Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сакіна Мірза Ейбат кизи Ахундзаде азерб Səkinə Mirzə Heybət qızı Axundzadə 1865 Ґуба Азербайджан 1927 Ґуба Азербайджансь

Сакіна Ахундзаде

Сакіна Ахундзаде

Сакіна Мірза Ейбат кизи Ахундзаде (азерб. Səkinə Mirzə Heybət qızı Axundzadə; 1865, Ґуба, Азербайджан — 1927, Ґуба, Азербайджанська РСР) — перша азербайджанська жінка-драматург і романістка, громадська діячка, педагог, авторка підручників азербайджанською мовою, активна діячка мусульманського жіночого благодійного товариства в Баку.

Сакіна Ахундзаде
азерб. Səkinə Axundzadə
image
Народилася1865
Куба, Бакинська губернія, Російська імперія
Померла1927
Куба, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьдраматург, письменниця
Мова творівазербайджанська
Жанрдрама, трагедія, комедія, роман
image Сакіна Ахундзаде у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Ранні роки. Життя в Ґубі

Сакіна Ахундзаде народилася в 1865 році в місті Ґуба в знатній родині. Її батько Мірза Ейбат  був активним членом літературного товариства «Гюлістан», створеного відомим азербайджанським вченим і просвітителем Аббаскули-ага Бакіхановим, а також поетом, який писав під псевдонімом «Феду». Завдяки вихованню в такому культурному середовищі, у Сакіни з дитинства прокинулася любов до літератури, театру, мистецтва.

В юному віці Сакіна Ахундзаде в Ґубі вийшла заміж за чоловіка на ім'я Талиб. У шлюбі народилася дочка Окюмаханум. Талиб відкрито виступав на підтримку своєї дружини, яка займалася освітою серед дівчаток на Кубі. Це не сподобалося консервативно налаштованим мешканцям і в підсумку Талиб був убитий гачагом на ім'я Алі. Пізніше Сакіна Ахундзаде вийшла заміж за викладача російської мови на Кубі Мухаммеда Агабекова. За роки у шлюбі з Агабековим, Сакіна Ахундзаде у своєму будинку відкрила безкоштовну школу для дівчаток. Невдовзі у подружжя народився син Юсиф, відомий пізніше як професор і доцент Гянджинського університету Юсиф Агабеков (підданий репресіям в 1937 році і розстріляний). Через деякий час помер і другий чоловік Ахундзаде Мухаммед Агабеков.

Переїзд до Баку. Перші п'єси

У 1900 році Сакіна Ахундзаде була запрошена до Баку нафтопромисловцем і мільйонером Гаджи Зейналабдіним Тагієвим, який довідався про її просвітницьку діяльність на Кубі. Деякий час Ахундзаде викладала шаріат і літературу в Бакинській мусульманській школі Тагієва для дівчаток. Як зазначав театральний критик Гулам Мамедлі, в той час як Сакіна Ахундзаде стала викладати, на сценах Баку ставилися спектаклі за участю Джахангіра Зейналова, Абульфата Вели, Мірза Ага Алієва, Гусейна Араблінського, жіночі ролі грали чоловіки, а жінки, в тому числі і Сакіна Ахундзаде, могли дивитися спектаклі, тільки будучи в чадрі і в спеціальній ложі для жінок.

image
Сакіна Ахундзаде (сидить у центрі) з ученицями Бакинської мусульманської школи Тагієва для дівчаток у 1903 році

За спогадами Сакіни Ахундзаде, вона намагалася знайти спосіб залучити жінок до театру і змусити чоловіків, що грали їх ролі не одягатися в жіночий одяг. Першою п'єсою, написаною Ахундзаде, стала «Користь науки» (або «Про користь науки»). Після цього вона створила п'єсу «Слово правди буває гірким». У цих драмах було дуже багато жіночих образів. Режисурою обох вистав займалася сама Сакіна Ахундзаде. Всі ролі вона роздала колегам-викладачам та ученицям. У день постановки серед глядачів також були одні жінки. Головну чоловічу роль в п'єсі «Користь науки» зіграла Фатіма Гаджинська. За словами Мамедлі, «так азербайджанські жінки здобували смак сценічного мистецтва». Учениця Сакіни Ахундзаде, Фатіма Султанова-Гаджинська пізніше розповідала:

