Ернст Рудольф Квернер (нім. Ernst Rudolf Querner; 10 червня 1893 — 27 травня 1945 , Магдебург) — один з вищих офіцерів СС і керівників поліції Третього рейху, обергруппенфюрер СС, генерал поліції і військ СС в Австрії та Німеччині. Вищий керівник СС і поліції на Дунаї.
Рудольф Квернер | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Ernst Rudolf Querner | |||||||||||||||||||
Народився | 10 червня 1893 d, Паншвіц-Кукау/Панčіки-Куков | ||||||||||||||||||
Помер | 27 травня 1945 Магдебург, окупована союзниками Німеччина, Німеччина | ||||||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||||||
Діяльність | поліціянт | ||||||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||
Учасник | Друга світова війна | ||||||||||||||||||
Військове звання | Обергруппенфюрер СС, генерал поліції (1943), генерал військ СС (1944) | ||||||||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||
|
Воєнний злочинець, відповідальний за переміщення в'язнів концентраційних таборів нацистської Німеччини на окупованих територіях в міру наближення до них військ союзників в табори всередині Німеччини.
Біографія
Син фермера. Освіту здобув у Дрезденському кадетському корпусі й у Військовій академії в Ганновері. Учасник Першої світової війни з серпня 1914 року. На самому початку війни узятий в полон і до грудня 1918 року перебував у французьких таборах для військовополонених.
З вересня 1919 року служив у поліції безпеки в Саксонії, а в 1920 році — в жандармерії.
У 1930—1933 роках брав участь у діяльності Гітлер'югенду. Після приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині в 1933 році вступив у НСДАП (квиток № 2 385 386).
З 1934 року працював у Імперському міністерстві внутрішніх справ.
У середині березня 1935 року переведений в шуцполіцію. З 1 вересня 1936 року командував шуцполіцією Гамбурга, з 1 квітня 1937 по жовтень 1940 року — інспектор шуцполіції в Гамбурзі, Бремені та Ольденбурзі.
У травні 1938 року вступив у СС. З 22 травня 1938 по листопад 1940 року — начальник штабу оберабшніта СС «Північно-Захід» (пізніше «Нордзе»).
З березня по червень 1939 року — командувач поліції порядку в Празі, організував масові арешти супротивників режиму після приєднання до Німеччини Богемії і Моравії.
З 1 листопада 1940 року — генерал-інспектор жандармерії і поліції в Головному управлінні поліції порядку. З квітня 1941 року — командир оберабшніта СС «Нордзе».
З 30 квітня 1941 по 20 квітня 1943 року — вищий керівник СС і поліції «Нордзе» (Гамбург), з 31 січня 1943 по 5 жовтня 1944 року — «Дунай» (Відень) і командир оберабшніта СС «Дунай».
З 5 жовтня 1944 року — вищий керівник СС і поліції «Центр».
Після закінчення війни Квернер був заарештований і 27 травня 1945 року, перебуваючи під вартою, наклав на себе руки.
Звання
- Лейтенант (лютий 1912)
- Гауптман поліції (1922)
- Оберст-лейтенант поліції (1933)
- Оберст (1 вересня 1936)
- Штандартенфюрер СС (травень 1938)
- Генерал-майор поліції (квітень 1939)
- Оберфюрер СС (червень 1939)
- Бригадефюрер СС (квітень 1940)
- Группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (листопад 1940)
- Обергруппенфюрер СС і генерал поліції (червень 1943)
- Генерал військ СС (червень 1944)
Нагороди
- Відзнака за просту гімнастику (1911)
- Залізний хрест 2-го класу (9 вересня 1919)
- Німецький імперський спортивний знак в сріблі (№ 5853; 18 листопада 1929)
- Почесний знак в бронзі зі срібним вінком Німецького картелю полювання і спортивної стрільби (5 січня 1931)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (30 жовтня 1934)
- Відзнака Німецької асоціації порятунку життя в бронзі
- Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1937)
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (24 травня 1937)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (5 червня 1937)
- Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) (19 січня 1938)
- Кільце «Мертва голова»
- Почесний кинджал СС
- Почесна шпага рейхсфюрера СС (1938)
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (18 років) (1938)
- Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (24 серпня 1938)
- Право носіння зіг-рун на поліцейській формі (11 вересня 1938)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (21 листопада 1938)
- Йольський свічник (грудень 1938)
- 2-го ступеня (20 квітня 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- медаль (5 липня 1939)
- застібка (4 квітня 1940)
- Залізний (29 грудня 1939)
- Почесний знак протиповітряної оборони
- 2-го ступеня (30 березня 1940)
- 1-го ступеня (30 січня 1943)
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу з мечами (10 вересня 1940)
- 1-го класу з мечами (6 січня 1942)
- Цивільний знак СС (№ 166 332; 1940)
Література
- Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. (рос.)
- Linde Apel, Hamburger Behörde für Kultur, Sport, Medien, in Zusammenarbeit mit der Forschungsstelle für Zeitgeschichte in Hamburg und der Gedenkstätte KZ Neuengamme, Hgg.: In den Tod geschickt — Die Deportationen von Juden, Roma und Sinti aus Hamburg 1940 bis 1945. Metropol, Berlin 2009.
- Ruth Bettina Birn: Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste, Düsseldorf 1986, ISBN 3-7700-0710-7 (Zugleich: Stuttgart, Universität, Dissertation, 1985).
- Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. 2. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8.
- Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf — Die Geschichte der SS, Augsburg 1998, ISBN 3-89350-549-0.
- Beate Meyer: Die Verfolgung und Ermordung der Hamburger Juden 1933—1945: Geschichte, Zeugnis, Erinnerung, Wallstein-Verlag, Göttingen 2006, ISBN 978-3-8353-0137-5.
- Ludwig Jedlicka: Der 20. Juli in Wien, Herold-Verlag, Wien 1965. (Hauptquelle; enthält im Anhang einen eingehenden Bericht über die Ereignisse von Heinrich Kodré.)
- Karl Glaubauf: Oberst i.G. Heinrich Kodré, Ein Linzer Ritterkreuzträger im militärischen Widerstand. In: Dokumentationsarchiv des Österreichischen Widerstandes (Hrsg.), Jahrbuch 2002, S. 41-68.
- Dermot Bradley: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei, Band 4, Osnabrück 2009, ISBN 3-7648-2595-2; S. 128—148.
Посилання
- Нагороди.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Rudolf Kverner nim Ernst Rudolf Querner 10 chervnya 1893 27 travnya 1945 Magdeburg odin z vishih oficeriv SS i kerivnikiv policiyi Tretogo rejhu obergruppenfyurer SS general policiyi i vijsk SS v Avstriyi ta Nimechchini Vishij kerivnik SS i policiyi na Dunayi Rudolf Kvernernim Ernst Rudolf QuernerNarodivsya10 chervnya 1893 1893 06 10 d Panshvic Kukau Panciki KukovPomer27 travnya 1945 1945 05 27 Magdeburg okupovana soyuznikami Nimechchina NimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnistpoliciyantZnannya movnimeckaUchasnikDruga svitova vijnaVijskove zvannya Obergruppenfyurer SS general policiyi 1943 general vijsk SS 1944 PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodiZaliznij hrest 2 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Nimeckij Olimpijskij znak 2 go klasu Pam yatna vijskova medal Ugorshina Pam yatna vijskova medal Avstriya Medal za uchast u Yevropejskij vijni 1915 1918 Medal Za vislugu rokiv u policiyi 1 go stupenya Medal Za vislugu rokiv u policiyi 2 go stupenya Medal Za vislugu rokiv u policiyi 3 go stupenya Komandorskij hrest ordena Zaslug Ugorshina Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Pochesnij znak Nimeckogo Chervonogo Hresta Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Kilce Mertva golova Jolskij svichnik SS Civilnij znak SS Mediafajli u Vikishovishi Voyennij zlochinec vidpovidalnij za peremishennya v yazniv koncentracijnih taboriv nacistskoyi Nimechchini na okupovanih teritoriyah v miru nablizhennya do nih vijsk soyuznikiv v tabori vseredini Nimechchini BiografiyaSin fermera Osvitu zdobuv u Drezdenskomu kadetskomu korpusi j u Vijskovij akademiyi v Gannoveri Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni z serpnya 1914 roku Na samomu pochatku vijni uzyatij v polon i do grudnya 1918 roku perebuvav u francuzkih taborah dlya vijskovopolonenih Z veresnya 1919 roku sluzhiv u policiyi bezpeki v Saksoniyi a v 1920 roci v zhandarmeriyi U 1930 1933 rokah brav uchast u diyalnosti Gitler yugendu Pislya prihodu nacional socialistiv do vladi v Nimechchini v 1933 roci vstupiv u NSDAP kvitok 2 385 386 Z 1934 roku pracyuvav u Imperskomu ministerstvi vnutrishnih sprav U seredini bereznya 1935 roku perevedenij v shucpoliciyu Z 1 veresnya 1936 roku komanduvav shucpoliciyeyu Gamburga z 1 kvitnya 1937 po zhovten 1940 roku inspektor shucpoliciyi v Gamburzi Bremeni ta Oldenburzi U travni 1938 roku vstupiv u SS Z 22 travnya 1938 po listopad 1940 roku nachalnik shtabu oberabshnita SS Pivnichno Zahid piznishe Nordze Z bereznya po cherven 1939 roku komanduvach policiyi poryadku v Prazi organizuvav masovi areshti suprotivnikiv rezhimu pislya priyednannya do Nimechchini Bogemiyi i Moraviyi Z 1 listopada 1940 roku general inspektor zhandarmeriyi i policiyi v Golovnomu upravlinni policiyi poryadku Z kvitnya 1941 roku komandir oberabshnita SS Nordze Z 30 kvitnya 1941 po 20 kvitnya 1943 roku vishij kerivnik SS i policiyi Nordze Gamburg z 31 sichnya 1943 po 5 zhovtnya 1944 roku Dunaj Viden i komandir oberabshnita SS Dunaj Z 5 zhovtnya 1944 roku vishij kerivnik SS i policiyi Centr Pislya zakinchennya vijni Kverner buv zaareshtovanij i 27 travnya 1945 roku perebuvayuchi pid vartoyu naklav na sebe ruki ZvannyaLejtenant lyutij 1912 Gauptman policiyi 1922 Oberst lejtenant policiyi 1933 Oberst 1 veresnya 1936 Shtandartenfyurer SS traven 1938 General major policiyi kviten 1939 Oberfyurer SS cherven 1939 Brigadefyurer SS kviten 1940 Gruppenfyurer SS i general lejtenant policiyi listopad 1940 Obergruppenfyurer SS i general policiyi cherven 1943 General vijsk SS cherven 1944 NagorodiVidznaka za prostu gimnastiku 1911 Zaliznij hrest 2 go klasu 9 veresnya 1919 Nimeckij imperskij sportivnij znak v sribli 5853 18 listopada 1929 Pochesnij znak v bronzi zi sribnim vinkom Nimeckogo kartelyu polyuvannya i sportivnoyi strilbi 5 sichnya 1931 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 30 zhovtnya 1934 Vidznaka Nimeckoyi asociaciyi poryatunku zhittya v bronzi Nimeckij Olimpijskij znak 2 go klasu 1937 Pam yatna vijskova medal Ugorshina z mechami 24 travnya 1937 Pam yatna vijskova medal Avstriya z mechami 5 chervnya 1937 Medal za uchast u Yevropejskij vijni 1915 1918 19 sichnya 1938 Kilce Mertva golova Pochesnij kindzhal SS Pochesna shpaga rejhsfyurera SS 1938 Medal Za vislugu rokiv u policiyi 3 go 2 go i 1 go stupenya 18 rokiv 1938 Orden Zaslug Ugorshina komandorskij hrest 24 serpnya 1938 Pravo nosinnya zig run na policejskij formi 11 veresnya 1938 Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku 21 listopada 1938 Jolskij svichnik gruden 1938 2 go stupenya 20 kvitnya 1939 Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 iz zastibkoyu Prazkij grad medal 5 lipnya 1939 zastibka 4 kvitnya 1940 Zaliznij 29 grudnya 1939 Pochesnij znak protipovitryanoyi oboroni 2 go stupenya 30 bereznya 1940 1 go stupenya 30 sichnya 1943 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami 10 veresnya 1940 1 go klasu z mechami 6 sichnya 1942 Civilnij znak SS 166 332 1940 LiteraturaZalesskij K SS Ohrannye otryady NSDAP M Eksmo 2004 ros Linde Apel Hamburger Behorde fur Kultur Sport Medien in Zusammenarbeit mit der Forschungsstelle fur Zeitgeschichte in Hamburg und der Gedenkstatte KZ Neuengamme Hgg In den Tod geschickt Die Deportationen von Juden Roma und Sinti aus Hamburg 1940 bis 1945 Metropol Berlin 2009 Ruth Bettina Birn Die Hoheren SS und Polizeifuhrer Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten Droste Dusseldorf 1986 ISBN 3 7700 0710 7 Zugleich Stuttgart Universitat Dissertation 1985 Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 2 Auflage Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt am Main 2007 ISBN 978 3 596 16048 8 Heinz Hohne Der Orden unter dem Totenkopf Die Geschichte der SS Augsburg 1998 ISBN 3 89350 549 0 Beate Meyer Die Verfolgung und Ermordung der Hamburger Juden 1933 1945 Geschichte Zeugnis Erinnerung Wallstein Verlag Gottingen 2006 ISBN 978 3 8353 0137 5 Ludwig Jedlicka Der 20 Juli in Wien Herold Verlag Wien 1965 Hauptquelle enthalt im Anhang einen eingehenden Bericht uber die Ereignisse von Heinrich Kodre Karl Glaubauf Oberst i G Heinrich Kodre Ein Linzer Ritterkreuztrager im militarischen Widerstand In Dokumentationsarchiv des Osterreichischen Widerstandes Hrsg Jahrbuch 2002 S 41 68 Dermot Bradley Die Generale der Waffen SS und der Polizei Band 4 Osnabruck 2009 ISBN 3 7648 2595 2 S 128 148 PosilannyaNagorodi Primitki