Салман Бетирович Радуєв 13 лютого 1967 Гудермес РРФСР 14 грудня 2002 Солікамськ Росія чеченський повстанець один з польо

Салман Бетирович Радуєв (13 лютого 1967, Гудермес, РРФСР — 14 грудня 2002, Солікамськ, Росія) — чеченський повстанець, один з польових командирів чеченських збройних сил часів Першої і початкового етапу Другої воєн Росії проти Чечні, бригадний генерал. Брав участь у військових діях проти російської федеральної влади, організатор низки гучних терактів на території Російської Федерації.

Салман Бетирович Радуєв

бригадний генерал

Загальна інформація

Народження

13 лютого 1967
Гудермес, РРФСР

Смерть

14 грудня 2002 (35 років)
Солікамськ
(крововилив внутрішніх органів)

Поховання

Солікамськ

Військова служба

Приналежність

Чеченська республіка Ічкерія

Формування

Збройні сили ЧРІ

Війни / битви

Перша чеченська війна, ^d, ^d і Друга чеченська війна

Командування

Нині на посаді
На посаді з

Нагороди та відзнаки

Орден «Честь Нації»

Орден «Герой Нації»

()

Медаль «Захисник Вітчизни»

(у 1997 році позбавлений усіх нагород)

Біографія

Стверджував, що закінчив середню школу з відзнакою, потім отримав вищу економічну освіту. Під час служби в армії вступив в КПРС, був членом чечено-інгушського обкому ВЛКСМ. Після приходу до влади Джохара Дудаєва з червня 1992 року — префект Гудермесського району Чечні, з листопада 1992 — командир 6-ї бригади збройних сил Чеченської республіки.

З початку 1995 року, під час Першої ченченської війни, його формування вело бої в східних районах Чечні. Став широко відомим після походу на Кизляр в січні 1996 року, в ході якого захопив близько 3 тис. заручників. Після переговорів з російською федеральною владою з більш ніж 160 заручниками його загін вирушив в бік чеченського кордону, але був блокований в селі Первомайському, де кілька днів тримав оборону, в ході якої з частиною бойовиків прорвався до Чечні.

За його наказом у квітні 1997 року були проведені вибухи на вокзалах в Армавірі і П'ятигорську. Також, для підняття свого авторитету приписував собі й інші теракти.

Кілька раз піддавався замахам з боку федеральних сил, був поранений, втратив око.

Був затриманий в березні 2000 року в селищі Новогрозненське в Чечні. Після арешту піддавався тортурам. 25 грудня 2001 Верховним судом Дагестану був звинувачений у тероризмі, захопленні заручників, розкраданні зброї, організації вбивств військовослужбовців, міліціонерів, а також в організації вибуху на залізничному вокзалі П'ятигорська 28 квітня 1997, при якому дві людини загинули, а ще понад 40 отримали поранення. Засуджений до довічного ув'язнення.

Помер у колонії «Білий лебідь», Солікамськ.

Див. також

Шаміль Басаєв

Примітки

Как умирал Салман Радуев? [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Смерть: "Я слышал крики Салмана Радуева во время экзекуций" [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Салман Радуев о Провокациях / YouTube [ 8 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Салман Радуев / YouTube [ 21 червня 2014 у Wayback Machine.]

[pravda-1] Как умирал Салман Радуев? [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Смерть: "Я слышал крики Салмана Радуева во время экзекуций" [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)