Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. (листопад 2018) |
Зникаюча садиба Марка Кропивницького «Затишок»
У своїй садибі на хуторі Затишок (тепер — Шевченківського району, Харківської області) геніальний український актор, театральний режисер, драматург, засновник національного професійного театру на теренах підросійської України Марко Лукич Кропивницький мешкав упродовж останніх 20 років свого життя (з 1890 по 1910 рік). Наприкінці ХІХ — початку XX ст. це був потужний український культурний осередок. Обійстя постійно відвідували відомі особистості. Серед них — історик Д. Багалій, художник І. Бодянський, письменник і актор І. Тобілевич (Карпенко-Карий), актори М. Садовський, І.Мар'яненко та багато ін. У ті часи тут була велика бібліотека, якою мали змогу користуватись місцеві селяни, діяли медичний пункт та початкова школа для дорослих і дітей (в останні роки з українською мовою навчання), систематично влаштовувались українські вистави, функціонував перший на теренах Російської імперії дитячий театр, в ролі акторів у якому виступали селянські діти. У Затишку Кропивницький написав низку своїх драматичних творів («Олеся», «Замулені джерела», «Мамаша», «Страчена сила», «Зерно і полова», «Старі сучки й молоді парості», «Скрутна доба», «Розгардіяш» тощо), створив чимало незабутніх художніх образів, прообразами яких стали письменникові земляки.
Історія придбання хутора
На хуторі Затишок, за 20 верст від повітового міста Куп’янська Харківської губернії, недалеко від села Сподобівки (тепер Шевченківського району, Харківської області), Марко Кропивницький оселяється 1890 року, уже будучи в зеніті своєї слави. Купив хутір письменник у поміщика Березовського, і називався він тоді Сашиним. Затишком став іменувати його митець дещо пізніше. Звідки взялася ця поетична назва – неважко здогадатись. Після тривалих виснажливих гастролей це казкове місце, де жили найдорожчі для актора люди (дружина, діти й старенька матуся ), було справжнім затишком від життєвих негараздів. Тут серед простих людей на лоні чудової української природи йому завжди добре і відпочивалось, і працювалося. За садибу й землю драматургу довелося заплатити дев’ять тисяч рублів. Окрім того, він змушений був узяти на себе десять тисяч п’ятсот рублів банківського боргу. На той час це була досить велика сума, і сплатити її нелегко було навіть такому уславленому актору, як Кропивницький, який отримував за свою працю відносно високі гонорари. Багато про що говорить і те, що за банківський борг Затишок назначався в публічний продаж. Торг мав відбутись 21 червня 1895 року. «…Ледве-ледве викрутився; не знаю, як викручусь з виданням творів, бо й на пера треба грошей і на друк», – поскаржиться через кілька днів потому митець у листі до Бориса Грінченка.
М.Кропивницький у Затишку
Обійстя знаходилося в мальовничий місцині. Тут було і чимало гаїв та лісів з поетичними галявинами, і ставок з красунями вербами, посадженими самим господарем садиби, і великий сад з різноманітними фруктовими та декоративними деревами, котрі також посадив сам Кропивницький, і багато чого іншого, що робило хутір дуже привітним, майже казковим. Зі споруд у садибі був старий дерев’яний двоповерховий будинок із цегляним фундаментом, що залишився від попередніх власників, і новий – кам’яний, збудований драматургом у перші роки мешкання в Затишку. У дворі знаходилися конюшня, сарай для худоби та інші необхідні для господарства будівлі. Кропивницькі, звичайно, жили у новому будинку. Одна з найбільших кімнат була відведена під кабінет драматурга. На стінах у ній висіло безліч картин, у тому числі й копія «Запорожців» Іллі Рєпіна, виконана олійними фарбами самим господарем. Великий килим над диванчиком був увішаний старовинною зброєю: шаблями, кинджалами, пістолями, а також сучасними рушницями. У просторій їдальні-вітальні, розташованій поруч, стояв великий рояль і похідна фізгармонія. На стіні висіли бандура, лавровий вінок у вигляді ліри та багато чого іншого з реліквій театрального життя митця. Тут же висів мальований олійними фарбами портрет Тараса Шевченка й один із найцінніших подарунків, презентованих Кропивницькому петербурзькими українцями, – пергаментний адрес з акварельною віньєткою, автором якої був І. Рєпін. На картині драматург зображений у вбранні козацького отамана, який твердо стоїть на кормі чайки і вправно керує наполовину залитим водою човном із запорожцями. Цей човен, що символізує тяжку долю багатостраждального українського театру, перемагаючи хвилі бурхливого моря, впевнено йде своїм курсом. Інші кімнати – Надії Василівни, Володі й Олі – також були прикрашені картинами, світлинами, бронзовими та мармуровими статуями, серед яких особливо виділялися три класичні грації. Старша донька Олександра (Олеся) мешкала в мезоніні, де були дві невеличкі кімнати та дві веранди. Тут же, в мезоніні, на великих стелажах розміщалась і бібліотека, в якій зберігались численні зібрання українських, російських та зарубіжних класиків у розкішних обкладинках, а також стоси різноманітної періодики, що виписувалась щорічно. Чимало було книг і в інших кімнатах будинку, особливо в залі. Значна їх частина була подарована митцеві протягом багатьох років прихильниками його таланту під час театральних виступів. На жаль, усе це згоріло разом із будинком або було розкрадено в роки революційної вакханалії.
У старому будинку майже постійно, особливо влітку, жили родичі або знайомі Кропивницького. Протягом двох років у гостинній садибі драматурга жили родичі Тараса Шевченка, діти небоги Ірини Ковтунової (Палажка Гапка й Гнат), які отримали від господарів необхідну їм допомогу.
В одній із кімнат старого будинку була так звана аптека, в котрій Надія Василівна, яка була лікарем за фахом, лікувала жителів навколишніх сіл. Медична допомога селянам надавалась здебільшого безкоштовно.
Була в цьому будинку також своєрідна школа, в якій спочатку мати драматурга, а потім його молодші діти навчали місцевих селян (дорослих і дітей) грамоти. Прикметно, що з 1909 року ця школа перейшла на українську мову навчання.
Живучи в Затишку, Кропивницький досить часто виїздив на гастролі. Тому господарство вели в основному його дружина та прикажчик. Значно більше уваги господарству починає приділяти драматург з початку 1903 року, коли після погіршення здоров’я перестає постійно виступати на професійній сцені і більше живе в Затишку. Одним із найулюбленіших його занять було садівництво. Його сад займав площу приблизно сім з половиною десятин. Крім того, драматург вирощував кращі сорти яблунь, груш, черешень, винограду. Окремі сорти винограду він виписував із Франції. Під виноградник у нього було відведено понад дві десятини землі. Чимало чубуків фруктових дерев митець привіз із уславленого Каразинського садівництва, що знаходилось у Богодухівському повіті тієї ж Харківської губернії. Активно займався митець також бджолярством.1909 року на виставці в повітовому місті Куп’янську за зразкове ведення господарства Кропивницького було нагороджено бронзовою медаллю Харківського товариства сільських господарів.
Іншою великою пристрастю письменника було полювання. І до цієї справи він також ставився досить серйозно. Крім чудової колекції рушниць, у драматурга було також чимало мисливських собак різних порід. Взимку він разом зі своїми гостями, синами Костянтином і Володимиром, небожем Іваном Мар’яненком полював на зайців і лисиць, а влітку – на вальдшнепів, куріпок, дрохв.
