Садиба поліцейського відділення й пожежної команди Либідської дільниці Києва — історичний будинок кінця XIX століття (пам'яток історії та культури України) по Тарасівській вулиці, 4 та 4а у середмісті Києва. Садиба — приклад комплексу громадського призначення.
Садиба поліцейського відділення й пожежної команди Либідської дільниці Києва | ||||
---|---|---|---|---|
будівля станом на квітень 2013 року | ||||
50°26′24″ пн. ш. 30°30′27″ сх. д. / 50.440116° пн. ш. 30.507583° сх. д. | ||||
Місто | Київ | |||
Автор проєкту | архітектор Олександр Кривошеєв | |||
Засновник | Київська міська управа | |||
Початок будівництва | 1895 | |||
Побудовано | 1897 | |||
Будівлі: № 4 | ||||
Історія
Будинки садиби були зведені протягом 1895—1897 років після придбання земельної ділянки міською управою. На цьому місці раніше розташовувався будинок, що належав правнику, професору Київського університету святого Володимира Василеві Незабитовському. Після освячення споруди 29 червня 1897 року тут розмістилася Либідська поліцейська дільниця.
Київські пожежники довго використовували лінійки з ручними та паровими насосами та механічні драбини. 1924 року відбувся перехід на автотягу відкритого типу. Через чотири роки іноземні автомашини марок «Рапід», «НАТ» змінили на радянські марки «АМО-Ф-15». Під час визволення Києва від нацистських окупантів 6 листопада 1943 року садиба дуже постраждала від пожежі. Спочатку, у 1948 році було надбудовано четвертий поверх у флігелі. Сам головний будинок відбудовано 1953 року з надбудовою четвертого поверху. З 1953 року пожежна техніку використовувалася на базі автомашин «ЗІС-151». Каланчу та стайні було розібрано протягом 1961—1962 років. Капітальний ремонт будинку вівся протягом 1987—1989 років. Весь цей час у головному будинку розташовується районна пожежна частина (Державна пожежно-рятувальна частина Солом'янського району, ГУ ДСНС України у м. Києві) та правління Добровільного пожежного товариства України. Флігель перетворено на житловий будинок.
Опис
Проєкт садиби розробив архітектор Олександр Кривошеєв. Первісно це були триповерхові будинок та флігель, що сполучалися одноповерховою стайнею на 30 коней. До складу садиби входила цегляна восьмигранна триярусна пожежна каланча заввишки 35 м, що звужувалася догори. Вона увінчувалася розвиненим аркатурним карнизом, над ним містився майданчик пожежної варти, до якого вели дерев'яні кручені сходи. Сама каланча була оздоблена витонченим пластичним цегляним декором. У садибі також обладнали цейхгауз та телеграф. Саму ділянку оточувала висока огорожа, але вона була втрачена після пожежі.
- Головний будинок (№ 4)
Первісно трьо-, а після відбудови — чотириповерховий, цегляний, пофарбований будинок. За планом він прямокутний з пізнішою двоповерховою прибудовою з боку подвір'я. Перекриття пласкі, дах вальмовий бляшаний.
На першому поверсі будинку розміщувалися кінні, а пізніше автопожежні виїзди. Тому, внутрішнє планування першого поверху (в середній частині) — чотирикамерне. Відповідно, чотири великі отвори проїзних воріт з лучковими перемичками обрамлено декоративним рустуванням. Ворота чергуються з півциркульними отворами входів для персоналу. По осях кріповок у нішах розташовано лучкові отвори входів на сходи.
Другий поверх займала Либідська поліцейська частина, включаючи камери для арештантів. Весь третій поверх — це квартира брандмейстера (п'ять кімнат, кухня, ванна). Планування цих поверхів було двобічним коридорним з бічними двомаршовими сходами. Оформлений у стильовому напрямі ордерного модерну. Композиція чолового фасаду симетрична. Після відбудови в 1953 році в будинку змінили первісного планування та надбудували четвертий поверх.
Горизонтальні членування виявлено міжповерховими гуртами, які перетинають вертикалі пілястр, а також первісним та пізнішим зубчастими вінцевими карнизами. Фасад фланковано одноосьовими розкріповками, які перебивають строгий ритм здвоєних віконних прорізів: на другому та четвертому поверхах — видовжених прямокутних, на третьому (первісно верхньому) — лучкових. Розкріповки на рівні другого–третього поверхів оформлено тонкими наріжними колонками та пласкою нішею з півциркульним завершенням. Після капітального ремонту наприкінці 1980-х років цоколь було облицьовано гранітними полірованими плитами.
- Флігель (№ 4-а)
Первісно трьо-, а після відбудови — чотириповерховий цегляний, пофарбований флігель з підвалом. У П-подібному флігелі було розміщено казарми пожежників та поліцейських городових. Казарми пожежників прикрашав дубовий кіот з образом святого Миколи Чудотворця. Перекриття пласкі, дах вальмовий бляшаний. Крім того, у флігелі розташовувалася їдальня, кухня та квартира запасного брандмейстера. В підвалі — льохи та гауптвахта («сибірка»). Внутрішнє планування з двома фланговими сходовими клітками відзначається розташуванням приміщень обабіч центрального коридору. Вирішений у цегляному стилі. Симетричний чоловий фасад з прямокутними віконними прорізами розчленовано бічними кріповками та міжповерховими гуртами.