image Ми чули про театр, але ніколи не бачили вистави. Ми мріяли його побачити. Здійснила нашу мрію наша вчителька Сакіне ханум. Вона сама написала п'єсу «Елміна бахраси». Вона прочитала нам п'єсу. Розподілила ролі. Основну роль п'єси, роль Сарвар хана, доручила мені. Після уроків вона репетирувала з нами. Коли спектакль був готовий, ми показали його 2 грудня 1904 року в Баку в російсько-мусульманській школі. Сакіне ханум роздала нам квитки заздалегідь, щоб ми могли запросити на спектакль наших подруг, матерів, сестер. Таким чином, авторкою п'єси, режисеркою вистави була жінка, виконавцями ролей були дівчата, глядачами також були дівчата й жінки. Спектакль пройшов з великим успіхом. image

Подальше творчість

Сакіна Ахундзаде також перекладала деякі твори з турецької літератури азербайджанською мовою і допомагала ставити їх на сцені. Підготовлена нею драма «Плоди насильства», написана на основі опери «Лакме» французького композитора Лео Деліба, і «Злощасна дитина» з творчості Намика Кемаля, довгі роки ставилися на азербайджанської сцені за участю Гусейна Араблінського, Аббаса Мірзи Шарифзаде. Так, у 1914 році «Плоди насильства» вперше була поставлена в Тифлісі Гусейном Араблінським, а в 1917 і 1922 роках у Баку Аббас Мірзою Шарифзаде. На початку 1920-х рр. «Плоди насильства» була поставлена трупою товариства «Ніджат», на сцені Азербайджанського драматичного театру. Ахундзаде написала також комедію «Невістка і свекруха».

Сакіна Ахундзаде зіграла значну роль у залученні азербайджанських дівчат до театру. В газеті «Басірат» від 9 січня 1916 року писали:

image У понеділок і вівторок, о 5 годині, буде дана оперета «Аршин мал алан» тільки для дам, у виконанні дівчат на користь «Мусульманського жіночого товариства»... З вдячністю відзначимо, що тут чимала роль жінок - мусульманок, особливо Сакіне ханум. Вона чимало попрацювала, аби залучити жінок до театру, а це дуже важливо і в той же час небезпечно в наш час! image

Написана нею трагедія «Плоди насильства» була поставлена на сцені театру Гаджі Зейналабдіна Тагієва в Баку. Театральний критик Кязимоглу (Сеїд Гусейн) у статті, яка була опублікована в газеті «Ені ігбал», зазначав:

image У нашій новій літературі жінки починають займати чільне місце. Одна з них - Сакіне ханум Ахундзаде, чия трагедія «Плоди насильства» була зіграна в п'ятницю в Тагієвському театрі. image

В газеті «Каспій» від 16 січня 1917 року зазначалося:

image Сакіне ханум - одна з діячок, що безмежно люблять нашу сцену, і роблять для мусульманської сцени багато. Можна сказати, що в цій сфері вона, мабуть, єдина жінка. І якби наші суспільні умови були іншими, вона, безсумнівно, була б видатною і плодовитою письменницею. Навіть зараз, Сакіне ханум знаходить можливість поповнити наш не дуже багатий сценічний репертуар. image

Газета «Басірат» від 27 січня 1917 року писала:

image Сакіне ханум - одна з перших на Кавказі жінок-інтелігенток, вона служить мусульманській сцені, пише для неї... image

Сакіна Ахундзаде досконало володіла арабською та перською мовами, була добре знайома зі східної літературою. У новостворених творах вона намагалася поширювати ідею свободи азербайджанських дівчат, викликати в них любов до знань і наук. Однак діяльність Сакіни Ахундзаде у галузі освіти дівчаток-мусульманок нерідко створювала для неї певні труднощі. Консервативно налаштовані люди були проти того, щоб дівчата грали на сцені. Іноді батьки дівчаток, яким викладала Ахундзаде, накидалися на неї, кажучи: «Ви говорите дівчаткам про шаріаті, а потім змушуєте їх виходити на сцену як клоунам».

image
Підстаканник, тарілка і піднос, що належали Сакіне Ахундзаде в Музеї історії Азербайджану

Сакіна Ахундзаде була також першою азербайджанською жінкою-автором роману. У її романі «Принц Абульфаз і Рена», написаному на основі фольклорного сюжету у 1918 році, автор висуває ідею пошуку позбавлення від забобонів життя азербайджанських жінок. У літературній формі вона зобразила дух свободи у своєму творі. Всього Сакіна Ахундзаде написала п'ять п'єс і один роман. Актор і режисер Гусейн Араблінський в бесіді з нею говорив: Сакіна Ахундзаде була також співавтором опублікованого в 1922—1923 рр. «Нового тюркського алфавіту».

Останні роки

В останні роки життя Сакіна Ахундзаде страждала від тривалої тяжкої хвороби. У зв'язку з цим вона змушена була виїхати з Баку назад до рідної Куби. Відомі азербайджанські актори того часу часто їздили на Кубу, відвідувати Сакіну Ахундзаде. Так, одного разу, коли актор і режисер Аббас Мірза Шарифзаде прибув на Кубу, він відвідав Сакіну Ахундзаде. Сакіна ханум влаштувала обід на честь Шарифзаде. За спогадами онуки Ахундзаде Масма Мамедової, Ахундзаде у той вечір попросила Шарифзаде прочитати уривок з монологу "Ібліса, Аббас Мірза ж виконав останнє бажання Сакінм Ахундзаде і прочитав напам'ять весь монолог.

Померла Ахундзаде у 1927 році в рідному місті. У будинку на Кубі, де вона проживала (по вулиці Истиглал, раніше Крупська 14), живуть її нащадки.

Родина

  • Перший чоловік — Таліб.
    • Дочка — Окюмаханум.
  • Другий чоловік — Мухаммед Агабеков, викладач російської мови наКубі.
    • Син — Юсиф Агабеков, професор і доцент Гянджинського університету.
  • Брат — Ібрагім Ахундов.
    • Племінниця — Рейхан Топчібашева (1905—1970), художник, Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР.

Примітки

  1. Xəlilzadə F. Zülmətdə parlayan işıq (азерб.) // Mədəniyyət: газета. — 2011. — 13 may. — S. 13.
  2. Керимов, 1991, с. 168.
  3. Алиев Х. История искусства — история характера // Литературный Азербайджан: журнал. — 1974. — Вып. 1-й. — С. 128.
  4. Фаизов С. Ф. Движение мусульманок России за права женщин в 1917 г: страницы истории / Ответственный редактор Д. В. Мухетдинов. — Нижний Новгород: НИМ «Махинур», 2005. — С. 86. — 106 с.
  5. Şıxverdiyeva Ç. Əri qətlə yetirilən, oğlu güllələnən Azərbaycanın ilk qadın dramaturqunun film kimi həyatı [ 2020-06-09 у Wayback Machine.] (азерб.) // news.lent.az.
  6. Ева-Мария АУХ. Между приспособлением и самоутверждением / Редактор-составитель  // Азербайджан и Россия: общества и государства. — М. : Летний сад, 2001. — С. 86.
  7. Керимов, 1991, с. 102.
  8. Sarıyeva İ. Bir səmanın üç ulduzu — Ulduz Əliyeva, Səkinə Axundzadə və Göyərçin xanım… // Bakı xəbər. — 2015. — 4 вересня. — С. 15.
  9. Səkinə Axundzadə [ 2020-06-09 у Wayback Machine.] (азерб.) // kepeztv.az. — 2014. — 13 noyabr.
  10. Səkinə Axundzadə // Musiqi Dünyası.
  11. Керимов, 1991, с. 169.

