Річард Крістофер Керрінгтон | |
---|---|
англ. Richard Christopher Carrington | |
Народився | 26 травня 1826 Челсі, Лондон, Англія |
Помер | 27 листопада 1875 (49 років) Черт, Англія |
Поховання | Вест-Норвудський цвинтар |
Країна | Велика Британія |
Національність | англієць |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) |
Галузь | астрономія |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | сонячні спалахи |
Нагороди | Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1859) |
Річард Крістофер Керрінгтон у Вікісховищі |
Річард Крістофер Керрінгтон або Каррінгтон (англ. Richard Christopher Carrington; 26 травня 1826, Лондон — 27 грудня 1875, , Суррей) — англійський астроном.
Біографія
Закінчив Кембриджський університет (1848). У 1849—1852 — спостерігач в обсерваторії Даремського університету, в 1853—1861 працював у власній обсерваторії в Редхіллі. Член Лондонського королівського товариства (1860). Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1859).
Основні роботи з вивчення Сонця, досліджував рух плям, обертання Сонця та інше. Визначив елементи обертання Сонця і систематичне зростання періоду обертання з геліографічною широтою. Запропонував умовний початковий меридіан для відліку геліографічних довгот.
Спостерігав розташування зір, малих планет і комет. Склав і опублікував в 1857 році каталог точних розташувань 3735 навколополюсних зір, яскравіших за 11-ту зоряну величину.
Керрінгтон і Годжсон ([en], Індія) відкрили спалахи на Сонці. Вони одночасно 1 вересня 1859 року зареєстрували настільки потужний сонячний спалах, що його можна було побачити на тлі яскравої фотосфери в «білому світлі» без застосування світлофільтрів. Такі події вельми рідкісні. Повна енергія такого спалаху становить 1025 Дж (зазвичай 1021 Дж і спостерігати її найчастіше можна в червоних лініях H2). Ця магнітна буря дістала назву Подія Керрінгтона. Нині існує патрульна служба спалахів, що охоплює мережу обсерваторій, які ведуть безперервне спостереження за Сонцем.
У 1863 році після тривалих спостережень Керрінгтон встановлює, що період обертання Сонця на екваторі становить 24,96 доби, а на широті 35 градусів 26,83 доби, тим самим довівши, що Сонце обертається не як тверде тіло. Точно визначив розташування осі обертання Сонця (1863), установив закономірності в розподілі плям по диску.
Праці
- Pocket maps, terrestrial and celestial, L., 1864; Observations of the spots on the sun from 1853 to 1861, L., 1864; Catalogue of 3735 circumpolar stars, L., 1857
Див. також
Посилання
- «Carrington's star billing» [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.]: an article in The Times Literary Supplement [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.] by John North, October 24 2007
- Extensive history and timeline about Carrington by Astronomer Sten Odenwald [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- NASA — Carrington Super Flare [ 1 серпня 2009 у Wayback Machine.] NASA May 6 2008
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Richard Kristofer Kerringtonangl Richard Christopher CarringtonNarodivsya26 travnya 1826 1826 05 26 Chelsi London AngliyaPomer27 listopada 1875 1875 11 27 49 rokiv Chert AngliyaPohovannyaVest Norvudskij cvintarKrayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistastronomAlma materTriniti koledzh Kembridzh GaluzastronomiyaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoVidomij zavdyaki sonyachni spalahiNagorodiZolota medal Korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1859 Richard Kristofer Kerrington u Vikishovishi Richard Kristofer Kerrington abo Karrington angl Richard Christopher Carrington 26 travnya 1826 London 27 grudnya 1875 Surrej anglijskij astronom BiografiyaZakinchiv Kembridzhskij universitet 1848 U 1849 1852 sposterigach v observatoriyi Daremskogo universitetu v 1853 1861 pracyuvav u vlasnij observatoriyi v Redhilli Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1860 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1859 Osnovni roboti z vivchennya Soncya doslidzhuvav ruh plyam obertannya Soncya ta inshe Viznachiv elementi obertannya Soncya i sistematichne zrostannya periodu obertannya z geliografichnoyu shirotoyu Zaproponuvav umovnij pochatkovij meridian dlya vidliku geliografichnih dovgot Sposterigav roztashuvannya zir malih planet i komet Sklav i opublikuvav v 1857 roci katalog tochnih roztashuvan 3735 navkolopolyusnih zir yaskravishih za 11 tu zoryanu velichinu Kerrington i Godzhson en Indiya vidkrili spalahi na Sonci Voni odnochasno 1 veresnya 1859 roku zareyestruvali nastilki potuzhnij sonyachnij spalah sho jogo mozhna bulo pobachiti na tli yaskravoyi fotosferi v bilomu svitli bez zastosuvannya svitlofiltriv Taki podiyi velmi ridkisni Povna energiya takogo spalahu stanovit 1025 Dzh zazvichaj 1021 Dzh i sposterigati yiyi najchastishe mozhna v chervonih liniyah H2 Cya magnitna burya distala nazvu Podiya Kerringtona Nini isnuye patrulna sluzhba spalahiv sho ohoplyuye merezhu observatorij yaki vedut bezperervne sposterezhennya za Soncem U 1863 roci pislya trivalih sposterezhen Kerrington vstanovlyuye sho period obertannya Soncya na ekvatori stanovit 24 96 dobi a na shiroti 35 gradusiv 26 83 dobi tim samim dovivshi sho Sonce obertayetsya ne yak tverde tilo Tochno viznachiv roztashuvannya osi obertannya Soncya 1863 ustanoviv zakonomirnosti v rozpodili plyam po disku PraciPocket maps terrestrial and celestial L 1864 Observations of the spots on the sun from 1853 to 1861 L 1864 Catalogue of 3735 circumpolar stars L 1857Div takozhPodiya Kerringtona Magnitna buryaPosilannya Carrington s star billing 11 travnya 2008 u Wayback Machine an article in The Times Literary Supplement 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine by John North October 24 2007 Extensive history and timeline about Carrington by Astronomer Sten Odenwald 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine NASA Carrington Super Flare 1 serpnya 2009 u Wayback Machine NASA May 6 2008