Меморіальна дошка
На фасаді головного будинку розташована меморіальна дошка загиблим 4 березня 2015 року пожежникам старшому лейтенанту Андрію Ступаківському (заступнику начальника частини) та старшому пожежному Денису Ритову. Під час пожежі у 2-поверховій офісній будівлі на вул. Саксаганського міста Києва вони першими зайшли у полум’я, підтримував зв’язок з іншими рятувальниками по рації. Вогнеборці опинилися відрізані вогнем, без можливості негайно покинути небезпечну зону.
Примітки
- Відп. ред. П. Тронько та ін. (ред.). Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. – Кн. 1: Київ. – Ч. 3: (Київ: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана; Інститут історії України НАН України) (українська) . Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, С. Кот, Л. Федорова. (вид. НАН України. Інститут історії України, Інститут археології, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського; Міністерство культури та інформаційної політики України; Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містомудування; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури; Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана; Київська міська державна адміністрація; Департамент охорони культурної спадщини; Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії і заповідних територій). с. 1575—1576. ISBN . Процитовано 1 серпня 2022.
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (); Явне використання «та ін.» у:|редактор1-прізвище=
() - Оникієнко, Вікторія (31 березня 2015). «Є така професія – рятувати людей»: історія загиблого вогнеборця Андрія Ступаківського. Маєш право знати (укр.). Процитовано 9 серпня 2022.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadiba policejskogo viddilennya j pozhezhnoyi komandi Libidskoyi dilnici Kiyeva istorichnij budinok kincya XIX stolittya pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini po Tarasivskij vulici 4 ta 4a u seredmisti Kiyeva Sadiba priklad kompleksu gromadskogo priznachennya Sadiba policejskogo viddilennya j pozhezhnoyi komandi Libidskoyi dilnici Kiyevabudivlya stanom na kviten 2013 roku budivlya stanom na kviten 2013 roku50 26 24 pn sh 30 30 27 sh d 50 440116 pn sh 30 507583 sh d 50 440116 30 507583MistoKiyivAvtor proyektuarhitektor Oleksandr KrivosheyevZasnovnikKiyivska miska upravaPochatok budivnictva1895Pobudovano1897Budivli 4IstoriyaBudinki sadibi buli zvedeni protyagom 1895 1897 rokiv pislya pridbannya zemelnoyi dilyanki miskoyu upravoyu Na comu misci ranishe roztashovuvavsya budinok sho nalezhav pravniku profesoru Kiyivskogo universitetu svyatogo Volodimira Vasilevi Nezabitovskomu Pislya osvyachennya sporudi 29 chervnya 1897 roku tut rozmistilasya Libidska policejska dilnicya Kiyivski pozhezhniki dovgo vikoristovuvali linijki z ruchnimi ta parovimi nasosami ta mehanichni drabini 1924 roku vidbuvsya perehid na avtotyagu vidkritogo tipu Cherez chotiri roki inozemni avtomashini marok Rapid NAT zminili na radyanski marki AMO F 15 Pid chas vizvolennya Kiyeva vid nacistskih okupantiv 6 listopada 1943 roku sadiba duzhe postrazhdala vid pozhezhi Spochatku u 1948 roci bulo nadbudovano chetvertij poverh u fligeli Sam golovnij budinok vidbudovano 1953 roku z nadbudovoyu chetvertogo poverhu Z 1953 roku pozhezhna tehniku vikoristovuvalasya na bazi avtomashin ZIS 151 Kalanchu ta stajni bulo rozibrano protyagom 1961 1962 rokiv Kapitalnij remont budinku vivsya protyagom 1987 1989 rokiv Ves cej chas u golovnomu budinku roztashovuyetsya rajonna pozhezhna chastina Derzhavna pozhezhno ryatuvalna chastina Solom yanskogo rajonu GU DSNS Ukrayini u m Kiyevi ta pravlinnya Dobrovilnogo pozhezhnogo tovaristva Ukrayini Fligel peretvoreno na zhitlovij budinok OpisSadiba policejskogo viddilennya j pozhezhnoyi komandi Libidskoyi dilnici Kiyeva stanom na lipen 2022 roku Proyekt sadibi rozrobiv arhitektor Oleksandr Krivosheyev Pervisno ce buli tripoverhovi budinok ta fligel sho spoluchalisya odnopoverhovoyu stajneyu na 30 konej Do skladu sadibi vhodila ceglyana vosmigranna triyarusna pozhezhna kalancha zavvishki 35 m sho zvuzhuvalasya dogori Vona uvinchuvalasya rozvinenim arkaturnim karnizom nad nim mistivsya majdanchik pozhezhnoyi varti do yakogo veli derev yani krucheni shodi Sama kalancha bula ozdoblena vitonchenim plastichnim ceglyanim dekorom U sadibi takozh obladnali cejhgauz ta