Література

  • [az]. Становление и развитие азербайджанского театра: Конец XIX — начала XX в. — Б. : Элм, 1991. — 292 с.
  • [az]. Сакина ханум Ахунзаде // Кобустан : альманах. — 1978. — № 1.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sakina Mirza Ejbat kizi Ahundzade azerb Sekine Mirze Heybet qizi Axundzade 1865 Guba Azerbajdzhan 1927 Guba Azerbajdzhanska RSR persha azerbajdzhanska zhinka dramaturg i romanistka gromadska diyachka pedagog avtorka pidruchnikiv azerbajdzhanskoyu movoyu aktivna diyachka musulmanskogo zhinochogo blagodijnogo tovaristva v Baku Sakina Ahundzadeazerb Sekine AxundzadeNarodilasya1865 Kuba Bakinska guberniya Rosijska imperiyaPomerla1927 Kuba Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistdramaturg pismennicyaMova tvorivazerbajdzhanskaZhanrdrama tragediya komediya roman Sakina Ahundzade u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaRanni roki Zhittya v Gubi Sakina Ahundzade narodilasya v 1865 roci v misti Guba v znatnij rodini Yiyi batko Mirza Ejbat buv aktivnim chlenom literaturnogo tovaristva Gyulistan stvorenogo vidomim azerbajdzhanskim vchenim i prosvititelem Abbaskuli aga Bakihanovim a takozh poetom yakij pisav pid psevdonimom Fedu Zavdyaki vihovannyu v takomu kulturnomu seredovishi u Sakini z ditinstva prokinulasya lyubov do literaturi teatru mistectva V yunomu vici Sakina Ahundzade v Gubi vijshla zamizh za cholovika na im ya Talib U shlyubi narodilasya dochka Okyumahanum Talib vidkrito vistupav na pidtrimku svoyeyi druzhini yaka zajmalasya osvitoyu sered divchatok na Kubi Ce ne spodobalosya konservativno nalashtovanim meshkancyam i v pidsumku Talib buv ubitij gachagom na im ya Ali Piznishe Sakina Ahundzade vijshla zamizh za vikladacha rosijskoyi movi na Kubi Muhammeda Agabekova Za roki u shlyubi z Agabekovim Sakina Ahundzade u svoyemu budinku vidkrila bezkoshtovnu shkolu dlya divchatok Nevdovzi u podruzhzhya narodivsya sin Yusif vidomij piznishe yak profesor i docent Gyandzhinskogo universitetu Yusif Agabekov piddanij represiyam v 1937 roci i rozstrilyanij Cherez deyakij chas pomer i drugij cholovik Ahundzade Muhammed Agabekov Pereyizd do Baku Pershi p yesi U 1900 roci Sakina Ahundzade bula zaproshena do Baku naftopromislovcem i miljonerom Gadzhi Zejnalabdinim Tagiyevim yakij dovidavsya pro yiyi prosvitnicku diyalnist na Kubi Deyakij chas Ahundzade vikladala shariat i literaturu v Bakinskij musulmanskij shkoli Tagiyeva dlya divchatok Yak zaznachav teatralnij kritik Gulam Mamedli v toj chas yak Sakina Ahundzade stala vikladati na scenah Baku stavilisya spektakli za uchastyu Dzhahangira Zejnalova Abulfata Veli Mirza Aga Aliyeva Gusejna Arablinskogo zhinochi roli grali choloviki a zhinki v tomu chisli i Sakina Ahundzade mogli divitisya spektakli tilki buduchi v chadri i v specialnij lozhi dlya zhinok Sakina Ahundzade sidit u centri z uchenicyami Bakinskoyi musulmanskoyi shkoli Tagiyeva dlya divchatok u 1903 roci Za spogadami Sakini Ahundzade vona namagalasya znajti sposib zaluchiti zhinok do teatru i zmusiti cholovikiv sho grali yih roli ne odyagatisya v zhinochij odyag Pershoyu p yesoyu napisanoyu Ahundzade stala Korist nauki abo Pro korist nauki Pislya cogo vona stvorila p yesu Slovo pravdi buvaye girkim U cih dramah bulo duzhe bagato zhinochih obraziv Rezhisuroyu oboh vistav zajmalasya sama Sakina Ahundzade Vsi roli vona rozdala kolegam vikladacham ta uchenicyam U den postanovki sered glyadachiv takozh buli odni zhinki Golovnu cholovichu rol v p yesi Korist nauki zigrala Fatima Gadzhinska Za slovami Mamedli tak azerbajdzhanski zhinki zdobuvali smak scenichnogo mistectva Uchenicya Sakini Ahundzade Fatima Sultanova Gadzhinska piznishe rozpovidala Mi chuli pro teatr ale nikoli ne bachili vistavi Mi mriyali jogo pobachiti Zdijsnila nashu mriyu nasha vchitelka Sakine hanum Vona sama napisala p yesu Elmina bahrasi Vona prochitala nam p yesu Rozpodilila roli Osnovnu rol p yesi rol Sarvar hana doruchila meni Pislya urokiv vona repetiruvala z nami Koli spektakl buv gotovij mi pokazali jogo 2 grudnya 1904 roku v Baku v rosijsko musulmanskij shkoli Sakine hanum rozdala nam kvitki zazdalegid shob mi mogli zaprositi na spektakl nashih podrug materiv sester Takim chinom avtorkoyu p yesi rezhiserkoyu vistavi bula zhinka vikonavcyami rolej buli divchata glyadachami takozh buli divchata j zhinki Spektakl projshov z velikim uspihom Podalshe tvorchist Sakina Ahundzade takozh perekladala deyaki tvori z tureckoyi literaturi azerbajdzhanskoyu movoyu i dopomagala staviti yih na sceni Pidgotovlena neyu drama Plodi nasilstva napisana na osnovi operi Lakme francuzkogo kompozitora Leo Deliba i Zloshasna ditina z tvorchosti Namika Kemalya dovgi roki stavilisya na azerbajdzhanskoyi sceni za uchastyu Gusejna Arablinskogo Abbasa Mirzi Sharifzade Tak u 1914 roci Plodi nasilstva vpershe bula postavlena v Tiflisi Gusejnom Arablinskim a v 1917 i 1922 rokah u Baku Abbas Mirzoyu Sharifzade Na pochatku 1920 h rr Plodi nasilstva bula postavlena trupoyu tovaristva Nidzhat na sceni Azerbajdzhanskogo dramatichnogo teatru Ahundzade napisala takozh komediyu Nevistka i svekruha Sakina Ahundzade zigrala znachnu rol u zaluchenni azerbajdzhanskih divchat do teatru V gazeti Basirat vid 9 sichnya 1916 roku pisali U ponedilok i vivtorok o 5 godini bude dana opereta Arshin mal alan tilki dlya dam u vikonanni divchat na korist Musulmanskogo zhinochogo tovaristva Z vdyachnistyu vidznachimo sho tut chimala rol zhinok musulmanok osoblivo Sakine hanum Vona chimalo popracyuvala abi zaluchiti zhinok do teatru a ce duzhe vazhlivo i v toj zhe chas nebezpechno v nash chas Napisana neyu tragediya Plodi nasilstva bula postavlena na sceni teatru Gadzhi Zejnalabdina Tagiyeva v Baku Teatralnij kritik Kyazimoglu Seyid Gusejn u statti yaka bula opublikovana v gazeti Eni igbal zaznachav U nashij novij literaturi zhinki pochinayut zajmati chilne misce Odna z nih Sakine hanum Ahundzade chiya tragediya Plodi nasilstva bula zigrana v p yatnicyu v Tagiyevskomu teatri V gazeti Kaspij vid 16 sichnya 1917 roku zaznachalosya Sakine hanum odna z diyachok sho bezmezhno lyublyat nashu scenu i roblyat dlya musulmanskoyi sceni bagato Mozhna skazati sho v cij sferi vona mabut yedina zhinka I yakbi nashi suspilni umovi buli inshimi vona bezsumnivno bula b vidatnoyu i plodovitoyu pismenniceyu Navit zaraz Sakine hanum znahodit mozhlivist popovniti nash ne duzhe bagatij scenichnij repertuar Gazeta Basirat vid 27 sichnya 1917 roku pisala Sakine hanum odna z pershih na Kavkazi zhinok inteligentok vona sluzhit musulmanskij sceni pishe dlya neyi Sakina Ahundzade doskonalo volodila arabskoyu ta perskoyu movami bula dobre znajoma zi shidnoyi literaturoyu U novostvorenih