB-36.
9 січня 1943-го почалась операції з виводу «Саньо-Мару» із Реката-Бей. Танкер «» вів пошкоджений корабель на буксирі, а поряд з «Саньо-Мару» все так же слідував та провадив забезпечення енергією «Тоа-Мару». З іншої сторони був ошвартований сторожовий корабель PB-38, тоді як «Оясіо» та «Куросіо» забезпечували ескорт. 14 січня судна стали ціллю для американського підводного човна USS Nautilus, який дав залп із 5 торпед. Одна з них влучила у «Тоа-Мару», проте не здетонувала. 17 січня японський загін прибув на Трук.
Протягом кількох місяців «Саньо-Мару» проходив на Труці аварійний ремонт, зокрема, за допомогою спеціалізованого судна «Акасі». Нарешті, 28 червня – 11 липня 1943-го «Саньо-Мару» на буксирі у судна «Когьо-Мару» (Kogyo Maru) та під охороною переобладнаного канонерського човна «» прослідував до Куре.
Завершальний етап служби
В Куре продовжили ремонт «Саньо-Мару», при цьому судно позбавили функції гідроавіаносця та призначили для використання як транспортне. Обидві 150-мм гармати були замінені на 120-мм, а зенітне озброєння тепер становили два спарені 25-мм автомати та два 13-мм кулемети.
В березні 1944-го судно прослідувало до Токійської затоки, звідки вийшло 20 березня з тисячею військовослужбовців на борту у складі конвою «Хігасі-Мацу № 3» (складова конвойної операції «Хігасі-Мацу», яку провадили для перекидання підкріплень гарнізонам у Мікронезії). 28 – 29 березня «Саньо-Мару» побувало на Труці (на той час ця база після нищівного рейду американського авіаносного з’єднання 16 – 17 лютого 1944-го вже втратила своє значення і головний оборонний периметр Імперії вирішили провести через Маріанські та західні Каролінські острови). 4 квітня судно прибуло на Сайпан (головна японська база на Маріанських островах).
7 квітня 1944-го есмінець «Ікадзучі» повів «Саньо-Мару» з Сайпану на південь. 12 квітня за три сотні кілометрів на північ від атолу Вулеаї (Мерейон, центральна частина Каролінських островів) на «Ікадзучі» надійшло повідомлення з японського літака про виявлення підводного човна. Есмінець відокремився від транспорту та попрямував до місця можливого перебування ворожої субмарини, якою виявилась . Остання поцілила «Ікадзучі» двома торпедами, після чого він затонув. При цьому на есмінці вибухнули власні глибинні бомби, так що з його екіпажу не врятувався ніхто. «Саньо-Мару» продовжив шлях без охорони, проте зміг досягнути Вулеаї та висадити там 13 квітня прийнятих в Японії військовослужбовців. 17 квітня транспорт знову досягнув Сайпану, а 21 – 26 квітня прослідував до Японії.
13 – 18 травня 1944-го в конвої HI-63 судно прослідувало до Маніли, де відокремилось від основного загону, що прямував до Сінгапура. 21 травня «Саньо-Мару» під охороною кайбокану (фрегату) рушило до острова Хальмахера (північна частина Молуккського архіпелагу). 26 травня 1944-го судно перебувало у південній частині моря Сулавесі, де було перехоплене американським підводним човном . Субмарина випустила п’ять торпед, з яких не менше двох (за іншими даними – чотири) поцілили «Саньо-Мару». За 50 хвилин компанда полишила судно, а ще через дві години воно затонуло. Загинуло 23 із шісти сотень пасажирів та 35 військовослужбовців артилерійської команди, проте весь екіпаж вцілів.
Примітки
- 137720.
- Japanese Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 червня 2024.
- Japanese Auxiliary Seaplane Tenders. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sano Maru Sanyo Maru pereobladnanij gidroavianosec Imperskogo flotu Yaponiyi yakij pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni vzyav uchast u operaciyah yaponskih zbrojnih sil na Tihomu okeani IstoriyaYaponiyaNazva Sano MaruVlasnik Imperskij flot Yaponiyi Osaka Shosen KaishaBudivnik verf Mitsubishi Dockyard amp Engineering Works u NagasakiBudivelnij nomer 473Zakladenij 26 grudnya 1929Spusk na vodu 11 lipnya 1930Zavershenij 15 zhovtnya 1930Dolya 26 travnya 1944 potoplene v mori Sulavesi Osnovni harakteristikiTip vantazhopasazhirske pereobladnanij gidroavianosecTonnazh 8365 GRTDovzhina 138 7 mShirina 18 5 mOsadka 12 5 mDviguni 2 dizeli 8262 k s brutto 1495 k s na gvinti Shvidkist krejserska 16 maksimalna 18 4 26 05 44Rajon potoplennya Sano MaruDovoyenna istoriyaSudno sporudili yak vantazhopasazhirske v 1930 roci na verfi Mitsubishi Dockyard amp Engineering Works u Nagasaki dlya kompaniyi Osaka Shosen Kaisha yaka peredusim vikoristovuvala sudno na liniyi do Nyu Jorka a z 1938 go podovzhila yiyi do Londona ta Gamburga V serpni 1941 go sudno bulo rekvizovane dlya potreb Imperskogo flotu Yaponiyi ta projshlo pereobladnannya u gidroavianosec yakij mav katapultu ta nis 10 rozviduvalnih gilrolitakiv 6 Mitsubishi F1M2 Pete 2 Aichi E13A1 Jake ta 2 Nakajima E8N2 Dave Takozh korabel otrimav zahisne ozbroyennya iz dvoh 150 mm garmat i dvoh 13 mm zenitnih kulemetiv 10 veresnya Sano Maru vklyuchili do 12 yi diviziyi gidroavianosciv Operaciyi u Pivdenno Shidnij AziyiStanom na pochatok grudnya 1941 go Sano Maru perebuvav na ostrovi Hajnan v porut Samah zvidki 2 grudnya vijshov u pivdennomu napryamku dlya pidtrimki zagonu sho mav visaditi na pivostrovi Malakka 5 mu pihotnu diviziyu Z 5 grudnya gidroavianosec zajnyav poziciyu u shidnij chastini Siamskoyi zatoki nepodalik vid uzberezhzhya Francuzkogo Indokitayu zvidki i planuvalos provedennya pidtrimki Visadki v Tayilandi ta britanskij Malayi vidbulis odnochasno z napadom na Perl Garbor u shidnij pivkuli vzhe nastupilo 8 grudnya Do 11 grudnya Sano Maru perebuvav bilya pivdennogo zavershennya Indokitayu pislya chogo rushiv na pivnich dlya uchast u Filippinskij operaciyi 14 grudnya 1941 go pid chas perebuvannya na yakori v rajoni Aparri pivnichne zavershennya ostrova Luson de za kilka dib do togo vzhe visadivsya yaponskij dopomizhnij desant gidroavianosec buv pocilenij torpedoyu z amerikanskogo pidvodnogo chovna USS Seawolfa Vtim torpeda ne zdaetonuvala ta zavdala lishe neznachnih poshkodzhen 16 grudnya Sano Maru pribuv do Takao narazi Gaosyun na Tajvani Vzhe 17 grudnya 1941 go gidroavianosec rushiv na pivden dlya pidtrimki visadki golovnih sil u zatoci Lingayen zahidne uzberezhzhya Lusona yaka pochalas 22 grudnya Sam Sano Maru diyav z Aparri a z 21 grudnya iz rajonu Vigan tak samo na pivnochi ostrova Luson 29 31 grudnya 1941 go korabel zdijsniv perehid do portu Golo na odnojmennomu ostrovi u arhipelazi Sulu v mezhah pidgotovki do vtorgnennya na shid Borneo 5 sichnya 1942 go Sano Maru pribuv do portu Davao pivdenne uzberezhzhya filippinskogo ostrova Mindanao zvidki 7 sichnya vijshov zagin z desantom do Tarakanu centr naftovidobutku na pivnochi shudnogo uzberezhzhya Borneo 10 sichnya litaki z Sano Maru obstrilyali yakijs pidvodnij choven sho perebuvav na