telegraf Samu dilyanku otochuvala visoka ogorozha ale vona bula vtrachena pislya pozhezhi Golovnij budinok 4 Pervisno tro a pislya vidbudovi chotiripoverhovij ceglyanij pofarbovanij budinok Za planom vin pryamokutnij z piznishoyu dvopoverhovoyu pribudovoyu z boku podvir ya Perekrittya plaski dah valmovij blyashanij Na pershomu poversi budinku rozmishuvalisya kinni a piznishe avtopozhezhni viyizdi Tomu vnutrishnye planuvannya pershogo poverhu v serednij chastini chotirikamerne Vidpovidno chotiri veliki otvori proyiznih vorit z luchkovimi peremichkami obramleno dekorativnim rustuvannyam Vorota cherguyutsya z pivcirkulnimi otvorami vhodiv dlya personalu Po osyah kripovok u nishah roztashovano luchkovi otvori vhodiv na shodi Drugij poverh zajmala Libidska policejska chastina vklyuchayuchi kameri dlya areshtantiv Ves tretij poverh ce kvartira brandmejstera p yat kimnat kuhnya vanna Planuvannya cih poverhiv bulo dvobichnim koridornim z bichnimi dvomarshovimi shodami Oformlenij u stilovomu napryami ordernogo modernu Kompoziciya cholovogo fasadu simetrichna Pislya vidbudovi v 1953 roci v budinku zminili pervisnogo planuvannya ta nadbuduvali chetvertij poverh Gorizontalni chlenuvannya viyavleno mizhpoverhovimi gurtami yaki peretinayut vertikali pilyastr a takozh pervisnim ta piznishim zubchastimi vincevimi karnizami Fasad flankovano odnoosovimi rozkripovkami yaki perebivayut strogij ritm zdvoyenih vikonnih proriziv na drugomu ta chetvertomu poverhah vidovzhenih pryamokutnih na tretomu pervisno verhnomu luchkovih Rozkripovki na rivni drugogo tretogo poverhiv oformleno tonkimi narizhnimi kolonkami ta plaskoyu nisheyu z pivcirkulnim zavershennyam Pislya kapitalnogo remontu naprikinci 1980 h rokiv cokol bulo oblicovano granitnimi polirovanimi plitami Fligel 4 a Pervisno tro a pislya vidbudovi chotiripoverhovij ceglyanij pofarbovanij fligel z pidvalom U P podibnomu fligeli bulo rozmisheno kazarmi pozhezhnikiv ta policejskih gorodovih Kazarmi pozhezhnikiv prikrashav dubovij kiot z obrazom svyatogo Mikoli Chudotvorcya Perekrittya plaski dah valmovij blyashanij Krim togo u fligeli roztashovuvalasya yidalnya kuhnya ta kvartira zapasnogo brandmejstera V pidvali lohi ta gauptvahta sibirka Vnutrishnye planuvannya z dvoma flangovimi shodovimi klitkami vidznachayetsya roztashuvannyam primishen obabich centralnogo koridoru Virishenij u ceglyanomu stili Simetrichnij cholovij fasad z pryamokutnimi vikonnimi prorizami rozchlenovano bichnimi kripovkami ta mizhpoverhovimi gurtami Memorialna doshka Memorialna doshka zagiblim pozhezhnikam Na fasadi golovnogo budinku roztashovana memorialna doshka zagiblim 4 bereznya 2015 roku pozhezhnikam starshomu lejtenantu Andriyu Stupakivskomu zastupniku nachalnika chastini ta starshomu pozhezhnomu Denisu Ritovu Pid chas pozhezhi u 2 poverhovij ofisnij budivli na vul Saksaganskogo mista Kiyeva voni pershimi zajshli u polum ya pidtrimuvav zv yazok z inshimi ryatuvalnikami po raciyi Vogneborci opinilisya vidrizani vognem bez mozhlivosti negajno pokinuti nebezpechnu zonu PrimitkiVidp red P Tronko ta in red Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya Kn 1 Kiyiv Ch 3 Kiyiv Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko S Kot L Fedorova vid NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Institut arheologiyi Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M Rilskogo Ministerstvo kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini Derzhavnij naukovo doslidnij institut teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistomuduvannya Ukrayinske tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Golovna redakciya Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vidavnictvi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana Kiyivska miska derzhavna administraciya Departament ohoroni kulturnoyi spadshini Kiyivskij naukovo metodichnij centr po ohoroni restavraciyi ta vikoristannyu pam yatok istoriyi i zapovidnih teritorij s 1575 1576 ISBN 966 95478 0 6 Procitovano 1 serpnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Yavne vikoristannya ta in u redaktor1 prizvishe dovidka Onikiyenko Viktoriya 31 bereznya 2015 Ye taka profesiya ryatuvati lyudej istoriya zagiblogo vogneborcya Andriya Stupakivskogo Mayesh pravo znati ukr Procitovano 9 serpnya 2022 Div takozhPributkovij budinok na vulici Tarasivskij 6a