Савченко Катерина Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.

Савченко Катерина Миколаївна (нар. 16 березня 1942, смт Велика Олександрівка, Україна) — поетеса, журналіст, старший учитель, спеціаліст вищої категорії, «Відмінник освіти України». Кавалер ордена " Іристон" Осетино - Аланської діаспори в Україні. Член Національної спілки журналістів України, член Всеукраїнської творчої спілки " Конгрес літераторів України", лауреат літературної премії ім. Б. Лавреньова. Почесний ветеран України. Номінована на звання "Жінка року - 2020"

Савченко Катерина Миколаївна
Народилася	16 березня 1942(1942-03-16) (82 роки) Велика Олександрівка
Громадянство	УРСР  Україна
Діяльність	педагог, поетеса, журналіст
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди
Член Національної спілки журналістів України
Пучка сміху: веселі діалоги. — Херсон: Персей, 2000. — 23 c. Камертон душі моєї: вірші. — Херсон: Айлант, 1999. — 26 с. Осінні мелодії: пейзажна лірика: вибране. — Херсон: Айлант, 2004. — 19 с. На моїм порозі осінь… : пейзажна лірика. — Херсон: Просвіта, 2001. — 30 с. Незнищенне коріння правди: нариси. Херсон: Айлант,2008. — 126 с.: ілюстр. Які навкруг дива!: вірші: для мол.шк.віку. — Херсон: Айлант,2001. — 14 с. «Я-точка Вічності і Часу…»: літ.худож.нарис. — Херсон: Айлант, 2000. — 27 с. Таврійські небосхили: вірші.- Херсон: Айлант, 2006. — 35 с. Мова: [вірш]// Степ: літ. худож. альм. No 11. — Херсон,2002. — С. 128. Весняні поезії: [зб.віршів]/ В.Лунєгов [та ін.] ?ред.упоряд. О.Пасічник. — Херсон: Айлант, 2007. — 67 с. Про неї Марченко Л. Пісня про матір / Л.Марченко // Джерела. 2002. — No 10. — С. 17. Михайленко В. Пісня про матір: (книги наших земляків)/ Валерій Михайленко // Новий день. — 2003. — 4 верес. — С. 19. Нечипуренко О. Люблю як в юності / Олена Нечипуренко // Новий день. — 2008. — 5 черв. С. 18. Байда С., Останнього уроку не буває / Сергій Байда // Джерела. — 2008. No 1112. — С. 7. Березовський Б. «Пучка сміху» всім на радість / Богдан Березовський // Наш час. 2000. 31 серп. — С. 18. «Якщо сонети пишуть вчительки…»// Кафедра. — 2006. No 4. С. 4. "А де ж батько, синку" (повість) - Херсон, 2009. "Золото нетлінної душі" - Херсон, 2010. "Музика дощу" - Херсон 2014 " Нам бомби свої колискові співали (нариси) - Херсон, 2016. " Нескорений" (повість) - Херсон, 2017. "Ich mochte zu Mutter" (повість),- Херсон 2018. " Серпень двері відчинив",- Херсон, 2020. "Коли пам'ять говорить" ( автобіографічна повість) - Херсон: Айлант, 2021 - 68 ст. Джерело Поетеса, журналіст