Дитячий театр
На особливу увагу заслуговує дитяча трупа М. Кропивницького. Унікальність її полягає в тому, що вперше в історії не тільки українського, а й світового театру в ролі акторів тут виступали діти. Колектив складався в основному з селянських дітей 10 – 13 років. Брали участь у виставах також молодші діти письменника – Володя й Оля. Для вистав Кропивницький відвів найбільшу кімнату (залу) в старому будинку, де, як у справжньому театрі, було обладнано сцену. Перша вистава відбулася на Різдво 1906 р. Ставили оперу М. Лисенка «Коза-дереза». Драматург сам малював декорації, разом з дітьми готував костюми. Дружина письменника, Надія Василівна, привезла з Харкова комплект масок. Вистава мала неабиякий успіх.Невдовзі юні актори зіграли спеціально для них написані Кропивницьким дитячі п’єси-казки «Івасик-Телесик» і «По щучому велінню». У листі до свого доброго знайомого антрепренера Онисима Суслова в січні 1908 р. драматург, зокрема, зауважує: «…Я собі зібрав трупу з крестьянських дітей і виставляю по селах: “Козу-дерезу”, “Івасик-Телесик” і “По щучому велінню” (останні обидві мої)».Про успішні виступи малолітніх аматорів із Затишка розповідалось у нотатці, надрукованій в січні 1910 р. у столичному журналі «Театр и искусство».Навесні того ж 1910 р. Кропивницький мав намір повезти свій дитячий театр на «гастролі» до повітового міста Куп’янська. Однак раптова смерть письменника завадила здійсненню цього його задуму.
Доля Затишка по смерті Марка Кропивницького
Після смерті Кропивницького, 1910 року, його родина переїхала до Харкова. Затишок з цих пір залишався практично без нагляду. У грудні 1917 року тут сталася велика пожежа, під час якої згорів письменників будинок разом з усім начинням, у тому числі безцінним архівом. Дивом перестояв лихі часи старий двоповерховий будинок, в якому митець влаштовував спектаклі, та кілька допоміжних споруд. Це, звичайно, могло послужити непоганою основою для відродження Затишка, створення тут меморіального музею, на чому наполягав народний артист Радянського Союзу Іван Мар'яненко. Але сталося протилежне. Кремлівська влада, що продовжувала тримати курс на знищення всього національного, не хотіла зберігати пам'ять про людину, з ім'ям якої асоціювалися найяскравіші сторінки української культури. А тому за її розпорядженням наприкінці 1950-х років хутір було зруйновано. Не зупинила новітніх варварів навіть меморіальна дошка з надписом: «В цій садибі довгі роки жив видатний український драматург Марко Лукич Кропивницький». З того часу на місці обійстя одного з найвідоміших національних митців, якого ще за життя шанобливо називали «батьком українського театру», багато десятиліть знаходилася загорода для овець та велика купа гною. Про садибу геніального актора, режисера й драматурга, засновника уславленого театру корифеїв нагодували хіба що залишки від великого саду, ставок із посадженими ним розлогими вербами (хоча, можливо, на тому місці вже виросли нові дерева), а також спогади старожилів. Лише на початку 1990-х років хутір було відбудовано на заощадження місцевої агрофірми «Дружба». Під керівництвом голови правління господарства Юрія Костянтиновича Апазіді (до речі, греком за походженням) у Затишку за кресленнями, що свого часу зробив син Кропивницького Володимир, було побудовано будинок-музей, каплицю й п'ять двоповерхових котеджів. Проте економічна скрута не дозволила приватному підприємству надалі виділяти кошти для музею. Тому все зупинилося. І все ж 2000-го року тут пройшли урочисті заходи, присвячені 160-річному ювілею Марка Кропивницького за участі онука драматурга Ігоря Кропивницького, а також представників Харківської обласної державної адміністрації та керівництва Шевченківського району Харківської області. Лунали обіцянки започаткувати у Затишку музей, які, звичайно ж, були забуті чи не наступного дня.
Наприкінці XIX ст. від продажу з молотка обійстя врятував сам Кропивницький, наприкінці XX-го — грек Апазіді. Хто буде рятувати Затишок тепер — невідомо.
Джерела
- Новиков А. Вечори на хуторі біля... печалі. Садибу батька українського театру продають з молотка / Анатолій Новиков // Дзеркало тижня. – 2008. – № 41 (720). – 1 – 8 листопада. – С.17
- Новиков А. О. Марко Кропивницький і Харківщина. Розвідки, гіпотези, документи / А.О. Новиков. – Харків: Майдан, 2000, –184 с.
- Новиков А. О. Художній універсум Марка Кропивницького / А.О. Новиков. – Харків: Майдан, 2006, – 352 с.
- Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку XX ст. : монографія / Анатолій Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – 412 с.
Примітки
Садибу "батька українського театру" продають з молотка
З історії дитячого театру Марка Кропивницького
- Харківський хутір Кропивницького на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2018 Znikayucha sadiba Marka Kropivnickogo Zatishok Vidrodzhenij u Zatishku budinok Marka Kropivnickogo U svoyij sadibi na hutori Zatishok teper Shevchenkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti genialnij ukrayinskij aktor teatralnij rezhiser dramaturg zasnovnik nacionalnogo profesijnogo teatru na terenah pidrosijskoyi Ukrayini Marko Lukich Kropivnickij meshkav uprodovzh ostannih 20 rokiv svogo zhittya z 1890 po 1910 rik Naprikinci HIH pochatku XX st ce buv potuzhnij ukrayinskij kulturnij oseredok Obijstya postijno vidviduvali vidomi osobistosti Sered nih istorik D Bagalij hudozhnik I Bodyanskij pismennik i aktor I Tobilevich Karpenko Karij aktori M Sadovskij I Mar yanenko ta bagato in U ti chasi tut bula velika biblioteka yakoyu mali zmogu koristuvatis miscevi selyani diyali medichnij punkt ta pochatkova shkola dlya doroslih i ditej v ostanni roki z ukrayinskoyu movoyu navchannya sistematichno vlashtovuvalis ukrayinski vistavi funkcionuvav pershij na terenah Rosijskoyi imperiyi dityachij teatr v roli aktoriv u yakomu vistupali selyanski diti U Zatishku Kropivnickij napisav nizku svoyih dramatichnih tvoriv Olesya Zamuleni dzherela Mamasha Strachena sila Zerno i polova Stari suchki j molodi parosti Skrutna doba Rozgardiyash tosho stvoriv chimalo nezabutnih hudozhnih obraziv proobrazami yakih stali pismennikovi zemlyaki Istoriya pridbannya hutoraNa hutori Zatishok za 20 verst vid povitovogo mista Kup yanska Harkivskoyi guberniyi nedaleko vid sela Spodobivki teper Shevchenkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Marko Kropivnickij oselyayetsya 1890 roku uzhe buduchi v zeniti svoyeyi slavi Kupiv hutir pismennik u pomishika Berezovskogo i nazivavsya vin todi Sashinim Zatishkom stav imenuvati jogo mitec desho piznishe Zvidki vzyalasya cya poetichna nazva nevazhko zdogadatis Pislya trivalih visnazhlivih gastrolej ce kazkove misce de zhili najdorozhchi dlya aktora lyudi druzhina diti j starenka matusya bulo spravzhnim zatishkom vid zhittyevih negarazdiv Tut sered prostih lyudej na loni chudovoyi ukrayinskoyi prirodi jomu zavzhdi dobre i vidpochivalos i pracyuvalosya Za sadibu j zemlyu dramaturgu dovelosya zaplatiti dev yat tisyach rubliv Okrim togo vin zmushenij buv uzyati na sebe desyat tisyach p yatsot rubliv bankivskogo borgu Na toj chas ce bula dosit velika suma i splatiti yiyi nelegko bulo navit takomu uslavlenomu aktoru yak Kropivnickij yakij otrimuvav za svoyu pracyu vidnosno visoki gonorari Bagato pro sho govorit i te sho za bankivskij borg Zatishok naznachavsya v publichnij prodazh Torg mav vidbutis 21 chervnya 1895 roku Ledve ledve vikrutivsya ne znayu yak vikruchus z vidannyam tvoriv bo j na pera treba groshej i na druk