Самбука, або самбіка (дав.-гр. σαμβύκη, лат. sambuca) — антична облогова зброя, що отримала назву через певну схожість з однойменним музичним інструментом. Згадується у працях античних авторів III століття до н. е. — V століття н. е., проте описи її різняться. Застосовувалася для оволодіння фортецями штурмом як із моря, так і з суші.
Історія
Згідно з трактатом Бітона «Про устрій облогових машин і знарядь» (30-ті роки III століття до н. е.), самбука була вперше сконструйована Дамідом Колофонським (більше про цього інженера нічого не відомо). Афіней Механік приписує її винахід Геракліду Тарентському — архітектору та інженеру, який працював на Філіпа V Македонського.
До нас дійшло кілька описів бойового застосування самбуки: римлянами проти Сіракуз у 214—212 роках до н. е. (Полібій і Плутарх), македонянами проти Хіоса, імовірно, в 201 році до н. е. (Вітрувій та Афіней Механік), понтійцями проти Родоса в 88 році до н. е. і (можливо ) проти Кизика у 73 році до н. е. (Апіан). Крім того, самбука згадується у знаменитому трактаті Вегеція «Короткий опис військової справи».
Опис
Найбільш повний опис самбуки наводить Полібій. При облозі Сіракуз римський командувач Марк Клавдій Марцелл наказав попарно з'єднати вісім квінквірем, прибравши весла з одного борту, і на гігантські катамарани встановити самбуки. (Плутарх, описуючи той самий бій, говорить про самбуку в однині і про «величезний поплавець з восьми пов'язаних один з одним суден»). Згідно з Полібієм, римська самбука III століття до н. е. являла собою сходи в 4 фути ширини та такої довжини, щоб при установці похило вона досягала верхньої частини ворожої стіни; з обох боків до неї прилаштовували високі борти. Сходи клали вздовж дотичних бортів кораблів, так що вона виступала далеко за корабельні носи, а на вершинах щогл укріплювали блоки з канатами, прив'язаними до верхньої частини сходів. Під час штурму люди, що стояли на кормі, тягли за канати, перекинуті через блоки, а інші, що були в передній частині корабля, стежили за правильним підйомом сходів і підпирали їх жердинами. На вершині самбуки знаходився обгороджений із трьох сторін майданчик, на якому розміщували чотирьох воїнів. У їхнє завдання входило вести боротьбу з ворогом, що перебуває на стіні і заважає установці самбуки. Як тільки сходи встановлювалися так, що ці чотири воїни височіли над стіною, бічні стінки огорожі знімалися, і воїни з двох боків висаджувалися на стіну, а їхні товариші слідували за ними по надійно зафіксованій канатами самбуці з палуб кораблів.
Самбука в описі Бітона призначалася до застосування на суші. Це 60-футові сходи зі штурмовою платформою на одному кінці та противагою на іншому, яка встановлювалася на каркасі з колісною основою 27 футів завдовжки та діаметром колеса 3 фути. Противагою служив 6-футовий ящик, наповнений свинцем. Проте противагу використовували не задля підйому протилежного кінця сходів, а лише для надання машині стійкості.
Згідно з сучасними реконструкціями, сходи виступали вперед як мінімум на 40 футів, що вимагало маси противаги близько двох тонн, щоб урівноважити тяжкість 8-10 воїнів на штурмовій платформі. Роль підйомного механізму, на відміну від «корабельної» версії, виконував вертикальний гвинт завдовжки 15 футів з коловоротом, прикріплений до балки, яка служила опорою для сходів. При опусканні та підйомі цієї вертикальної опори сходи, з'єднані з нерухомим каркасом, за допомогою тяги змінювали своє положення від горизонтального до похилого до горизонтальної площини під кутом 45° .
Нарешті, в коротких і хронологічно пізніших описах Вегеція і Аппіана самбука — це, швидше, частина облогової башти або навіть сама вежа. Вегецій говорить про неї як про механізм, який дозволяє перекинути з верхньої частини облогової вежі місток, яким на стіну потрапляють штурмуючі воїни. Аппіан називає її «величезною військовою спорудою, яку везли на двох кораблях» і повідомляє, що вона «особливо налякала родосців, тому що одночасно вона викидала багато стріл, таранів та дротиків». Можливо, з часом поняття самбуки та облогової вежі поступово злилися у римлян у щось єдине.
