Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Митрополичі сади, Сад собору Святого Юра або Святоюрський парк — сад, розташований біля палацу греко-католицьких митрополитів на території комплексу собору Святого Юрія у Львові.
| Митрополичі сади | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| сад собору Святого Юра 1837 року | ||||
| 49°50′19″ пн. ш. 24°0′49″ сх. д. / 49.83861° пн. ш. 24.01361° сх. д. | ||||
| Тип | монастирський сад | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Львів, площа Святого Юра | |||
  Митрополичі сади Митрополичі сади (Львів) | ||||
Парк розташований на схилі . У 1772 році був обведений кам'яною загорожею. На початок XIX століття це був мальовничий парк із трьома терасами довкола митрополичого палацу. Це був приклад сакральних садів, якими оточувалися львівські монастирі і храми у минулому.
Парк є володінням УГКЦ. 27 червня 2015 року парк було відкрито для публічних відвідин.
Історія спорудження
Ще архітектор собору Юра Бернард Меретин до деталей спланував не лише власне саму споруду, але й інтер'єри, декор та навколишню територію садів. Їх реалізація почалася після смерті Меретина. Близько 1762–1771 років довкола митрополичого палацу було закладено декоративний сад на терасах, утриманих потужними підпірними стінами. Кожна з терас протрактована гафтованими квітковими партерами з витонченими візерунчастими заповненнями квадрів, боскетними кабінетами.
Головна вісь об'єднує ансамбль барокових садів при митрополичих палатах та кафедрального собору на Святоюрській горі. Вона починається від тераси вхідного порталу собору, орієнтованого зі сходу на захід і через величний відкритий «вестибюльний» простір соборної площі — курйоли, який можна оглянути, піднявшись на вхідну терасу парадними сходами, продовжується в східному напрямку до західного головного входу митрополичого палацу
За аналогією з ватиканським Бельведером, будівництво якого у XV столітті папа доручив архітектору Браманте, з еспланади триступінчастих терас і лоджії митрополичих палат зі східної сторони прочитуються квадри восьми квіткових партерів, центральна композиція декоративного басейну та боскетні зали, виконані згідно з проектом Клеменса Ксаверія Фесінґера у 1771 році (зберігається в Національному музеї у Львові).
Опис саду собору за планами
Досі вважалося, що терасовані сади на Святоюрській горі при митрополичих палатах мали такий вигляд, як на опублікованому Тадеушем Маньковським проекті у книзі «Львівські барокові костели» (авторство приписують Бернарду Меретинові.) Згідно із задумом Меретина, від сходу будівлю митрополичих палат з трьох сторін охоплює еспланада верхнього саду в три тераси зі сходами на центральній експозиційній осі, яка зорієнтована на видовжене дзеркало водяного партеру в композиції серединного барокового саду. Головна вісь ансамблю Святоюрської «барокової скелі» Бернарда Меретина завершується величавою панорамою Високого замку та архітектурних ансамблів центу Львова.
На думку Т. Максим'юка, в ансамблі «Святоюрської барокової скелі» ніби відбивається символіка двох світів — матеріального і духовного — згідно з філософією Сковороди.
 | З духовного — Божого храму — і починається ансамбль кафедрального собору, а завершується величавим дійством мистецтва садів при митрополичих палатах, візуальний простір яких замикає панорама міста |  |
Згідно з задумом Бернарда Меретина, в композиції ансамблю досконало враховані і внутрішні візуальні зв'язки — це дозволяло в деталях оглядати розпланування як серединного саду, де розмістився митрополичий палац, так і нижнього саду, де домінувала головна композиційна вісь. Єдина поперечна вісь з півдня на північ проходить дотично до еспланади терас верхнього саду, на якій розмістився митрополичий палац, і композиції квадратів серединного саду, формуючи коротку композиційну вісь нижнього саду із сходами, гротом під ними та системою потужних підпірних стін. Грот під оглядовою терасою, з якої ведуть двораменні сходи, завершує коротку вісь композиції нижнього саду між двома квітковими партерами та боскетними залами — один зі сходу, другий з заходу. Чотири прямокутні форми квіткових партерів, розташовані впоперек тераси серединного саду, візуально створюють ілюзію наближення до квадратів за рахунок скороченої перспективи. Ті, що розташовані з двох сторін водяного партеру, вирішені за мотивом французьких квіткових партерів вишуканим мереживом квіткового візерунку, а ті, що за ними — більш стриманої композиції. Контурна лінія квіткових партерів на кутах кожного квадру підсилена елементами топіарного мистецтва рослинних форм у вазонах.
На планах Клеменса Ксаверія Фесінґера, виконаних з натури в 1771 році, зовсім інша модель композиції серединного саду. Вісім квадрів з декоративним басейном у формі кола в центрі формують композицію, яка швидше нагадує ренесансний стиль, аніж бароко, тим більше рококо. Про це свідчить хрестоподібна форма розпланування по чотири квадри з обох сторін головної осі з круглим басейном. Саме такими сади зображені на трьох гравюрах кінця XVIII століття:
- Ф. Пернера «Вид Львова» (1775–1777);
- Й. Х. Гафнера «Львів-Лемберг» (1775–1777);
- А. Пріскнера «Панорама Львова» (1786).
Окрім того, усі три гравюри свідчать про існування монастирського саду при Городоцькій дорозі без певного розпланування і не засадженого простору на схід від серединного саду.
Панорама Пріскнера чітко показує на існування восьмиквадрового розпланування нижнього саду з фонтанами посередині. Ймовірно, аналогічно розпланований був і серединний, найбільш репрезентативний сад.
На думку Н. Лукомської:
| | Є ще одне підтвердження діяльності партерової композиції серединного саду — це план митрополичого саду 1828 р., збережений у справах управління греко-католицької митрополії. Бачимо тут чотири пари прямокутних, з увігнутими кутами квадрів, витягнених вздовж тераси з півдня на північ. При стіні від площі Юра — боскетні кабінети. Головну вісь фіксує хіба що грот на східному пряслі підпірного муру. Квадри партеру, судячи з цього плану, були скоріше трав'яними газонами з квітковими рабатами по периметру квадрів | |
Перепланування
Барокові сади на Святоюрській горі, як і багато інших регулярних композицій XVII–XVIII століття, наприкінці XVIII — на початку XIX почали переплановуватися під впливом натуралістичних принципів англійських паркових композицій. З первинної структури лишилися осі, підпірні стіни, окремі фрагменти садів залишили свою декоративність. Загалом же новітні розпланування були із криволінійними алеями та вільно розкиданими куртинами квітів.
У другій половині XIX — на початку XX століття було влаштовано фруктовий сад на східному схилі гори.
Архітектор Іван Левинський виконав проект огорожі, затверджений митрополитом Андреєм Шептицьким, але так і не зреалізований. 1993 року поставили дротяну огорожу між металевими стовпцями. З 1946 року весь комплекс церкви, монастиря і садів перейшов у власність православної консисторії.
На початку XXI століття завалилася частина східної і північної стіни.
Перспективи реставрації
Давніші дослідження Н. Лукомської так і не були втілені в життя.
Проте на рівні дипломної магістерської праці Ірини Гірняк під керівництвом Тетяни Максим'юк 2000 року були виконані натурні обстеження та пропозиція відтворення композиції Святоюрських барокових садів. Проте до реалізації ці матеріали не запрошені.
Див. також
Примітки
- Львів. bepabuucyca.by.ru. Архів оригіналу за 15 червня 2004. Процитовано 15 червня 2004.
- Мар'яна П'єцух (29 червня 2015). У Львові вперше відкрили Митрополичі сади (фото). vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- Лукомська Н. Сади ансамблю церкви св. Юра у Львові // Державний університет «Львівська політехніка». Наукові зошити кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. — 1993. — № 1. — С. 51-68.
- Тарас В. Святоюрський сад — літопис сакральної ландшафтної архітектури України // Галицька брама. — 2004. — № 4-6 (112—114): Сади та парки Львова. — С. 15-20.
- Тарас В. Монастирські сади Галичини (Х — середина XIX ст.). — Львів, 2006. — С. 83.
- Majdecki L. Historia odrodów. — S. 147—175.
- Mańkowski T. Lwowskie kościoły barokowe. — Lwów, 1932, — S. 101.
- Архітектура Львова, 2008.
- Лукомська Н. Сади ансамблю церкви Святого Юра у Львові. — С. 59.
- Архітектура Львова, 2008, с. 165.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropolichi sadi Sad soboru Svyatogo Yura abo Svyatoyurskij park sad roztashovanij bilya palacu greko katolickih mitropolitiv na teritoriyi kompleksu soboru Svyatogo Yuriya u Lvovi Mitropolichi sadisad soboru Svyatogo Yura 1837 roku49 50 19 pn sh 24 0 49 sh d 49 83861 pn sh 24 01361 sh d 49 83861 24 01361Tipmonastirskij sadKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLviv plosha Svyatogo YuraMitropolichi sadiMitropolichi sadi Lviv Park roztashovanij na shili Svyatoyurskoyi gori U 1772 roci buv obvedenij kam yanoyu zagorozheyu Na pochatok XIX stolittya ce buv malovnichij park iz troma terasami dovkola mitropolichogo palacu 1 Ce buv priklad sakralnih sadiv yakimi otochuvalisya lvivski monastiri i hrami u minulomu Park ye volodinnyam UGKC 27 chervnya 2015 roku park bulo vidkrito dlya publichnih vidvidin 2 Zmist 1 Istoriya sporudzhennya 1 1 Opis sadu soboru za planami 2 Pereplanuvannya 3 Perspektivi restavraciyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaIstoriya sporudzhennyared She arhitektor soboru Yura Bernard Meretin do detalej splanuvav ne lishe vlasne samu sporudu ale j inter yeri dekor ta navkolishnyu teritoriyu sadiv Yih realizaciya pochalasya pislya smerti Meretina Blizko 1762 1771 rokiv dovkola mitropolichogo palacu bulo zakladeno dekorativnij sad na terasah utrimanih potuzhnimi pidpirnimi stinami Kozhna z teras protraktovana gaftovanimi kvitkovimi parterami z vitonchenimi vizerunchastimi zapovnennyami kvadriv bosketnimi kabinetami Golovna vis ob yednuye ansambl barokovih sadiv pri mitropolichih palatah ta kafedralnogo soboru na Svyatoyurskij gori Vona pochinayetsya vid terasi vhidnogo portalu soboru oriyentovanogo zi shodu na zahid i cherez velichnij vidkritij vestibyulnij prostir sobornoyi ploshi kurjoli yakij mozhna oglyanuti pidnyavshis na vhidnu terasu paradnimi shodami prodovzhuyetsya v shidnomu napryamku do zahidnogo golovnogo vhodu mitropolichogo palacu 3 4 5 Za analogiyeyu z vatikanskim Belvederom budivnictvo yakogo u XV stolitti papa Yurij II doruchiv arhitektoru Bramante 6 z esplanadi tristupinchastih teras i lodzhiyi mitropolichih palat zi shidnoyi storoni prochituyutsya kvadri vosmi kvitkovih parteriv centralna kompoziciya dekorativnogo basejnu ta bosketni zali vikonani zgidno z proektom Klemensa Ksaveriya Fesingera u 1771 roci zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi Opis sadu soboru za planamired nbsp Plan Klemensa Ksaveriya Fesingera Dosi vvazhalosya sho terasovani sadi na Svyatoyurskij gori pri mitropolichih palatah mali takij viglyad yak na opublikovanomu Tadeushem Mankovskim proekti u knizi Lvivski barokovi kosteli avtorstvo pripisuyut Bernardu Meretinovi 7 Zgidno iz zadumom Meretina vid shodu budivlyu mitropolichih palat z troh storin ohoplyuye esplanada verhnogo sadu v tri terasi zi shodami na centralnij ekspozicijnij osi yaka zoriyentovana na vidovzhene dzerkalo vodyanogo parteru v kompoziciyi seredinnogo barokovogo sadu Golovna vis ansamblyu Svyatoyurskoyi barokovoyi skeli Bernarda Meretina zavershuyetsya velichavoyu panoramoyu Visokogo zamku ta arhitekturnih ansambliv centu Lvova Na dumku T Maksim yuka v ansambli Svyatoyurskoyi barokovoyi skeli nibi vidbivayetsya simvolika dvoh svitiv materialnogo i duhovnogo zgidno z filosofiyeyu Skovorodi nbsp Z duhovnogo Bozhogo hramu i pochinayetsya ansambl kafedralnogo soboru a zavershuyetsya velichavim dijstvom mistectva sadiv pri mitropolichih palatah vizualnij prostir yakih zamikaye panorama mista nbsp 8 nbsp Svyatoyurskij sad na plani 1857 roku Zgidno z zadumom Bernarda Meretina v kompoziciyi ansamblyu doskonalo vrahovani i vnutrishni vizualni zv yazki ce dozvolyalo v detalyah oglyadati rozplanuvannya yak seredinnogo sadu de rozmistivsya mitropolichij palac tak i nizhnogo sadu de dominuvala golovna kompozicijna vis Yedina poperechna vis z pivdnya na pivnich prohodit dotichno do esplanadi teras verhnogo sadu na yakij rozmistivsya mitropolichij palac i kompoziciyi kvadrativ seredinnogo sadu formuyuchi korotku kompozicijnu vis nizhnogo sadu iz shodami grotom pid nimi ta sistemoyu potuzhnih pidpirnih stin Grot pid oglyadovoyu terasoyu z yakoyi vedut dvoramenni shodi zavershuye korotku vis kompoziciyi nizhnogo sadu mizh dvoma kvitkovimi parterami ta bosketnimi zalami odin zi shodu drugij z zahodu Chotiri pryamokutni formi kvitkovih parteriv roztashovani vpoperek terasi seredinnogo sadu vizualno stvoryuyut ilyuziyu nablizhennya do kvadrativ za rahunok skorochenoyi perspektivi Ti sho roztashovani z dvoh storin vodyanogo parteru virisheni za motivom francuzkih kvitkovih parteriv vishukanim merezhivom kvitkovogo vizerunku a ti sho za nimi bilsh strimanoyi kompoziciyi Konturna liniya kvitkovih parteriv na kutah kozhnogo kvadru pidsilena elementami topiarnogo mistectva roslinnih form u vazonah Na planah Klemensa Ksaveriya Fesingera vikonanih z naturi v 1771 roci zovsim insha model kompoziciyi seredinnogo sadu Visim kvadriv z dekorativnim basejnom u formi kola v centri formuyut kompoziciyu yaka shvidshe nagaduye renesansnij stil anizh baroko tim bilshe rokoko Pro ce svidchit hrestopodibna forma rozplanuvannya po chotiri kvadri z oboh storin golovnoyi osi z kruglim basejnom Same takimi sadi zobrazheni na troh gravyurah kincya XVIII stolittya F Pernera Vid Lvova 1775 1777 J H Gafnera Lviv Lemberg 1775 1777 A Prisknera Panorama Lvova 1786 nbsp Sad sv Yura na plani Lvova 1828 Okrim togo usi tri gravyuri svidchat pro isnuvannya monastirskogo sadu pri Gorodockij dorozi bez pevnogo rozplanuvannya i ne zasadzhenogo prostoru na shid vid seredinnogo sadu Panorama Prisknera chitko pokazuye na isnuvannya vosmikvadrovogo rozplanuvannya nizhnogo sadu z fontanami poseredini Jmovirno analogichno rozplanovanij buv i seredinnij najbilsh reprezentativnij sad Na dumku N Lukomskoyi nbsp Ye she odne pidtverdzhennya diyalnosti parterovoyi kompoziciyi seredinnogo sadu ce plan mitropolichogo sadu 1828 r zberezhenij u spravah upravlinnya greko katolickoyi mitropoliyi Bachimo tut chotiri pari pryamokutnih z uvignutimi kutami kvadriv vityagnenih vzdovzh terasi z pivdnya na pivnich Pri stini vid ploshi Yura bosketni kabineti Golovnu vis fiksuye hiba sho grot na shidnomu pryasli pidpirnogo muru Kvadri parteru sudyachi z cogo planu buli skorishe trav yanimi gazonami z kvitkovimi rabatami po perimetru kvadriv 9 nbsp Pereplanuvannyared Barokovi sadi na Svyatoyurskij gori yak i bagato inshih regulyarnih kompozicij XVII XVIII stolittya naprikinci XVIII na pochatku XIX pochali pereplanovuvatisya pid vplivom naturalistichnih principiv anglijskih parkovih kompozicij Z pervinnoyi strukturi lishilisya osi pidpirni stini okremi fragmenti sadiv zalishili svoyu dekorativnist Zagalom zhe novitni rozplanuvannya buli iz krivolinijnimi aleyami ta vilno rozkidanimi kurtinami kvitiv U drugij polovini XIX na pochatku XX stolittya bulo vlashtovano fruktovij sad na shidnomu shili gori Arhitektor Ivan Levinskij vikonav proekt ogorozhi zatverdzhenij mitropolitom Andreyem Sheptickim ale tak i ne zrealizovanij 1993 roku postavili drotyanu ogorozhu mizh metalevimi stovpcyami Z 1946 roku ves kompleks cerkvi monastirya i sadiv perejshov u vlasnist pravoslavnoyi konsistoriyi Na pochatku XXI stolittya zavalilasya chastina shidnoyi i pivnichnoyi stini Perspektivi restavraciyired Davnishi doslidzhennya N Lukomskoyi tak i ne buli vtileni v zhittya Prote na rivni diplomnoyi magisterskoyi praci Irini Girnyak pid kerivnictvom Tetyani Maksim yuk 2000 roku buli vikonani naturni obstezhennya ta propoziciya vidtvorennya kompoziciyi Svyatoyurskih barokovih sadiv Prote do realizaciyi ci materiali ne zaprosheni 10 Div takozhred Sad baroko Perelik sadiv baroko UkrayiniPrimitkired Lviv bepabuucyca by ru Arhiv originalu za 15 chervnya 2004 Procitovano 15 chervnya 2004 Mar yana P yecuh 29 chervnya 2015 U Lvovi vpershe vidkrili Mitropolichi sadi foto vgolos com ua Informacijna agenciya Vgolos Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2015 Lukomska N Sadi ansamblyu cerkvi sv Yura u Lvovi Derzhavnij universitet Lvivska politehnika Naukovi zoshiti kafedri restavraciyi ta rekonstrukciyi arhitekturnih kompleksiv 1993 1 S 51 68 Taras V Svyatoyurskij sad litopis sakralnoyi landshaftnoyi arhitekturi Ukrayini Galicka brama 2004 4 6 112 114 Sadi ta parki Lvova S 15 20 Taras V Monastirski sadi Galichini H seredina XIX st Lviv 2006 S 83 Majdecki L Historia odrodow S 147 175 Mankowski T Lwowskie koscioly barokowe Lwow 1932 S 101 Arhitektura Lvova 2008 Lukomska N Sadi ansamblyu cerkvi Svyatogo Yura u Lvovi S 59 Arhitektura Lvova 2008 s 165 Dzherelared Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mitropolichi sadi amp oldid 43917272