Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сандзьонісі Санетака (11 травня 1455 — 5 листопада 1537) — середньовічний японський придворний, вчений, поет, каліграф, літературознавець періоду Муроматі.
| Сандзьонісі Санетака | |
|---|---|
| 三条西実隆 | |
 | |
| Народився | 11 травня 1455 Кіото |
| Помер | 5 листопада 1537 Кіото |
| Поховання | d |
| Підданство | Японія |
| Діяльність | каліграф |
| Magnum opus | d, Q11486983? і Q11452888? |
| Суспільний стан | куґе |
| Посада | двірцевий міністр |
| Термін | 1506 рік |
| Попередник | |
| Наступник | |
| Конфесія | Секта Дзьодо |
| Рід | |
| Батько | |
| Мати | донька Канродзі Фусанаґи |
| У шлюбі з | Q108782890? |
| Діти | 3 сини і 3 доньки |
| |
Життєпис
Походив зі знатного роду . Другий син , двірцевого міністра, та доньки Канродзі Фусанаґи. Обидва його батьків походили з родів, що були відгалуженням родів клану Північних Фудзівара. Народився 1455 року в Кіото. У 1458 року поступив на придворну службу, отримав молодший п'ятий ранг. Того ж року призначено дзідзю (імператорським слугою — камергером).
1460 року втратив батька, тому опинився під опікою вуйка Канродзі Тіканаґа. Здобув гарну, всебічну освіту, виявивши хист до поезії, став знавцем придворного церемоніалу, класичної китайської поезії. Захопився старовинною японською літературою і історією. Японську поезію вивчав під орудою Асукаї Масатіка. 1467 року під час початку смути Онін (боротьбі західних і східних кланів за право посадити свого сьогуна) Сандзьонісі Санетака вимушений був тікати до храму Курама-дера (на півночі Кіото), оскільки в місті точилися бої. В результаті резиденції роду Сандзьонісі завдано значної шкоди.
Оскільки аристократія за часів сьогунів з роду Асікаґа була усунена від політичного життя розпочав кар'єру при імператорському дворі. Згодом своїми знаннями завоював прихильність сьогунів. 1469 року призначено сьосьо (старшим командиром) Правої внутрішньої палацової гвардії. До 1506 року дослужився до посади двірцевого міністра і отримав старший другий ранг. Але вже через 2 місяці пішов з посади.
1516 року залишив усі посади, ставши буддистським ченцем. Решту життя присвятив себе виключно літературній діяльності. Помер 1537 року в Кіото.
Творчість
Складав вірші-вака і ренґа. Останньому навчався у поета-мандрівника Соґі. В свою чергу Сандзьонісі Санетака був вчителем Такено Дзьоо. Був новатором: надавав словам та виразам зі старовинних антологій нового значення й емоційного забарвлення. В доробку є 2 поетичні збірки (переважно ренга) — «Сецуґьоку-сю» (складається з 8202 вірша, опубліковано 1670 року) і «Тосецу-сю». Поети XVII століття розглядали «Сецуґьоку-сю» одну з трьох блискучих антологій століття.
Також вважається автором «Тедо но утаавасе» («Поетичний турнір утварі»). Також долучився до створення «Когава но сосі» («Нариси про Когаву») і «Ґемму моноґатарі» («Повість про Гемму»), відомі його коментарі до поетичних збірок «Манйосю», «Кокін вака-сю», роману «Ґендзі моногатарі» (в «Санетака-хон Ґендзі моногатарі кейдзу», 1488 рік), «Записки від нудьги» (в «Конгьокусю»). Є автором інформаційних підписів для картин, що малюваляся на замовлення імператора Ґо-Цутімікадо, згодом замовлення отримував від сьогунів Асікаґа.
Був також знаним свого часу каліграфом і переписником книг, що намагався зберегти від нищення. Короткі твори Санетак копіював особисто, для об'ємних, наприклад «Ґендзі Моногатарі» наймав групи переписувачів. Це також було однією зі статтею прибутку Сандзьонісі Санетака. Стиль каліграфії Санетака став одним з провідних в добу Едо.
В доробку є щоденник «Санетака кокі» («Нариси пана Санетака»), що є важливим історичним джерелом з життя імператорів, сьогунів, знаті та придворних, соціальних стосунків, військових, культурних (спектаклі театру Но, музичні турніру, турніри з пахощів) подій часів Сенґоку. Охоплює історичний період з 1474 до 1536 року. є також автором невеличких історичних текстів, що складав на замовлення буддистських храмів і монастирів.
Сьогун Асікаґа Йосімаса доручив Сандзьонісі Санетака провести класифікацію усіх пахощів, які на тоді були відомі в Японії. Здійснивши цю роботу Санетака сформулював принципи для пахощів, відомі як Рікокку-гомі — «Шість країн, п'ять смаків». Цим було покладено основу для кодо (кьодо) — «шляху пахощів» (мистецтво поєднання, складання пахощів).
Джерела
- Haga, Kôshirô (1960): Sanjônishi Sanetaka. Tôkyô: Yoshikawa-kôbunkan.
- Miyagawa, Yôko (1995): Sanjônishi Sanetaka to kotengaku. Tôkyô:Kazama-shobô
- Delank, Claudia (1996): Das imaginäre Japan in der Kunst. «Japanbilder» vom Jugentstil bis zum Bauhaus. München: iudicum
- Pybus, David (2001). Kodo: The Way of Incense. Tuttle. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sandzonisi Sanetaka 11 travnya 1455 5 listopada 1537 serednovichnij yaponskij pridvornij vchenij poet kaligraf literaturoznavec periodu Muromati Sandzonisi Sanetaka三条西実隆Narodivsya11 travnya 1455 14550511 KiotoPomer5 listopada 1537 KiotoPohovannyadPiddanstvoYaponiyaDiyalnistkaligrafMagnum opusd Q11486983 i Q11452888 Suspilnij stankugePosadadvircevij ministrTermin1506 rikPoperednikNastupnikKonfesiyaSekta DzodoRidBatkoMatidonka Kanrodzi FusanagiU shlyubi zQ108782890 Diti3 sini i 3 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnogo rodu Drugij sin dvircevogo ministra ta donki Kanrodzi Fusanagi Obidva jogo batkiv pohodili z rodiv sho buli vidgaluzhennyam rodiv klanu Pivnichnih Fudzivara Narodivsya 1455 roku v Kioto U 1458 roku postupiv na pridvornu sluzhbu otrimav molodshij p yatij rang Togo zh roku priznacheno dzidzyu imperatorskim slugoyu kamergerom 1460 roku vtrativ batka tomu opinivsya pid opikoyu vujka Kanrodzi Tikanaga Zdobuv garnu vsebichnu osvitu viyavivshi hist do poeziyi stav znavcem pridvornogo ceremonialu klasichnoyi kitajskoyi poeziyi Zahopivsya starovinnoyu yaponskoyu literaturoyu i istoriyeyu Yaponsku poeziyu vivchav pid orudoyu Asukayi Masatika 1467 roku pid chas pochatku smuti Onin borotbi zahidnih i shidnih klaniv za pravo posaditi svogo soguna Sandzonisi Sanetaka vimushenij buv tikati do hramu Kurama dera na pivnochi Kioto oskilki v misti tochilisya boyi V rezultati rezidenciyi rodu Sandzonisi zavdano znachnoyi shkodi Oskilki aristokratiya za chasiv soguniv z rodu Asikaga bula usunena vid politichnogo zhittya rozpochav kar yeru pri imperatorskomu dvori Zgodom svoyimi znannyami zavoyuvav prihilnist soguniv 1469 roku priznacheno soso starshim komandirom Pravoyi vnutrishnoyi palacovoyi gvardiyi Do 1506 roku dosluzhivsya do posadi dvircevogo ministra i otrimav starshij drugij rang Ale vzhe cherez 2 misyaci pishov z posadi 1516 roku zalishiv usi posadi stavshi buddistskim chencem Reshtu zhittya prisvyativ sebe viklyuchno literaturnij diyalnosti Pomer 1537 roku v Kioto TvorchistSkladav virshi vaka i renga Ostannomu navchavsya u poeta mandrivnika Sogi V svoyu chergu Sandzonisi Sanetaka buv vchitelem Takeno Dzoo Buv novatorom nadavav slovam ta virazam zi starovinnih antologij novogo znachennya j emocijnogo zabarvlennya V dorobku ye 2 poetichni zbirki perevazhno renga Secugoku syu skladayetsya z 8202 virsha opublikovano 1670 roku i Tosecu syu Poeti XVII stolittya rozglyadali Secugoku syu odnu z troh bliskuchih antologij stolittya Takozh vvazhayetsya avtorom Tedo no utaavase Poetichnij turnir utvari Takozh doluchivsya do stvorennya Kogava no sosi Narisi pro Kogavu i Gemmu monogatari Povist pro Gemmu vidomi jogo komentari do poetichnih zbirok Manjosyu Kokin vaka syu romanu Gendzi monogatari v Sanetaka hon Gendzi monogatari kejdzu 1488 rik Zapiski vid nudgi v Kongokusyu Ye avtorom informacijnih pidpisiv dlya kartin sho malyuvalyasya na zamovlennya imperatora Go Cutimikado zgodom zamovlennya otrimuvav vid soguniv Asikaga Buv takozh znanim svogo chasu kaligrafom i perepisnikom knig sho namagavsya zberegti vid nishennya Korotki tvori Sanetak kopiyuvav osobisto dlya ob yemnih napriklad Gendzi Monogatari najmav grupi perepisuvachiv Ce takozh bulo odniyeyu zi statteyu pributku Sandzonisi Sanetaka Stil kaligrafiyi Sanetaka stav odnim z providnih v dobu Edo V dorobku ye shodennik Sanetaka koki Narisi pana Sanetaka sho ye vazhlivim istorichnim dzherelom z zhittya imperatoriv soguniv znati ta pridvornih socialnih stosunkiv vijskovih kulturnih spektakli teatru No muzichni turniru turniri z pahoshiv podij chasiv Sengoku Ohoplyuye istorichnij period z 1474 do 1536 roku ye takozh avtorom nevelichkih istorichnih tekstiv sho skladav na zamovlennya buddistskih hramiv i monastiriv Sogun Asikaga Josimasa doruchiv Sandzonisi Sanetaka provesti klasifikaciyu usih pahoshiv yaki na todi buli vidomi v Yaponiyi Zdijsnivshi cyu robotu Sanetaka sformulyuvav principi dlya pahoshiv vidomi yak Rikokku gomi Shist krayin p yat smakiv Cim bulo pokladeno osnovu dlya kodo kodo shlyahu pahoshiv mistectvo poyednannya skladannya pahoshiv DzherelaHaga Koshiro 1960 Sanjonishi Sanetaka Tokyo Yoshikawa kobunkan Miyagawa Yoko 1995 Sanjonishi Sanetaka to kotengaku Tokyo Kazama shobo Delank Claudia 1996 Das imaginare Japan in der Kunst Japanbilder vom Jugentstil bis zum Bauhaus Munchen iudicum Pybus David 2001 Kodo The Way of Incense Tuttle ISBN 978 0804832861