Сан-Андрес (ісп. San Andrés) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Ла-Лібертад (Сальвадор). Отримало назву на честь фазенди, що розташовувалася поруч з рештками городища.
Сан-Андрес | |
---|---|
Статус | археологічний парк |
Країна | Сальвадор |
Регіон | Ла-Лібертад |
Історія | |
Датування | 900 до н. е. — 1658 |
Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Підпорядкування | Національний фонд археології Сальвадору (FUNDAR) |
Сан-Андрес у Вікісховищі |
Історія
Старовинна назва міста натепер невідома. Поселення було утворене близько 900 року до н. е. Основною діяльністю місцевого населення було землеробство. Внаслідок виверження вулкана Лаго-Ілопанго в середині III століття поселення було знищено, частина населення загинула, решта залишила поселення.
У V ст. тут оселилися племена мая. Протягом V—VI ст. тут сформувалося місто, що з часом набуло потуги, утворивши власну державу (назва її досі не дешифрована). Тоді були встановлені дружні відносини з Теотіуаканом. Найбільший розквіт припав на 600—900 роки, коли кількість населення сягнуло 12 тисяч осіб. У цей період володарі цього міста контролювали усю долини Сапотітан та Ґаммокс. Місто було важливим торговим центром, торгувало з містами мая у сучасній Мексиці, Гватемалі, Белізі і Гондурасі.
Близько 900 року відбувся занепад міста і держави. Втім населення не залишило зовсім місто, але територія з містянами значно зменшилася. Тут вирощували какао та індиго, займалися скотарством. Практично було залишено близько 1200 року. Цей період отримав назву фаха Гуасапа. За однією з гіпотез місто підкорилося місту-державу Кіуатану. Від величного міста залишалося невеличке поселення. У XVI ст. було підкорено іспанськими колонізаторами. У 1658 році знищено внаслідок виверження вулкана Плайон.
Опис
Розташовано в долині Сапотітан, на відстані 4,8 км від руїн Хоя-де-Серен. Місто докласичного періоду охоплювало 3 км2.
Поділявся На Північну та Південну частини. Виявлено 1200 будов, що створювалися з мулу, сирцевої цегли, вулканічного туфу (Споруда 7). Стіни вкривалися своєрідною штукатуркою, яку виробляли з гравію та глини. Поки розкопано меншу частину зі знайдених споруд.
Церемоніально-адміністративний центр розташовувався у Південній частині міста. Тут розташовувалися Південна площа, а основу становив великий акрополь, який був великим комплексом і складався з великої піраміди та низки пірамід й веж. До акрополю вів 80-метровий підземний тунель. На території знаходилися будинок правителя, з безліччю кімнат, лавки торговців, церемоніальні установи.
Цікаві Будова 1 на південному краю площі: вчені вважають її основною храмом-пірамідою, в його північній частині виявлено вівтар; квартали знаті по північній і західній сторонах акрополя; поховальні піраміди (Будови 2, 3, 4) по східному краю площі, так звана «Ринкова площа» дещо північніше, а також піраміда Будова 5 (має назву «Дзвін» — La Campana) на східному краю цієї площі, що поєднується з Будовою 6 (має форму латинської букви L).
Споруда 7 відповідає архітектурною стилю Копану. Носили церемоніальне завдання.
У межах акрополя виявлено курильниці і жертовні інструменти (шипи скатів та мушлі молюсків). Також дослідниками знайдено численні керамічні вироби.
Дослідження
Виявлено наприкінці XIX ст. Розкопки розпочалися у 1940-х роках. У 1996 році рішенням уряду Сальвадору на території пам'ятки утворено Археологічний парк Сан-Андрес, що становить 202 га. У 2015 році відкрито туристичний маршрут тунелем до акрополя «Підземні ходи в пірамідах мая Сан-Андрес».
Джерела
- Kelly, Joyce (1996). An Archaeological Guide to Northern Central America: Belize, Guatemala, Honduras, and El Salvador. Norman: University of Oklahoma Press. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Андрес |
- San Andres Ruins in El Salvador[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
San Andres isp San Andres ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti La Libertad Salvador Otrimalo nazvu na chest fazendi sho roztashovuvalasya poruch z reshtkami gorodisha San AndresStatusarheologichnij parkKrayinaSalvadorRegionLa LibertadIstoriyaDatuvannya900 do n e 1658PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaPidporyadkuvannyaNacionalnij fond arheologiyi Salvadoru FUNDAR San Andres u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina San Andres IstoriyaStarovinna nazva mista nateper nevidoma Poselennya bulo utvorene blizko 900 roku do n e Osnovnoyu diyalnistyu miscevogo naselennya bulo zemlerobstvo Vnaslidok viverzhennya vulkana Lago Ilopango v seredini III stolittya poselennya bulo znisheno chastina naselennya zaginula reshta zalishila poselennya U V st tut oselilisya plemena maya Protyagom V VI st tut sformuvalosya misto sho z chasom nabulo potugi utvorivshi vlasnu derzhavu nazva yiyi dosi ne deshifrovana Todi buli vstanovleni druzhni vidnosini z Teotiuakanom Najbilshij rozkvit pripav na 600 900 roki koli kilkist naselennya syagnulo 12 tisyach osib U cej period volodari cogo mista kontrolyuvali usyu dolini Sapotitan ta Gammoks Misto bulo vazhlivim torgovim centrom torguvalo z mistami maya u suchasnij Meksici Gvatemali Belizi i Gondurasi Blizko 900 roku vidbuvsya zanepad mista i derzhavi Vtim naselennya ne zalishilo zovsim misto ale teritoriya z mistyanami znachno zmenshilasya Tut viroshuvali kakao ta indigo zajmalisya skotarstvom Praktichno bulo zalisheno blizko 1200 roku Cej period otrimav nazvu faha Guasapa Za odniyeyu z gipotez misto pidkorilosya mistu derzhavu Kiuatanu Vid velichnogo mista zalishalosya nevelichke poselennya U XVI st bulo pidkoreno ispanskimi kolonizatorami U 1658 roci znisheno vnaslidok viverzhennya vulkana Plajon OpisRoztashovano v dolini Sapotitan na vidstani 4 8 km vid ruyin Hoya de Seren Misto doklasichnogo periodu ohoplyuvalo 3 km2 Podilyavsya Na Pivnichnu ta Pivdennu chastini Viyavleno 1200 budov sho stvoryuvalisya z mulu sircevoyi cegli vulkanichnogo tufu Sporuda 7 Stini vkrivalisya svoyeridnoyu shtukaturkoyu yaku viroblyali z graviyu ta glini Poki rozkopano menshu chastinu zi znajdenih sporud Ceremonialno administrativnij centr roztashovuvavsya u Pivdennij chastini mista Tut roztashovuvalisya Pivdenna plosha a osnovu stanoviv velikij akropol yakij buv velikim kompleksom i skladavsya z velikoyi piramidi ta nizki piramid j vezh Do akropolyu viv 80 metrovij pidzemnij tunel Na teritoriyi znahodilisya budinok pravitelya z bezlichchyu kimnat lavki torgovciv ceremonialni ustanovi Cikavi Budova 1 na pivdennomu krayu ploshi vcheni vvazhayut yiyi osnovnoyu hramom piramidoyu v jogo pivnichnij chastini viyavleno vivtar kvartali znati po pivnichnij i zahidnij storonah akropolya pohovalni piramidi Budovi 2 3 4 po shidnomu krayu ploshi tak zvana Rinkova plosha desho pivnichnishe a takozh piramida Budova 5 maye nazvu Dzvin La Campana na shidnomu krayu ciyeyi ploshi sho poyednuyetsya z Budovoyu 6 maye formu latinskoyi bukvi L Sporuda 7 vidpovidaye arhitekturnoyu stilyu Kopanu Nosili ceremonialne zavdannya U mezhah akropolya viyavleno kurilnici i zhertovni instrumenti shipi skativ ta mushli molyuskiv Takozh doslidnikami znajdeno chislenni keramichni virobi DoslidzhennyaViyavleno naprikinci XIX st Rozkopki rozpochalisya u 1940 h rokah U 1996 roci rishennyam uryadu Salvadoru na teritoriyi pam yatki utvoreno Arheologichnij park San Andres sho stanovit 202 ga U 2015 roci vidkrito turistichnij marshrut tunelem do akropolya Pidzemni hodi v piramidah maya San Andres DzherelaKelly Joyce 1996 An Archaeological Guide to Northern Central America Belize Guatemala Honduras and El Salvador Norman University of Oklahoma Press ISBN 0 8061 2858 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San Andres San Andres Ruins in El Salvador nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl