Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Херсонеська ротонда (375–602 рp. н. е.) — одна з найстаріших пам'яток української архітектури та ранньо-християнського будівництва на території сучасної України.
| Ротонда в Херсонесі | |
|---|---|
 | |
| 44°36′48″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д. / 44.61337500002777290° пн. ш. 33.49362100002777254° сх. д.Координати: 44°36′48″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д. / 44.61337500002777290° пн. ш. 33.49362100002777254° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і пам'ятка архітектури[d] |
| Розташування | Україна, Севастополь |
| Стан | d і Державний реєстр нерухомих пам'яток України |
  Ротонда в Херсонесі (Україна)  Ротонда в Херсонесі (Автономна Республіка Крим) | |
 Ротонда в Херсонесі у Вікісховищі | |
Знаходиться вона біля великої базиліки 6-8 ст. на місці головного єпископального храму міста Херсонеса в ім’я апостолів Петра і Павла . На думку вчених саме в цій ротонді хрестився київський князь Володимир.
Найстаріші пам'ятки української архітектури сягають IV—ІХ ст. В античних містах Причорномор'я розвивалося будівництво у ранньо-християнські часи. Найстаріші пам'ятки цього будівництва походять з Корсуня (Херсонесу Таврійського). В Таврії (Криму) і, особливо, в Корсуні знайдено понад 30 румовищ церков старохристиянських часів.
Найстаріші церкви міста мали в плані рівнораменний хрест. Подібного типу були округлі будови, так звані ротонди. Одна з найстаріших ротонд Корсуня збудована перед 602 р. н. е. Ця пам'ятка не має собі рівних в цілій Центральній та Західній Європі.
Дослідження ротонди
Корсунську ротонду відкрили вперше 1877 року за сприяння Одеського товариства історії і старожитностей.
Дослідженням найбільшої базиліки в Херсонесі займався граф Олексій Уваров, тому в літературі вона відома під назвою «Уваровська базиліка». Перші дослідження ротонди провів французький військовий інженер, який перебував на російській службі — Олександр Бертє-Делягард. 1901 ротонду досліджував Карл Косцюшко-Валюжинець. Під час розкопок в 1901 р. у водостічній трубі з басейну були знайдені візантійські монети, з яких найстаріша була часів Валентиніана I (364–375) р. н. е. і найновіша Тіберія Маврикія 584 — 602 р. н. е., з іменем Херсона та буквою К. Як відомо у старохристиянські часи був звичай хрестити дорослих людей. Під час хрещення кидали на щастя монети, які потрапили і в трубу. Англійський дослідник Причорномор'я — Е. Мінис датує час побудови ротонди 600 р. н. е.
План ротонди
Як свідчить план поданий Бертє-Делягардом, будівля мала округлу форму, з чотирма раменами на чотири сторони світу, що утворювали рівнораменний хрест. Посередині ротонди був вибитий у скелі округлий басейн-купіль (0,82 м глибини, 2,85 діаметром) з викутим на дні хрестом з розширеними кінцями. Зі східної сторони для спуску в басейн знаходилися східці. Хрест у басейні був викладений мармуровими плитами, а поверхня самого басейну була вирівняна цеглою, покладеною на цементі. На основі цих даних археологи зробили висновок, що це була хрестильня (баптистерій) біля головної церкви Корсуня. Три рамена хреста закінчувались апсидами, а західна частина була прямокутною. Північне та південне рамена (менші за розмірами) були тригранні, а східне пятигранне. Ротонда була перекрита сферичним покриттям, а апсиди напівсферичним перекриттям. В ротонду заходили через четверо дверей, основним був вхід через західні двері, в яких був збережений поріг. Мозаїка ротонди була викладена зі смальтових кубиків зеленого, жовтого, червоного, темно-коричневого кольорів ймовірно на синьому фоні, а також були кубики смальти з позолотою та посрібленням. Були знайдені також кам'яні кубики жовтого, помаранчевого, рожевого та білого кольорів. Зі східної сторони на поч. 20 ст. зберігалися ще фрески. З західної сторони при вхідних дверях був невеликий притвор.
В кін. 19 ст. Корсунська ротонда зберігала стіни ще до висоти вікон, а східна стіна з вівтарем була висотою до 4 м та мала три збережених вікна з трьома луками (арками), обкладених цеглою. Розмір будови був досить великим (14,5 на 13). Ротонда була збудована з каміння та цегли, що свідчило про візантійський спосіб будування. Цегла була плеската, майже квадратова, на думку Бертьє-Делягарда менша за царгородську і більш подібна до равенської та римської. Стіни були обкладені мармуровими плитами з рештками мальовидла (мозаїки та фресок). Долівки були викладені різнокольоровими плитами. Над апсидами було видно рештки склепіння.
З цієї будови не залишилося сліду, оскільки вони були знищені російською владою під час побудови церкви св. Володимира. В цей час були розібрані і інші старохристиянські святині. З матеріалу важливих для дослідників старохристиянських церков була збудована нова церква псевдовізантійського стилю. Бертьє-Делягард доводив, що саме в цій ротонді хрестився князь Володимир і саме її знищили російські архітектори для побудови собору.
