Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Різанина в Чорному Лісі (пол. Mord w Czarnym Lesie) — розстріл близько 250 представників польської інтелігенції Станиславова (здебільша вчителів), скоєний гестапівцями за наказом Ганса Крюгера у ніч із 14 на 15 серпня 1941 р. у місцевості Чорний Ліс під Станиславовом (тодішня ґміна Пасічна).
| Різанина в Чорному Лісі | |
|---|---|
| Дата | 14/15 серпня 1941 |
| Загинуло | 250 етнічних поляків |
Передісторія
Головною метою вторгнення нацистської Німеччини у Польщу 1 вересня 1939 р. була ліквідація польської державності та біологічне винищення польської нації, визнаної за псевдонауковими критеріями нацистської расової політики «малоцінною». З цих міркувань поляки мали бути позбавлені своєї інтелектуальної еліти і т. зв. керівних верств, які входили до складу державного керівництва та національного проводу.
Восени 1939 року після завершення бойових дій вересневої кампанії, різні нацистські формування взялися за реалізацію т. зв. акції «Інтелігенція» (нім. Intelligenzaktion), що тривала з перервами до 1943 року та була націлена на польську інтелектуальну еліту. Акція здійснювалася з різною інтенсивністю в тих чи інших краях окупованої Польщі. Найбільше злочинів було скоєно у Помор'ї (нім. Intelligenzaktion in Pomerania; близько 30000 смертей), Великопольщі (нім. Intelligenzaktion Posen; близько 2000 жертв), Мазовії (нім. Intelligenzaktion Masowien; бл. 6,7 тис. жертв), Сілезії (нім. Intelligenzaktion Schlesien); бл. 2 тис. жертв), у Лодзі (нім. Intelligenzaktion Litzmannstadt; бл. 1,5 тис. жертв), а також у ході т. зв. спеціальних акцій, найбільшою з яких була АБ-акція (нім. Außerordentliche Befriedungsaktion; бл. 3500 жертв) та «Sonderaktion Krakau» і «Zweite Sonderaktion Krakau» (з близько 187 жертвами, насамперед ученими та науково-педагогічними працівниками Ягеллонського університету). До числа цих злодіянь входить і вбивство польських професорів у Львові, де в 1939-41 рр. порядкували Совіти і лише з нападом нацистської Німеччини на СРСР на зміну радянським репресіям проти поляків прийшли німецькі.
Історія
З початком нацистської агресії проти СРСР Станиславів спершу зайняли війська угорського союзника Гітлера адмірала Горті. Угорські військовики доброзичливо ставилися до польського населення Західної України. Тим часом, новостворена українська міліція почала розправу з українцями, які співпрацювали з радянською владою.
Після встановлення у Станиславові німецької влади остання почала знищувати єврейське населення міста. Начальником Станиславівського гестапо став гауптштурмфюрер СС Ганс Крюгер, який перед цим брав участь у вбивствах львівських професорів. За його наказом 8 і 9 серпня 1941 року українська поліція заарештувала польську інтелігенцію, головним чином учителів. До списку таких людей потрапили вчителі-поляки, яких визнали комуністами через те, що ті викладали за радянської влади. Їх заарештовували, скликаючи буцімто на нараду у зв'язку з наближенням нового навчального року. Решту забирала з домівок українська поліція. Полякам пояснювали, що їх викликають на короткий допит. Спокійна та ввічлива поведінка поліцаїв не породила у заарештованих підозр щодо намірів німців і вони слухняно віддавалися на волю випадку. На думку польського журналіста Тадеуша Ольшанського, німці ретельно підготували українську поліцію до цієї акції. Загалом, 8-9 серпня 1941 року було заарештовано близько 300 поляків.
Заарештованих утримували у в'язниці гестапо і використовували на будівельних роботах поблизу садів Браха. Спочатку з ними можна було вступити у спілкування. Згодом по людях, які пробували наблизитися до в'язнів за роботою, українські охоронці відкривали вогонь.
У ніч проти 15 серпня 1941 року більшість заарештованих поляків, близько 250 чоловік, перевезли вантажівками в Чорний Ліс, у район села Павелче, де розстріляли, а трупи закопали на місці. Страту пережив один поляк, лісничий із Солотвина, який користуючись дощем і неуважністю конвоїрів, зсунувся з ваговоза і втік. Перед самим розстрілом німці зібрали гурт селян із Павелча і звеліли їм викопати ями в Чорному Лісі.
Долю загиблих приховували від їхніх сімей, які продовжували докладати зусиль, щоб звільнити ув'язнених. У вересні 1941 року сім'ї, занепокоєні відсутністю інформації, вирядили делегацію в управління гестапо, проте Ганс Крюгер запевнив, що вчителі живі і перебувають під слідством. Він дозволив присилати продовольчі посилки та одяг для прийдешньої зими. Ті харчі віддавали собакам, а одяг розбирали собі тюремні наглядачі.
Про скоєння злочину прохопився узимку 1942 року німецький прокурор Роттер у розмові з д-ром Кароліною Лянцкоронською, яка приїхала до Станиславова як представниця Головної опікунської ради — організації, завданням якої було надання гуманітарної допомоги в'язням нацистських тюрем. Також і Крюгер, будучи впевненим, що Лянцкоронська з в'язниці не вийде, під час допиту похвалився своєю участю у вбивстві професорів Львова, натякаючи, що те саме трапилося і з учителями зі Станиславова.
Увічнення пам'яті
Колективні могили розстріляних у Чорному Лісі було виявлено в 1988 році завдяки старанням сімей загиблих і з допомогою місцевого українського населення. Це були 8 ям розмірами 10 на 12 м. 1991 року коштом Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва на місці страти з'явилися дошка і пам'ятник.
На вшанування пам'яті про вбитих поляків у Чорному Лісі у серпні 2011 року було відкрито хрест. В урочистостях взяли участь голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк та секретар Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджей Кшиштоф Кунерт, а також родини жертв.
Див. також
Примітки
- Maria Wardzyńska: Był rok 1939. Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion. op.cit., s. 45.
- Ryszard Harajda. Szkoły średnie w Stanisławowie (пол.)
- Niemcy starannie przygotowali do akcji policjantów ukraińskich. Ci sami, którzy kilka tygodni później pod byle pozorem tłukli kogo popadnie na ulicy — czego sam doświadczyłem — na samym początku, a więc przy odprowadzaniu Polaków na przesłuchania zachowywali się zupełnie przyzwoicie. — Tadeusz Olszański, Kresy Kresów. Stanisławów, s. 121.
- «Pytam więc pana, panie prokuratorze, gdzie jest reszta, gdzie jest cała inteligencja Stanisławowa?» — powiedziałam głośno. Prokurator wstał, oparł się o fotel, pochylił się ku mnie przez poręcz. Chwila ciszy. «Die sind alle laengst tot! — wrzasnął nagle. — Tot, ja tot!» — ciągle powtarzał, gdy milczałam. «Krüger hat sie erschossen, vor ich kam, ohne Recht, ohne Gericht. Wissen Sie, was das für einen Staatsanwalt ist?[…]» — Karolina Lanckorońska, Wspomnienia wojenne, s. 135—136.
- Stanisławów: Odsłonięto krzyż ku czci zabitych Polaków, kresy.pl [ 2016-09-20 у Wayback Machine.].
Література
Посилання
- Losy Stanisławowa (пол.)
- Maria Jordan, Czarny Las pod Stanisławowem (пол.)
- Grzegorz Rąkowski, Czarny las (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizanina v Chornomu Lisi pol Mord w Czarnym Lesie rozstril blizko 250 predstavnikiv polskoyi inteligenciyi Stanislavova zdebilsha vchiteliv skoyenij gestapivcyami za nakazom Gansa Kryugera u nich iz 14 na 15 serpnya 1941 r u miscevosti Chornij Lis pid Stanislavovom todishnya gmina Pasichna Rizanina v Chornomu LisiData14 15 serpnya 1941Zaginulo250 etnichnih polyakivPeredistoriyaGolovnoyu metoyu vtorgnennya nacistskoyi Nimechchini u Polshu 1 veresnya 1939 r bula likvidaciya polskoyi derzhavnosti ta biologichne vinishennya polskoyi naciyi viznanoyi za psevdonaukovimi kriteriyami nacistskoyi rasovoyi politiki malocinnoyu Z cih mirkuvan polyaki mali buti pozbavleni svoyeyi intelektualnoyi eliti i t zv kerivnih verstv yaki vhodili do skladu derzhavnogo kerivnictva ta nacionalnogo provodu Voseni 1939 roku pislya zavershennya bojovih dij veresnevoyi kampaniyi rizni nacistski formuvannya vzyalisya za realizaciyu t zv akciyi Inteligenciya nim Intelligenzaktion sho trivala z perervami do 1943 roku ta bula nacilena na polsku intelektualnu elitu Akciya zdijsnyuvalasya z riznoyu intensivnistyu v tih chi inshih krayah okupovanoyi Polshi Najbilshe zlochiniv bulo skoyeno u Pomor yi nim Intelligenzaktion in Pomerania blizko 30000 smertej Velikopolshi nim Intelligenzaktion Posen blizko 2000 zhertv Mazoviyi nim Intelligenzaktion Masowien bl 6 7 tis zhertv Sileziyi nim Intelligenzaktion Schlesien bl 2 tis zhertv u Lodzi nim Intelligenzaktion Litzmannstadt bl 1 5 tis zhertv a takozh u hodi t zv specialnih akcij najbilshoyu z yakih bula AB akciya nim Ausserordentliche Befriedungsaktion bl 3500 zhertv ta Sonderaktion Krakau i Zweite Sonderaktion Krakau z blizko 187 zhertvami nasampered uchenimi ta naukovo pedagogichnimi pracivnikami Yagellonskogo universitetu Do chisla cih zlodiyan vhodit i vbivstvo polskih profesoriv u Lvovi de v 1939 41 rr poryadkuvali Soviti i lishe z napadom nacistskoyi Nimechchini na SRSR na zminu radyanskim represiyam proti polyakiv prijshli nimecki IstoriyaZ pochatkom nacistskoyi agresiyi proti SRSR Stanislaviv spershu zajnyali vijska ugorskogo soyuznika Gitlera admirala Gorti Ugorski vijskoviki dobrozichlivo stavilisya do polskogo naselennya Zahidnoyi Ukrayini Tim chasom novostvorena ukrayinska miliciya pochala rozpravu z ukrayincyami yaki spivpracyuvali z radyanskoyu vladoyu Pislya vstanovlennya u Stanislavovi nimeckoyi vladi ostannya pochala znishuvati yevrejske naselennya mista Nachalnikom Stanislavivskogo gestapo stav gauptshturmfyurer SS Gans Kryuger yakij pered cim brav uchast u vbivstvah lvivskih profesoriv Za jogo nakazom 8 i 9 serpnya 1941 roku ukrayinska policiya zaareshtuvala polsku inteligenciyu golovnim chinom uchiteliv Do spisku takih lyudej potrapili vchiteli polyaki yakih viznali komunistami cherez te sho ti vikladali za radyanskoyi vladi Yih zaareshtovuvali sklikayuchi bucimto na naradu u zv yazku z nablizhennyam novogo navchalnogo roku Reshtu zabirala z domivok ukrayinska policiya Polyakam poyasnyuvali sho yih viklikayut na korotkij dopit Spokijna ta vvichliva povedinka policayiv ne porodila u zaareshtovanih pidozr shodo namiriv nimciv i voni sluhnyano viddavalisya na volyu vipadku Na dumku polskogo zhurnalista Tadeusha Olshanskogo nimci retelno pidgotuvali ukrayinsku policiyu do ciyeyi akciyi Zagalom 8 9 serpnya 1941 roku bulo zaareshtovano blizko 300 polyakiv Zaareshtovanih utrimuvali u v yaznici gestapo i vikoristovuvali na budivelnih robotah poblizu sadiv Braha Spochatku z nimi mozhna bulo vstupiti u spilkuvannya Zgodom po lyudyah yaki probuvali nablizitisya do v yazniv za robotoyu ukrayinski ohoronci vidkrivali vogon U nich proti 15 serpnya 1941 roku bilshist zaareshtovanih polyakiv blizko 250 cholovik perevezli vantazhivkami v Chornij Lis u rajon sela Pavelche de rozstrilyali a trupi zakopali na misci Stratu perezhiv odin polyak lisnichij iz Solotvina yakij koristuyuchis doshem i neuvazhnistyu konvoyiriv zsunuvsya z vagovoza i vtik Pered samim rozstrilom nimci zibrali gurt selyan iz Pavelcha i zvelili yim vikopati yami v Chornomu Lisi Dolyu zagiblih prihovuvali vid yihnih simej yaki prodovzhuvali dokladati zusil shob zvilniti uv yaznenih U veresni 1941 roku sim yi zanepokoyeni vidsutnistyu informaciyi viryadili delegaciyu v upravlinnya gestapo prote Gans Kryuger zapevniv sho vchiteli zhivi i perebuvayut pid slidstvom Vin dozvoliv prisilati prodovolchi posilki ta odyag dlya prijdeshnoyi zimi Ti harchi viddavali sobakam a odyag rozbirali sobi tyuremni naglyadachi Pro skoyennya zlochinu prohopivsya uzimku 1942 roku nimeckij prokuror Rotter u rozmovi z d rom Karolinoyu Lyanckoronskoyu yaka priyihala do Stanislavova yak predstavnicya Golovnoyi opikunskoyi radi organizaciyi zavdannyam yakoyi bulo nadannya gumanitarnoyi dopomogi v yaznyam nacistskih tyurem Takozh i Kryuger buduchi vpevnenim sho Lyanckoronska z v yaznici ne vijde pid chas dopitu pohvalivsya svoyeyu uchastyu u vbivstvi profesoriv Lvova natyakayuchi sho te same trapilosya i z uchitelyami zi Stanislavova Uvichnennya pam yatiKolektivni mogili rozstrilyanih u Chornomu Lisi bulo viyavleno v 1988 roci zavdyaki starannyam simej zagiblih i z dopomogoyu miscevogo ukrayinskogo naselennya Ce buli 8 yam rozmirami 10 na 12 m 1991 roku koshtom Radi ohoroni pam yati borotbi i muchenictva na misci strati z yavilisya doshka i pam yatnik Na vshanuvannya pam yati pro vbitih polyakiv u Chornomu Lisi u serpni 2011 roku bulo vidkrito hrest V urochistostyah vzyali uchast golova Ivano Frankivskoyi oblderzhadministraciyi Mihajlo Vishivanyuk ta sekretar Radi ohoroni pam yati borotbi i muchenictva Andzhej Kshishtof Kunert a takozh rodini zhertv Div takozhDem yaniv laz Krivava nedilya u Stanislavi Vinishennya v yazniv u StanislaviPrimitkiMaria Wardzynska Byl rok 1939 Operacja niemieckiej policji bezpieczenstwa w Polsce Intelligenzaktion op cit s 45 Ryszard Harajda Szkoly srednie w Stanislawowie pol Niemcy starannie przygotowali do akcji policjantow ukrainskich Ci sami ktorzy kilka tygodni pozniej pod byle pozorem tlukli kogo popadnie na ulicy czego sam doswiadczylem na samym poczatku a wiec przy odprowadzaniu Polakow na przesluchania zachowywali sie zupelnie przyzwoicie Tadeusz Olszanski Kresy Kresow Stanislawow s 121 Pytam wiec pana panie prokuratorze gdzie jest reszta gdzie jest cala inteligencja Stanislawowa powiedzialam glosno Prokurator wstal oparl sie o fotel pochylil sie ku mnie przez porecz Chwila ciszy Die sind alle laengst tot wrzasnal nagle Tot ja tot ciagle powtarzal gdy milczalam Kruger hat sie erschossen vor ich kam ohne Recht ohne Gericht Wissen Sie was das fur einen Staatsanwalt ist Karolina Lanckoronska Wspomnienia wojenne s 135 136 Stanislawow Odslonieto krzyz ku czci zabitych Polakow kresy pl 2016 09 20 u Wayback Machine LiteraturaTadeusz Kaminski Tajemnica Czarnego Lasu Krakow 2001 pol Karolina Lanckoronska Wspomnienia wojenne Krakow 2007 ISBN 978 83 240 0907 7 pol Tadeusz Olszanski 2008 Kresy Kresow Stanislawow Warszawa Wydawnictwo Iskry ISBN 978 83 244 0077 5 OCLC 297688222 pol PosilannyaLosy Stanislawowa pol Maria Jordan Czarny Las pod Stanislawowem pol Grzegorz Rakowski Czarny las pol