Са́лін Валенти́н Іва́нович (28.06.1929, Москва, РРФСР, СРСР — 10.04. 2021, Волгодонськ, РФ) — український та російський волейбольний тренер, майстер спорту СРСР, суддя Республіканської категорії.
Салін Валентин Іванович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Громадянство | |||||
Народження | 28 червня 1929 Москва, РРФСР, СРСР | ||||
Смерть | 10 квітня 2021 (91 рік) Волгодонськ, РФ | ||||
Спорт | |||||
Дисципліна | волейбол | ||||
Участь і здобутки | |||||
|
Життєпис
Народився 28 червеня 1929 року в Москві; виховувався разом зі старшим на 5 років братом. По війні мама працювала в системі Большого театру. Займався тенісом; любов до волейболу прищепили артисти театру. Грати почав 1947 року; разом з тим у Будинку відпочинку пробував себе навіть і в балетній опері. Проходив армійську службу з 1950 по 1954 роки.
1952 року був включений до складу молодіжної збірної СРСР. На турнірі в Каунасі команда посіла третє місце, за що призерам присвоїли звання майстрів спорту.
В 1955—1957 роках був граючим тереном команди «Буревісник» (Одеса), а в 1958—1964 роках тренував команду СКА (Одеса).
Закінчив факультет фізичного виховання і спорту Одеського державного педагогічного інституту імені К, Д. Ушинського.
1956 року у складі команди УРСР виграв першу Спартакіаду народів СРСР. Очолював команду тренер (Олександр Дюжев). Капітаном був (Михайло Піменов); Київ представляли Юрій Савченко та (Іван Тищенко), Харків — , Володимир Степанович Горбунов та ; Одесу — (Марк Барський), (Анатолій Закржевський), (Георгій Мондзолевський), (Едуард Унгурс).
Перейшовши на тренерську роботу, підняв на європейську вершину луганську «Зірку» — 1972 року команда, тоді вже як «Зірка» (Ворошиловгад), здобула Кубок володарів кубків та срібло чемпіонату СРСР.
13 грудня 1972 роки його заарештували — звинуватили в тому, що працевлаштовував людей на взуттєву фабрику на зарплату та за те, що начебто до обласного комітету партії мало не ногою двері відкривав. Присудили десять років. Через це розпалася сім'я, з першою дружиною розлучилися (станом на 2009 рік разом зі старшою дочкою та онукою жили в Луганську). 1982 року повернувся до звичайного життя, у російському Волгодонську почав діяльність волейбольного тренера. Волгодонську команду прийняв, коли вона посідала 8-ме місце з восьми в чемпіонаті Ростовської області; пропрацював з нею 15 років. Вивів сучасну до вищої ліги.
Як тренер виховав, зокрема, олімпійських чемпіонів — (Володимир Бєляєв), (Валерій Кривов) і (Федір Лащонов).
Помер 10 квітня 2021 року у Волгодонську.
Відзнаки
- Заслужений тренер УРСР (1969)
- Заслужений тренер СРСР (1973 р.).
Родина
- Дочка Анастасія — волейболістка, гравчиня .
Джерела
- Салин Валентин Иванович // http://veimmuseum.ru/salin.php [ 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- https://glavred.info/sport/98127-valentin-salin-moy-polet-prervala-sovetskaya-sistema.html [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Волейбол: Справочник / Сост. А. С. Эдельман. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 224 с.(рос.)
- Волейбол: Энциклопедия / Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск: Компания «Янсон», 2001.(рос.)
- Ермаков С. С. Волейбол Харькова: 1925—2000 гг. Факты и комментарии. — Харьков, ХГАДИ. — 2004. — 372 с. — (рос.)
- 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925—2005 р.р. / за заг.ред. Єрмакова С. С. — Київ, ФВУ. — 2005. — 96 с.
- 90 років волейболу в Україні: в 2 т. Т. 1 / уклад. В. В. Туровський, В. О. Трофимов; Федерація волейболу України. — Ювілейне видання. — Київ: Видавничий дім «Новий Час», 2015. — 160 с. :
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет