Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (липень 2018) |
Сергій Левкович Самарський (7.10.1915, с. Павлівка — 22.05.1998 м. Черкаси) — український зоолог та педагог. Керівник наукової школи з вивчення фауни та екології наземних хребетних Середньої Наддніпрянщини другої половини XX ст.
| Сергій Левкович Самарський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 жовтня 1915 Кобеляцький район, Україна |
| Помер | 22 травня 1998 (82 роки) Черкаси, Україна |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | орнітолог |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | зоологія |
| Заклад | Одеський університет, Черкаський педінститут |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
| Відомі учні | підготував 23 кандидати біологічних наук |
| Відомий завдяки: | зоологічним дослідженням |
| У шлюбі з | Передрій Ганна Романівна |
| Діти | Самарський Олександр Сергійович |
Життєпис
Сергій Левкович Самарський народився 7 жовтня 1915 року в селі Павлівка Кобеляцького повіту (нині — Кобеляцький район Полтавської області). Батьки — Левко Степанович (1888–1920) та Матрона Сергіївна (1900–1982) були селянами, родом з Полтавщини. До 10 років Сергій ніде не вчився. Згодом пішов до школи і закінчив семирічку. Після школи працював у колгоспі причіпником на тракторі. У 1936 році вступив на біологічний факультет Дніпропетровського державного університету, який закінчив наприкінці червня 1941 року. Відразу після закінчення університету був призваний до Червоної армії. Протягом серпня 1941 р. був курсантом Артилерійської академії ім. Дзержинського (м. Москва). З листопада 1941 р. по листопад 1944 р. був начальником сховищ артбоєприпасів у Пермській та Челябінській областях. З 1 січня 1945 р. С. Л. Самарського відправляють на фронт, він бере участь у бойових діях на Другому Білоруського фронті. Зазнав кілька важких поранень, був контужений і майже півроку не міг розмовляти. Також розривною кулею йому було перебито ногу. Після поранення 17 березня 1945 року потрапляє в шпиталь. На цьому війна для Сергія Левковича закінчилася — він став інвалідом І групи. Із госпіталю він був демобілізований у званні лейтенанта 1 червня 1945 р.
З вересня 1945 року починає працювати викладачем зоології Кременецького вчительського інституту (м. Кременець, Тернопільська область). У жовтні 1949 року вступає до аспірантури на кафедрі зоології Київського педагогічного інституту, де навчається протягом трьох років.
24 червня 1954 року в Дніпропетровському університеті успішно захистив дисертацію і йому присвоєно ступінь кандидата біологічних наук.
З січня 1953 року — старший викладач Глухівського вчительського інституту (м. Глухів, Сумська область). З вересня 1954 року — завідувач кафедри природознавства Бердичівського педінституту (м. Бердичів, Житомирська область).
У вересні 1956 року у зв'язку із закриттям природничого факультету Бердичівського педінституту усіх студентів та С. Л. Самарського було переведено до Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Тут він працював на посадах старшого викладача, згодом — доцента кафедри зоології хребетних. 26 квітня 1961 року йому було присвоєно звання доцента.
З вересня 1961 року разом із сім'єю переїжджає до м. Черкас, де влаштовується на роботу доцентом кафедри зоології Черкаського педагогічного інституту ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією. У 1963 році за активної участі Сергія Левковича на кафедрі було відкрито аспірантуру, яку він очолював протягом багатьох років. З вересня 1966 р. його обирають завідувачем кафедри зоології, яку він очолював 11 років. У квітні 1987 р. вийшов на пенсію, але ще протягом року продовжував керувати аспірантами. Пішов з життя 22 травня 1998 року на 83 році життя після тривалої хвороби. Похований у м. Черкаси.
Наукова діяльність
Дисертаційне дослідження було присвячено вивченню значення температурного фактору в розвитку зародка виводкових і гніздових птахів.
Працюючи в Одесі вивчав поширення, розмноження та екологію гризунів (сліпаків, звичайного сліпачка, водяну полівку).
У Черкасах під його керівництвом було розгорнуто масштабні зоологічні дослідження. У 1963 році за активної участі С. Л. Самарського на кафедрі зоології було відкрито аспірантуру, яку він очолював протягом багатьох років. Керований ним колектив кафедри розробляв комплексну тему з проблем вивчення фауни наземних хребетних тварин Середнього Подніпров'я та раціонального її використання.
Загалом під керівництвом С. Л. Самарського захищено 23 кандидатських дисертації.
Серед них з теріології: Розумовський Борис Іванович «Особенности екологии популяций ондатры в разных частях ареала» (1967); Горбенко Анастасія Семенівна «К познанию экологии сусликов в условиях Среднего Приднепровья» (1970); Бойко Микола Якович «Экология хищных зверей Среднего Приднепровья, их хозяйственное значение и практическое использование» (1971); Панасенко Ніна Андріївна «Некоторые эколого-морфологические особенности мышевидных грызунов Среднего Приднепровья» (1973); Картель Марія Василівна «Сравнительное эколого-физиологическое изучение популяций крысы серой степной и лесостепной зон Украины», К., 1973; Сологор Катерина Андріївна «Эколого-физиологические особенности рукокрылых Среднего Приднепровья» (1973); Козлова Ганна Захарівна «Фауна и экология насекомоядных млекопитающих и их хозяйственное значение» (1974); Волох Анатолій Михайлович «Речной бобр Среднего Приднепровья и перспективы его хозяйственного использования» (1979); Вискушенко Андрій Петрович «Грызуны и насекомоядные осушаемых площадей Среднего Приднепровья» (1980); «Акклиматизация и хозяйственное использование пятнистого оленя (Cervus nippon Temminck, 1838) на Украине» (1989); Семенюк Станіслав Кузьміч «Европейская рыжая полевка (Clethrionomys glareolus Schreber) в широколиственных лесах Среднего Приднепровья» (1986) (доповнив і перезахистив як «Морфофункціональні особливості, чисельність та просторове розподілення рудої полівки (Clethrionomys glareolus) в широколистяних лісах Середнього Придніпров'я», 2002); Лялюхіна Світлана Іванівна «Сравнительное исследование биологии домовой (Mus musculus L.) и курганчиковой (M. hortulanus Nordm.) мышей в ареале совместного обитания» (1984); Білик Людмила Іванівна «Сони (Gliridae) как структурный элемент лесных биогеоценозов Среднего Приднепровья» (1989); Мерзликін Ігор Романович «Особливості біології сірого пацюка в умовах північного сходу України» (1991).
Дисертації учнів з орнітології: Рева Петро Петрович «Охотничье-промысловые птицы Кременчугского водохранилища и пути их рационального использования» (1972); Коваль Микола Федорович «Дуплогнездные птицы фруктовых садов Среднего Приднепровья» (1973); Кузьменко Віталій Якович «Функциональный анализ орнитофауны осушаемых земель Среднего Поднепровья» (1979); Митяй Іван Сергійович «Дятловые Приднепровской лесостепи» (1985); Стригунов Володимир Іванович «Хищные птицы лесостепи бассейна Днепра» (1987); Лебідь Євген Олександрович «Кулики Наддніпрянського Лісостепу (на прикладі Лівобережної частини)» (1995).
З паразитології — Нікітченко Ніна Трохимівна — «Эколого-фаунистические исследования иксодовых клещей и других эктопаразитов млекопитающих Среднего Приднепровья» (1972).
Самарський С. Л. працював над докторською дисертацією на тему: «Спосіб життя й адаптації комахоїдних і гризунів Центрального Лісостепу УРСР». Автор понад 100 наукових праць, серед яких підручники, посібники, монографії, методичні рекомендації, численні статті з питань зоології, екології та охорони природи, екологічної освіти тощо.
Самарський С. Л. брав активну участь в організації та проведенні наукових конференцій. У 1977 році на базі кафедри зоології було організовано і успішно проведено VII Всесоюзну орнітологічну конференцію, в якій узяли участь провідні орнітологи СРСР, Польщі і Німеччини. У 1984 році проведено розширений пленум Українського відділення Всесоюзного теріологічного товариства на тему «Вивчення теріофауни республіки, її раціональне використання і охорона».
Педагогічна та просвітницька діяльність
Зробив вагомий внесок у справу підготовки вчителів, піготувавши сотні фахівців. Самарський С. Л. — автор низки підручників і посібників для студентів вищої школи та вчителів. Серед них: широко відомий перший в Україні українськомовний підручник «Зоологія хребетних» (1976), а також — «Лабораторні заняття для учнів із зоології безхребетних» (1967), «Розмноження птахів» (1963), «Природа Черкащини» (1971).
Приділяв також значну увагу справі популяризації та поширення природничих знань серед широких верств населення. Був незмінним ректором на громадських засадах університету «Природа», віддав свій хист на утвердження й розвиток Товариства охорони природи.
Сім'я
Дружина С. Л. Самарського — Ганна Романівна Передрій (1925 р. н., нині — відомий в Україні вчений-мовознавець).
Син, Олександр Самарський (1956 р.н.), закінчив природничий факультет Черкаського педінституту. Згодом здобув ступінь кандидата філософських наук, а пізніше присвятив себе дипломатичній діяльності.
Література
- Гаврилюк М. Н., Митяй І. С., Стригунов В. І. Самарський Сергій Левкович (1915—1998) — до сторіччя від дня народження // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки. — 2015. — № 19. — С. 3-8.
- Гаврилюк М. Н., Митяй І. С., Стригунов В. І. Самарський Сергій Левкович: сто років – сто спогадів // Матер. Всеукр. наук. конф. (8-9 жовтня 2015 року, м. Черкаси). – Черкаси: ФОП Белінська О. Б., 2015. – С. 5-7.
- Ганна Романівна Передрій: матеріали до бібліографії вчених / упорядн.: Г. І. Мартинова та ін. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2015. – 84 с.
- Нікітченко Н. Т. Самарський Сергій Левкович – педагог і науковець / Н. Т. Нікітченко // Біологія XXI ст.: теорія, практика, викладання: Матер. міжнар. наук. конф. (1−4 квітня 2007 р., м. Черкаси − м. Канів). – К.: Фітосоціоцентр, 2007. − С. 5-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Samarskij Sergij Levkovich Samarskij 7 10 1915 s Pavlivka 22 05 1998 m Cherkasi ukrayinskij zoolog ta pedagog Kerivnik naukovoyi shkoli z vivchennya fauni ta ekologiyi nazemnih hrebetnih Serednoyi Naddnipryanshini drugoyi polovini XX st Sergij Levkovich SamarskijSamarskij S L v 1950 ti roki Samarskij S L v 1950 ti rokiNarodivsya7 zhovtnya 1915 1915 10 07 Kobelyackij rajon UkrayinaPomer22 travnya 1998 1998 05 22 82 roki Cherkasi UkrayinaKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistornitologAlma materDniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya GoncharaGaluzzoologiyaZakladOdeskij universitet Cherkaskij pedinstitutVchene zvannyadocentNaukovij stupinkandidat biologichnih naukVidomi uchnipidgotuvav 23 kandidati biologichnih naukVidomij zavdyaki zoologichnim doslidzhennyamU shlyubi zPeredrij Ganna RomanivnaDitiSamarskij Oleksandr SergijovichZhittyepisSergij Levkovich Samarskij narodivsya 7 zhovtnya 1915 roku v seli Pavlivka Kobelyackogo povitu nini Kobelyackij rajon Poltavskoyi oblasti Batki Levko Stepanovich 1888 1920 ta Matrona Sergiyivna 1900 1982 buli selyanami rodom z Poltavshini Do 10 rokiv Sergij nide ne vchivsya Zgodom pishov do shkoli i zakinchiv semirichku Pislya shkoli pracyuvav u kolgospi prichipnikom na traktori U 1936 roci vstupiv na biologichnij fakultet Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu yakij zakinchiv naprikinci chervnya 1941 roku Vidrazu pislya zakinchennya universitetu buv prizvanij do Chervonoyi armiyi Protyagom serpnya 1941 r buv kursantom Artilerijskoyi akademiyi im Dzerzhinskogo m Moskva Z listopada 1941 r po listopad 1944 r buv nachalnikom shovish artboyepripasiv u Permskij ta Chelyabinskij oblastyah Z 1 sichnya 1945 r S L Samarskogo vidpravlyayut na front vin bere uchast u bojovih diyah na Drugomu Biloruskogo fronti Zaznav kilka vazhkih poranen buv kontuzhenij i majzhe pivroku ne mig rozmovlyati Takozh rozrivnoyu kuleyu jomu bulo perebito nogu Pislya poranennya 17 bereznya 1945 roku potraplyaye v shpital Na comu vijna dlya Sergiya Levkovicha zakinchilasya vin stav invalidom I grupi Iz gospitalyu vin buv demobilizovanij u zvanni lejtenanta 1 chervnya 1945 r Z veresnya 1945 roku pochinaye pracyuvati vikladachem zoologiyi Kremeneckogo vchitelskogo institutu m Kremenec Ternopilska oblast U zhovtni 1949 roku vstupaye do aspiranturi na kafedri zoologiyi Kiyivskogo pedagogichnogo institutu de navchayetsya protyagom troh rokiv 24 chervnya 1954 roku v Dnipropetrovskomu universiteti uspishno zahistiv disertaciyu i jomu prisvoyeno stupin kandidata biologichnih nauk Z sichnya 1953 roku starshij vikladach Gluhivskogo vchitelskogo institutu m Gluhiv Sumska oblast Z veresnya 1954 roku zaviduvach kafedri prirodoznavstva Berdichivskogo pedinstitutu m Berdichiv Zhitomirska oblast U veresni 1956 roku u zv yazku iz zakrittyam prirodnichogo fakultetu Berdichivskogo pedinstitutu usih studentiv ta S L Samarskogo bulo perevedeno do Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Tut vin pracyuvav na posadah starshogo vikladacha zgodom docenta kafedri zoologiyi hrebetnih 26 kvitnya 1961 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya docenta Z veresnya 1961 roku razom iz sim yeyu pereyizhdzhaye do m Cherkas de vlashtovuyetsya na robotu docentom kafedri zoologiyi Cherkaskogo pedagogichnogo institutu im 300 richchya vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu U 1963 roci za aktivnoyi uchasti Sergiya Levkovicha na kafedri bulo vidkrito aspiranturu yaku vin ocholyuvav protyagom bagatoh rokiv Z veresnya 1966 r jogo obirayut zaviduvachem kafedri zoologiyi yaku vin ocholyuvav 11 rokiv U kvitni 1987 r vijshov na pensiyu ale she protyagom roku prodovzhuvav keruvati aspirantami Pishov z zhittya 22 travnya 1998 roku na 83 roci zhittya pislya trivaloyi hvorobi Pohovanij u m Cherkasi Naukova diyalnistDisertacijne doslidzhennya bulo prisvyacheno vivchennyu znachennya temperaturnogo faktoru v rozvitku zarodka vivodkovih i gnizdovih ptahiv Pracyuyuchi v Odesi vivchav poshirennya rozmnozhennya ta ekologiyu grizuniv slipakiv zvichajnogo slipachka vodyanu polivku U Cherkasah pid jogo kerivnictvom bulo rozgornuto masshtabni zoologichni doslidzhennya U 1963 roci za aktivnoyi uchasti S L Samarskogo na kafedri zoologiyi bulo vidkrito aspiranturu yaku vin ocholyuvav protyagom bagatoh rokiv Kerovanij nim kolektiv kafedri rozroblyav kompleksnu temu z problem vivchennya fauni nazemnih hrebetnih tvarin Serednogo Podniprov ya ta racionalnogo yiyi vikoristannya Zagalom pid kerivnictvom S L Samarskogo zahisheno 23 kandidatskih disertaciyi Sered nih z teriologiyi Rozumovskij Boris Ivanovich Osobennosti ekologii populyacij ondatry v raznyh chastyah areala 1967 Gorbenko Anastasiya Semenivna K poznaniyu ekologii suslikov v usloviyah Srednego Pridneprovya 1970 Bojko Mikola Yakovich Ekologiya hishnyh zverej Srednego Pridneprovya ih hozyajstvennoe znachenie i prakticheskoe ispolzovanie 1971 Panasenko Nina Andriyivna Nekotorye ekologo morfologicheskie osobennosti myshevidnyh gryzunov Srednego Pridneprovya 1973 Kartel Mariya Vasilivna Sravnitelnoe ekologo fiziologicheskoe izuchenie populyacij krysy seroj stepnoj i lesostepnoj zon Ukrainy K 1973 Sologor Katerina Andriyivna Ekologo fiziologicheskie osobennosti rukokrylyh Srednego Pridneprovya 1973 Kozlova Ganna Zaharivna Fauna i ekologiya nasekomoyadnyh mlekopitayushih i ih hozyajstvennoe znachenie 1974 Voloh Anatolij Mihajlovich Rechnoj bobr Srednego Pridneprovya i perspektivy ego hozyajstvennogo ispolzovaniya 1979 Viskushenko Andrij Petrovich Gryzuny i nasekomoyadnye osushaemyh ploshadej Srednego Pridneprovya 1980 Akklimatizaciya i hozyajstvennoe ispolzovanie pyatnistogo olenya Cervus nippon Temminck 1838 na Ukraine 1989 Semenyuk Stanislav Kuzmich Evropejskaya ryzhaya polevka Clethrionomys glareolus Schreber v shirokolistvennyh lesah Srednego Pridneprovya 1986 dopovniv i perezahistiv yak Morfofunkcionalni osoblivosti chiselnist ta prostorove rozpodilennya rudoyi polivki Clethrionomys glareolus v shirokolistyanih lisah Serednogo Pridniprov ya 2002 Lyalyuhina Svitlana Ivanivna Sravnitelnoe issledovanie biologii domovoj Mus musculus L i kurganchikovoj M hortulanus Nordm myshej v areale sovmestnogo obitaniya 1984 Bilik Lyudmila Ivanivna Soni Gliridae kak strukturnyj element lesnyh biogeocenozov Srednego Pridneprovya 1989 Merzlikin Igor Romanovich Osoblivosti biologiyi sirogo pacyuka v umovah pivnichnogo shodu Ukrayini 1991 Disertaciyi uchniv z ornitologiyi Reva Petro Petrovich Ohotniche promyslovye pticy Kremenchugskogo vodohranilisha i puti ih racionalnogo ispolzovaniya 1972 Koval Mikola Fedorovich Duplognezdnye pticy fruktovyh sadov Srednego Pridneprovya 1973 Kuzmenko Vitalij Yakovich Funkcionalnyj analiz ornitofauny osushaemyh zemel Srednego Podneprovya 1979 Mityaj Ivan Sergijovich Dyatlovye Pridneprovskoj lesostepi 1985 Strigunov Volodimir Ivanovich Hishnye pticy lesostepi bassejna Dnepra 1987 Lebid Yevgen Oleksandrovich Kuliki Naddnipryanskogo Lisostepu na prikladi Livoberezhnoyi chastini 1995 Z parazitologiyi Nikitchenko Nina Trohimivna Ekologo faunisticheskie issledovaniya iksodovyh kleshej i drugih ektoparazitov mlekopitayushih Srednego Pridneprovya 1972 Samarskij S L pracyuvav nad doktorskoyu disertaciyeyu na temu Sposib zhittya j adaptaciyi komahoyidnih i grizuniv Centralnogo Lisostepu URSR Avtor ponad 100 naukovih prac sered yakih pidruchniki posibniki monografiyi metodichni rekomendaciyi chislenni statti z pitan zoologiyi ekologiyi ta ohoroni prirodi ekologichnoyi osviti tosho Samarskij S L brav aktivnu uchast v organizaciyi ta provedenni naukovih konferencij U 1977 roci na bazi kafedri zoologiyi bulo organizovano i uspishno provedeno VII Vsesoyuznu ornitologichnu konferenciyu v yakij uzyali uchast providni ornitologi SRSR Polshi i Nimechchini U 1984 roci provedeno rozshirenij plenum Ukrayinskogo viddilennya Vsesoyuznogo teriologichnogo tovaristva na temu Vivchennya teriofauni respubliki yiyi racionalne vikoristannya i ohorona Pedagogichna ta prosvitnicka diyalnistZrobiv vagomij vnesok u spravu pidgotovki vchiteliv pigotuvavshi sotni fahivciv Samarskij S L avtor nizki pidruchnikiv i posibnikiv dlya studentiv vishoyi shkoli ta vchiteliv Sered nih shiroko vidomij pershij v Ukrayini ukrayinskomovnij pidruchnik Zoologiya hrebetnih 1976 a takozh Laboratorni zanyattya dlya uchniv iz zoologiyi bezhrebetnih 1967 Rozmnozhennya ptahiv 1963 Priroda Cherkashini 1971 Pridilyav takozh znachnu uvagu spravi populyarizaciyi ta poshirennya prirodnichih znan sered shirokih verstv naselennya Buv nezminnim rektorom na gromadskih zasadah universitetu Priroda viddav svij hist na utverdzhennya j rozvitok Tovaristva ohoroni prirodi Sim yaDruzhina S L Samarskogo Ganna Romanivna Peredrij 1925 r n nini vidomij v Ukrayini vchenij movoznavec Sin Oleksandr Samarskij 1956 r n zakinchiv prirodnichij fakultet Cherkaskogo pedinstitutu Zgodom zdobuv stupin kandidata filosofskih nauk a piznishe prisvyativ sebe diplomatichnij diyalnosti LiteraturaGavrilyuk M N Mityaj I S Strigunov V I Samarskij Sergij Levkovich 1915 1998 do storichchya vid dnya narodzhennya Visnik Cherkaskogo universitetu Seriya Biologichni nauki 2015 19 S 3 8 Gavrilyuk M N Mityaj I S Strigunov V I Samarskij Sergij Levkovich sto rokiv sto spogadiv Mater Vseukr nauk konf 8 9 zhovtnya 2015 roku m Cherkasi Cherkasi FOP Belinska O B 2015 S 5 7 Ganna Romanivna Peredrij materiali do bibliografiyi vchenih uporyadn G I Martinova ta in Cherkasi Vidavec Chabanenko Yu A 2015 84 s Nikitchenko N T Samarskij Sergij Levkovich pedagog i naukovec N T Nikitchenko Biologiya XXI st teoriya praktika vikladannya Mater mizhnar nauk konf 1 4 kvitnya 2007 r m Cherkasi m Kaniv K Fitosociocentr 2007 S 5 6