Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рівнина Ґвіневери (лат. Guinevere Planitia, 21°54′ пн. ш. 325°00′ сх. д. / 21.9° пн. ш. 325° сх. д.Координати: 21°54′ пн. ш. 325°00′ сх. д. / 21.9° пн. ш. 325° сх. д.) — низовинна область Венери, що лежить на схід від області Бета (лат. Beta Regio) та на захід від області Ейстла (лат. Eistla Regio, квадрангл V-30). Ці низинні рівнини, особливо у західній частині, характеризуються жерлами вулканів та широкими областями яскравих, темних та строкатих відкладень. Вони переривають екваторіальну смугу нагір'я та тектонічних зон. Типи, число та закономірності поширення тектонічних елементів та малих вулканічних форм рельєфу в регіоні надають важливу інформацію у тлумаченні та еволюції ландшафту Венери.
 | |
| Тип | рівнина |
|---|---|
| Діаметр | 7,520 km |
Рівнина названа на честь Ґвіневери, дружини легендарного короля Артура, яка стала образом в куртуазній літературі.
Виходячи з даних [en], обсерваторій [en] та Аресібо, ці регіони можливо були сформовані як резуьтат накладання лавових потоків, що походять із різних жерл. Зони розломів та сегменти лінеаментів формують зону деформації Бета-Ейстла. Зображення космічного апарату Магеллана виявили, що більшість елементів поверхні складаються з вулканічних форм. На рівнині Ґвіневери також розташований кратер Сеймур, біля якого розташовані значні відтокові відклади (тонкі лавоподібні потоки, пов'язані з ударним кратером).
Огляд
Регіон рівнини Ґвіневери сприяє розумінню геодинаміки [en] та переносу тепла на планеті. Природа розташованих тут структур надає інформацію про типи вулканізму, який пов'язаний зі складом магми, вмістом летких речовин, її взаємодією з корою під час руху, та будовою кори і літосфери. Залежно від геоморфних форм, що спостерігаються на знімках, рельєф можна розділити на три зони з різними геологічними матеріалами: зона хребта, зона з рівнинними матеріалами та зона з вулканами. Є також локалізовані місцевості з кратерними матеріалами, що походять від дев'яти визнаних кратерів. Ці структури також мають відтокові відклади.
Зона хребта
Зона хребта на рівнині Ґвіневери складається з залишків матеріалу, що зазнав значної деформації. [en] містять однин домінуючий напрям тектонічних утворів, а складні лінейовані матеріали містять дві або більше тектонічних структур. Хребет включає найдавніші матеріали, знайдені у цьому регіоні і часто називаємі тессерами. Зону хребта зазвичай характеризують як строкату лінейовану рівнину з великими просторами горбистої топографії, що містять невелику кількість вулканічних куполів, щитів, конусів і лавових потоків. Строката природа хребта є результатом лавових потоків та потокових відкладів в районах з низькими схилами.
Рівнинна зона
Стуктури рівнинної зони включають гряди, розломи та лінеаменти. Лінеаменти мають один домінуючий напрям тектонічних утворів. Тут розміщена зона деформації Бета-Ейстла, що складається з окремих сегментів лінеаментних смуг і овоїдів.
Серед інших структурних утворів є вінця та вінцеподібні утвори, тессери та інші тектонічні форми. У межах цього регіону структури демонструють різні просторові напрями і зустрічаються групами з подібними характеристиками. Напрями Схід-Захід та Південний Схід-Північний Захід є локалізованими у рівнинній зоні. На малюнку ліворуч, зображення А демонструє [en] північно-східний регіон рівнини Ґвіневери. Зображення В ілюструє виходи тесери зосереджені у східній частині області Бета. Зображення С показує гряди, вони займають низинні регіони, жовті лінії вказують на основні утвори. Зображення D вказує розміщення розривів. Ймовірна причина цих утворів пов'язана з підняттям мантійного плюму. Утвори на цих зображеннях можуть бути пов'язані з променевими розривами та грабенами, що в свою чергу можуть трактуватися як дайкові [en]. Інші частини розглядаються як результат тектонічного напруженнями, пов'язанимого з [en] або ж комбінацією механізмів дайки та підняття.
Вулканічна зона
Вулканізм — це один з основних процесів переносу тепла із внутрішніх частин планет. Аналіз розташування вулканічних відкладень і структур, їх обсяги та їх послідовності забезпечує кількісну оцінку тепловіддачі в просторі та часі. Вулканічна зона рівнини Ґвіневери містить вулкани та менші вулканічні утвори, розміщені на їхніх флангах та вершинах: Атануа, Рхпісунт, Тулі і Вар, і три вінця: Хулда, Маддеракка та Пельозниця. Через розмір потоків з цих великих центрів виверження, існує певна невизначеність стосовно цих відкладів. Відносний вік основних осередків виверження, а також їх порівння з навколишнім середовищем, важко визначити через складну природу потоків, що зливаються разом та переплітаються. Ймовірно, кожен вулкан мав тривалий період активності з кількома основними фазами, що має як результат великі [en], поряд з більш локалізованою активністю, що відбувалася як у основному та бокових жерлах. Геологічне картографування показує загальний перехід від нагірної місцевості до вулканічних рівнин, а потім до щитових вулканів і лавових полей, але також виявляє складну взаємодію між вулканічними та тектонічними процесами.
Гора Тулі
Гора Тулі (лат. Tuli Mons, 13° пн. ш., 314,5° сх. д.) має в поперечнику ~ 600x800 км і містить на вершині поле (~ 100x200 км) низьких щитових вулканів. Тулі піднімається в середньому на 600 м над своїм оточенням, а його фланги складаються з ряду [en], вузьких потоків, які розходяться з області вершини. Далі на північ, великі лавові поля виходять на рівнину і доходять до вторинних цетрів виверження.
Гора Атануа
Найзахідніший вулкан — гора Атануа (лат. Atanua Mons, 9,5° пн. ш., 309° сх. д.), окреслена скупченням невеликих утворів і потоків. На вершині радіальні потоки оточують невеликий щитовий або конічний вукан із центральним отвором приблизно 12 км в діаметрі. Фланги цього утвору (~ 1000 км у поперечнику) складаються з лобатних потоків, які тягнуться в усіх напрямках від вершини. На північ від Атануа лавові потоки оточують вінець, на захід — віялоподібне лавове поле, яке охоплює прилеглу рівнину і можливо містить наймолодші відклади в регіоні, а на півдні потоки оточують дуже деформовану місцевість.
Гора Вар
Гора Вар Монс (лат. Var Mons, 1,5° пн. ш., 316° сх. д.) лежить у найпівденнішій частині рівнини і має дуже складну область вершини, що складається з щитового вулкану, обваленого стрімкого купола та великого, неправильного купола. На південному фланзі Вар лежать вузькі лобатні потоки, які простягаються на ~ 500 км, де вони перекривають темні горбисті рівнини. На північ від вершини помітна рифтова зона простягається на 250 км, де вона закінчується скупченням кільцевих структур. На північ від цієї рифтової зони розміщені ще чотири вінцеподібні структури (~ 70–250 км у діаметрі) частково перекриваються бічними потоками і, схоже, є місцевим джерелом для інших потоків на рівнині.
Примітки
- Senske, D. A.; D. B. Campbell; E. R. Stofan; P. C. Fisher; J. W. Head; N. Stacy; J. C. Aubele; A. A. Hine; J. K. Harmon (November 1991). Geology and Tectonics of Beta Regio, Guinevere Planitia, Sedna Planitia, and Western Eistla Regio,Venus: Results From Arecibo Image Data. Earth, Moon, and Planets. 55 (2): 163—214. doi:10.1007/bf00058901.
- Crown, David; Stofan and Bleamaster III (March 2011). Geologic Mapping of the Guinevere Planitia Quadrangle of Venus (PDF). Lunar and Planetary Science Conference. 42: 1448—1449. Процитовано 3 березня 2014.
- Planetary Names: Planitia, planitiae: Guinevere Planitia on Venus. planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 5 жовтня 2020.
- Sugita, Seiji (2014). Hargitai, Henrik; Kereszturi, Ákos (ред.). Crater Outflow (Venus). Encyclopedia of Planetary Landforms (англ.). New York, NY: Springer. с. 1—5. doi:10.1007/978-1-4614-9213-9_81-2. ISBN .
- Crown, David; Ellan Stofan; Leslie Bleamaster III (August 2001). Geologic Mapping of the Guinevere Planitia Quadrangle (V-30) of Venus. Journal of Geophysical Research: Planets. 106 (E8): 17515—17566. Bibcode:2001JGR...10617515I. doi:10.1029/2000JE001265.
- Wilson, L; J. Head (1983). A comparison of volcanic eruption processes on Earth, Moon, Mars, Io and Venus. Nature. 302 (5910): 663—669. doi:10.1038/302663a0.
- Crown, David; Stofan, and Plaut (March 1994). Geology of the Guinevere Planitia Quadrangle of Venus. Lunar and Planetary Science Conference. 25: 301—302. Bibcode:1994LPI....25..301C.
- Campbell, Donald; Head, Hine; Harmon, Senske; and Fisher (20 жовтня 1989). Styles of Volcanism on Venus: New Arecibo High Resolution Radar Data. Science. 246 (4928): 373—377. doi:10.1126/science.246.4928.373. JSTOR 1703962. PMID 17747920.
- Ernst, R; Grosfils, Desnoyers; and Head. Detailed Mapping of Fracture/Graben Systems In Northern Guinevere Planitia, Venus: Radiating Dyke Swarm Identification and Utility for Stratigraphic Interpretation (PDF). Lunar and Planetary Science. 31: 1534—1535. Процитовано 7 березня 2014.
- Solomon, S. C.; W. Head (1982). Geophys. 9236: 87.
- Crown, David; Stofan and Plaut (1993). Volcanism in southern Guinevere Planitia, Venus: Regional volcanic history and morphology of volcanic domes. In Lunar and Planetary Inst., Twenty-fourth Lunar Planetary Science Conference. A—F: 355—356. Bibcode:1993LPI....24..355C. Процитовано 2 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivnina Gvineveri lat Guinevere Planitia 21 54 pn sh 325 00 sh d 21 9 pn sh 325 sh d 21 9 325 Koordinati 21 54 pn sh 325 00 sh d 21 9 pn sh 325 sh d 21 9 325 nizovinna oblast Veneri sho lezhit na shid vid oblasti Beta lat Beta Regio ta na zahid vid oblasti Ejstla lat Eistla Regio kvadrangl V 30 Ci nizinni rivnini osoblivo u zahidnij chastini harakterizuyutsya zherlami vulkaniv ta shirokimi oblastyami yaskravih temnih ta strokatih vidkladen Voni pererivayut ekvatorialnu smugu nagir ya ta tektonichnih zon Tipi chislo ta zakonomirnosti poshirennya tektonichnih elementiv ta malih vulkanichnih form relyefu v regioni nadayut vazhlivu informaciyu u tlumachenni ta evolyuciyi landshaftu Veneri Rivnina GvineveriTiprivninaDiametr7 520 km Rivnina nazvana na chest Gvineveri druzhini legendarnogo korolya Artura yaka stala obrazom v kurtuaznij literaturi Vihodyachi z danih en observatorij en ta Aresibo ci regioni mozhlivo buli sformovani yak rezutat nakladannya lavovih potokiv sho pohodyat iz riznih zherl Zoni rozlomiv ta segmenti lineamentiv formuyut zonu deformaciyi Beta Ejstla Zobrazhennya kosmichnogo aparatu Magellana viyavili sho bilshist elementiv poverhni skladayutsya z vulkanichnih form Na rivnini Gvineveri takozh roztashovanij krater Sejmur bilya yakogo roztashovani znachni vidtokovi vidkladi tonki lavopodibni potoki pov yazani z udarnim kraterom Rivnina Gvineveri hocha i zdayetsya rivnoyu mistit chimalo tektonichnih struktur OglyadRegion rivnini Gvineveri spriyaye rozuminnyu geodinamiki en ta perenosu tepla na planeti Priroda roztashovanih tut struktur nadaye informaciyu pro tipi vulkanizmu yakij pov yazanij zi skladom magmi vmistom letkih rechovin yiyi vzayemodiyeyu z koroyu pid chas ruhu ta budovoyu kori i litosferi Zalezhno vid geomorfnih form sho sposterigayutsya na znimkah relyef mozhna rozdiliti na tri zoni z riznimi geologichnimi materialami zona hrebta zona z rivninnimi materialami ta zona z vulkanami Ye takozh lokalizovani miscevosti z kraternimi materialami sho pohodyat vid dev yati viznanih krateriv Ci strukturi takozh mayut vidtokovi vidkladi Zona hrebtaZona hrebta na rivnini Gvineveri skladayetsya z zalishkiv materialu sho zaznav znachnoyi deformaciyi en mistyat odnin dominuyuchij napryam tektonichnih utvoriv a skladni linejovani materiali mistyat dvi abo bilshe tektonichnih struktur Hrebet vklyuchaye najdavnishi materiali znajdeni u comu regioni i chasto nazivayemi tesserami Zonu hrebta zazvichaj harakterizuyut yak strokatu linejovanu rivninu z velikimi prostorami gorbistoyi topografiyi sho mistyat neveliku kilkist vulkanichnih kupoliv shitiv konusiv i lavovih potokiv Strokata priroda hrebta ye rezultatom lavovih potokiv ta potokovih vidkladiv v rajonah z nizkimi shilami Rivninna zonaStukturi rivninnoyi zoni vklyuchayut gryadi rozlomi ta lineamenti Lineamenti mayut odin dominuyuchij napryam tektonichnih utvoriv Tut rozmishena zona deformaciyi Beta Ejstla sho skladayetsya z okremih segmentiv lineamentnih smug i ovoyidiv Sered inshih strukturnih utvoriv ye vincya ta vincepodibni utvori tesseri ta inshi tektonichni formi U mezhah cogo regionu strukturi demonstruyut rizni prostorovi napryami i zustrichayutsya grupami z podibnimi harakteristikami Napryami Shid Zahid ta Pivdennij Shid Pivnichnij Zahid ye lokalizovanimi u rivninnij zoni Na malyunku livoruch zobrazhennya A demonstruye en pivnichno shidnij region rivnini Gvineveri Zobrazhennya V ilyustruye vihodi teseri zoseredzheni u shidnij chastini oblasti Beta Zobrazhennya S pokazuye gryadi voni zajmayut nizinni regioni zhovti liniyi vkazuyut na osnovni utvori Zobrazhennya D vkazuye rozmishennya rozriviv Jmovirna prichina cih utvoriv pov yazana z pidnyattyam mantijnogo plyumu Utvori na cih zobrazhennyah mozhut buti pov yazani z promenevimi rozrivami ta grabenami sho v svoyu chergu mozhut traktuvatisya yak dajkovi en Inshi chastini rozglyadayutsya yak rezultat tektonichnogo napruzhennyami pov yazanimogo z en abo zh kombinaciyeyu mehanizmiv dajki ta pidnyattya Vulkanichna zonaVulkanizm ce odin z osnovnih procesiv perenosu tepla iz vnutrishnih chastin planet Analiz roztashuvannya vulkanichnih vidkladen i struktur yih obsyagi ta yih poslidovnosti zabezpechuye kilkisnu ocinku teploviddachi v prostori ta chasi Vulkanichna zona rivnini Gvineveri mistit vulkani ta menshi vulkanichni utvori rozmisheni na yihnih flangah ta vershinah Atanua Rhpisunt Tuli i Var i tri vincya Hulda Madderakka ta Peloznicya Cherez rozmir potokiv z cih velikih centriv viverzhennya isnuye pevna neviznachenist stosovno cih vidkladiv Vidnosnij vik osnovnih oseredkiv viverzhennya a takozh yih porivnnya z navkolishnim seredovishem vazhko viznachiti cherez skladnu prirodu potokiv sho zlivayutsya razom ta pereplitayutsya Jmovirno kozhen vulkan mav trivalij period aktivnosti z kilkoma osnovnimi fazami sho maye yak rezultat veliki en poryad z bilsh lokalizovanoyu aktivnistyu sho vidbuvalasya yak u osnovnomu ta bokovih zherlah Geologichne kartografuvannya pokazuye zagalnij perehid vid nagirnoyi miscevosti do vulkanichnih rivnin a potim do shitovih vulkaniv i lavovih polej ale takozh viyavlyaye skladnu vzayemodiyu mizh vulkanichnimi ta tektonichnimi procesami Poperechnij pereriz rivnini Gvineveri vid oblasti Beta do gori Gula Karta geologiyi pivdennoyi rivnini Gvineveri Gora Tuli Gora Tuli lat Tuli Mons 13 pn sh 314 5 sh d maye v poperechniku 600x800 km i mistit na vershini pole 100x200 km nizkih shitovih vulkaniv Tuli pidnimayetsya v serednomu na 600 m nad svoyim otochennyam a jogo flangi skladayutsya z ryadu en vuzkih potokiv yaki rozhodyatsya z oblasti vershini Dali na pivnich veliki lavovi polya vihodyat na rivninu i dohodyat do vtorinnih cetriv viverzhennya Gora Atanua Najzahidnishij vulkan gora Atanua lat Atanua Mons 9 5 pn sh 309 sh d okreslena skupchennyam nevelikih utvoriv i potokiv Na vershini radialni potoki otochuyut nevelikij shitovij abo konichnij vukan iz centralnim otvorom priblizno 12 km v diametri Flangi cogo utvoru 1000 km u poperechniku skladayutsya z lobatnih potokiv yaki tyagnutsya v usih napryamkah vid vershini Na pivnich vid Atanua lavovi potoki otochuyut vinec na zahid viyalopodibne lavove pole yake ohoplyuye prileglu rivninu i mozhlivo mistit najmolodshi vidkladi v regioni a na pivdni potoki otochuyut duzhe deformovanu miscevist Gora Var Gora Var Mons lat Var Mons 1 5 pn sh 316 sh d lezhit u najpivdennishij chastini rivnini i maye duzhe skladnu oblast vershini sho skladayetsya z shitovogo vulkanu obvalenogo strimkogo kupola ta velikogo nepravilnogo kupola Na pivdennomu flanzi Var lezhat vuzki lobatni potoki yaki prostyagayutsya na 500 km de voni perekrivayut temni gorbisti rivnini Na pivnich vid vershini pomitna riftova zona prostyagayetsya na 250 km de vona zakinchuyetsya skupchennyam kilcevih struktur Na pivnich vid ciyeyi riftovoyi zoni rozmisheni she chotiri vincepodibni strukturi 70 250 km u diametri chastkovo perekrivayutsya bichnimi potokami i shozhe ye miscevim dzherelom dlya inshih potokiv na rivnini PrimitkiSenske D A D B Campbell E R Stofan P C Fisher J W Head N Stacy J C Aubele A A Hine J K Harmon November 1991 Geology and Tectonics of Beta Regio Guinevere Planitia Sedna Planitia and Western Eistla Regio Venus Results From Arecibo Image Data Earth Moon and Planets 55 2 163 214 doi 10 1007 bf00058901 Crown David Stofan and Bleamaster III March 2011 Geologic Mapping of the Guinevere Planitia Quadrangle of Venus PDF Lunar and Planetary Science Conference 42 1448 1449 Procitovano 3 bereznya 2014 Planetary Names Planitia planitiae Guinevere Planitia on Venus planetarynames wr usgs gov Procitovano 5 zhovtnya 2020 Sugita Seiji 2014 Hargitai Henrik Kereszturi Akos red Crater Outflow Venus Encyclopedia of Planetary Landforms angl New York NY Springer s 1 5 doi 10 1007 978 1 4614 9213 9 81 2 ISBN 978 1 4614 9213 9 Crown David Ellan Stofan Leslie Bleamaster III August 2001 Geologic Mapping of the Guinevere Planitia Quadrangle V 30 of Venus Journal of Geophysical Research Planets 106 E8 17515 17566 Bibcode 2001JGR 10617515I doi 10 1029 2000JE001265 Wilson L J Head 1983 A comparison of volcanic eruption processes on Earth Moon Mars Io and Venus Nature 302 5910 663 669 doi 10 1038 302663a0 Crown David Stofan and Plaut March 1994 Geology of the Guinevere Planitia Quadrangle of Venus Lunar and Planetary Science Conference 25 301 302 Bibcode 1994LPI 25 301C Campbell Donald Head Hine Harmon Senske and Fisher 20 zhovtnya 1989 Styles of Volcanism on Venus New Arecibo High Resolution Radar Data Science 246 4928 373 377 doi 10 1126 science 246 4928 373 JSTOR 1703962 PMID 17747920 Ernst R Grosfils Desnoyers and Head Detailed Mapping of Fracture Graben Systems In Northern Guinevere Planitia Venus Radiating Dyke Swarm Identification and Utility for Stratigraphic Interpretation PDF Lunar and Planetary Science 31 1534 1535 Procitovano 7 bereznya 2014 Solomon S C W Head 1982 Geophys 9236 87 Crown David Stofan and Plaut 1993 Volcanism in southern Guinevere Planitia Venus Regional volcanic history and morphology of volcanic domes In Lunar and Planetary Inst Twenty fourth Lunar Planetary Science Conference A F 355 356 Bibcode 1993LPI 24 355C Procitovano 2 bereznya 2014