poskarzhitsya cherez kilka dniv potomu mitec u listi do Borisa Grinchenka M Kropivnickij u ZatishkuObijstya znahodilosya v malovnichij miscini Tut bulo i chimalo gayiv ta lisiv z poetichnimi galyavinami i stavok z krasunyami verbami posadzhenimi samim gospodarem sadibi i velikij sad z riznomanitnimi fruktovimi ta dekorativnimi derevami kotri takozh posadiv sam Kropivnickij i bagato chogo inshogo sho robilo hutir duzhe privitnim majzhe kazkovim Zi sporud u sadibi buv starij derev yanij dvopoverhovij budinok iz ceglyanim fundamentom sho zalishivsya vid poperednih vlasnikiv i novij kam yanij zbudovanij dramaturgom u pershi roki meshkannya v Zatishku U dvori znahodilisya konyushnya saraj dlya hudobi ta inshi neobhidni dlya gospodarstva budivli Kropivnicki zvichajno zhili u novomu budinku Odna z najbilshih kimnat bula vidvedena pid kabinet dramaturga Na stinah u nij visilo bezlich kartin u tomu chisli j kopiya Zaporozhciv Illi Ryepina vikonana olijnimi farbami samim gospodarem Velikij kilim nad divanchikom buv uvishanij starovinnoyu zbroyeyu shablyami kindzhalami pistolyami a takozh suchasnimi rushnicyami U prostorij yidalni vitalni roztashovanij poruch stoyav velikij royal i pohidna fizgarmoniya Na stini visili bandura lavrovij vinok u viglyadi liri ta bagato chogo inshogo z relikvij teatralnogo zhittya mitcya Tut zhe visiv malovanij olijnimi farbami portret Tarasa Shevchenka j odin iz najcinnishih podarunkiv prezentovanih Kropivnickomu peterburzkimi ukrayincyami pergamentnij adres z akvarelnoyu vinyetkoyu avtorom yakoyi buv I Ryepin Na kartini dramaturg zobrazhenij u vbranni kozackogo otamana yakij tverdo stoyit na kormi chajki i vpravno keruye napolovinu zalitim vodoyu chovnom iz zaporozhcyami Cej choven sho simvolizuye tyazhku dolyu bagatostrazhdalnogo ukrayinskogo teatru peremagayuchi hvili burhlivogo morya vpevneno jde svoyim kursom Inshi kimnati Nadiyi Vasilivni Volodi j Oli takozh buli prikrasheni kartinami svitlinami bronzovimi ta marmurovimi statuyami sered yakih osoblivo vidilyalisya tri klasichni graciyi Starsha donka Oleksandra Olesya meshkala v mezonini de buli dvi nevelichki kimnati ta dvi verandi Tut zhe v mezonini na velikih stelazhah rozmishalas i biblioteka v yakij zberigalis chislenni zibrannya ukrayinskih rosijskih ta zarubizhnih klasikiv u rozkishnih obkladinkah a takozh stosi riznomanitnoyi periodiki sho vipisuvalas shorichno Chimalo bulo knig i v inshih kimnatah budinku osoblivo v zali Znachna yih chastina bula podarovana mitcevi protyagom bagatoh rokiv prihilnikami jogo talantu pid chas teatralnih vistupiv Na zhal use ce zgorilo razom iz budinkom abo bulo rozkradeno v roki revolyucijnoyi vakhanaliyi U staromu budinku majzhe postijno osoblivo vlitku zhili rodichi abo znajomi Kropivnickogo Protyagom dvoh rokiv u gostinnij sadibi dramaturga zhili rodichi Tarasa Shevchenka diti nebogi Irini Kovtunovoyi Palazhka Gapka j Gnat yaki otrimali vid gospodariv neobhidnu yim dopomogu V odnij iz kimnat starogo budinku bula tak zvana apteka v kotrij Nadiya Vasilivna yaka bula likarem za fahom likuvala zhiteliv navkolishnih sil Medichna dopomoga selyanam nadavalas zdebilshogo bezkoshtovno Bula v comu budinku