Договір між Росією і США про подальше скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (Договір СНО-2, рос. СНВ-2, англ. START II, for Strategic Arms Reduction Treaty) був підписаний президентами Росії Борисом Єльциним та США Джорджем Бушем старшим 3 січня 1993 в Москві. Договір забороняв використання балістичних ракет з головними частинами що розділяються. Хоча він був ратифікований парламентами обох держав, він так і не набув чинності. У відповідь на вихід 14 червня 2002 США з договору про ПРО від 1972 Росія вийшла з СНО-2. Він був замінений м'якшим договором , підписаним у травні 2002.
СНО-2 | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 3 січня 1993 |
Місце | Москва |
Підписанти | Єльцин Борис Миколайович і Джордж Герберт Вокер Буш |
Медіафайли у Вікісховищі |
Зміст договору
Невід'ємною частиною Договору СНО-2 при підписанні були
- Меморандум про зарахування боєзарядів і про дані про важкі бомбардувальники;
- Протокол про процедури, що регламентують ліквідацію важких МБР і переобладнання їх шахтних пускових установок (ШПУ);
- Протокол про покази і інспекції важких бомбардувальників,
- Протокол до Договору від 3 січня 1993 року, підписаний в Нью-Йорку 26 вересня 1997 року.
Основним положенням Договору СНО-2 стало зобов'язання Росії і США здійснити скорочення кількості боєзарядів на стратегічних носіях до рівня в 3000-3500 одиниць. При цьому на балістичних ракетах морського базування не може бути розміщено більше 1750 боєзарядів. Іншим ключовим положенням Договору була вимога ліквідації всіх балістичних ракет наземного базування, оснащених більш ніж одним боєблоком і всіх важких ракет. Пускові установки ракет з головними частинами індивідуального наведення (РГЧ ІН) повинні бути або ліквідовані, або переобладнані в пускові установки моноблочних ракет. Усі пускові установки важких ракет, а також самі ракети підлягали знищенню відповідно до передбаченої Договором процедурою. Виняток зроблено для 90 пускових установок, які можуть бути переобладнані для розміщення моноблочних ракет за умови дотримання спеціальної процедури.
Договір СНО-2 передбачав помітне прискорення графіка скорочень порівняно з початково передбаченим у Договорі СНО-1. По закінченні семирічного терміну, відпущеного СНО-1 для проведення скорочень ядерних боєзарядів до рівня 6000 одиниць, тобто до 5 грудня 2001 року у Росії і США на розгорнутих носіях повинно було залишитися не більше 4250 боєзарядів. При цьому скорочення кількості важких ракет також прискорювалося — по закінченні семирічного терміну у Росії мало залишитися не більше 65 важких ракет. Датою остаточного завершення передбачених Договором СНО-2 скорочень було встановлено 1 січня 2003 року.
Оскільки при розробці Договору передбачалося, що значна частина скорочень боєзарядів може здійснюватися за допомогою зняття бойових блоків з розгорнутих систем, у Договорі СНО-2 були зняті практично всі обмеження на зменшення кількості боєзарядів, що значаться за балістичними ракетами. Одночасно з пом'якшенням обмежень на кількість розвантажених боєзарядів, Договір СНО-2 знімав вимога про те, щоб при розвантаженні ракети більш, ніж на два боєзаряди, здійснювалося знищення платформи розведення. У тому числі було знято вимогу про знищення платформи розведення ракет Minuteman III, яке існує в Договорі СНО-1.
Істотною відмінністю нового договору від СНО-1 став перехід до зарахування кількості крилатих ракет, що значаться за бомбардувальниками за максимальним оснащенням бомбардувальників. Крім цього, Договір СНО-2 дозволяв переоснащення до 100 бомбардувальників, не оснащених крилатими ракетами повітряного базування (КРПБ), для виконання неядерних задач, при цьому залишаючи можливість їхнього зворотного оснащення для виконання ядерних завдань.
Договір СНО-2 мав вступити в силу в день обміну ратифікаційними грамотами, але не раніше набрання чинності Договору про СНО-1.
Процес ратифікації
26 вересня 1997 в Нью-Йорку міністр закордонних справ Росії і державний секретар США підписали Протокол до Договору СНО-2, який передбачав відстрочку здійснення Договору на п'ять років — з 31 грудня 2001 до 31 грудня 2007 року. Відстрочка була пов'язана з тим, що здійснення першого етапу виконання Договору відповідно до його статті I мало б завершитися протягом семи років з моменту набуття чинності Договору СНО-1 (він набув чинності 5 грудня 1994 року), тобто до 31 грудня 2001 року. Це означало, що у разі ратифікації Договору СНО-2, наприклад в 1997—1998 роках, час на його виконання скорочувався б значно — на 3-4 роки.