tvorah vona namagalasya poshiryuvati ideyu svobodi azerbajdzhanskih divchat viklikati v nih lyubov do znan i nauk Odnak diyalnist Sakini Ahundzade u galuzi osviti divchatok musulmanok neridko stvoryuvala dlya neyi pevni trudnoshi Konservativno nalashtovani lyudi buli proti togo shob divchata grali na sceni Inodi batki divchatok yakim vikladala Ahundzade nakidalisya na neyi kazhuchi Vi govorite divchatkam pro shariati a potim zmushuyete yih vihoditi na scenu yak klounam Pidstakannik tarilka i pidnos sho nalezhali Sakine Ahundzade v Muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu Sakina Ahundzade bula takozh pershoyu azerbajdzhanskoyu zhinkoyu avtorom romanu U yiyi romani Princ Abulfaz i Rena napisanomu na osnovi folklornogo syuzhetu u 1918 roci avtor visuvaye ideyu poshuku pozbavlennya vid zaboboniv zhittya azerbajdzhanskih zhinok U literaturnij formi vona zobrazila duh svobodi u svoyemu tvori Vsogo Sakina Ahundzade napisala p yat p yes i odin roman Aktor i rezhiser Gusejn Arablinskij v besidi z neyu govoriv Sakina Ahundzade bula takozh spivavtorom opublikovanogo v 1922 1923 rr Novogo tyurkskogo alfavitu Ostanni roki V ostanni roki zhittya Sakina Ahundzade strazhdala vid trivaloyi tyazhkoyi hvorobi U zv yazku z cim vona zmushena bula viyihati z Baku nazad do ridnoyi Kubi Vidomi azerbajdzhanski aktori togo chasu chasto yizdili na Kubu vidviduvati Sakinu Ahundzade Tak odnogo razu koli aktor i rezhiser Abbas Mirza Sharifzade pribuv na Kubu vin vidvidav Sakinu Ahundzade Sakina hanum vlashtuvala obid na chest Sharifzade Za spogadami onuki Ahundzade Masma Mamedovoyi Ahundzade u toj vechir poprosila Sharifzade prochitati urivok z monologu Iblisa Abbas Mirza zh vikonav ostannye bazhannya Sakinm Ahundzade i prochitav napam yat ves monolog Pomerla Ahundzade u 1927 roci v ridnomu misti U budinku na Kubi de vona prozhivala po vulici Istiglal ranishe Krupska 14 zhivut yiyi nashadki RodinaPershij cholovik Talib Dochka Okyumahanum Drugij cholovik Muhammed Agabekov vikladach rosijskoyi movi naKubi Sin Yusif Agabekov profesor i docent Gyandzhinskogo universitetu Brat Ibragim Ahundov Pleminnicya Rejhan Topchibasheva 1905 1970 hudozhnik Zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR PrimitkiXelilzade F Zulmetde parlayan isiq azerb Medeniyyet gazeta 2011 13 may S 13 Kerimov 1991 s 168 Aliev H Istoriya iskusstva istoriya haraktera Literaturnyj Azerbajdzhan zhurnal 1974 Vyp 1 j S 128 Faizov S F Dvizhenie musulmanok Rossii za prava zhenshin v 1917 g stranicy istorii Otvetstvennyj redaktor D V Muhetdinov Nizhnij Novgorod NIM Mahinur 2005 S 86 106 s Sixverdiyeva C Eri qetle yetirilen oglu gullelenen Azerbaycanin ilk qadin dramaturqunun film kimi heyati 2020 06 09 u Wayback Machine azerb news lent az Eva Mariya AUH Mezhdu prisposobleniem i samoutverzhdeniem Redaktor sostavitel Azerbajdzhan i Rossiya obshestva i gosudarstva M Letnij sad 2001 S 86 Kerimov 1991 s 102 Sariyeva I Bir semanin uc ulduzu Ulduz Eliyeva Sekine Axundzade ve Goyercin xanim Baki xeber 2015 4 veresnya S 15 Sekine Axundzade 2020 06 09 u Wayback Machine azerb kepeztv az 2014 13 noyabr Sekine Axundzade Musiqi Dunyasi Kerimov 1991 s 169 Literatura az Stanovlenie i razvitie azerbajdzhanskogo teatra Konec XIX nachala XX v B Elm 1991 292 s az Sakina hanum Ahunzade Kobustan almanah 1978 1

Дата публікації:
Топ