takozh svoyeridna shkola v yakij spochatku mati dramaturga a potim jogo molodshi diti navchali miscevih selyan doroslih i ditej gramoti Prikmetno sho z 1909 roku cya shkola perejshla na ukrayinsku movu navchannya Zhivuchi v Zatishku Kropivnickij dosit chasto viyizdiv na gastroli Tomu gospodarstvo veli v osnovnomu jogo druzhina ta prikazhchik Znachno bilshe uvagi gospodarstvu pochinaye pridilyati dramaturg z pochatku 1903 roku koli pislya pogirshennya zdorov ya perestaye postijno vistupati na profesijnij sceni i bilshe zhive v Zatishku Odnim iz najulyublenishih jogo zanyat bulo sadivnictvo Jogo sad zajmav ploshu priblizno sim z polovinoyu desyatin Krim togo dramaturg viroshuvav krashi sorti yablun grush chereshen vinogradu Okremi sorti vinogradu vin vipisuvav iz Franciyi Pid vinogradnik u nogo bulo vidvedeno ponad dvi desyatini zemli Chimalo chubukiv fruktovih derev mitec priviz iz uslavlenogo Karazinskogo sadivnictva sho znahodilos u Bogoduhivskomu poviti tiyeyi zh Harkivskoyi guberniyi Aktivno zajmavsya mitec takozh bdzholyarstvom 1909 roku na vistavci v povitovomu misti Kup yansku za zrazkove vedennya gospodarstva Kropivnickogo bulo nagorodzheno bronzovoyu medallyu Harkivskogo tovaristva silskih gospodariv Inshoyu velikoyu pristrastyu pismennika bulo polyuvannya I do ciyeyi spravi vin takozh stavivsya dosit serjozno Krim chudovoyi kolekciyi rushnic u dramaturga bulo takozh chimalo mislivskih sobak riznih porid Vzimku vin razom zi svoyimi gostyami sinami Kostyantinom i Volodimirom nebozhem Ivanom Mar yanenkom polyuvav na zajciv i lisic a vlitku na valdshnepiv kuripok drohv Dityachij teatrNa osoblivu uvagu zaslugovuye dityacha trupa M Kropivnickogo Unikalnist yiyi polyagaye v tomu sho vpershe v istoriyi ne tilki ukrayinskogo a j svitovogo teatru v roli aktoriv tut vistupali diti Kolektiv skladavsya v osnovnomu z selyanskih ditej 10 13 rokiv Brali uchast u vistavah takozh molodshi diti pismennika Volodya j Olya Dlya vistav Kropivnickij vidviv najbilshu kimnatu zalu v staromu budinku de yak u spravzhnomu teatri bulo obladnano scenu Persha vistava vidbulasya na Rizdvo 1906 r Stavili operu M Lisenka Koza dereza Dramaturg sam malyuvav dekoraciyi razom z ditmi gotuvav kostyumi Druzhina pismennika Nadiya Vasilivna privezla z Harkova komplekt masok Vistava mala neabiyakij uspih Nevdovzi yuni aktori zigrali specialno dlya nih napisani Kropivnickim dityachi p yesi kazki Ivasik Telesik i Po shuchomu velinnyu U listi do svogo dobrogo znajomogo antreprenera Onisima Suslova v sichni 1908 r dramaturg zokrema zauvazhuye Ya sobi zibrav trupu z krestyanskih ditej i vistavlyayu po selah Kozu derezu Ivasik Telesik i Po shuchomu velinnyu ostanni obidvi moyi Pro uspishni vistupi malolitnih amatoriv iz Zatishka rozpovidalos u notatci nadrukovanij v sichni 1910 r u stolichnomu zhurnali Teatr i iskusstvo Navesni togo zh 1910 r Kropivnickij mav namir povezti svij dityachij teatr na gastroli do povitovogo mista Kup yanska Odnak raptova smert pismennika zavadila zdijsnennyu cogo jogo zadumu Dolya Zatishka po smerti Marka KropivnickogoPislya smerti Kropivnickogo 1910 roku jogo rodina pereyihala do Harkova Zatishok z cih pir zalishavsya praktichno bez naglyadu U grudni 1917 roku tut stalasya velika pozhezha pid chas yakoyi zgoriv pismennikiv budinok razom z usim nachinnyam u tomu chisli bezcinnim arhivom Divom perestoyav lihi chasi starij dvopoverhovij budinok v yakomu mitec vlashtovuvav spektakli ta kilka dopomizhnih sporud Ce zvichajno moglo posluzhiti nepoganoyu osnovoyu dlya vidrodzhennya Zatishka stvorennya tut memorialnogo muzeyu na chomu napolyagav narodnij artist Radyanskogo Soyuzu Ivan Mar yanenko Ale stalosya protilezhne Kremlivska vlada sho prodovzhuvala trimati kurs na znishennya vsogo nacionalnogo ne hotila zberigati pam yat pro lyudinu z im yam yakoyi asociyuvalisya najyaskravishi storinki ukrayinskoyi kulturi A tomu za yiyi rozporyadzhennyam naprikinci 1950 h rokiv hutir bulo zrujnovano Ne zupinila novitnih varvariv navit memorialna doshka z nadpisom V cij sadibi dovgi roki zhiv vidatnij ukrayinskij dramaturg Marko Lukich Kropivnickij Z togo chasu na misci obijstya odnogo z najvidomishih nacionalnih mitciv yakogo she za zhittya shanoblivo nazivali batkom ukrayinskogo teatru bagato desyatilit znahodilasya zagoroda dlya ovec ta velika kupa gnoyu Pro sadibu genialnogo aktora rezhisera j dramaturga zasnovnika uslavlenogo teatru korifeyiv nagoduvali hiba sho zalishki vid velikogo sadu stavok iz posadzhenimi nim rozlogimi verbami hocha mozhlivo na tomu misci vzhe virosli novi dereva a takozh spogadi starozhiliv Lishe na pochatku 1990 h rokiv hutir bulo vidbudovano na zaoshadzhennya miscevoyi agrofirmi Druzhba Pid kerivnictvom golovi pravlinnya gospodarstva Yuriya Kostyantinovicha Apazidi do rechi grekom za pohodzhennyam u Zatishku za kreslennyami sho svogo chasu zrobiv sin Kropivnickogo Volodimir bulo pobudovano budinok muzej kaplicyu j p yat dvopoverhovih kotedzhiv Prote ekonomichna skruta ne dozvolila privatnomu pidpriyemstvu nadali vidilyati koshti dlya muzeyu Tomu vse zupinilosya I vse zh 2000 go roku tut projshli urochisti zahodi prisvyacheni 160 richnomu yuvileyu Marka Kropivnickogo za uchasti onuka dramaturga Igorya Kropivnickogo a takozh predstavnikiv Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi ta kerivnictva Shevchenkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Lunali obicyanki zapochatkuvati u Zatishku muzej yaki zvichajno zh buli zabuti chi ne nastupnogo dnya Naprikinci XIX st vid prodazhu z molotka obijstya vryatuvav sam Kropivnickij naprikinci XX go grek Apazidi Hto bude ryatuvati Zatishok teper nevidomo DzherelaNovikov A Vechori na hutori bilya pechali Sadibu batka ukrayinskogo teatru prodayut z molotka Anatolij Novikov Dzerkalo tizhnya 2008 41 720 1 8 listopada S 17 Novikov A O Marko Kropivnickij i Harkivshina Rozvidki gipotezi dokumenti A O Novikov Harkiv Majdan 2000 184 s Novikov A O Hudozhnij universum Marka Kropivnickogo A O Novikov Harkiv Majdan 2006 352 s Novikov A Ukrayinskij teatr i dramaturgiya vid najdavnishih chasiv do pochatku XX st monografiya Anatolij Novikov Harkiv Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2015 412 s PrimitkiSadibu batka ukrayinskogo teatru prodayut z molotka Z istoriyi dityachogo teatru Marka Kropivnickogo Harkivskij hutir Kropivnickogo na YouTube