Російська сторона ратифікувала Договір в пакеті з Протоколу 14 квітня 2000 року з умовою збереження договору щодо ПРО. США ратифікували Договір в січні 1996 року, однак Договір в пакеті з Протоколом від 26 вересня 1997 року на ратифікацію не виносився і, відповідно, вважався не ратифікованим.
Після виходу США з договору щодо ПРО 13 червня 2002, російська сторона заявила про припинення зобов'язань за договором СНО-2. 14 червня 2002 було опубліковано Заяву МЗС Росії, в якій говорилося, що у зв'язку з діями США, «Російська Федерація відзначає відсутність будь-яких передумов для набуття чинності Договору СНО-2 і не вважає себе пов'язаної передбаченим міжнародним правом зобов'язанням утримуватися від дій, які могли б позбавити цей Договір об'єкта і мети».
Див. також
Джерела
- Договор СНВ‑2 [ 4 січня 2013 у Wayback Machine.] РИА Новости
Література
- С. П. Галака. Американсько-російський договір про подальше скорочення і обмеження наступальних озброєнь 1993 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- текст договора [ 15 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- сравнение СНВ-1 и СНВ-2 в картинке [ 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dogovir mizh Rosiyeyu i SShA pro podalshe skorochennya i obmezhennya strategichnih nastupalnih ozbroyen Dogovir SNO 2 ros SNV 2 angl START II for Strategic Arms Reduction Treaty buv pidpisanij prezidentami Rosiyi Borisom Yelcinim ta SShA Dzhordzhem Bushem starshim 3 sichnya 1993 v Moskvi Dogovir zaboronyav vikoristannya balistichnih raket z golovnimi chastinami sho rozdilyayutsya Hocha vin buv ratifikovanij parlamentami oboh derzhav vin tak i ne nabuv chinnosti U vidpovid na vihid 14 chervnya 2002 SShA z dogovoru pro PRO vid 1972 Rosiya vijshla z SNO 2 Vin buv zaminenij m yakshim dogovorom pidpisanim u travni 2002 SNO 2Tipmizhnarodnij dogovirPidpisano3 sichnya 1993MisceMoskvaPidpisantiYelcin Boris Mikolajovich i Dzhordzh Gerbert Voker Bush Mediafajli u VikishovishiZmist dogovoruNevid yemnoyu chastinoyu Dogovoru SNO 2 pri pidpisanni buli Memorandum pro zarahuvannya boyezaryadiv i pro dani pro vazhki bombarduvalniki Protokol pro proceduri sho reglamentuyut likvidaciyu vazhkih MBR i pereobladnannya yih shahtnih puskovih ustanovok ShPU Protokol pro pokazi i inspekciyi vazhkih bombarduvalnikiv Protokol do Dogovoru vid 3 sichnya 1993 roku pidpisanij v Nyu Jorku 26 veresnya 1997 roku Osnovnim polozhennyam Dogovoru SNO 2 stalo zobov yazannya Rosiyi i SShA zdijsniti skorochennya kilkosti boyezaryadiv na strategichnih nosiyah do rivnya v 3000 3500 odinic Pri comu na balistichnih raketah morskogo bazuvannya ne mozhe buti rozmisheno bilshe 1750 boyezaryadiv Inshim klyuchovim polozhennyam Dogovoru bula vimoga likvidaciyi vsih balistichnih raket nazemnogo bazuvannya osnashenih bilsh nizh odnim boyeblokom i vsih vazhkih raket Puskovi ustanovki raket z golovnimi chastinami individualnogo navedennya RGCh IN povinni buti abo likvidovani abo pereobladnani v puskovi ustanovki monoblochnih raket Usi puskovi ustanovki vazhkih raket a takozh sami raketi pidlyagali znishennyu vidpovidno do peredbachenoyi Dogovorom proceduroyu Vinyatok zrobleno dlya 90 puskovih ustanovok yaki mozhut buti pereobladnani dlya rozmishennya monoblochnih raket za umovi dotrimannya specialnoyi proceduri Dogovir SNO 2 peredbachav pomitne priskorennya grafika skorochen porivnyano z pochatkovo peredbachenim u Dogovori SNO 1 Po zakinchenni semirichnogo terminu vidpushenogo SNO 1 dlya provedennya skorochen yadernih boyezaryadiv do rivnya 6000 odinic tobto do 5 grudnya 2001 roku u Rosiyi i SShA na rozgornutih nosiyah povinno bulo zalishitisya ne bilshe 4250 boyezaryadiv Pri comu skorochennya kilkosti vazhkih raket takozh priskoryuvalosya po zakinchenni semirichnogo terminu u Rosiyi malo zalishitisya ne bilshe 65 vazhkih raket Datoyu ostatochnogo zavershennya peredbachenih Dogovorom SNO 2 skorochen bulo vstanovleno 1 sichnya 2003 roku Oskilki pri rozrobci Dogovoru peredbachalosya sho znachna chastina skorochen boyezaryadiv mozhe zdijsnyuvatisya za dopomogoyu znyattya bojovih blokiv z rozgornutih sistem u Dogovori SNO 2 buli znyati praktichno vsi obmezhennya na zmenshennya kilkosti boyezaryadiv sho znachatsya za balistichnimi raketami Odnochasno z pom yakshennyam obmezhen na kilkist rozvantazhenih boyezaryadiv Dogovir SNO 2 znimav vimoga pro te shob pri rozvantazhenni raketi bilsh nizh na dva boyezaryadi zdijsnyuvalosya znishennya platformi rozvedennya U tomu chisli bulo znyato vimogu pro znishennya platformi rozvedennya raket Minuteman III yake isnuye v Dogovori SNO 1 Istotnoyu vidminnistyu novogo dogovoru vid SNO 1 stav perehid do zarahuvannya kilkosti krilatih raket sho znachatsya za bombarduvalnikami za maksimalnim osnashennyam bombarduvalnikiv Krim cogo Dogovir SNO 2 dozvolyav pereosnashennya do 100 bombarduvalnikiv ne osnashenih krilatimi raketami povitryanogo bazuvannya KRPB dlya vikonannya neyadernih zadach pri comu zalishayuchi mozhlivist yihnogo zvorotnogo osnashennya dlya vikonannya yadernih zavdan Dogovir SNO 2 mav vstupiti v silu v den obminu ratifikacijnimi gramotami ale ne ranishe nabrannya chinnosti Dogovoru pro SNO 1 Proces ratifikaciyi26 veresnya 1997 v Nyu Jorku ministr zakordonnih sprav Rosiyi i derzhavnij sekretar SShA pidpisali Protokol do Dogovoru SNO 2 yakij peredbachav vidstrochku zdijsnennya Dogovoru na p yat rokiv z 31 grudnya 2001 do 31 grudnya 2007 roku Vidstrochka bula pov yazana z tim sho zdijsnennya pershogo etapu vikonannya Dogovoru vidpovidno do jogo statti I malo b zavershitisya protyagom semi rokiv z momentu nabuttya chinnosti Dogovoru SNO 1 vin nabuv chinnosti 5 grudnya 1994 roku tobto do 31 grudnya 2001 roku Ce oznachalo sho u razi ratifikaciyi Dogovoru SNO 2 napriklad v 1997 1998 rokah chas na jogo vikonannya skorochuvavsya b znachno na 3 4 roki Rosijska storona ratifikuvala Dogovir v paketi z Protokolu 14 kvitnya 2000 roku z umovoyu zberezhennya dogovoru shodo PRO SShA ratifikuvali Dogovir v sichni 1996 roku odnak Dogovir v paketi z Protokolom vid 26 veresnya 1997 roku na ratifikaciyu ne vinosivsya i vidpovidno vvazhavsya ne ratifikovanim Pislya vihodu SShA z dogovoru shodo PRO 13 chervnya 2002 rosijska storona zayavila pro pripinennya zobov yazan za dogovorom SNO 2 14 chervnya 2002 bulo opublikovano Zayavu MZS Rosiyi v yakij govorilosya sho u zv yazku z diyami SShA Rosijska Federaciya vidznachaye vidsutnist bud yakih peredumov dlya nabuttya chinnosti Dogovoru SNO 2 i ne vvazhaye sebe pov yazanoyi peredbachenim mizhnarodnim pravom zobov yazannyam utrimuvatisya vid dij yaki mogli b pozbaviti cej Dogovir ob yekta i meti Div takozhSNO 1 SNO IIIDzherelaDogovor SNV 2 4 sichnya 2013 u Wayback Machine RIA NovostiLiteraturaS P Galaka Amerikansko rosijskij dogovir pro podalshe skorochennya i obmezhennya nastupalnih ozbroyen 1993 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyatekst dogovora 15 serpnya 2013 u Wayback Machine sravnenie SNV 1 i SNV 2 v kartinke 19 chervnya 2013 u Wayback Machine