poverhni a potim litak yakij zdijsniv avarijnu posadku na aerodromi Tarakanu Visadka desantu v Tarakani vidbulas 11 sichnya a 13 sichnya Sano Maru pribuv do cogo portu Nastupnim zavdannyam korablya bulo prikrittya visadki u Balikpapani she odin centr naftovidobutku na shodi Borneo Desantuvannya vidbulos 24 sichnya 1942 go pri comu 23 sichnya amerikanski ta niderlandski litaki bombarduvali yaponski sudna ta zokrema zavdali poshkodzhen Sano Maru Vtim gidroavianosec zalishivsya u stroyu i 26 sichnya sam na korotkij chas zajshov do Balikpapanu Togo zh 26 sichnya 1942 go korabel rushiv na pivnich i cherez Davao ta zatoku Subik Bej rajon Manili pribuv 8 lyutogo do buhti Kamran centralna chastina v yetnamskogo uzberezhzhya de zbiralis sili dlya desantu zahid ostrova Yava pri comu z 1 lyutogo 12 tu diviziyu rozformuvali i pidporyadkuvali gidroavianosec napryamku komanduvannyu Tretogo flotu Z Kamrani aviakrilo korablya diyalo v rajoni ostroviv Anambas a 17 lyutogo Sano Maru rushiv iz buhti i 19 lyutogo pribuv na ostriv Anambas 1 bereznya vidbulas visadka na zahodi Yavi i tiyeyi zh dobi litak F1M2 Pete z Sano Maru proviv bezrezultatnij bij z britanskimi vinishuvachami Harrikejn 2 5 bereznya 1942 go gidroavianosec prosliduvav vid Anambas do ostrova Bantam a potim opinivsya u Singapuri pri comu z 10 bereznya vin nalezhav do Drugogo Pivdennogo Ekspedicijnogo flotu yakji stvorili dlya kontrolyu nad Niderlandskoyu Ost Indiyeyu 17 19 bereznya korabel prosliduvav v Singapuru do Penangu vazhliva baza na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Malakka a 23 bereznya dosyagnuv Merguj naraz M yej na pivdni M yanmi 27 bereznya pislya togo yak yaponci uspishno desantuvalis u golovnomu misti M yanmi Ranguni Sano Maru rushiv nazad do Singapura 10 kvitnya 1942 go korabel polishiv Singapur ta 12 kvitnya pribuv do Bataviyi narazi stolicya Indoneziyi Dzhakarta a potim opinivsya u Surabayi golovna baza na shodi ostrova Yava Z 8 travnya Sano Maru perebuvav u mori dlya prikritti operaciyi z osadzhennya garnizonami Malih Zondskih ostroviv projshla bez sprotivu zi storoni gollandciv a 23 travnya povernuvsya do Surabayi 24 travnya 3 chervnya 1942 go Sano Maru prosliduvav do yaponskogo portu Sasebo de stav na dokovij remont sho trivav do drugoyi polovini chervnya 26 chervnya 5 lipnya gidroavianosec zdijsniv perehid nazad do Surabayi 24 lipnya 1942 go Sano Maru vijshov z Ambonu pivdenna chastina Molukkskogo arhipelagu dlya prikrittya visadki na ostrovah Tanimbar pivdenno shidna astina Niderlandskoyi Ost Indiyi 28 29 lipnya na ostrovi Kai niderlandski vijskovosluzhbovci vchinili opir pri comu nazemnim vognem buv zbitij odin litak F1M2 Pete z Sano Maru 2 serpnya gidroavianosec povernuvsya na Ambon Operaciyi na Solomonovih ostrovah7 serpnya 1942 go soyuzniki zdijsnili visadku na Guadalkanali u shidnij chastini Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu ta zmusilo yaponske komanduvannya perekidati pidkriplennya do regionu 24 serpnya Sano Maru pribuv do yakirnoyi stoyanki Shortlend prikrita grupoyu nevelikih ostroviv Shortlend akvatoriya bilya pivdennogo zavershennya ostrova Bugenvil de zazvichaj vidstoyuvalis legki bojovi korabli ta perevalyuvalis vantazhi dlya podalshoyi vidpravki dali na shid Solomonovih ostroviv Z 28 serpnya korabel nalezhav do Aviagrupi zoni R yaka bazuvalas yak Shortlend tak i na zatoku Rekata Bej pivnichne uzberezhzhya ostrova Santa Isabel v centralnij chastini Solomonovogo arhipelagu 2 veresnya 1942 go z Shortdendu vijshov u more storozhovij korabel PB 35 yakij mav dopraviti bazovij personal Sano Maru do Rekata Bej Bilya opivdnya tiyeyi zh dobi korabel buv atakovanij bombarduvalnikami B 17 ta zaznav poshkodzhen cherez blizki vibuhi yaki prizveli do vtrati hodu a potim i zagibeli PB 35 U comu boyu zaginulo dvi tretini chleniv ekipazhu ta pasazhiriv sho perebuvali na bortu Aviagrupa Sano Maru brala uchast u operaciyah v rajoni Guadalkanalu Zokrema 14 veresnya 1942 go F1M2 Pete z chotiroh gidroavianosciv zdijsnili v cilomu bezrezultatne bombarduvannya aerodromu Genderson Fild pri comu dva litaka shonajmenshe odin z nih z Sano Maru buli zbiti 9 zhovtnya visim F1M2 Pete z Sano Maru vstupili u bezrezultatnij v bij z vinishuvachami ta bombarduvalnikami yaki atakuvali gidroavianosec Nissin sho perevoziv vazhke ozbroyennya na Guadalkanal Sam Sano Maru mig diyati okremo vid svoyeyi aviagrupi Tak 12 veresnya vin pribuv do Rabaula golovnoyi bazi v arhipelazi Bismarka z yakoyi yaponci provadili operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi 24 veresnya korabel povernuvsya na Shortlend 5 zhovtnya znovu buv u Rabauli 22 zhovtnya opinivsya vzhe u metropoliyi v portu Jokosuka a 29 zhovtnya rushiv nazad u Melaneziyu Pri comu z 1 listopada Sano Maru razuvavsya yak odin z gidroavianosciv 958 yi aviagrupi Chetvertogo flotu stvorenij she do vijni dlya operacij u Okeaniyi z golovnoyu bazoyu na atoli Truk v centralnij chastini Karolinskih ostroviv 14 listopada 1942 go pid chas yaponskoyi sprobi provesti velikij konvoyi transportiv do Guadalkanalu do jogo prikrittya zaluchili 8 F1M2 Pete z yakih 3 nalezhali do aviagrupi Sano Maru i z nih 2 buli vtracheni odin u zitknenni z amerikanskim litakom sho potyaglo za soboyu i vtratu ostannogo U pidsumku yaponska operaciya zavershilas povnoyu porazkoyu ta vtratoyu vsih transportiv i dvoh linkoriv 21 listopada 1942 go Sano Maru pid ohoronoyu esmincya Amagiri rushiv z Shortlendu do Rekata Bej Tiyeyi zh dobi amerikanskij pidvodnij choven vipustiv chotiri torpedi po Sano Maru pri comu komandir submarini pretenduvav na dva vluchannya Gidroavianosec dijsno otrimav poshkodzhennya prote ne zatonuv Protyagom 10 godin jogo viv na buksiri esminec Takanami yakij nadvechir togo zh 21 listopada zmig privesti Sano Maru na Shortlend Protyagom nastupnogo misyacya korabel kilka raz peremishuvali po Shortlendu i v pidsumku viznali docilnim vikoristovuvati jogo dali bez vidpravki na remont 27 grudnya tanker Toa Maru sam zaznav poshkodzhen pri avianaloti 10 grudnya prishvartuvavsya poryad z Sano Maru ta podav na nogo energiyu todi yak ryatuvalne sudno Nagaura povelo gidroavianosec na buksiri do Rekata Bej 1 sichnya 1943 go gidroavianosec zaznav dodatkovih poshkodzhen vid blizkih rozriviv bomb skinutih amerikanskimi litakami V 26 pid chas ataki na Rekata Bej Protyagom nastupnogo tizhnya naloti na zatoku prodovzhuvalis i vden 4 sichnya z intervalom mensh nizh u godinu Sano Maru buv urazhenij dvoma aviabombami sho viklikali pozhezhi yaki vdalos zagasiti lishe 5 sichnya za dopomogoyu esminciv Oyasio ta Kurosio i storozhovogo korablya PB 36 7 sichnya pozhezha v odnomu z primishen vinikla znovu prote yiyi vdalos priborkati za dopomogoyu PB 36 9 sichnya 1943 go pochalas operaciyi z vivodu Sano Maru iz Rekata Bej Tanker viv poshkodzhenij korabel na buksiri a poryad z Sano Maru vse tak zhe sliduvav ta provadiv zabezpechennya energiyeyu Toa Maru Z inshoyi storoni buv oshvartovanij storozhovij korabel PB 38 todi yak Oyasio ta Kurosio zabezpechuvali eskort 14 sichnya sudna stali cillyu dlya amerikanskogo pidvodnogo chovna USS Nautilus yakij dav zalp iz 5 torped Odna z nih vluchila u Toa Maru prote ne zdetonuvala 17 sichnya yaponskij zagin pribuv na Truk Protyagom kilkoh misyaciv Sano Maru prohodiv na Truci avarijnij remont zokrema za dopomogoyu specializovanogo sudna Akasi Nareshti 28 chervnya 11 lipnya 1943 go Sano Maru na buksiri u sudna Kogo Maru Kogyo Maru ta pid ohoronoyu pereobladnanogo kanonerskogo chovna prosliduvav do Kure Zavershalnij etap sluzhbiV Kure prodovzhili remont Sano Maru pri comu sudno pozbavili funkciyi gidroavianoscya ta priznachili dlya vikoristannya yak transportne Obidvi 150 mm garmati buli zamineni na 120 mm a zenitne ozbroyennya teper stanovili dva spareni 25 mm avtomati ta dva 13 mm kulemeti V berezni 1944 go sudno prosliduvalo do Tokijskoyi zatoki zvidki vijshlo 20 bereznya z tisyacheyu vijskovosluzhbovciv na bortu u skladi konvoyu Higasi Macu 3 skladova konvojnoyi operaciyi Higasi Macu yaku provadili dlya perekidannya pidkriplen garnizonam u Mikroneziyi 28 29 bereznya Sano Maru pobuvalo na Truci na toj chas cya baza pislya nishivnogo rejdu amerikanskogo avianosnogo z yednannya 16 17 lyutogo 1944 go vzhe vtratila svoye znachennya i golovnij oboronnij perimetr Imperiyi virishili provesti cherez Marianski ta zahidni Karolinski ostrovi 4 kvitnya sudno pribulo na Sajpan golovna yaponska baza na Marianskih ostrovah 7 kvitnya 1944 go esminec Ikadzuchi poviv Sano Maru z Sajpanu na pivden 12 kvitnya za tri sotni kilometriv na pivnich vid atolu Vuleayi Merejon centralna chastina Karolinskih ostroviv na Ikadzuchi nadijshlo povidomlennya z yaponskogo litaka pro viyavlennya pidvodnogo chovna Esminec vidokremivsya vid transportu ta popryamuvav do miscya mozhlivogo perebuvannya vorozhoyi submarini yakoyu viyavilas Ostannya pocilila Ikadzuchi dvoma torpedami pislya chogo vin zatonuv Pri comu na esminci vibuhnuli vlasni glibinni bombi tak sho z jogo ekipazhu ne vryatuvavsya nihto Sano Maru prodovzhiv shlyah bez ohoroni prote zmig dosyagnuti Vuleayi ta visaditi tam 13 kvitnya prijnyatih v Yaponiyi vijskovosluzhbovciv 17 kvitnya transport znovu dosyagnuv Sajpanu a 21 26 kvitnya prosliduvav do Yaponiyi 13 18 travnya 1944 go v konvoyi HI 63 sudno prosliduvalo do Manili de vidokremilos vid osnovnogo zagonu sho pryamuvav do Singapura 21 travnya Sano Maru pid ohoronoyu kajbokanu fregatu rushilo do ostrova Halmahera pivnichna chastina Molukkskogo arhipelagu 26 travnya 1944 go sudno perebuvalo u pivdennij chastini morya Sulavesi de bulo perehoplene amerikanskim pidvodnim chovnom Submarina vipustila p yat torped z yakih ne menshe dvoh za inshimi danimi chotiri pocilili Sano Maru Za 50 hvilin kompanda polishila sudno a she cherez dvi godini vono zatonulo Zaginulo 23 iz shisti soten pasazhiriv ta 35 vijskovosluzhbovciv artilerijskoyi komandi prote ves ekipazh vciliv Primitki137720 Japanese Auxiliary Transports www combinedfleet com Procitovano 8 chervnya 2024 Japanese Auxiliary Seaplane Tenders www combinedfleet com Procitovano 8 chervnya 2024