Триконхове заложення
Рання дата побудови та план церкви робить цю пам'ятку особливою, так я подібних собі аналогів вона у Європі не має. План побудови у формі (живого асу) була відома у античному римському будівництві: Вілла Адріана (II ст.) та катакомбах св. Каліста (II–IV ст.) та в середньовіччі зустрічається в Царгороді, Вірменії в цвинтарних каплицях та також в центральній Європі, особливо в середньому Подунав'ї.
Ротонди-церкви в Україні
В Україні старокняжої доби ротонди були відомі в Вишгороді, в Галичі, в Володимирі, в Горянах на Закарпатті. Малюнки хрещатих ротонд знаходимо на фресках в Софії Київській та в каплиці св. Хреста на Вавелю в Кракові, де вони були виконані українськими майстрами в 1470 р. Саме такий план (хрещате) заложення як у Корсунській ротонді покладений в основу типових українських церков.
1997 р. вірні УПЦ Московського патріархату, очолювані благочинним Севастопольського округу о. Георгієм (Поляковим), вирішили видозмінити територію Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Без будь-яких погоджень та дозволів на пам'ятці археології й архітектури — над купіллю баптистерію IV–X ст. — вони встановили металічну бесідку-ротонду.
Примітки
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 374. — .
Література
- Січинський В. Пам'ятники української архітектури вип. 1, Філадельфія, 1952
- Дослідження Карла Косцюшка-Валюжинця [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Крещальня (баптистерий) [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Попи-«будівельники» взялись за Херсонес [Архівовано 22 січня 2011 у Portugese Web Archive], «Вечірній Київ», 26 липня 1997
Посилання
- Панорама ротонди з металевою конструкцією. [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hersoneska rotonda 375 602 rp n e odna z najstarishih pam yatok ukrayinskoyi arhitekturi ta ranno hristiyanskogo budivnictva na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Rotonda v Hersonesi44 36 48 pn sh 33 29 37 sh d 44 61337500002777290 pn sh 33 49362100002777254 sh d 44 61337500002777290 33 49362100002777254 Koordinati 44 36 48 pn sh 33 29 37 sh d 44 61337500002777290 pn sh 33 49362100002777254 sh d 44 61337500002777290 33 49362100002777254Tip sporudicerkva i pam yatka arhitekturi d RoztashuvannyaUkrayina SevastopolStand i Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniRotonda v Hersonesi Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaRotonda v Hersonesi Avtonomna Respublika Krim Pokazati na mapi Avtonomna Respublika Krim Rotonda v Hersonesi u Vikishovishi Bazilika ta rotonda sprava Znahoditsya vona bilya velikoyi baziliki 6 8 st na misci golovnogo yepiskopalnogo hramu mista Hersonesa v im ya apostoliv Petra i Pavla Na dumku vchenih same v cij rotondi hrestivsya kiyivskij knyaz Volodimir Najstarishi pam yatki ukrayinskoyi arhitekturi syagayut IV IH st V antichnih mistah Prichornomor ya rozvivalosya budivnictvo u ranno hristiyanski chasi Najstarishi pam yatki cogo budivnictva pohodyat z Korsunya Hersonesu Tavrijskogo V Tavriyi Krimu i osoblivo v Korsuni znajdeno ponad 30 rumovish cerkov starohristiyanskih chasiv Najstarishi cerkvi mista mali v plani rivnoramennij hrest Podibnogo tipu buli okrugli budovi tak zvani rotondi Odna z najstarishih rotond Korsunya zbudovana pered 602 r n e Cya pam yatka ne maye sobi rivnih v cilij Centralnij ta Zahidnij Yevropi Doslidzhennya rotondiKorsunsku rotondu vidkrili vpershe 1877 roku za spriyannya Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej Doslidzhennyam najbilshoyi baziliki v Hersonesi zajmavsya graf Oleksij Uvarov tomu v literaturi vona vidoma pid nazvoyu Uvarovska bazilika Pershi doslidzhennya rotondi proviv francuzkij vijskovij inzhener yakij perebuvav na rosijskij sluzhbi Oleksandr Bertye Delyagard 1901 rotondu doslidzhuvav Karl Koscyushko Valyuzhinec Pid chas rozkopok v 1901 r u vodostichnij trubi z basejnu buli znajdeni vizantijski moneti z yakih najstarisha bula chasiv Valentiniana I 364 375 r n e i najnovisha Tiberiya Mavrikiya 584 602 r n e z imenem Hersona ta bukvoyu K Yak vidomo u starohristiyanski chasi buv zvichaj hrestiti doroslih lyudej Pid chas hreshennya kidali na shastya moneti yaki potrapili i v trubu Anglijskij doslidnik Prichornomor