Мико́ла Па́влович Са́блін (нар. 16 квітня 1880, Миколаїв — пом. 21 серпня 1937, Париж) — російський військовий діяч, капітан 1-го рангу, контрадмірал.
Микола Саблін | |
---|---|
Контрадмірал | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 16 квітня 1880 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 21 серпня 1937 (57 років) Париж, Франція |
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
Alma Mater | Морський кадетський корпус |
Військова служба | |
Війни / битви | Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
|
Життєпис
Народився в Миколаєві, в сім'ї капітана 1-го рангу, згодом віцеадмірала П. Ф. Сабліна (1839—1914). Рідний брат адмірала (Михайла Сабліна) (1869—1920).
В 1898 році закінчив Морський кадетський корпус. Служив на Далекому Сході. Учасник китайської кампанії 1900-01, російсько-японської війни 1904—05. Офіцер Гвардійського Екіпажа (з 1906). Нагороджений кількома орденами.
Вахтовим начальником КР II рангу «Алмаз» здійснив у складі ескадри (З. П. Рожественського) перехід на Тихий океан, де взяв участь в (Цусимській битві) (14.05.1905) і прориві до Владивостока.
Вахтовий начальник, потім старший офіцер (з 09.12.1911) імператорської яхти «Штандарт» (1906—1914). Флігель-ад'ютант (з 25.03.1912).
Переведений на Балтійський флот, служив старшим офіцером. Капітан 1-го рангу (у чині з 15.12.1915). З 1916 — командир імператорської яхти «Штандарт».
З початком Першої світової війни «призначений перебувати у розпорядженні Государя Імператора під час військових дій» (з 17.08.1914). У подальшому командував Окремим батальйоном, що воював на сухопутному фронті (з 26.11.1915). Входив в найближче оточення Миколи II, вважався його другом, але фактично підтримав Лютневу революцію 1917 року. 24 березня — звільнений з Балтійського флоту.
З 21 липня 1917 року — Начальник штабу Чорноморського флоту, контрадмірал. Після того, як його брат Михайло Саблін, будучи командувачем Чорноморського флоту ВМС УНР, під впливом більшовицької агітації вивів частину кораблів до Новоросійська, у червні 1918 склав з себе повноваження начальнику штабу.
У 1919 перейшов на службу до генерала А. Денікіна. Перебував у ставці ген. П. Врангеля у Криму.
У лютому 1920 евакуйований, разом з білогвардійськими військами, з Одеси. До літа 1921 року знаходився в Константинополі.
У еміграції спочатку проживав в Берліні, потім переїхав до Франції. Помер 21 серпня 1937 року в Парижі. Похований на російському цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Посилання
- Оточення Миколи II [ 26 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Будівництво Українського військово-морського флоту у добу Центральної Ради [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет