Рюмін Митрофан Васильович (нар. 9 квітня 1840, Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 17 липня 1901, там само) — генерал-лейтенант, помічник начальника Миколаївського порту. Відомий у Миколаєві як видавець та власник однієї з найбільших друкарень.
Рюмін Митрофан Васильович | |
---|---|
Могила Митрофана Васильовича Рюміна на миколаївському некрополі | |
Народження | 9 квітня 1840 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 17 липня 1901 (61 рік) Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
Поховання | Некрополь Миколаєва |
Країна | Російська імперія |
Приналежність | Російська імперія |
Вид збройних сил | Російський імператорський флот |
Звання | генерал-лейтенант |
Життєпис
Народився у сім'ї спадкових дворян та кадрових військових у 1839 році.
У серпні 1884 року викупив у В. А. Даценко газету «Миколаївський листок» (перейменований «Николаевский вестник», перша газета міста) і почав випускати її під новою назвою — «Южанин». У 1890 році Міністерство внутрішніх справ Російської імперії тимчасово призупинило видання газети через критичні статті з питань перегляду гімназичних програм.
Згодом викупив у купця Івана Корнійовича Пікіна будинок на вулиці Спаській, в якому розмістив «Російську типо-літографію» та контору газети «Южанин», яку видавав протягом багатьох років. З настанням ери кіно, вже після смерті Рюміна, у 1907 році в цьому ж будинку відкрився новий синематограф «Ілюзіон». Його власниками були Леонтій Людвігович Коносевич — відомий у місті фотограф, власник двох фотоательє, та відставний есаул 7-го Донського козачого полку Михайло Павлович Іловайський. У 1913 році Іловайський будинок перебудував та обладнав тут «Великий кінотеатр». Будинок донині не зберігся.
Митрофан Рюмін вважається одним з засновників Миколаївського річкового яхт-клубу. В різні часи служив капітан-лейтенантом 1-го і 2-го флотських екіпажів Чорноморського флоту. Згодом був призначений помічником капітана над Миколаївським портом, згодом — старшим помічником.
В липні 1871 року числився лейтенантом Чорноморського флоту. Тоді ж разом з вдовою контрадмірала Власьєвою Оленою Спиридонівною, склав контракт про найм будинку у Миколаєві в Одеській частині міста за адресою вулиця Велика Морська, 10.
15 червня 1873 року Рюмін разом з капітаном 1-го рангу Ільїним Миколою Івановичем і Миколаївський міщанином Петренко Наум Павлович, збудували дерев'яну соснову баржу на Поповій Балці — території Миколаївського морського порту.
Рюмін обіймав також посади наглядача Морського госпіталю та інспектора училища для дочок нижніх чинів морського відомства.
Помер 17 липня 1940 року. Похований на миколаївському некрополі в одному склепі з дружиною, Ольгою Іванівною Рюміною (померла 24 березня 1898), і дітьми: Софією, Марією (померла 12 квітня 1941) і Миколою, лейтенантом морського флоту Російської імперії. Він був молодшим артилерійським офіцером на ескадреному міноносці «Орел», брав участь у Цусімській битві 14—15 травня 1905 року. У цьому бою був контужений, а помер від ран у Кронштадті 21 січня 1913 року. Тіло Миколи Рюміна було привезено до Миколаєва і поховано 29 січня того ж року в родовому склепі.
Сім'я
Ця стаття не містить .(січень 2024) |
- Батько — Василь Гаврилович Рюмін генерал-майор Чорноморського флоту, син мічмана Гавриїла Герасимовича Рюміна. Служив на флоті протягом 1820—1860 років, командував катером «Жайворонок», бригом «Аргонавт», фрегатом «Марія», брав участь у битвах у російсько-турецькій війні (1828) та Кавказькій війні (1829), мав нагороди — Орден Святої Анни 3-го ступеню (1828), орден Святого Володимира 4-го ступеню (1829) і орден Святого Георгія 4-го ступеню (1843).
- Мати — Віра Дмитрівна.
- Брат — Микола Митрофанович Рюмін — генерал-лейтенант, мав сина Михайла Миколайовича Рюміна (помер 24 липня 1916 року), що теж був генерал-лейтенантом, мав дочку Іуліану (народилася 1874 року), яка вийшла заміж за поручика Новогіоргіївській кріпосної артилерії, ад'ютанта по стройовій частині Валеріана Валеріановича Снігоцького (народився 1867 року), одружилися 23 жовтня 1891 року, у шлюбі мали сина Леоніда (народився 26 березня 1894) та доньку Ольгу (народився 23 жовтня 1907 року).
- Сестра Євгенія Василівна Рюміна (народилася 1855 року), була одружена з помічником юрисконсульства Міністерства Морського відомства колежського асесора Петра Івановича Михайловського (народився 1843 року), одружилися 17 серпня 1873 року. Мали доньку Надію (народилася 1 січня 1876 року), сина Іоанна (1 червня 1874) та доньку Лидию (20 грудня 1878).
- Дружина — Ольга Іванівна Рюміна (1843 — 24 березня 1898).
- Дочки Софія (народилася 15 серпня 1869), Марія (10 квітня 1873 — 12 квітня 1941), Олена (народилася 28 серпня 1875 року), Наталія (21 листопада 1879) і Євгена (15 грудня 1880). Остання вийшла заміж за мічмана 33-го флотського екіпажу Олександра Антоновича Ружека (народився 1878 року), 26 січня 1901 року.
- Сини Георгій (народився 23 квітня 1878 року) і Микола (1 січня 1883 — 21 січня 1913), лейтенант морського флоту.
Примітки
- Губская, Татьяна (2012). Город мраморных ангелов (PDF) (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 247. ISBN .
- Щукин, В. В.; Павлюк, А. Н. (2016). Старина николаевская и очаковская (рос.). Т. 1. Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 246. ISBN .
- Голубченко, Ирина (31 травня 2020). Гибель Соборной: пожары, бомбежки, снос памятников, танковый таран (рос.). Вечерний Николаев. Процитовано 18 лютого 2024.
- История Николаевского яхт-клуба. Имена: Рюмин Митрофан Васильевич (рос.). Николаевский яхт-клуб. Процитовано 17 лютого 2024.
- Кухар-Онишко, Наталія (2020). Довідник до архівних фондів нотаріальних контор і нотаріусів із анотаціями нотаріальних актів та іменним покажчиком (PDF). Т. 2. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим. с. 24, 30. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryumin Mitrofan Vasilovich nar 9 kvitnya 1840 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiya pom 17 lipnya 1901 tam samo general lejtenant pomichnik nachalnika Mikolayivskogo portu Vidomij u Mikolayevi yak vidavec ta vlasnik odniyeyi z najbilshih drukaren Ryumin Mitrofan VasilovichMogila Mitrofana Vasilovicha Ryumina na mikolayivskomu nekropoliNarodzhennya9 kvitnya 1840 1840 04 09 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert17 lipnya 1901 1901 07 17 61 rik Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaNekropol MikolayevaKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperiyaVid zbrojnih silRosijskij imperatorskij flotZvannyageneral lejtenantZhittyepisred Narodivsya u sim yi spadkovih dvoryan ta kadrovih vijskovih u 1839 roci U serpni 1884 roku vikupiv u V A Dacenko gazetu Mikolayivskij listok perejmenovanij Nikolaevskij vestnik persha gazeta mista i pochav vipuskati yiyi pid novoyu nazvoyu Yuzhanin 1 U 1890 roci Ministerstvo vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi timchasovo prizupinilo vidannya gazeti cherez kritichni statti z pitan pereglyadu gimnazichnih program 2 Zgodom vikupiv u kupcya Ivana Kornijovicha Pikina budinok na vulici Spaskij v yakomu rozmistiv Rosijsku tipo litografiyu ta kontoru gazeti Yuzhanin yaku vidavav protyagom bagatoh rokiv Z nastannyam eri kino vzhe pislya smerti Ryumina u 1907 roci v comu zh budinku vidkrivsya novij sinematograf Ilyuzion Jogo vlasnikami buli Leontij Lyudvigovich Konosevich vidomij u misti fotograf vlasnik dvoh fotoatelye ta vidstavnij esaul 7 go Donskogo kozachogo polku Mihajlo Pavlovich Ilovajskij U 1913 roci Ilovajskij budinok perebuduvav ta obladnav tut Velikij kinoteatr 3 Budinok donini ne zberigsya Mitrofan Ryumin vvazhayetsya odnim z zasnovnikiv Mikolayivskogo richkovogo yaht klubu 4 V rizni chasi sluzhiv kapitan lejtenantom 1 go i 2 go flotskih ekipazhiv Chornomorskogo flotu Zgodom buv priznachenij pomichnikom kapitana nad Mikolayivskim portom zgodom starshim pomichnikom V lipni 1871 roku chislivsya lejtenantom Chornomorskogo flotu Todi zh razom z vdovoyu kontradmirala Vlasyevoyu Olenoyu Spiridonivnoyu sklav kontrakt pro najm budinku u Mikolayevi v Odeskij chastini mista za adresoyu vulicya Velika Morska 10 15 chervnya 1873 roku Ryumin razom z kapitanom 1 go rangu Ilyinim Mikoloyu Ivanovichem i Mikolayivskij mishaninom Petrenko Naum Pavlovich zbuduvali derev yanu sosnovu barzhu na Popovij Balci teritoriyi Mikolayivskogo morskogo portu 5 Ryumin obijmav takozh posadi naglyadacha Morskogo gospitalyu ta inspektora uchilisha dlya dochok nizhnih chiniv morskogo vidomstva 1 Pomer 17 lipnya 1940 roku 4 Pohovanij na mikolayivskomu nekropoli v odnomu sklepi z druzhinoyu Olgoyu Ivanivnoyu Ryuminoyu pomerla 24 bereznya 1898 i ditmi Sofiyeyu Mariyeyu pomerla 12 kvitnya 1941 i Mikoloyu lejtenantom morskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Vin buv molodshim artilerijskim oficerom na eskadrenomu minonosci Orel brav uchast u Cusimskij bitvi 14 15 travnya 1905 roku U comu boyu buv kontuzhenij a pomer vid ran u Kronshtadti 21 sichnya 1913 roku Tilo Mikoli Ryumina bulo privezeno do Mikolayeva i pohovano 29 sichnya togo zh roku v rodovomu sklepi 1 Sim yared Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2024 Batko Vasil Gavrilovich Ryumin general major Chornomorskogo flotu sin michmana Gavriyila Gerasimovicha Ryumina Sluzhiv na floti protyagom 1820 1860 rokiv komanduvav katerom Zhajvoronok brigom Argonavt fregatom Mariya brav uchast u bitvah u rosijsko tureckij vijni 1828 ta Kavkazkij vijni 1829 mav nagorodi Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenyu 1828 orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenyu 1829 i orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenyu 1843 Mati Vira Dmitrivna Brat Mikola Mitrofanovich Ryumin general lejtenant mav sina Mihajla Mikolajovicha Ryumina pomer 24 lipnya 1916 roku sho tezh buv general lejtenantom mav dochku Iulianu narodilasya 1874 roku yaka vijshla zamizh za poruchika Novogiorgiyivskij kriposnoyi artileriyi ad yutanta po strojovij chastini Valeriana Valerianovicha Snigockogo narodivsya 1867 roku odruzhilisya 23 zhovtnya 1891 roku u shlyubi mali sina Leonida narodivsya 26 bereznya 1894 ta donku Olgu narodivsya 23 zhovtnya 1907 roku znachushist faktu Sestra Yevgeniya Vasilivna Ryumina narodilasya 1855 roku bula odruzhena z pomichnikom yuriskonsulstva Ministerstva Morskogo vidomstva kolezhskogo asesora Petra Ivanovicha Mihajlovskogo narodivsya 1843 roku odruzhilisya 17 serpnya 1873 roku Mali donku Nadiyu narodilasya 1 sichnya 1876 roku sina Ioanna 1 chervnya 1874 ta donku Lidiyu 20 grudnya 1878 Druzhina Olga Ivanivna Ryumina 1843 24 bereznya 1898 Dochki Sofiya narodilasya 15 serpnya 1869 Mariya 10 kvitnya 1873 12 kvitnya 1941 Olena narodilasya 28 serpnya 1875 roku Nataliya 21 listopada 1879 i Yevgena 15 grudnya 1880 Ostannya vijshla zamizh za michmana 33 go flotskogo ekipazhu Oleksandra Antonovicha Ruzheka narodivsya 1878 roku 26 sichnya 1901 roku Sini Georgij narodivsya 23 kvitnya 1878 roku i Mikola 1 sichnya 1883 21 sichnya 1913 lejtenant morskogo flotu Primitkired a b v Gubskaya Tatyana 2012 Gorod mramornyh angelov PDF ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 247 ISBN 978 617 576 021 5 Shukin V V Pavlyuk A N 2016 Starina nikolaevskaya i ochakovskaya ros T 1 Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 246 ISBN 978 617 576 084 0 Golubchenko Irina 31 travnya 2020 Gibel Sobornoj pozhary bombezhki snos pamyatnikov tankovyj taran ros Vechernij Nikolaev Procitovano 18 lyutogo 2024 a b Istoriya Nikolaevskogo yaht kluba Imena Ryumin Mitrofan Vasilevich ros Nikolaevskij yaht klub Procitovano 17 lyutogo 2024 Kuhar Onishko Nataliya 2020 Dovidnik do arhivnih fondiv notarialnih kontor i notariusiv iz anotaciyami notarialnih aktiv ta imennim pokazhchikom PDF T 2 Mikolayiv Vidavnictvo Irini Gudim s 24 30 ISBN 978 617 576 118 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ryumin Mitrofan Vasilovich amp oldid 43408820