Сади диявола

Сади диявола (нім. teufelsgarten, англ. devil’s gardens) — оборонні загородження з мін та колючого дроту, які захищали німецькі позиції у другій битві при Ель-Аламейні (кінець 1942 року). Ці загородження сягали в Північній Африці від узбережжя Середземного моря до западини Каттара. Назва сади диявола оборонним загородженням дав генерал-фельдмаршал Роммель.

Розташування садів диявола на карті битви біля Ель-Аламейна

Розміновуючий пристрій на базі танка Matilda II

Для прориву садів диявола британський командувач генерал-лейтенант Бернард Монтгомері використовував інженерні війська, які підтримували піхотні бригади 2-ої Новозеландської дивізії, щоб пробити пролом у мінних полях для вклинювання в оборонні позиції військ країн Осі. Інженери, що використовують ручні інструменти, були забезпечені розмінуючими пристроями ^[en], обладнаними ланцюгами, що обертаються. Але такі механізми були не дуже ефективні, і нерідко доводилося використовувати ручний спосіб розмінування. Розчищення мінних полів ускладнювало наявність також протипіхотних мін.

У садах диявола було встановлено близько трьох мільйонів мін, більшість із яких залишилися досі не розмінованими; ними досі підриваються місцеві жителі.

Посилання

1. Schneck, William. Breaching the Devil’s Garden: The 6th New Zealand Brigade in Operation Lightfoot. The Second Battle of El Alamein. 2005. US Army Communications-Electronics Command
2. . BBC News. 20 березня 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 24 лютого 2015.