ya E Minis datuye chas pobudovi rotondi 600 r n e Plan rotondiYak svidchit plan podanij Bertye Delyagardom budivlya mala okruglu formu z chotirma ramenami na chotiri storoni svitu sho utvoryuvali rivnoramennij hrest Poseredini rotondi buv vibitij u skeli okruglij basejn kupil 0 82 m glibini 2 85 diametrom z vikutim na dni hrestom z rozshirenimi kincyami Zi shidnoyi storoni dlya spusku v basejn znahodilisya shidci Hrest u basejni buv vikladenij marmurovimi plitami a poverhnya samogo basejnu bula virivnyana cegloyu pokladenoyu na cementi Na osnovi cih danih arheologi zrobili visnovok sho ce bula hrestilnya baptisterij bilya golovnoyi cerkvi Korsunya Tri ramena hresta zakinchuvalis apsidami a zahidna chastina bula pryamokutnoyu Pivnichne ta pivdenne ramena menshi za rozmirami buli trigranni a shidne pyatigranne Rotonda bula perekrita sferichnim pokrittyam a apsidi napivsferichnim perekrittyam V rotondu zahodili cherez chetvero dverej osnovnim buv vhid cherez zahidni dveri v yakih buv zberezhenij porig Mozayika rotondi bula vikladena zi smaltovih kubikiv zelenogo zhovtogo chervonogo temno korichnevogo koloriv jmovirno na sinomu foni a takozh buli kubiki smalti z pozolotoyu ta posriblennyam Buli znajdeni takozh kam yani kubiki zhovtogo pomaranchevogo rozhevogo ta bilogo koloriv Zi shidnoyi storoni na poch 20 st zberigalisya she freski Z zahidnoyi storoni pri vhidnih dveryah buv nevelikij pritvor V kin 19 st Korsunska rotonda zberigala stini she do visoti vikon a shidna stina z vivtarem bula visotoyu do 4 m ta mala tri zberezhenih vikna z troma lukami arkami obkladenih cegloyu Rozmir budovi buv dosit velikim 14 5 na 13 Rotonda bula zbudovana z kaminnya ta cegli sho svidchilo pro vizantijskij sposib buduvannya Cegla bula pleskata majzhe kvadratova na dumku Bertye Delyagarda mensha za cargorodsku i bilsh podibna do ravenskoyi ta rimskoyi Stini buli obkladeni marmurovimi plitami z reshtkami malovidla mozayiki ta fresok Dolivki buli vikladeni riznokolorovimi plitami Nad apsidami bulo vidno reshtki sklepinnya Z ciyeyi budovi ne zalishilosya slidu oskilki voni buli znisheni rosijskoyu vladoyu pid chas pobudovi cerkvi sv Volodimira V cej chas buli rozibrani i inshi starohristiyanski svyatini Z materialu vazhlivih dlya doslidnikiv starohristiyanskih cerkov bula zbudovana nova cerkva psevdovizantijskogo stilyu Bertye Delyagard dovodiv sho same v cij rotondi hrestivsya knyaz Volodimir i same yiyi znishili rosijski arhitektori dlya pobudovi soboru Trikonhove zalozhennyaRannya data pobudovi ta plan cerkvi robit cyu pam yatku osoblivoyu tak ya podibnih sobi analogiv vona u Yevropi ne maye Plan pobudovi u formi zhivogo asu bula vidoma u antichnomu rimskomu budivnictvi Villa Adriana II st ta katakombah sv Kalista II IV st ta v serednovichchi zustrichayetsya v Cargorodi Virmeniyi v cvintarnih kaplicyah ta takozh v centralnij Yevropi osoblivo v serednomu Podunav yi Rotondi cerkvi v UkrayiniV Ukrayini staroknyazhoyi dobi rotondi buli vidomi v Vishgorodi v Galichi v Volodimiri v Goryanah na Zakarpatti Malyunki hreshatih rotond znahodimo na freskah v Sofiyi Kiyivskij ta v kaplici sv Hresta na Vavelyu v Krakovi de voni buli vikonani ukrayinskimi majstrami v 1470 r Same takij plan hreshate zalozhennya yak u Korsunskij rotondi pokladenij v osnovu tipovih ukrayinskih cerkov 1997 r virni UPC Moskovskogo patriarhatu ocholyuvani blagochinnim Sevastopolskogo okrugu o Georgiyem Polyakovim virishili vidozminiti teritoriyu Nacionalnogo zapovidnika Hersones Tavrijskij Bez bud yakih pogodzhen ta dozvoliv na pam yatci arheologiyi j arhitekturi nad kupillyu baptisteriyu IV X st voni vstanovili metalichnu besidku rotondu PrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 374 ISBN 978 966 00 1359 9 LiteraturaSichinskij V Pam yatniki ukrayinskoyi arhitekturi vip 1 Filadelfiya 1952 Doslidzhennya Karla Koscyushka Valyuzhincya 28 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kreshalnya baptisterij 28 kvitnya 2014 u Wayback Machine Popi budivelniki vzyalis za Hersones Arhivovano 22 sichnya 2011 u Portugese Web Archive Vechirnij Kiyiv 26 lipnya 1997PosilannyaPanorama rotondi z metalevoyu konstrukciyeyu 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine