Самойло Олександр Олександрович (23 жовтня (4 листопада) 1869 — 8 листопада 1963) — російський і радянський військовий діяч , генерал-майор російської імператорської армії (1916), генерал-лейтенант авіації (1940), професор (1943), член КПРС із 1944 року.
Самойло Олександр Олександрович | |
---|---|
Народження | 4 листопада 1869 Москва, Російська імперія[1] |
Смерть | 8 листопада 1963[1](94 роки) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Освіта | Олексіївське військове училище |
Партія | ВКП(б) |
Звання | генерал-майор і генерал-лейтенант |
Війни / битви | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Нагороди | |
Самойло Олександр Олександрович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у Москві у дворянській родині. Був нащадком гетьмана Війська Запорізького Самійла Кішки. Із 1890 року служив у російській імператорській армії, закінчив Московське піхотне юнкерське училище. Виконував різні розвідувальні завдання під час службових відряджень до Німеччини, Австро-Угорщини та Англії. Із 1908 року — полковник, із 1909 року служив у Генеральному штабі. Учасник Першої світової війни, під час якої був начальником штабу 10-ї армії та генерал-квартирмейстром Західного фронту.
У 1918 році добровільно перейшов на службу до Червоної Армії, був під час Громадянської війни в Росії начальником штабу Біломорського військового округу, начальником штабу і командувачем , командувачем Східного фронту, начальником Всеросголовштабу.
У 1921 році — голова Центральної комісії полювання і рибальства при Головному штабі РСЧА.
Після громадянської війни займався викладацькою діяльністю. У 1940—1941 роках був заступником начальника оперативного відділу Головного управління ВПС РСЧА. Із 1948 року — у відставці.
Був нагороджений численними нагородами: орденом Святої Анни, двома орденами Святого Володимира, двома орденами Святого Станіслава, двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями « 20 років РСЧА РСЧА», «30 років Радянській армії і флоту», «За перемогу над Німеччиною», «800 років Москви», орденом Почесного легіону, .
Олександр Самойло є одним із прототипів головного героя роману Валентина Пікуля «Честь имею».
Написав мемуари[].
Примітки
- Самойло Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Самойло Александр Александрович на сайте Офицеры Российской императорской армии в Великой войне
- http://museum.ru/N69083
Ця стаття не містить . (13 січня 2020) |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Самойло, Александр Александрович(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з російської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samojlo Oleksandr Oleksandrovich 23 zhovtnya 4 listopada 1869 8 listopada 1963 rosijskij i radyanskij vijskovij diyach general major rosijskoyi imperatorskoyi armiyi 1916 general lejtenant aviaciyi 1940 profesor 1943 chlen KPRS iz 1944 roku Samojlo Oleksandr OleksandrovichNarodzhennya4 listopada 1869 1869 11 04 Moskva Rosijska imperiya 1 Smert8 listopada 1963 1963 11 08 1 94 roki Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSROsvitaOleksiyivske vijskove uchilishePartiyaVKP b Zvannyageneral major i general lejtenantVijni bitviPersha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi Samojlo Oleksandr Oleksandrovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Moskvi u dvoryanskij rodini Buv nashadkom getmana Vijska Zaporizkogo Samijla Kishki Iz 1890 roku sluzhiv u rosijskij imperatorskij armiyi zakinchiv Moskovske pihotne yunkerske uchilishe Vikonuvav rizni rozviduvalni zavdannya pid chas sluzhbovih vidryadzhen do Nimechchini Avstro Ugorshini ta Angliyi Iz 1908 roku polkovnik iz 1909 roku sluzhiv u Generalnomu shtabi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni pid chas yakoyi buv nachalnikom shtabu 10 yi armiyi ta general kvartirmejstrom Zahidnogo frontu U 1918 roci dobrovilno perejshov na sluzhbu do Chervonoyi Armiyi buv pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi nachalnikom shtabu Bilomorskogo vijskovogo okrugu nachalnikom shtabu i komanduvachem komanduvachem Shidnogo frontu nachalnikom Vserosgolovshtabu U 1921 roci golova Centralnoyi komisiyi polyuvannya i ribalstva pri Golovnomu shtabi RSChA Pislya gromadyanskoyi vijni zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu U 1940 1941 rokah buv zastupnikom nachalnika operativnogo viddilu Golovnogo upravlinnya VPS RSChA Iz 1948 roku u vidstavci Buv nagorodzhenij chislennimi nagorodami ordenom Svyatoyi Anni dvoma ordenami Svyatogo Volodimira dvoma ordenami Svyatogo Stanislava dvoma ordenami Lenina chotirma ordenami Chervonogo prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami 20 rokiv RSChA RSChA 30 rokiv Radyanskij armiyi i flotu Za peremogu nad Nimechchinoyu 800 rokiv Moskvi ordenom Pochesnogo legionu Oleksandr Samojlo ye odnim iz prototipiv golovnogo geroya romanu Valentina Pikulya Chest imeyu Napisav memuari dzherelo PrimitkiSamojlo Aleksandr Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaSamojlo Aleksandr Aleksandrovich na sajte Oficery Rossijskoj imperatorskoj armii v Velikoj vojne http museum ru N69083 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 13 sichnya 2020 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Samojlo Aleksandr Aleksandrovich ros Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z rosijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi rosijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad