Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Русані́вка — село в Україні, у Роменському районі Сумської області. Населення становить 935 осіб. Входить до складу Липоводолинської селищної громади. До 2019 року орган місцевого самоврядування — Русанівська сільська рада.
| село Русанівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Роменський район |
| Громада | Роменська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59060070290096240 |
| Облікова картка | Русанівка |
| Основні дані | |
| Населення | 935 |
| Поштовий індекс | 42545 |
| Телефонний код | +380 5452 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′30″ пн. ш. 33°44′29″ сх. д. / 50.50833° пн. ш. 33.74139° сх. д.Координати: 50°30′30″ пн. ш. 33°44′29″ сх. д. / 50.50833° пн. ш. 33.74139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 115 м |
| Водойми | р. Хорол, Вільшана |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Найближча залізнична станція | Венеславівка |
| Відстань до залізничної станції | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42545, Сумська обл., Роменський р-н, с. Русанівка, вул. Зелена, 1 |
| Сільський голова | |
| Карта | |
  Русанівка | |
 Русанівка | |
| Мапа | |
| | |
Після ліквідації Липоводолинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району.
Географія
Русанівка — село, колишній центр сільської ради, розташоване за 7 кілометрів від центру громади і за 18 км кілометрів від залізничної станції Венеславівка на лінії Лохвиця — Гадяч.
Село Русанівка розташоване на території слобідської України. Так звалися в XVII—XVIII сторіччях південна околиця Російської імперії, де тепер розташовані Харківська область, частина Полтавської, Сумської, Луганської областей України та частина Курської, Білгородської і Воронезької областей.
Село Русанівка лежить на березі річки Хорол у місці впадання в неї річки Вільшана, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване смт Липова Долина, нижче за течією на відстані 2 км і на протилежному березі розташоване село Лучка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці й заболочені озера.
Походження назви
Назва села Русанівка походить від прізвища козака Русанова, який заснував поселення на правому березі річки Хорол, що протікає в цій місцевості. Найдавніше відома назва села — Курів Брід, але вживалася і назва Разанівка. Виникло село в середині XVII століття.
Історія
Виникнення Русанівки відноситься приблизно до тих часів, коли були збудовані місто Охтирка, Недригайлів, Бобрик, місто Гадяч, Боковенька.
Ці міста і села були засновані українцями в першій половині XVII століття.
Але перші жителі з'явилися на території району ще в IV столітті до нашої ери. Виявлено поселення доби неоліту поблизу села Іванівка. У VII століттях на території нашого краю проживало одне із племен східних слов'ян — сіверяни. Про це свідчить городище, поблизу села Капустинці. У період феодальної роздробленості Київської Русі у 1054 році виділяється Переяславське князівство, в яке ввійшла і територія села Русанівки.
Спершу село входило до володінь князів Вишневецьких. Їм належало майже 134822 господарства, в тому числі й ті, що були на території Русанівки.
Саме поселення Русанівка не мало вигляду села. Жили тут переважно на лівому березі річки Хорол окремі поселенці — втікачі від кріпосного гніту. Окремі хуторці мали різні назви: Буймир, Бухалів, Жукове та інші. Жителі знали козаччину й кріпаччину, війни та мирну хліборобську працю.
На початку вісімнадцятого століття шведські війська Карла XII, просуваючись з Новгород-Сіверська до Полтави, пройшли й через Липову Долину. Ставка короля була в Русанівці, а в Липовій Долині знаходився шпиталь шведів.
В 1764 році належить гетьману України Кирилові Розумовському.
В 1782 році в селі нараховувалося 217 людей. В 1776 році збудована перша церква, яка згоріла від грози у 1778 році.
В 1800—1810 роках була збудована нова Миколаївська церква, яка є понині.
В 1802 році село стало волосним центром спочатку Глинського, а через рік — Гадяцького повіту. Але вже в 1863 році Липова Долина належить до Русанівської волості.
Були господарства пана Янжуля, що жив у Побиванці. Бідні селяни наймалися до поміщиків в інші села графа Гудовича в Байраці, до Войники у Войнівщину, до Туманського і Кривошеєва в Панасівні та інших. Під кінець XIX століття переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала козацьким шляхтичам Туманським (5,5 тисяч десятин).
1876 почала працювати перша лікарня, збудована земством, де працював один лікар Антоненко і три середніх медичних працівники. За даними на 1859 рік у власницькому, казеному та козацькому селі Гадяцького повіту Полтавської губернії, мешкало 3058 осіб (1463 чоловічої статі та 1695 — жіночої), налічувалось 364 дворових господарства, існувала православна церква.
1880 року в селі відкрита трьохкласна земська школа, де навчалося 65 учнів та працювало три вчителі. 1889 року в селі відкривається земське народне училище, а також церковно-приходська трьохкласна школа. В цей час в селі нараховувалося 724 двори. До села входило 6 хуторів.
1897 року в селі нараховувалося вже 4,5 тис. жителів, була церква, лікарня, декілька магазинів, приходська школа і школа грамоти. В 1908 році три вчителі навчали 152 дітей. Це були самі хлопчики, адже дівчатка в школі не навчалися. В селі працювало дві кузні. До 1903 року в селі було понад 50 вітряків та 3 водяних млини.
В 1912 році земство збудувало приміщення чотирьохкласної школи, де працювало три вчителі. Навчання в ній почалося 1914 року: на шкільному подвір'ї був мітинг на честь відкриття школи й діти пішли в перший клас.
Часи УНР та комуністична неволя
Першим головою сільської Ради від комуністів був Григорій Григорович Даць. 1929 року людей почали заганяти до колгоспів, серед них «Вільна нива». На тракторі працювала перша жінка-трактористка Парасковія Роєнко. Першим головою колгоспу обраний Бардак Семен Прокопович. У колгоспну неволю загнали: Шевченко Макар Максимович, Набок Савелій, Дяченко Артем, Данько Григорій, Кравченко Федір, Корча Ілля, Клименко Іван, Набок Микола, Неділько Устим. Передова ланкова — Острішко Парасковія Омелянівна за вирощування тютюну стала першою учасницею сільськогосподарської виставки в місті Москві. Вона була обрана делегатом восьмого з'їзду Рад.
Комуністичний Геноцид-Голодомор
Церкву комуністи висадили у повітря. У голодомор кількість мешканців села переполовинилася. Комуністи доводили людей до канібалізму. Були створені дитячі ясла, де денна норма хліба на дитину не перевищувала 100 грам. Люди тікали до міст, де міняли у комуністів золоті прикраси на їжу. Церква, Будинок Культури та інші громадські споруди використовувалися як зерносховища. По полях можна було зібрати хоч гнилі буряки та дещо інше. Кількість встановлених жертв голодомору в селі Русанівка від 140 до 200 осіб, яким поставлено пам'ятник на території села.
9 жовтня 1941 року із села вигнали організаторів Голодомору — сталіністів. 598 жителів села загнали у сталінські війська. 224 із них довели до смерті. 13 вересня 1943 року до села знову вдерлися комуністи.
Після війни школа залишилася восьмирічною. В 1954 році відбувся третій випуск учнів з освітою 10 класів. В селі працює Будинок культури на 350 місць, бібліотека, лікарня, загальноосвітня школа.
В 1965 році грошовий дохід колгоспу становив 800 000 карбованців, а 1959 року на території сільської Ради побудований цегельний завод. За успіхи в сільському виробництві 58 трудящих села нагороджені орденами та медалями СРСР, серед яких доярка Е. С. Тарасенко — орденом Трудового Червоного Прапора. За 15 років в сільській Раді побудовано шістдесят тисяч квадратних метрів жилої площі. Стогнієнко Марія схоронила церковний паспорт, що тепер знаходиться у Миколаївській церкві.
Економіка
- Молочно-товарна ферма;
- 3 магазини.
Об'єкти соціальної сфери
- Будинок культури;
- Бібліотека.
Релігія
Православна віра
- Церква Святого Миколи Чудотворця.
Відомі люди
- Новиченко Леонід Миколайович (1914—1996) — український літературознавець, академік Національної Академії наук.
- Трещинський Анатолій Іванович (1923—2009) — український медик.
- Курило Кирило Павлович (1924—1990) — український художник.
- Курило-Рибчинська Антоніна Павлівна (1918 -2003) - український медик, пережила голодомор та сибірські табори політв'язнів
- Курило Григорій Павлович (1929 - ) — український геолог. Ось його спогади про голодомор у Русанівці на хуторі Солодкий. http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1138 [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Курило Яків Павлович (1931 - ) — український геолог та художник.
- Курило Олександр Павлович ( 1926 - ) — український енергетик.
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 458)
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
Джерела
- Погода в селі Русанівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- https://rusanivska.silrada.org [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2012 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2012 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rusanivka Rusani vka selo v Ukrayini u Romenskomu rajoni Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 935 osib Vhodit do skladu Lipovodolinskoyi selishnoyi gromadi Do 2019 roku organ miscevogo samovryaduvannya Rusanivska silska rada selo RusanivkaVolosne pravlinnyaVolosne pravlinnyaKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Romenskij rajonGromada Romenska miska gromadaKod KATOTTG UA59060070290096240Oblikova kartka Rusanivka Osnovni daniNaselennya 935Poshtovij indeks 42545Telefonnij kod 380 5452Geografichni daniGeografichni koordinati 50 30 30 pn sh 33 44 29 sh d 50 50833 pn sh 33 74139 sh d 50 50833 33 74139 Koordinati 50 30 30 pn sh 33 44 29 sh d 50 50833 pn sh 33 74139 sh d 50 50833 33 74139Serednya visota nad rivnem morya 115 mVodojmi r Horol VilshanaVidstan do rajonnogo centru 7 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya VeneslavivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 kmMisceva vladaAdresa radi 42545 Sumska obl Romenskij r n s Rusanivka vul Zelena 1Silskij golovaKartaRusanivkaRusanivkaMapa Rusanivka u Vikishovishi Pislya likvidaciyi Lipovodolinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Romenskogo rajonu GeografiyaRusanivka selo kolishnij centr silskoyi radi roztashovane za 7 kilometriv vid centru gromadi i za 18 km kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Veneslavivka na liniyi Lohvicya Gadyach Selo Rusanivka roztashovane na teritoriyi slobidskoyi Ukrayini Tak zvalisya v XVII XVIII storichchyah pivdenna okolicya Rosijskoyi imperiyi de teper roztashovani Harkivska oblast chastina Poltavskoyi Sumskoyi Luganskoyi oblastej Ukrayini ta chastina Kurskoyi Bilgorodskoyi i Voronezkoyi oblastej Selo Rusanivka lezhit na berezi richki Horol u misci vpadannya v neyi richki Vilshana vishe za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane smt Lipova Dolina nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km i na protilezhnomu berezi roztashovane selo Luchka Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici j zabolocheni ozera Pohodzhennya nazviNazva sela Rusanivka pohodit vid prizvisha kozaka Rusanova yakij zasnuvav poselennya na pravomu berezi richki Horol sho protikaye v cij miscevosti Najdavnishe vidoma nazva sela Kuriv Brid ale vzhivalasya i nazva Razanivka Viniklo selo v seredini XVII stolittya IstoriyaViniknennya Rusanivki vidnositsya priblizno do tih chasiv koli buli zbudovani misto Ohtirka Nedrigajliv Bobrik misto Gadyach Bokovenka Ci mista i sela buli zasnovani ukrayincyami v pershij polovini XVII stolittya Ale pershi zhiteli z yavilisya na teritoriyi rajonu she v IV stolitti do nashoyi eri Viyavleno poselennya dobi neolitu poblizu sela Ivanivka U VII stolittyah na teritoriyi nashogo krayu prozhivalo odne iz plemen shidnih slov yan siveryani Pro ce svidchit gorodishe poblizu sela Kapustinci U period feodalnoyi rozdroblenosti Kiyivskoyi Rusi u 1054 roci vidilyayetsya Pereyaslavske knyazivstvo v yake vvijshla i teritoriya sela Rusanivki Spershu selo vhodilo do volodin knyaziv Vishneveckih Yim nalezhalo majzhe 134822 gospodarstva v tomu chisli j ti sho buli na teritoriyi Rusanivki Same poselennya Rusanivka ne malo viglyadu sela Zhili tut perevazhno na livomu berezi richki Horol okremi poselenci vtikachi vid kriposnogo gnitu Okremi hutorci mali rizni nazvi Bujmir Buhaliv Zhukove ta inshi Zhiteli znali kozachchinu j kripachchinu vijni ta mirnu hliborobsku pracyu Na pochatku visimnadcyatogo stolittya shvedski vijska Karla XII prosuvayuchis z Novgorod Siverska do Poltavi projshli j cherez Lipovu Dolinu Stavka korolya bula v Rusanivci a v Lipovij Dolini znahodivsya shpital shvediv V 1764 roci nalezhit getmanu Ukrayini Kirilovi Rozumovskomu V 1782 roci v seli narahovuvalosya 217 lyudej V 1776 roci zbudovana persha cerkva yaka zgorila vid grozi u 1778 roci V 1800 1810 rokah bula zbudovana nova Mikolayivska cerkva yaka ye ponini V 1802 roci selo stalo volosnim centrom spochatku Glinskogo a cherez rik Gadyackogo povitu Ale vzhe v 1863 roci Lipova Dolina nalezhit do Rusanivskoyi volosti Buli gospodarstva pana Yanzhulya sho zhiv u Pobivanci Bidni selyani najmalisya do pomishikiv v inshi sela grafa Gudovicha v Bajraci do Vojniki u Vojnivshinu do Tumanskogo i Krivosheyeva v Panasivni ta inshih Pid kinec XIX stolittya perevazhna bilshist zemli v okruzi Lipovoyi Dolini nalezhala kozackim shlyahticham Tumanskim 5 5 tisyach desyatin 1876 pochala pracyuvati persha likarnya zbudovana zemstvom de pracyuvav odin likar Antonenko i tri serednih medichnih pracivniki Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu kazenomu ta kozackomu seli Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 3058 osib 1463 cholovichoyi stati ta 1695 zhinochoyi nalichuvalos 364 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva 1880 roku v seli vidkrita trohklasna zemska shkola de navchalosya 65 uchniv ta pracyuvalo tri vchiteli 1889 roku v seli vidkrivayetsya zemske narodne uchilishe a takozh cerkovno prihodska trohklasna shkola V cej chas v seli narahovuvalosya 724 dvori Do sela vhodilo 6 hutoriv 1897 roku v seli narahovuvalosya vzhe 4 5 tis zhiteliv bula cerkva likarnya dekilka magaziniv prihodska shkola i shkola gramoti V 1908 roci tri vchiteli navchali 152 ditej Ce buli sami hlopchiki adzhe divchatka v shkoli ne navchalisya V seli pracyuvalo dvi kuzni Do 1903 roku v seli bulo ponad 50 vitryakiv ta 3 vodyanih mlini V 1912 roci zemstvo zbuduvalo primishennya chotirohklasnoyi shkoli de pracyuvalo tri vchiteli Navchannya v nij pochalosya 1914 roku na shkilnomu podvir yi buv miting na chest vidkrittya shkoli j diti pishli v pershij klas Chasi UNR ta komunistichna nevolyaPershim golovoyu silskoyi Radi vid komunistiv buv Grigorij Grigorovich Dac 1929 roku lyudej pochali zaganyati do kolgospiv sered nih Vilna niva Na traktori pracyuvala persha zhinka traktoristka Paraskoviya Royenko Pershim golovoyu kolgospu obranij Bardak Semen Prokopovich U kolgospnu nevolyu zagnali Shevchenko Makar Maksimovich Nabok Savelij Dyachenko Artem Danko Grigorij Kravchenko Fedir Korcha Illya Klimenko Ivan Nabok Mikola Nedilko Ustim Peredova lankova Ostrishko Paraskoviya Omelyanivna za viroshuvannya tyutyunu stala pershoyu uchasniceyu silskogospodarskoyi vistavki v misti Moskvi Vona bula obrana delegatom vosmogo z yizdu Rad Komunistichnij Genocid Golodomor Cerkvu komunisti visadili u povitrya U golodomor kilkist meshkanciv sela perepolovinilasya Komunisti dovodili lyudej do kanibalizmu Buli stvoreni dityachi yasla de denna norma hliba na ditinu ne perevishuvala 100 gram Lyudi tikali do mist de minyali u komunistiv zoloti prikrasi na yizhu Cerkva Budinok Kulturi ta inshi gromadski sporudi vikoristovuvalisya yak zernoshovisha Po polyah mozhna bulo zibrati hoch gnili buryaki ta desho inshe Kilkist vstanovlenih zhertv golodomoru v seli Rusanivka vid 140 do 200 osib yakim postavleno pam yatnik na teritoriyi sela 9 zhovtnya 1941 roku iz sela vignali organizatoriv Golodomoru stalinistiv 598 zhiteliv sela zagnali u stalinski vijska 224 iz nih doveli do smerti 13 veresnya 1943 roku do sela znovu vderlisya komunisti Pislya vijni shkola zalishilasya vosmirichnoyu V 1954 roci vidbuvsya tretij vipusk uchniv z osvitoyu 10 klasiv V seli pracyuye Budinok kulturi na 350 misc biblioteka likarnya zagalnoosvitnya shkola V 1965 roci groshovij dohid kolgospu stanoviv 800 000 karbovanciv a 1959 roku na teritoriyi silskoyi Radi pobudovanij cegelnij zavod Za uspihi v silskomu virobnictvi 58 trudyashih sela nagorodzheni ordenami ta medalyami SRSR sered yakih doyarka E S Tarasenko ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Za 15 rokiv v silskij Radi pobudovano shistdesyat tisyach kvadratnih metriv zhiloyi ploshi Stogniyenko Mariya shoronila cerkovnij pasport sho teper znahoditsya u Mikolayivskij cerkvi EkonomikaMolochno tovarna ferma 3 magazini Ob yekti socialnoyi sferiBudinok kulturi Biblioteka ReligiyaPravoslavna vira Cerkva Svyatogo Mikoli Chudotvorcya Vidomi lyudiNovichenko Leonid Mikolajovich 1914 1996 ukrayinskij literaturoznavec akademik Nacionalnoyi Akademiyi nauk Treshinskij Anatolij Ivanovich 1923 2009 ukrayinskij medik Kurilo Kirilo Pavlovich 1924 1990 ukrayinskij hudozhnik Kurilo Ribchinska Antonina Pavlivna 1918 2003 ukrayinskij medik perezhila golodomor ta sibirski tabori politv yazniv Kurilo Grigorij Pavlovich 1929 ukrayinskij geolog Os jogo spogadi pro golodomor u Rusanivci na hutori Solodkij http svitlytsia crimea ua section article amp artID 1138 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Kurilo Yakiv Pavlovich 1931 ukrayinskij geolog ta hudozhnik Kurilo Oleksandr Pavlovich 1926 ukrayinskij energetik Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 458 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015 DzherelaPogoda v seli Rusanivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine https rusanivska silrada org 21 bereznya 2022 u Wayback Machine