Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудник Мокта-ель-Хадід – колишнє гірничодобувне підприємство на півночі Алжиру.
Про наявність порід з високим вмістом заліза в районі на захід від сучасної Аннаби знали здавна, про що свідчить сама назва місцевості Мокта-ель-Хадід – «залізний перевал». Втім, перспектива широкомасштабного залучення мінеральних ресурсів до промислової розробки стала реальною лише після завоювання Алжиру Францією. В 1843-му західніше Аннаби виявили перший поклад магнетиту і ще до завершення десятиліття уряд видав кілька ліцензій на видобуток. Втім, особливого значення район набув лише після відкриття в 1857-му головного родовища Мокта-ель-Хадід, яке мало значні розміри – витягнуте на 2,5 км рудне тіло шириною від 10 до 50 метрів – та містило магнетитову руду із вмістом заліза до 70% та практично без шкідливих домішок фосфору та сірки (ця руда ідеально пасувала до бесемерівського процесу і здійснила суттєвий вплив на його поширення у Європі).
Хоча перші власники відмовились від концесії через надмірні, з їх погляду, транспортні витрати, проте в 1863-му була заснована Société de Mokta el Hadid, яка вже в 1865-му змогла ввести в дію потужний рудник. Розробка первісно велась відкритим способом, а вивіз руди здійснювали по запущеній в 1864-му вузькоколійній («метрові») зализниці завдовжки дещо більше за тридцять кілометрів, що вела до Бону (наразі Аннаба), де до 1869-го спорудили повноцінний порт (саме розробка Мокта-ель-Хадід дала поштовх для розвитку Бона, який в подальшому також почав перевантажувати фосфати та концентрати кольорових металів).
В 1865-му копальня видала 22 тисячі тон руди, наступного року виробнцитво склало 137 тисяч тон, а в 1869-му досягнуло 255 тисяч тон. Після спаду часів Франко-германської війни 1870 – 1871 років (зокрема, через проблеми з морським транспортом та тлі побоювань прибуття пруської ескадри до Середземномор’я), рудник продовжив зростати і в 1872-му видав 335 тисяч тон руди, а в 1874-му досягнув рекордного рівня у 428 тисяч тон (цей обсяг містив понад 260 тисяч тон заліза, що становило половину від тодішнього обсягу виплавки цього металу Великобританією).
Втім, запаси родовища не могли тривалий час забезпечувати такі темпи есплуатації та й ще за рахунок доступних для дешевої відкритої розробки покладів. В 1875, 1876 та 1877 роках Мокта-ель-Хадід видав 415, 388 та 361 тисячу тон руди. В 1878-му показник взагалі впав до 286 тисяч тон, на що також вплинула криза в металургії. На цей час вже узялись і за підземний видобуток за допомогою штолень, а в 1879-му пройшли шахту глибиною 63 метра, поглиблення якої далі виявилось ускладнене припливом води.
В наступні кілька років відбувалось певне покращення ситуації і в 1879-му та 1880-му видали 311 та 341 тисяч тон руди відповідно, при цьому роботи велись під землею у штольнях та шахті на рівнях 41 та 61 метр. Втім, далі почалось неухильне зниження виробництва – 295, 248 та 237 тисяч тон в 1881 – 1883 роках і вже лише від 129 до 122 тисяч тон в 1890 – 1893 роках.
Наступні виробничі показники становили – 109 (1894), 89 (1895), 110 (1896), 102 (1897), 92 (1898), 86 (1900), 83 (1901), 98 (1902) тисяч тон. Собівартість продовжувала зростати унаслідок збільшення глибини видобутку та зростання потреби у водовідливі і в 1902-му Société de Mokta el Hadid оглосила про намір зупинити розробку родовища найближчим часом. В 1903-му вилучили 92 тисячі тон руди, а в 1904-му 38 тисяч тон, що рахувалось як фактичне припинення розробки. Втім, протягом 1905 – 1909 років ще видобули понад 24 тисячі тон руди, хоча відвантаження були значно вищими за рахунок роботи зі складськими запасами.
Що стосується Société de Mokta el Hadid, то компанія вчасно здійснила вкладення в інші проекти, зокрема, в 1879-му поглинула Companie de Mines de Soumah et Toufna, яка розвивала залізорудну копальню Бені-Саф на заході Алжиру. Серед інших інвестицій 19 століття можливо назвати входження в 1881-му до капіталу Compagnie des mines de Krivoi-Rog (станом на 1891-й Société de Mokta el Hadid володіла 10% акцій криворізького проекту, де якраз готувався запуск першої доменної печі) та інвестиції в 1886-му у фосфоритові копальні Гафси (Туніс).
Примітки
- TIMKIT. MOKTA EL HADID 1865 - 1965. BOUTAZOULT IMINI TIMKKIT 2008 (фр.). Процитовано 6 червня 2024.