Бойове застосування
Усі описані у джерелах випадки застосування самбуки з різних причин завершилися невдачею для обложників.
Римляни під час облоги Сіракуз не врахували інженерний геній Архімеда. Кораблі з самбуками спочатку були піддані обстрілу метальними машинами. Коли ж вони наблизилися до стін, обложені задіяли інші машини, до того приховані за зубцями: висуваючись за стіну, вони скидали на кораблі римлян каміння вагою до 10 талантів та величезні чушки свинцю. Штурм було відбито. За свідченням Полібія Марцелл, жартуючи над своїм становищем, говорив, що «Архімед пригощає його кораблі морською водою, а його самбуки ніби з ганьбою прогнані з гулянки паличними ударами». У результаті Сиракузи було взято не штурмом, а завдяки зраді.
Самбуки Пилипа V Македонського при облогі Хіоса не вдалося пустити в справу, тому що обложені влаштували штучну мілину, на яку сіли кораблі обложників, після чого облогові машини були спалені запалювальними стрілами. А за версією Афінея обложники помилилися в розрахунках, побудувавши надто високі самбуки, внаслідок чого воїни не змогли висадитися на ворожі укріплення та «загинули від вогню». Примітно, що Афіней вважає ці облогові машини загальновідомими і тому не наводить їх опис.
Під час облоги Родоса Мітрідат VI планував провести раптовий нічний штурм міста з використанням самбуки та штурмових сходів. Проте родосці вчасно помітили приготування супротивника, а самбука перекинулася під час штурму від тяжкості. Понтійці були змушені зняти облогу.
При облозі Кизика п'ятнадцятьма роками пізніше Мітрідат VI застосовував неназване облогове знаряддя, за описом подібне на самбуку часів облоги Родоса. Понтійцям вдалося підвести кораблі впритул до стін, і чотири воїни зі штурмового майданчика висадилися на укріплення кизикійців. Обложені спочатку відступили, але, оскільки понтійці забарилися з висадкою інших воїнів, швидко зібралися з силами і зіштовхнули зі стін цих чотирьох, а потім, «кидаючи на кораблі вогонь і смолу, змусили їх грести назад і відступати». У результаті після кількох спроб штурму та тривалої облоги Мітрідат VI через наближення римських військ відступив.
Примітки
- Полибий. Всеобщая история, VIII, 6.
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания, Марцелл, 15.
- Эллинистическая техника, 1948, с. 301.
- Кэмпбелл, 2008, с. 136.
- Кэмпбелл, 2008, с. 140.
- Хлевов, 2005, с. 314—315.
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания, Марцелл, 14—15.
- Флавий Вегеций Ренат. Краткое изложение военного дела, IV, 20.
- Аппиан. Римская история, XII, 26—27.
- Хлевов, 2005, с. 484.
- Полибий. Всеобщая история, VIII, 8.
- Марк Витрувий Поллион. , X, 16, 9.
- Афиней Механик. О машинах, 17.
- Аппиан. Римская история, XII, 73—76.
Література
- Кэмпбелл, Данкан Б. Самбука // [1] — М. : Эксмо, 2008. — 224 с. — (Военная история человечества) — 3000 прим. — . з джерела 6 вересня 2016
- Артиллерийское вооружение и спецсредства // [2] — СПб. : Издательство СПбГУ, 2005. — 496 с. — (Res Militaris) — 1000 прим. — . з джерела 11 лютого 2022
- Самбуки // [3] / Под ред. акад. . — М.—Л. : Издательство Академии наук СССР, 1948. — 367 с. з джерела 11 лютого 2022
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sambuka abo sambika dav gr sambykh lat sambuca antichna oblogova zbroya sho otrimala nazvu cherez pevnu shozhist z odnojmennim muzichnim instrumentom Zgaduyetsya u pracyah antichnih avtoriv III stolittya do n e V stolittya n e prote opisi yiyi riznyatsya Zastosovuvalasya dlya ovolodinnya fortecyami shturmom yak iz morya tak i z sushi IstoriyaRekonstrukciya sambuki Zgidno z traktatom Bitona Pro ustrij oblogovih mashin i znaryad 30 ti roki III stolittya do n e sambuka bula vpershe skonstrujovana Damidom Kolofonskim bilshe pro cogo inzhenera nichogo ne vidomo Afinej Mehanik pripisuye yiyi vinahid Geraklidu Tarentskomu arhitektoru ta inzheneru yakij pracyuvav na Filipa V Makedonskogo Do nas dijshlo kilka opisiv bojovogo zastosuvannya sambuki rimlyanami proti Sirakuz u 214 212 rokah do n e Polibij i Plutarh makedonyanami proti Hiosa imovirno v 201 roci do n e Vitruvij ta Afinej Mehanik pontijcyami proti Rodosa v 88 roci do n e i mozhlivo proti Kizika u 73 roci do n e Apian Krim togo sambuka zgaduyetsya u znamenitomu traktati Vegeciya Korotkij opis vijskovoyi spravi OpisNajbilsh povnij opis sambuki navodit Polibij Pri oblozi Sirakuz rimskij komanduvach Mark Klavdij Marcell nakazav poparno z yednati visim kvinkvirem pribravshi vesla z odnogo bortu i na gigantski katamarani vstanoviti sambuki Plutarh opisuyuchi toj samij bij govorit pro sambuku v odnini i pro velicheznij poplavec z vosmi pov yazanih odin z odnim suden Zgidno z Polibiyem rimska sambuka III stolittya do n e yavlyala soboyu shodi v 4 futi shirini ta takoyi dovzhini shob pri ustanovci pohilo vona dosyagala verhnoyi chastini vorozhoyi stini z oboh bokiv do neyi prilashtovuvali visoki borti Shodi klali vzdovzh dotichnih bortiv korabliv tak sho vona vistupala daleko za korabelni nosi a na vershinah shogl ukriplyuvali bloki z kanatami priv yazanimi do verhnoyi chastini shodiv Pid chas shturmu lyudi sho stoyali na kormi tyagli za kanati perekinuti cherez bloki a inshi sho buli v perednij chastini korablya stezhili za pravilnim pidjomom shodiv i pidpirali yih zherdinami Na vershini sambuki znahodivsya obgorodzhenij iz troh storin majdanchik na yakomu rozmishuvali chotiroh voyiniv U yihnye zavdannya vhodilo vesti borotbu z vorogom sho perebuvaye na stini i zavazhaye ustanovci sambuki Yak tilki shodi vstanovlyuvalisya tak sho ci chotiri voyini visochili nad stinoyu bichni stinki ogorozhi znimalisya i voyini z dvoh bokiv visadzhuvalisya na stinu a yihni tovarishi sliduvali za nimi po nadijno zafiksovanij kanatami sambuci z palub korabliv Sambuka v opisi Bitona priznachalasya do zastosuvannya na sushi Ce 60 futovi shodi zi shturmovoyu platformoyu na odnomu kinci ta protivagoyu na inshomu yaka vstanovlyuvalasya na karkasi z kolisnoyu osnovoyu 27 futiv zavdovzhki ta diametrom kolesa 3 futi Protivagoyu sluzhiv 6 futovij yashik napovnenij svincem Prote protivagu vikoristovuvali ne zadlya pidjomu protilezhnogo kincya shodiv a lishe dlya nadannya mashini stijkosti Zgidno z suchasnimi rekonstrukciyami shodi vistupali vpered yak minimum na 40 futiv sho vimagalo masi protivagi blizko dvoh tonn shob urivnovazhiti tyazhkist 8 10 voyiniv na shturmovij platformi Rol pidjomnogo mehanizmu na vidminu vid korabelnoyi versiyi vikonuvav vertikalnij gvint zavdovzhki 15 futiv z kolovorotom prikriplenij do balki yaka sluzhila oporoyu dlya shodiv Pri opuskanni ta pidjomi ciyeyi vertikalnoyi opori shodi z yednani z neruhomim karkasom za dopomogoyu tyagi zminyuvali svoye polozhennya vid gorizontalnogo do pohilogo do gorizontalnoyi ploshini pid kutom 45 Nareshti v korotkih i hronologichno piznishih opisah Vegeciya i Appiana sambuka ce shvidshe chastina oblogovoyi bashti abo navit sama vezha Vegecij govorit pro neyi yak pro mehanizm yakij dozvolyaye perekinuti z verhnoyi chastini oblogovoyi vezhi mistok yakim na stinu potraplyayut shturmuyuchi voyini Appian nazivaye yiyi velicheznoyu vijskovoyu sporudoyu yaku vezli na dvoh korablyah i povidomlyaye sho vona osoblivo nalyakala rodosciv tomu sho odnochasno vona vikidala bagato stril taraniv ta drotikiv Mozhlivo z chasom ponyattya sambuki ta oblogovoyi vezhi postupovo zlilisya u rimlyan u shos yedine Bojove zastosuvannyaSambuka vnizu ta tollenon v uyavi hudozhnika kincya XVI stolittya Usi opisani u dzherelah vipadki zastosuvannya sambuki z riznih prichin zavershilisya nevdacheyu dlya oblozhnikiv Rimlyani pid chas oblogi Sirakuz ne vrahuvali inzhenernij genij Arhimeda Korabli z sambukami spochatku buli piddani obstrilu metalnimi mashinami Koli zh voni nablizilisya do stin oblozheni zadiyali inshi mashini do togo prihovani za zubcyami visuvayuchis za stinu voni skidali na korabli rimlyan kaminnya vagoyu do 10 talantiv ta velichezni chushki svincyu Shturm bulo vidbito Za svidchennyam Polibiya Marcell zhartuyuchi nad svoyim stanovishem govoriv sho Arhimed prigoshaye jogo korabli morskoyu vodoyu a jogo sambuki nibi z ganboyu prognani z gulyanki palichnimi udarami U rezultati Sirakuzi bulo vzyato ne shturmom a zavdyaki zradi Sambuki Pilipa V Makedonskogo pri oblogi Hiosa ne vdalosya pustiti v spravu tomu sho oblozheni vlashtuvali shtuchnu milinu na yaku sili korabli oblozhnikiv pislya chogo oblogovi mashini buli spaleni zapalyuvalnimi strilami A za versiyeyu Afineya oblozhniki pomililisya v rozrahunkah pobuduvavshi nadto visoki sambuki vnaslidok chogo voyini ne zmogli visaditisya na vorozhi ukriplennya ta zaginuli vid vognyu Primitno sho Afinej vvazhaye ci oblogovi mashini zagalnovidomimi i tomu ne navodit yih opis Pid chas oblogi Rodosa Mitridat VI planuvav provesti raptovij nichnij shturm mista z vikoristannyam sambuki ta shturmovih shodiv Prote rodosci vchasno pomitili prigotuvannya suprotivnika a sambuka perekinulasya pid chas shturmu vid tyazhkosti Pontijci buli zmusheni znyati oblogu Pri oblozi Kizika p yatnadcyatma rokami piznishe Mitridat VI zastosovuvav nenazvane oblogove znaryaddya za opisom podibne na sambuku chasiv oblogi Rodosa Pontijcyam vdalosya pidvesti korabli vpritul do stin i chotiri voyini zi shturmovogo majdanchika visadilisya na ukriplennya kizikijciv Oblozheni spochatku vidstupili ale oskilki pontijci zabarilisya z visadkoyu inshih voyiniv shvidko zibralisya z silami i zishtovhnuli zi stin cih chotiroh a potim kidayuchi na korabli vogon i smolu zmusili yih gresti nazad i vidstupati U rezultati pislya kilkoh sprob shturmu ta trivaloyi oblogi Mitridat VI cherez nablizhennya rimskih vijsk vidstupiv PrimitkiPolibij Vseobshaya istoriya VIII 6 Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Marcell 15 Ellinisticheskaya tehnika 1948 s 301 Kempbell 2008 s 136 Kempbell 2008 s 140 Hlevov 2005 s 314 315 Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Marcell 14 15 Flavij Vegecij Renat Kratkoe izlozhenie voennogo dela IV 20 Appian Rimskaya istoriya XII 26 27 Hlevov 2005 s 484 Polibij Vseobshaya istoriya VIII 8 Mark Vitruvij Pollion X 16 9 Afinej Mehanik O mashinah 17 Appian Rimskaya istoriya XII 73 76 LiteraturaKempbell Dankan B Sambuka 1 M Eksmo 2008 224 s Voennaya istoriya chelovechestva 3000 prim ISBN 978 5 699 27073 6 z dzherela 6 veresnya 2016 Artillerijskoe vooruzhenie i specsredstva 2 SPb Izdatelstvo SPbGU 2005 496 s Res Militaris 1000 prim ISBN 5 288 03738 8 z dzherela 11 lyutogo 2022 Sambuki 3 Pod red akad M L Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1948 367 s z dzherela 11 lyutogo 2022