Монітори проєкту СБ-57 | ||
---|---|---|
| ||
Служба | ||
Тип/клас | річкові монітори | |
Держава прапора | СРСР | |
Належність | ВМФ СРСР | |
Корабельня | «Ленінська кузня», Київ | |
Спущено на воду | 1939–1941 | |
Статус | виведені зі складу флоту | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 735 т (стандартна), 800 т (повна) | |
Довжина | 71,7 м | |
Ширина | 11,3 м | |
Осадка | 1,15 м | |
Бронювання | борт 16-50 мм, палуба 8-30 мм, рубка 20-50 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | два дизелі 38-КР-8 | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2×800 к.с. | |
Швидкість | 12 вузлів | |
Дальність плавання | 810 миль повним ходом | |
Екіпаж | 130 чол. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2x2 130-мм гармати Б-28 | |
Зенітне озброєння | 2х2 45-мм гармати 3х2 - 12,7 мм кулемети |
Річкові монітори проєкту СБ-57 відомі також як монітори типу "Шилка" — серія радянських річкових моніторів, що будувалися в 1939—1941 роках на корабельні «Ленінська кузня» в Києві. Останні і найбільш потужні серед закладених у Києві моніторів. Було закладено 3 кораблі, але жоден не був добудований через напад Німеччини.
Проєктування та технічні характеристики
Після окупації Японією Маньчжурії СРСР вирішив посилити свою Амурську флотилію. Зокрема планувалося побудувати для неї нові монітори. Оскільки гідрографічні умови на прикордонній ріці довжиною у кілька тисяч кілометрів помітно змінюються, було вирішено побудувати для неї два типу моніторів, для нижньої ділянки течії (монітори типу "Хасан") та верхньої і середньої ділянки течії. Ці проєкти будувалися за загальним принципом і відрізнялися водотоннажністю, осадкою, кількістю гармат та потужністю двигунів.
Проте після приєднання Бессарабії до СРСР останній отримав доступ до гирла Дунаю, сформувавши там у 1940 році Дунайську військову флотилію. Але передані до її складу монітори Дніпровської військової флотилії, переважно проєкту СБ-37, суттєво поступалися за розмірами та потужністю озброєння побудованим у Австро-Угорщині моніторам румунської флотилії. За цих умов призначені для Амуру монітори були перенаправлені на Дунай, а назви двох з трьох кораблів були змінені.
Кораблі були закладені 1 вересня 1939 року. Їх стандартна водотоннажність становила 735 т, а повна 800 т. Основні виміри: довжина 71,7 м, ширина 11,3 м, осадка 1,15 м. Силова установка — два дизелі 38-КР-8 по 800 л.с. — дозволяла розвинути швидкість до 12 вузлів. Озброєння складалося з двох двогарматних 130-мм баштових установок Б-28 і двох баштових 45-мм установок 41 К, а також трьох 12,7-мм спарених кулеметних установок ДШК М-2Б. Головний броньовий пояс мав 50 мм товщини у районі цитаделі і 16 мм на носі і кормі. Палуба була захищена бронею 30 мм в районі цитаделі і 8 мм на носі і кормі.
Представники проєкту
- (до 25 вересня 1940 року — Шилка), заводський № 156 — закладений у грудні 1939 року, спущений навесні 1941 року, але в липні 1941 року виведений на буксирі в Запоріжжі і 18 серпня 1941 року переданий в розпорядження 12-ї армії Південно-3ападного фронту. 19 серпня 1941 року через неможливість евакуації в пониззя Дніпра за наказом командування армії роззброєний і затоплений екіпажем.
- (до 25 вересня 1940 року — Аргунь), зав. № 157 — закладений у грудні 1939 року, спущений 18 вересня 1941 року і через неможливість евакуації в пониззя Дніпра за наказом командування затоплений в Рибальському затоні Дніпра в районі Києва в районі заводу. Після окупації Києва німецькі спеціалісти намагалися кілька разів підняти корабель, так як вона не дозволяла використовувати суднобудівний завод за прямим призначенням. Однак їм це не вдалося і 10 грудня 1944 року «Каховка» піднята РАСО КДФ, але через недоцільність добудови зданий «Главвторчермету» для переробки.
- , зав. № 158 — закладений у грудні 1939 року, спущений навесні 1941 року, але в липні 1941 року виведений на буксирі в Запоріжжя і 18 серпня 1941 переданий у розпорядження 12-ї армії Південно-3ападного фронту. 19 серпня 1941 через неможливість евакуації в пониззя Дніпра за наказом командування армії роззброєний і відбуксирували для затоплення на середину річки, але був викинутий на лівий берег потужною хвилею, яка виникла після вибуху греблі Дніпрогесу, а 4 жовтня 1941 року підірваний на березі саперами 12-ї армії, яка відходила на схід.
Посилання
- (PDF) (російська) . Библиотека корабельного инжинера Е.Л. Смирнова. Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2022. Процитовано 18.03.2019.
- Широкорад, Александр (2005). Поход на Вену (російська) . Вече. ISBN .
Література
- Платонов А.В. Советские мониторы, канонерские лодки и бронекатера. Часть I. — СПб: «Галея Принт», 2004. — 120 с.
- Черников И. И. Энциклопедия мониторов. Защитники речных границ России. — СПб.: Судостроение, 2007. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monitori proyektu SB 57 Sluzhba Tip klas richkovi monitori Derzhava prapora SRSR Nalezhnist VMF SRSR Korabelnya Leninska kuznya Kiyiv Spusheno na vodu 1939 1941 Status vivedeni zi skladu flotu Identifikaciya Parametri Tonnazh 735 t standartna 800 t povna Dovzhina 71 7 m Shirina 11 3 m Osadka 1 15 m Bronyuvannya bort 16 50 mm paluba 8 30 mm rubka 20 50 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka dva dizeli 38 KR 8 Gvinti 2 Potuzhnist 2 800 k s Shvidkist 12 vuzliv Dalnist plavannya 810 mil povnim hodom Ekipazh 130 chol Ozbroyennya Artileriya 2x2 130 mm garmati B 28 Zenitne ozbroyennya 2h2 45 mm garmati 3h2 12 7 mm kulemeti Richkovi monitori proyektu SB 57 vidomi takozh yak monitori tipu Shilka seriya radyanskih richkovih monitoriv sho buduvalisya v 1939 1941 rokah na korabelni Leninska kuznya v Kiyevi Ostanni i najbilsh potuzhni sered zakladenih u Kiyevi monitoriv Bulo zakladeno 3 korabli ale zhoden ne buv dobudovanij cherez napad Nimechchini Proyektuvannya ta tehnichni harakteristikiPislya okupaciyi Yaponiyeyu Manchzhuriyi SRSR virishiv posiliti svoyu Amursku flotiliyu Zokrema planuvalosya pobuduvati dlya neyi novi monitori Oskilki gidrografichni umovi na prikordonnij rici dovzhinoyu u kilka tisyach kilometriv pomitno zminyuyutsya bulo virisheno pobuduvati dlya neyi dva tipu monitoriv dlya nizhnoyi dilyanki techiyi monitori tipu Hasan ta verhnoyi i serednoyi dilyanki techiyi Ci proyekti buduvalisya za zagalnim principom i vidriznyalisya vodotonnazhnistyu osadkoyu kilkistyu garmat ta potuzhnistyu dviguniv Prote pislya priyednannya Bessarabiyi do SRSR ostannij otrimav dostup do girla Dunayu sformuvavshi tam u 1940 roci Dunajsku vijskovu flotiliyu Ale peredani do yiyi skladu monitori Dniprovskoyi vijskovoyi flotiliyi perevazhno proyektu SB 37 suttyevo postupalisya za rozmirami ta potuzhnistyu ozbroyennya pobudovanim u Avstro Ugorshini monitoram rumunskoyi flotiliyi Za cih umov priznacheni dlya Amuru monitori buli perenapravleni na Dunaj a nazvi dvoh z troh korabliv buli zmineni Korabli buli zakladeni 1 veresnya 1939 roku Yih standartna vodotonnazhnist stanovila 735 t a povna 800 t Osnovni vimiri dovzhina 71 7 m shirina 11 3 m osadka 1 15 m Silova ustanovka dva dizeli 38 KR 8 po 800 l s dozvolyala rozvinuti shvidkist do 12 vuzliv Ozbroyennya skladalosya z dvoh dvogarmatnih 130 mm bashtovih ustanovok B 28 i dvoh bashtovih 45 mm ustanovok 41 K a takozh troh 12 7 mm sparenih kulemetnih ustanovok DShK M 2B Golovnij bronovij poyas mav 50 mm tovshini u rajoni citadeli i 16 mm na nosi i kormi Paluba bula zahishena broneyu 30 mm v rajoni citadeli i 8 mm na nosi i kormi Predstavniki proyektu do 25 veresnya 1940 roku Shilka zavodskij 156 zakladenij u grudni 1939 roku spushenij navesni 1941 roku ale v lipni 1941 roku vivedenij na buksiri v Zaporizhzhi i 18 serpnya 1941 roku peredanij v rozporyadzhennya 12 yi armiyi Pivdenno 3apadnogo frontu 19 serpnya 1941 roku cherez nemozhlivist evakuaciyi v ponizzya Dnipra za nakazom komanduvannya armiyi rozzbroyenij i zatoplenij ekipazhem do 25 veresnya 1940 roku Argun zav 157 zakladenij u grudni 1939 roku spushenij 18 veresnya 1941 roku i cherez nemozhlivist evakuaciyi v ponizzya Dnipra za nakazom komanduvannya zatoplenij v Ribalskomu zatoni Dnipra v rajoni Kiyeva v rajoni zavodu Pislya okupaciyi Kiyeva nimecki specialisti namagalisya kilka raziv pidnyati korabel tak yak vona ne dozvolyala vikoristovuvati sudnobudivnij zavod za pryamim priznachennyam Odnak yim ce ne vdalosya i 10 grudnya 1944 roku Kahovka pidnyata RASO KDF ale cherez nedocilnist dobudovi zdanij Glavvtorchermetu dlya pererobki zav 158 zakladenij u grudni 1939 roku spushenij navesni 1941 roku ale v lipni 1941 roku vivedenij na buksiri v Zaporizhzhya i 18 serpnya 1941 peredanij u rozporyadzhennya 12 yi armiyi Pivdenno 3apadnogo frontu 19 serpnya 1941 cherez nemozhlivist evakuaciyi v ponizzya Dnipra za nakazom komanduvannya armiyi rozzbroyenij i vidbuksiruvali dlya zatoplennya na seredinu richki ale buv vikinutij na livij bereg potuzhnoyu hvileyu yaka vinikla pislya vibuhu grebli Dniprogesu a 4 zhovtnya 1941 roku pidirvanij na berezi saperami 12 yi armiyi yaka vidhodila na shid Posilannya PDF rosijska Biblioteka korabelnogo inzhinera E L Smirnova Arhiv originalu PDF za 28 lyutogo 2022 Procitovano 18 03 2019 Shirokorad Aleksandr 2005 Pohod na Venu rosijska Veche ISBN 5 9533 0973 2 LiteraturaPlatonov A V Sovetskie monitory kanonerskie lodki i bronekatera Chast I SPb Galeya Print 2004 120 s Chernikov I I Enciklopediya monitorov Zashitniki rechnyh granic Rossii SPb Sudostroenie 2007 ISBN 978 5 7355 0706 2