Народився у Петрограді (нині Санкт-Петербург), у чотири роки залишився круглим сиротою, виховувався у дитячих будинках. Навчався на факультеті живопису у Вищому державному художньо-технічному інституті (ВХУТЕІН) в Ленінграді (1929—1931). Його вчителями були М.Бобишев, О.Хвостенко-Хвостов та відомий український художник Анатолій Петрицький (1895-1964).
Першими художніми оформленнями театральних вистав стали твори драматургії. Далі він розпочав свою творчу діяльність в оперних та музичних театрах. З 1939 року працював в Україні в оперних театрах Харкова, Одеси, Запоріжжя та у Київському театрі музичної комедії.
З 1946 року та до кінця свого життя проживав у місті Львові, працював художником-декоратором у Львівському театрі опери й балету імені Івана Франка,а з 1961 до 1967 року - головним художником театру (нині Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької).
З 1954 року постійно брав участь у республіканських виставках образотворчого мистецтва України. Персональні виставки художника проводились у 1964 році в місті Грозному (нині столиця Чеченської Республіки) та у 1965 році у Львові (Україна). Ескізи декорацій та костюмів театральних постановок зберігаються в Україні: у фондах Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України (Київ), Літературно-меморіального музею М.М.Коцюбинського (Чернігів), Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ).
За час своєї творчої діяльності Олександр Сальман створив художнє оформлення понад 120 оперних та балетних вистав світової музичної класики. У тому числі театральні постановки відомих українських композиторів: опера Миколи Лисенка "Майська ніч, або утоплена" (1949, 1962); комічна опера Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" (1954); балет Костянтина Данькевича "Лілея" (1964) та опера "Назар Стодоля" (1961); опера Юлія Мейтуса "Украдене щастя" (1960); опера Віталія Кирейка "У неділю рано зілля копала" ( 1956, за однойменною повістю О.Кобилянської) та балет "Тіні забутих предків" (1960); балети Анатолія Кос-Анатольського "Орися" (1964) та "Сойчино крило" (1956).
25 грудня 1964 року у Львівському оперному театрі відбувся ювілейний вечір, присвячений 50-річчю з дня народження та 30-річчю творчої діяльності головного художника театру Олександра Васильовича Сальмана. Упорядник ювілейного каталогу виставки творів заслуженого діяча мистецтв, відомий театрознавець, актор, журналіст Боємунд Феліксович Кордіані (www.esu.com.ua) так охарактеризував творчу спадщину художника: " В театральних роботах О.Сальмана насамперед вражає незвичайна широчінь його художніх прагнень. І ескізи, що експонуються, і самі декорації його вистав красномовно свідчать, що пензлю художника підвладні твори найрізноманітніші за темами і жанрами, стилями і характерами, за місцем і часом дії. Опера і балет, драма і комедія, оперета, широке епічне полотно і дитяча казка, класика і сучасність, твори вітчизняні й зарубіжні - все вдається художнику".
Художнику театрально-декоративного фаху були близькі також інші жанри образотворчого мистецтва, а саме - живопис, книжкова та прикладна графіка. Митець малював портрети, етюди, пейзажі. Ним створено портрети українських національних поетів Тараса Шевченка та Івана Франка; українських композиторів Філарета Колесси та Анатолія Кос-Анатольського; камерних та оперних співаків, народних артистів України Бориса Гмирі, Зої Гайдай та Івана Паторжинського; першоі оперноі співачки Азербайджанської РСР, педагога та музичного діяча Шовкет Мамедової та оперного співака, засновника Азербайджанського національного музичного театру Бюль-Бюля. Художником були видані авторські книжки для дітей: "Три ведмеді" (1957), "Розкажи та розфарбуй" (1957), "Дитячий день" (1958), "До школи" (1959).
Учнем та послідовником художника став український театральний художник Євген Микитович Лисик (1930-1991).
Художник помер 16 липня 1971 року після тривалої важкої хвороби. У Львівському театрі опери та балету відбулася громадянська панахида за художником, який був похований на 12 полі Личаківського меморіального цвинтаря (нині Державний історико-культурний музей-заповідник "Личаківський цвінтар").
Salman Oleksandr Vasilovich 30 serpnya 1914 Petrograd Rosijska imperiya 16 lipnya 1971 Lviv Ukrayinska RSR ukrayinskij hudozhnik dekorator scenograf zhivopisec grafik zasluzhenij diyach mistectv URSR 1956 Biografiya ta tvorchistNarodivsya u Petrogradi nini Sankt Peterburg u chotiri roki zalishivsya kruglim sirotoyu vihovuvavsya u dityachih budinkah Navchavsya na fakulteti zhivopisu u Vishomu derzhavnomu hudozhno tehnichnomu instituti VHUTEIN v Leningradi 1929 1931 Jogo vchitelyami buli M Bobishev O Hvostenko Hvostov ta vidomij ukrayinskij hudozhnik Anatolij Petrickij 1895 1964 Pershimi hudozhnimi oformlennyami teatralnih vistav stali tvori dramaturgiyi Dali vin rozpochav svoyu tvorchu diyalnist v opernih ta muzichnih teatrah Z 1939 roku pracyuvav v Ukrayini v opernih teatrah Harkova Odesi Zaporizhzhya ta u Kiyivskomu teatri muzichnoyi komediyi Z 1946 roku ta do kincya svogo zhittya prozhivav u misti Lvovi pracyuvav hudozhnikom dekoratorom u Lvivskomu teatri operi j baletu imeni Ivana Franka a z 1961 do 1967 roku golovnim hudozhnikom teatru nini Lvivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi Z 1954 roku postijno brav uchast u respublikanskih vistavkah obrazotvorchogo mistectva Ukrayini Personalni vistavki hudozhnika provodilis u 1964 roci v misti Groznomu nini stolicya Chechenskoyi Respubliki ta u 1965 roci u Lvovi Ukrayina Eskizi dekoracij ta kostyumiv teatralnih postanovok zberigayutsya v Ukrayini u fondah Centralnogo derzhavnogo arhiv muzeyu literaturi ta mistectva Ukrayini Kiyiv Literaturno memorialnogo muzeyu M M Kocyubinskogo Chernigiv Derzhavnogo muzeyu teatralnogo muzichnogo ta kinomistectva Ukrayini Kiyiv Za chas svoyeyi tvorchoyi diyalnosti Oleksandr Salman stvoriv hudozhnye oformlennya ponad 120 opernih ta baletnih vistav svitovoyi muzichnoyi klasiki U tomu chisli teatralni postanovki vidomih ukrayinskih kompozitoriv opera Mikoli Lisenka Majska nich abo utoplena 1949 1962 komichna opera Semena Gulaka Artemovskogo Zaporozhec za Dunayem 1954 balet Kostyantina Dankevicha Lileya 1964 ta opera Nazar Stodolya 1961 opera Yuliya Mejtusa Ukradene shastya 1960 opera Vitaliya Kirejka U nedilyu rano zillya kopala 1956 za odnojmennoyu povistyu O Kobilyanskoyi ta balet Tini zabutih predkiv 1960 baleti Anatoliya Kos Anatolskogo Orisya 1964 ta Sojchino krilo 1956 25 grudnya 1964 roku u Lvivskomu opernomu teatri vidbuvsya yuvilejnij vechir prisvyachenij 50 richchyu z dnya narodzhennya ta 30 richchyu tvorchoyi diyalnosti golovnogo hudozhnika teatru Oleksandra Vasilovicha Salmana Uporyadnik yuvilejnogo katalogu vistavki tvoriv zasluzhenogo diyacha mistectv vidomij teatroznavec aktor zhurnalist Boyemund Feliksovich Kordiani www esu com ua tak oharakterizuvav tvorchu spadshinu hudozhnika V teatralnih robotah O Salmana nasampered vrazhaye nezvichajna shirochin jogo hudozhnih pragnen I eskizi sho eksponuyutsya i sami dekoraciyi jogo vistav krasnomovno svidchat sho penzlyu hudozhnika pidvladni tvori najriznomanitnishi za temami i zhanrami stilyami i harakterami za miscem i chasom diyi Opera i balet drama i komediya opereta shiroke epichne polotno i dityacha kazka klasika i suchasnist tvori vitchiznyani j zarubizhni vse vdayetsya hudozhniku Hudozhniku teatralno dekorativnogo fahu buli blizki takozh inshi zhanri obrazotvorchogo mistectva a same zhivopis knizhkova ta prikladna grafika Mitec malyuvav portreti etyudi pejzazhi Nim stvoreno portreti ukrayinskih nacionalnih poetiv Tarasa Shevchenka ta Ivana Franka ukrayinskih kompozitoriv Filareta Kolessi ta Anatoliya Kos Anatolskogo kamernih ta opernih spivakiv narodnih artistiv Ukrayini Borisa Gmiri Zoyi Gajdaj ta Ivana Patorzhinskogo pershoi opernoi spivachki Azerbajdzhanskoyi RSR pedagoga ta muzichnogo diyacha Shovket Mamedovoyi ta opernogo spivaka zasnovnika Azerbajdzhanskogo nacionalnogo muzichnogo teatru Byul Byulya Hudozhnikom buli vidani avtorski knizhki dlya ditej Tri vedmedi 1957 Rozkazhi ta rozfarbuj 1957 Dityachij den 1958 Do shkoli 1959 Uchnem ta poslidovnikom hudozhnika stav ukrayinskij teatralnij hudozhnik Yevgen Mikitovich Lisik 1930 1991 Hudozhnik pomer 16 lipnya 1971 roku pislya trivaloyi vazhkoyi hvorobi U Lvivskomu teatri operi ta baletu vidbulasya gromadyanska panahida za hudozhnikom yakij buv pohovanij na 12 poli Lichakivskogo memorialnogo cvintarya nini Derzhavnij istoriko kulturnij muzej zapovidnik Lichakivskij cvintar PosilannyaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 URE 12 veresnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo hudozhnika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
