Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рі́чард ІІІ (англ. Richard III; 2 жовтня 1452 — 22 серпня 1485) — король Англії з 1482 року, останній з династії Йорків, син Річарда, герцога Йоркського. Брат, Едуард IV, зробив його герцогом Глостерським. Відзначився у війні Червоної та Білої Троянд. Після смерті Едуарда в 1483 році став правителем при своєму племіннику Едуарді V і незабаром привласнив корону, мотивуючи це тим, що син Едуарда IV — незаконнонароджений.
| Річард III англ. Richard III | |
|---|---|
| Dei Gracia Rex Angliae et Franciae et Dominus Hiberniae | |
 | |
| (Король Англії) | |
| Правління | 1483-1485 |
| Коронація | 6 липня 1483 |
| Попередник | Едуард V |
| Наступник | Генріх VII |
| Інші титули | Король Франції Лорд Ірландії |
| Біографічні дані | |
| Імена | Richard of York (Річард Йоркський) |
| Релігія | католицтво |
| Народження | 2 жовтня 1452 Замок Фотерінгей, Нортгемптоншир |
| Смерть | 22 серпня 1485 (32 роки) Битва на Босвортських Полях, Лестершир загиблий у бою |
| Поховання | Абатство Грейфраярз, Лестершир, Англія |
| Дружина | Анна Невіл |
| Діти | Едуард Мідлхем |
| Династія | Йорки |
| Батько | Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський |
| Мати | Сесілія Невіл |
| Нагороди |  |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Річард був талановитим правителем, але підозра, що він убив Едуарда V і його брата, знижувала його популярність у народі. У 1485 році Генріх, граф Річмонд (пізніше — Генріх VII), підняв повстання, в результаті якого Річард ІІІ зазнав поразки біля Босворта і був убитий.
Ранні роки
Річард III — одинадцята дитина й четвертий син герцога Річарда Йоркського й Сесілії Невілл, дочки герцога Вестморлендського, молодший брат короля Едуарда IV. 30 грудня 1460 року його батька було вбито у битві під Вейкфілдом.
Це одна з найсуперечливіших постатей в англійській історії, його сходження на престол покрито таємницями й інтригами. Дитинство Річарда проходило в умовах війни Червоної та Білої троянд. Йому навіть довелось разом із молодшими братами рятуватись від переслідувань на континенті, в Утрехті (Нідерланди).
Річард був представником династії Йорків — однієї з двох, що боролись за виживання. Окрім того, він був видатним воїном і тривалий час проводив, удосконалюючи свою вправність володіння мечем. В результаті м'язи його правої руки були надзвичайно розвинутими. Він відзначався значною мужністю і стратегічними здібностями.
Коли Едуард IV був проголошений королем (1461), дев'ятирічний Річард отримав титул герцога Глостерського. Змужнівши, він віддано служив Едуарду IV, брав участь у битвах, разом із ним у 1470-71 роках втік до Голландії. Отримав від короля багато звань і володінь. Річарда підозрювали у вбивстві його старшого брата герцога Кларенса (1478). 12 червня 1482 року його було призначено командувачем армією, яку Едуард IV відрядив до Шотландії.
Коли помер Едуард IV (9 квітня 1483), Річард стояв з військом на шотландському кордоні. Родичі королеви проголосили королем старшого сина померлого короля, Едуарда V, дванадцятирічного хлопчика, щоб регентство належало його матері, Єлизаветі. Її партія зустріла сильних опонентів у особі впливових феодальних магнатів лорда Гастінгса та герцога Бекінгема, які запропонували Річарду регентство відповідно до заповіту Едуарда IV.
Королева Єлизавета сховалась у Вестмінстерському абатстві. Річард склав присягу вірності Едуарду V й наказав карбувати монети з його зображенням. Після того, як Роберт Стіллінгтон, єпископ Батський, повідомив Таємній раді про те, що він особисто вінчав Едуарда IV з леді Елеонорою Батлер, дочкою першого графа Шрусбері і цей шлюб не було розірвано до моменту вінчання Едуарда з Єлизаветою Вудвілл, парламент видав «Акт про спадкування престолу», відповідно до якого престол переходив до Річарда як єдиного законного спадкоємця (син Георга, герцога Кларенса, середнього брата Едуарда й Річарда, був виключений з лінії спадкування престолу через злочини батька). Гастінгса, який перейшов на бік Єлизавети та брав участь у змові проти Річарда, було звинувачено у зраді і страчено.
Річард погодився стати королем (26 червня). 6 липня 1483 року він урочисто коронувався й наказав звільнити усіх в'язнів.
Правління
Одразу ж після коронації Річард скликав парламент й оголосив, що має намір об'їхати свою державу: народ усюди зустрічав його заявами відданості.
За поширеною версією, сини Едуарда й після цього продовжували заважати Річарду.
Він поїхав з Лондона, віддавши, на думку багатьох дослідників, наказ задушити обох принців вночі у їхніх ліжках, а тіла закопати під сходами.
Однак, відповідно до іншої версії, історія вбивства принців була вигадана людиною на ім'я , архієпископом Кентерберійським, який був непримиренним супротивником Йорків. Відповідно до цієї версії, принців було вбито людиною на ім'я за наказом Генріха VII Тюдора. У1674 році, в ході земляних робіт в Тауері під фундаментом одних сходів було знайдено людські кістки. Було оголошено, що рештки належать колись зниклим принцам. Їх із почестями поховали у Вестмінстерському абатстві. У 1933 році могилу було розкрито для наукової експертизи, яка підтвердила, що кістки дійсно належали двом дітям, найбільш імовірно, хлопчикам років 12—15, що були близькими родичами. Непрямо це свідчить проти Генріха VII, оскільки, якщо б злочин скоїв Річард, то вбитим дітям мало бути 10—12 років.
Герцог Бекінгем віддалився від короля й почав планувати його усунення. Було складено проект видати старшу дочку Едуарда IV, Єлизавету, за молодого Генріха Тюдора, графа Річмонда, який також був родичем герцогів Ланкастерських. У жовтні 1483 року вороги короля одночасно підбурили повстання у кількох графствах. Річард спочатку вкрай занепокоївся, але потім швидкими та енергійними заходами постарався відновити спокій. Він призначив значну винагороду за голови заколотників. Солдати Бекінгема розбіглись ще до початку битви. Його самого схопили та 12 листопада стратили у Солсбері. Інші вожді заколотників і сам граф Річмонд знайшли притулок за кордоном. Але й після цього становище Річарда залишалось неміцним. Й чим більше він страчував своїх супротивників, тим більше прибічників здобував молодий Тюдор.
У 1485 році раптово померла дружина Річарда — Анна. Короля підозрювали у вбивстві дружини з метою одружитися зі старшою дочкою Едуарда IV, Єлизаветою. Річард публічно відкинув чутки про це у промові, зверненої до магістрів Лондона. У 1485 році до Португалії було надіслано пропозицію щодо династичного шлюбу між Річардом та Іоанною Португальською, однак перемовини затягнулись до битви під Босвортом.
Генріх висадився в Уельсі з тритисячним французьким загоном, кількість його прибічників зростала (1 серпня 1485). До нього перейшли багато прибічників Річарда. У самого Генріха не було військового досвіду, проте, лишень він оголосив про свій намір протистояти Річарду, він отримав запевнення у відданості від своїх земляків в Уельсі. Окрім того, його підтримував король Франції. Коли він підійшов до Босвортського поля, чисельність його армії подвоїлась та сягнула 6 тисяч чоловік. Але й це не гарантувало успіх. Можливо, у Річарда було мало друзів, але він стояв на чолі потужної армії, яка налічувала понад 10 тисяч загартованих у боях воїнів.
Річард зустрів військо Генріха 22 серпня у битві поблизу містечка Босворт. У Генріха було менше військ, але він встиг зайняти вигіднішу позицію. Битву під Босвортом вирішила не зброя, а зрада. Зрада лорда Стенлі, вітчима Генріха, який перейшов на бік заколотників останньої миті, зробила поразку Річарда неминучою. В ході бою Генріх, не зовсім упевнений у своїх силах, вирішив особисто звернутись до свого вітчима. Річард побачив штандарт Тюдора, що рухався до позицій лорда Стенлі. У лавах бійців знайшовся просвіт, що дозволяв йому атакувати ворога, Річард знав — якщо він зможе дістатись до Генріха, перемога буде за ним. Віддавши наказ, Річард в обладунках, прикрашених трьома левами, в оточенні восьмисот вершників королівської гвардії врізався у ряди охоронців Генріха. Паралізований жахом Генріх спостерігав, як Річард мечем прокладав дорогу до нього. Одним ударом Річард зарубав прапороносця й уже перебував у лічених дюймах від Генріха, коли його відкинуло несподіване втручання лорда Стенлі, який кинув проти Річарда понад дві тисячі лицарів. Король опинився в оточенні, але відмовився здаватись, вигукуючи: «Зрада, зрада… Сьогодні я здобуду перемогу чи помру як король …». Майже всі його лицарі загинули, Річард відбивався мечем самостійно. Нарешті, страшний удар змусив його замовкнути. В одну мить воїни Генріха накинулись на короля.
Річард III був останнім англійським королем, який загинув у бою. Можливо, він не був найвеличнішим з англійських королів, але він був хоробрим воїном та не заслуговував на долю бути зрадженим настільки жорстоко. Після смерті Річарда III закінчилая війна Червоної та Білої троянд і припинилась чоловіча лінія династії Плантагенетів, які понад три століття правили Англією. Корону, зняту з мертвої голови Річарда, лорд Стенлі особисто поклав на голову названого сина. Його було проголошено королем і він став засновником нової династії Тюдорів. Оголене тіло Річарда провезли вулицями Лестера. Тривалий час вважалося, що його рештки згодом вилучили з могили й укинули до річки Суар. Але у вересні 2012 року, під час пошуків його захоронення, на території чоловічого монастиря у місті Лестер, дослідникам все ж вдалося знайти його могилу, і, провівши аналізи ДНК, довести, що це саме його останки. Науковці порівняли ДНК зі скелета Річарда і його нащадків. Отримані дані також підтвердили колір очей та волосся короля, які збіглися з кольором, зображеним на одному із ранніх портретів Річарда III.
Внутрішня політика
Енергійний адміністратор, Річард III розширив торгівлю, реорганізував військо, був покровителем мистецтв, особливо музики й архітектури. За часів свого царювання він провів низку популярних у народі реформ, зокрема Річард упорядкував судочинство, заборонив насильницькі побори (так звані «добровільні пожертви» чи «беневоленції»), провадив політику протекціонізму, посилюючи цим економіку країни.
У мистецтві
На підставі праць противника Річарда III — — Томасом Мором було написано книгу «Історія Річарда III». Відома п'єса «Річард III», яку написав Шекспір, багато в чому базується на праці Мортона-Мора. Саме завдяки їй ми знаємо Річарда як зрадника й лиходія, хоч насправді цей король уславився своєю чесністю (недарма його девізом було: «Loyaulte me lie», тобто «Вірність робить мене стійким»). Натомість спростуванню тюдорівських наклепів на Річарда ІІІ присвячений роман Джозефіни Тей «Дочка часу».
- Образ Річарда III використала й переосмислила у циклі «Часопис Арції» під ім'ям Шарля-Руїса-Олександра (Сандера) Тагере.
- Річард Горбун у молоді роки фігурує в повісті Р. Л. Стівенсона «Чорна стріла».
- За словами автора «Пісні льоду й полум'я» Джорджа Мартіна, прототипом Тіріона Ланністера послужив англійський король Річард III; окрім того, як зізнався автор, цей образ частково є автобіографічним.
Родовід
Див. також
Примітки
- England's King Richard III identified with DNA(англ.)
- . Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
- В Великобритании найдены останки короля Ричарда III
Література
- Мор Т. Епіграми. Історія Річарда III. Москва-1973
- // Питання історії, № 11-12, 1992.
- Kendall P. M. Richard the Third. London-1955, 1975
- Buck, sir George The History of king Richard III. Gloucester a. Sutton-1979, 1982
- Ross C. Richard III. London-1983
- Steward D. Richard III. London-1983
- Вільям Шекспір. Річард III
- Роберт Льюїс Стівенсон, «Чорна стріла».
Посилання
- R3.org Товариство Річарда III
- http://kamsha.ru/york/ Клуб «Річарда III»
- Томас Мор. Історія короля Річарда III
- Річард III — журнал «Чайка»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ri chard III angl Richard III 2 zhovtnya 1452 22 serpnya 1485 korol Angliyi z 1482 roku ostannij z dinastiyi Jorkiv sin Richarda gercoga Jorkskogo Brat Eduard IV zrobiv jogo gercogom Glosterskim Vidznachivsya u vijni Chervonoyi ta Biloyi Troyand Pislya smerti Eduarda v 1483 roci stav pravitelem pri svoyemu pleminniku Eduardi V i nezabarom privlasniv koronu motivuyuchi ce tim sho sin Eduarda IV nezakonnonarodzhenij Richard III angl Richard IIIDei Gracia Rex Angliae et Franciae et Dominus HiberniaeKorol AngliyiPravlinnya 1483 1485Koronaciya 6 lipnya 1483Poperednik Eduard VNastupnik Genrih VIIInshi tituli Korol Franciyi Lord IrlandiyiBiografichni daniImena Richard of York Richard Jorkskij Religiya katolictvoNarodzhennya 2 zhovtnya 1452 1452 10 02 Zamok Foteringej NortgemptonshirSmert 22 serpnya 1485 1485 08 22 32 roki Bitva na Bosvortskih Polyah Lestershir zagiblij u boyuPohovannya Abatstvo Grejfrayarz Lestershir AngliyaDruzhina Anna NevilDiti Eduard MidlhemDinastiya JorkiBatko Richard Plantagenet 3j Gercog JorkskijMati Sesiliya NevilNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Richard buv talanovitim pravitelem ale pidozra sho vin ubiv Eduarda V i jogo brata znizhuvala jogo populyarnist u narodi U 1485 roci Genrih graf Richmond piznishe Genrih VII pidnyav povstannya v rezultati yakogo Richard III zaznav porazki bilya Bosvorta i buv ubitij Ranni rokiRichard III odinadcyata ditina j chetvertij sin gercoga Richarda Jorkskogo j Sesiliyi Nevill dochki gercoga Vestmorlendskogo molodshij brat korolya Eduarda IV 30 grudnya 1460 roku jogo batka bulo vbito u bitvi pid Vejkfildom Ce odna z najsuperechlivishih postatej v anglijskij istoriyi jogo shodzhennya na prestol pokrito tayemnicyami j intrigami Ditinstvo Richarda prohodilo v umovah vijni Chervonoyi ta Biloyi troyand Jomu navit dovelos razom iz molodshimi bratami ryatuvatis vid peresliduvan na kontinenti v Utrehti Niderlandi Richard buv predstavnikom dinastiyi Jorkiv odniyeyi z dvoh sho borolis za vizhivannya Okrim togo vin buv vidatnim voyinom i trivalij chas provodiv udoskonalyuyuchi svoyu vpravnist volodinnya mechem V rezultati m yazi jogo pravoyi ruki buli nadzvichajno rozvinutimi Vin vidznachavsya znachnoyu muzhnistyu i strategichnimi zdibnostyami Koli Eduard IV buv progoloshenij korolem 1461 dev yatirichnij Richard otrimav titul gercoga Glosterskogo Zmuzhnivshi vin viddano sluzhiv Eduardu IV brav uchast u bitvah razom iz nim u 1470 71 rokah vtik do Gollandiyi Otrimav vid korolya bagato zvan i volodin Richarda pidozryuvali u vbivstvi jogo starshogo brata gercoga Klarensa 1478 12 chervnya 1482 roku jogo bulo priznacheno komanduvachem armiyeyu yaku Eduard IV vidryadiv do Shotlandiyi Koli pomer Eduard IV 9 kvitnya 1483 Richard stoyav z vijskom na shotlandskomu kordoni Rodichi korolevi progolosili korolem starshogo sina pomerlogo korolya Eduarda V dvanadcyatirichnogo hlopchika shob regentstvo nalezhalo jogo materi Yelizaveti Yiyi partiya zustrila silnih oponentiv u osobi vplivovih feodalnih magnativ lorda Gastingsa ta gercoga Bekingema yaki zaproponuvali Richardu regentstvo vidpovidno do zapovitu Eduarda IV Koroleva Yelizaveta shovalas u Vestminsterskomu abatstvi Richard sklav prisyagu virnosti Eduardu V j nakazav karbuvati moneti z jogo zobrazhennyam Pislya togo yak Robert Stillington yepiskop Batskij povidomiv Tayemnij radi pro te sho vin osobisto vinchav Eduarda IV z ledi Eleonoroyu Batler dochkoyu pershogo grafa Shrusberi i cej shlyub ne bulo rozirvano do momentu vinchannya Eduarda z Yelizavetoyu Vudvill parlament vidav Akt pro spadkuvannya prestolu vidpovidno do yakogo prestol perehodiv do Richarda yak yedinogo zakonnogo spadkoyemcya sin Georga gercoga Klarensa serednogo brata Eduarda j Richarda buv viklyuchenij z liniyi spadkuvannya prestolu cherez zlochini batka Gastingsa yakij perejshov na bik Yelizaveti ta brav uchast u zmovi proti Richarda bulo zvinuvacheno u zradi i stracheno Richard pogodivsya stati korolem 26 chervnya 6 lipnya 1483 roku vin urochisto koronuvavsya j nakazav zvilniti usih v yazniv PravlinnyaOdrazu zh pislya koronaciyi Richard sklikav parlament j ogolosiv sho maye namir ob yihati svoyu derzhavu narod usyudi zustrichav jogo zayavami viddanosti Za poshirenoyu versiyeyu sini Eduarda j pislya cogo prodovzhuvali zavazhati Richardu Vin poyihav z Londona viddavshi na dumku bagatoh doslidnikiv nakaz zadushiti oboh princiv vnochi u yihnih lizhkah a tila zakopati pid shodami Odnak vidpovidno do inshoyi versiyi istoriya vbivstva princiv bula vigadana lyudinoyu na im ya arhiyepiskopom Kenterberijskim yakij buv neprimirennim suprotivnikom Jorkiv Vidpovidno do ciyeyi versiyi princiv bulo vbito lyudinoyu na im ya za nakazom Genriha VII Tyudora U1674 roci v hodi zemlyanih robit v Taueri pid fundamentom odnih shodiv bulo znajdeno lyudski kistki Bulo ogolosheno sho reshtki nalezhat kolis zniklim princam Yih iz pochestyami pohovali u Vestminsterskomu abatstvi U 1933 roci mogilu bulo rozkrito dlya naukovoyi ekspertizi yaka pidtverdila sho kistki dijsno nalezhali dvom dityam najbilsh imovirno hlopchikam rokiv 12 15 sho buli blizkimi rodichami Nepryamo ce svidchit proti Genriha VII oskilki yaksho b zlochin skoyiv Richard to vbitim dityam malo buti 10 12 rokiv Gercog Bekingem viddalivsya vid korolya j pochav planuvati jogo usunennya Bulo skladeno proekt vidati starshu dochku Eduarda IV Yelizavetu za molodogo Genriha Tyudora grafa Richmonda yakij takozh buv rodichem gercogiv Lankasterskih U zhovtni 1483 roku vorogi korolya odnochasno pidburili povstannya u kilkoh grafstvah Richard spochatku vkraj zanepokoyivsya ale potim shvidkimi ta energijnimi zahodami postaravsya vidnoviti spokij Vin priznachiv znachnu vinagorodu za golovi zakolotnikiv Soldati Bekingema rozbiglis she do pochatku bitvi Jogo samogo shopili ta 12 listopada stratili u Solsberi Inshi vozhdi zakolotnikiv i sam graf Richmond znajshli pritulok za kordonom Ale j pislya cogo stanovishe Richarda zalishalos nemicnim J chim bilshe vin strachuvav svoyih suprotivnikiv tim bilshe pribichnikiv zdobuvav molodij Tyudor U 1485 roci raptovo pomerla druzhina Richarda Anna Korolya pidozryuvali u vbivstvi druzhini z metoyu odruzhitisya zi starshoyu dochkoyu Eduarda IV Yelizavetoyu Richard publichno vidkinuv chutki pro ce u promovi zvernenoyi do magistriv Londona U 1485 roci do Portugaliyi bulo nadislano propoziciyu shodo dinastichnogo shlyubu mizh Richardom ta Ioannoyu Portugalskoyu odnak peremovini zatyagnulis do bitvi pid Bosvortom Bitva pid Bosvortom 1485 Genrih visadivsya v Uelsi z tritisyachnim francuzkim zagonom kilkist jogo pribichnikiv zrostala 1 serpnya 1485 Do nogo perejshli bagato pribichnikiv Richarda U samogo Genriha ne bulo vijskovogo dosvidu prote lishen vin ogolosiv pro svij namir protistoyati Richardu vin otrimav zapevnennya u viddanosti vid svoyih zemlyakiv v Uelsi Okrim togo jogo pidtrimuvav korol Franciyi Koli vin pidijshov do Bosvortskogo polya chiselnist jogo armiyi podvoyilas ta syagnula 6 tisyach cholovik Ale j ce ne garantuvalo uspih Mozhlivo u Richarda bulo malo druziv ale vin stoyav na choli potuzhnoyi armiyi yaka nalichuvala ponad 10 tisyach zagartovanih u boyah voyiniv Richard zustriv vijsko Genriha 22 serpnya u bitvi poblizu mistechka Bosvort U Genriha bulo menshe vijsk ale vin vstig zajnyati vigidnishu poziciyu Bitvu pid Bosvortom virishila ne zbroya a zrada Zrada lorda Stenli vitchima Genriha yakij perejshov na bik zakolotnikiv ostannoyi miti zrobila porazku Richarda neminuchoyu V hodi boyu Genrih ne zovsim upevnenij u svoyih silah virishiv osobisto zvernutis do svogo vitchima Richard pobachiv shtandart Tyudora sho ruhavsya do pozicij lorda Stenli U lavah bijciv znajshovsya prosvit sho dozvolyav jomu atakuvati voroga Richard znav yaksho vin zmozhe distatis do Genriha peremoga bude za nim Viddavshi nakaz Richard v obladunkah prikrashenih troma levami v otochenni vosmisot vershnikiv korolivskoyi gvardiyi vrizavsya u ryadi ohoronciv Genriha Paralizovanij zhahom Genrih sposterigav yak Richard mechem prokladav dorogu do nogo Odnim udarom Richard zarubav praporonoscya j uzhe perebuvav u lichenih dyujmah vid Genriha koli jogo vidkinulo nespodivane vtruchannya lorda Stenli yakij kinuv proti Richarda ponad dvi tisyachi licariv Korol opinivsya v otochenni ale vidmovivsya zdavatis vigukuyuchi Zrada zrada Sogodni ya zdobudu peremogu chi pomru yak korol Majzhe vsi jogo licari zaginuli Richard vidbivavsya mechem samostijno Nareshti strashnij udar zmusiv jogo zamovknuti V odnu mit voyini Genriha nakinulis na korolya Richard III buv ostannim anglijskim korolem yakij zaginuv u boyu Mozhlivo vin ne buv najvelichnishim z anglijskih koroliv ale vin buv horobrim voyinom ta ne zaslugovuvav na dolyu buti zradzhenim nastilki zhorstoko Pislya smerti Richarda III zakinchilaya vijna Chervonoyi ta Biloyi troyand i pripinilas cholovicha liniya dinastiyi Plantagenetiv yaki ponad tri stolittya pravili Angliyeyu Koronu znyatu z mertvoyi golovi Richarda lord Stenli osobisto poklav na golovu nazvanogo sina Jogo bulo progolosheno korolem i vin stav zasnovnikom novoyi dinastiyi Tyudoriv Ogolene tilo Richarda provezli vulicyami Lestera Trivalij chas vvazhalosya sho jogo reshtki zgodom viluchili z mogili j ukinuli do richki Suar Ale u veresni 2012 roku pid chas poshukiv jogo zahoronennya na teritoriyi cholovichogo monastirya u misti Lester doslidnikam vse zh vdalosya znajti jogo mogilu i provivshi analizi DNK dovesti sho ce same jogo ostanki Naukovci porivnyali DNK zi skeleta Richarda i jogo nashadkiv Otrimani dani takozh pidtverdili kolir ochej ta volossya korolya yaki zbiglisya z kolorom zobrazhenim na odnomu iz rannih portretiv Richarda III Vnutrishnya politika Energijnij administrator Richard III rozshiriv torgivlyu reorganizuvav vijsko buv pokrovitelem mistectv osoblivo muziki j arhitekturi Za chasiv svogo caryuvannya vin proviv nizku populyarnih u narodi reform zokrema Richard uporyadkuvav sudochinstvo zaboroniv nasilnicki pobori tak zvani dobrovilni pozhertvi chi benevolenciyi provadiv politiku protekcionizmu posilyuyuchi cim ekonomiku krayini U mistectviNa pidstavi prac protivnika Richarda III Tomasom Morom bulo napisano knigu Istoriya Richarda III Vidoma p yesa Richard III yaku napisav Shekspir bagato v chomu bazuyetsya na praci Mortona Mora Same zavdyaki yij mi znayemo Richarda yak zradnika j lihodiya hoch naspravdi cej korol uslavivsya svoyeyu chesnistyu nedarma jogo devizom bulo Loyaulte me lie tobto Virnist robit mene stijkim Natomist sprostuvannyu tyudorivskih naklepiv na Richarda III prisvyachenij roman Dzhozefini Tej Dochka chasu Obraz Richarda III vikoristala j pereosmislila u cikli Chasopis Arciyi pid im yam Sharlya Ruyisa Oleksandra Sandera Tagere Richard Gorbun u molodi roki figuruye v povisti R L Stivensona Chorna strila Za slovami avtora Pisni lodu j polum ya Dzhordzha Martina prototipom Tiriona Lannistera posluzhiv anglijskij korol Richard III okrim togo yak ziznavsya avtor cej obraz chastkovo ye avtobiografichnim RodovidDiv takozhMargarita JorkskaPrimitkiEngland s King Richard III identified with DNA angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 V Velikobritanii najdeny ostanki korolya Richarda IIILiteraturaMor T Epigrami Istoriya Richarda III Moskva 1973 Pitannya istoriyi 11 12 1992 Kendall P M Richard the Third London 1955 1975 Buck sir George The History of king Richard III Gloucester a Sutton 1979 1982 Ross C Richard III London 1983 Steward D Richard III London 1983 Vilyam Shekspir Richard III Robert Lyuyis Stivenson Chorna strila PosilannyaR3 org Tovaristvo Richarda III http kamsha ru york Klub Richarda III Tomas Mor Istoriya korolya Richarda III Richard III zhurnal Chajka Poperednik Eduard V Korol Angliyi 1483 1485 Nastupnik Genrih VII Poperednik Eduard V Korol Franciyi titulyarnij 1483 1485 Nastupnik Genrih VII Poperednik Eduard V Lord Irlandiyi 1483 1485 Nastupnik Genrih VII