- Mokta-el-Hadid_1865-1986 (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudnik Mokta el Hadid kolishnye girnichodobuvne pidpriyemstvo na pivnochi Alzhiru Mokta el HadidRajon roztashuvannya rudnika Foto zroblene na rudniku v 1865 roci Zaliznicya Bon Mokta sporudzhena dlya vivozu rudi Pro nayavnist porid z visokim vmistom zaliza v rajoni na zahid vid suchasnoyi Annabi znali zdavna pro sho svidchit sama nazva miscevosti Mokta el Hadid zaliznij pereval Vtim perspektiva shirokomasshtabnogo zaluchennya mineralnih resursiv do promislovoyi rozrobki stala realnoyu lishe pislya zavoyuvannya Alzhiru Franciyeyu V 1843 mu zahidnishe Annabi viyavili pershij poklad magnetitu i she do zavershennya desyatilittya uryad vidav kilka licenzij na vidobutok Vtim osoblivogo znachennya rajon nabuv lishe pislya vidkrittya v 1857 mu golovnogo rodovisha Mokta el Hadid yake malo znachni rozmiri vityagnute na 2 5 km rudne tilo shirinoyu vid 10 do 50 metriv ta mistilo magnetitovu rudu iz vmistom zaliza do 70 ta praktichno bez shkidlivih domishok fosforu ta sirki cya ruda idealno pasuvala do besemerivskogo procesu i zdijsnila suttyevij vpliv na jogo poshirennya u Yevropi Hocha pershi vlasniki vidmovilis vid koncesiyi cherez nadmirni z yih poglyadu transportni vitrati prote v 1863 mu bula zasnovana Societe de Mokta el Hadid yaka vzhe v 1865 mu zmogla vvesti v diyu potuzhnij rudnik Rozrobka pervisno velas vidkritim sposobom a viviz rudi zdijsnyuvali po zapushenij v 1864 mu vuzkokolijnij metrovi zaliznici zavdovzhki desho bilshe za tridcyat kilometriv sho vela do Bonu narazi Annaba de do 1869 go sporudili povnocinnij port same rozrobka Mokta el Hadid dala poshtovh dlya rozvitku Bona yakij v podalshomu takozh pochav perevantazhuvati fosfati ta koncentrati kolorovih metaliv V 1865 mu kopalnya vidala 22 tisyachi ton rudi nastupnogo roku virobncitvo sklalo 137 tisyach ton a v 1869 mu dosyagnulo 255 tisyach ton Pislya spadu chasiv Franko germanskoyi vijni 1870 1871 rokiv zokrema cherez problemi z morskim transportom ta tli poboyuvan pributtya pruskoyi eskadri do Seredzemnomor ya rudnik prodovzhiv zrostati i v 1872 mu vidav 335 tisyach ton rudi a v 1874 mu dosyagnuv rekordnogo rivnya u 428 tisyach ton cej obsyag mistiv ponad 260 tisyach ton zaliza sho stanovilo polovinu vid todishnogo obsyagu viplavki cogo metalu Velikobritaniyeyu Tent de obidav Napoleon III pid chas vizitu na rudnik v 1865 roci Vtim zapasi rodovisha ne mogli trivalij chas zabezpechuvati taki tempi espluataciyi ta j she za rahunok dostupnih dlya deshevoyi vidkritoyi rozrobki pokladiv V 1875 1876 ta 1877 rokah Mokta el Hadid vidav 415 388 ta 361 tisyachu ton rudi V 1878 mu pokaznik vzagali vpav do 286 tisyach ton na sho takozh vplinula kriza v metalurgiyi Na cej chas vzhe uzyalis i za pidzemnij vidobutok za dopomogoyu shtolen a v 1879 mu projshli shahtu glibinoyu 63 metra pogliblennya yakoyi dali viyavilos uskladnene priplivom vodi V nastupni kilka rokiv vidbuvalos pevne pokrashennya situaciyi i v 1879 mu ta 1880 mu vidali 311 ta 341 tisyach ton rudi vidpovidno pri comu roboti velis pid zemleyu u shtolnyah ta shahti na rivnyah 41 ta 61 metr Vtim dali pochalos neuhilne znizhennya virobnictva 295 248 ta 237 tisyach ton v 1881 1883 rokah i vzhe lishe vid 129 do 122 tisyach ton v 1890 1893 rokah Nastupni virobnichi pokazniki stanovili 109 1894 89 1895 110 1896 102 1897 92 1898 86 1900 83 1901 98 1902 tisyach ton Sobivartist prodovzhuvala zrostati unaslidok zbilshennya glibini vidobutku ta zrostannya potrebi u vodovidlivi i v 1902 mu Societe de Mokta el Hadid oglosila pro namir zupiniti rozrobku rodovisha najblizhchim chasom V 1903 mu viluchili 92 tisyachi ton rudi a v 1904 mu 38 tisyach ton sho rahuvalos yak faktichne pripinennya rozrobki Vtim protyagom 1905 1909 rokiv she vidobuli ponad 24 tisyachi ton rudi hocha vidvantazhennya buli znachno vishimi za rahunok roboti zi skladskimi zapasami Sho stosuyetsya Societe de Mokta el Hadid to kompaniya vchasno zdijsnila vkladennya v inshi proekti zokrema v 1879 mu poglinula Companie de Mines de Soumah et Toufna yaka rozvivala zalizorudnu kopalnyu Beni Saf na zahodi Alzhiru Sered inshih investicij 19 stolittya mozhlivo nazvati vhodzhennya v 1881 mu do kapitalu Compagnie des mines de Krivoi Rog stanom na 1891 j Societe de Mokta el Hadid volodila 10 akcij krivorizkogo proektu de yakraz gotuvavsya zapusk pershoyi domennoyi pechi ta investiciyi v 1886 mu u fosforitovi kopalni Gafsi Tunis PrimitkiTIMKIT MOKTA EL HADID 1865 1965 BOUTAZOULT IMINI TIMKKIT 2008 fr Procitovano 6 chervnya 2024 Mokta el Hadid 1865 1986 PDF