Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вале́рій Іва́нович Ро́тар (13 березня 1963 — 5 липня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Ротар Валерій Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 13 березня 1963 Долиняни, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 5 липня 2016 (53 роки) Мар'їнка, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Долиняни | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився 1963 року в селі Долиняни (Хотинський район, Чернівецька область). Закінчив долинянську школу, створив сім'ю, проживав в своєму селі.
У часі війни під час однієї з хвиль мобілізації просився на фронт — замість сина, котрий отримав повістку, тоді Валерія не призвали. На фронт пішов добровольцем — підписав контракт у квітні 2016 року; хотів піти ще раніше, але чекав на повернення з фронту старшого сина. Пройшов перепідготовку, солдат 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади; лінійний наглядач.
5 липня 2016 року пополуночі підрозділ прибув в район Мар‘їнки, щойно особовий склад пройшов інструктаж та отримав бойові завдання, як почався обстріл терористів із крупнокаліберної артилерії, котрий тривав 2 години. Валерій загинув близько 3-ї ранку.
Похований у Долинянах, в останню дорогу Валерія проводжали живим коридором вулицями Хотина та Долинян, школярі та студенти під національними стягами кидали квіти під колеса автівки, дорослі й діти проводжали на колінах.
Без Валерія лишились мама Марія Василівна, сестра Світлана з доньками, брат Анатолій з дружиною, два сини — 1984 та 1990 року народження.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- 6 листопада 2017 року в Долинянській ЗОШ відкрито та освячено меморіальну дошку Валерію Ротарю.
Примітки
- Указ Президента України від 14 листопада року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Книга пам'яті [ 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Відкриття меморіальної дошки [ 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vale rij Iva novich Ro tar 13 bereznya 1963 19630313 5 lipnya 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Rotar Valerij Ivanovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya 13 bereznya 1963 1963 03 13 Dolinyani Hotinskij rajon Chernivecka oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert 5 lipnya 2016 2016 07 05 53 roki Mar yinka Donecka oblast UkrayinaPohovannya DolinyaniVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Suhoputni vijskaRid vijsk Girska pihotaFormuvannya 8 j okremij girsko shturmovij bataljon 10 OGShBrVijni bitvi Vijna na shodi Ukrayini Boyi za Mar yinkuNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rotar ZhittyepisNarodivsya 1963 roku v seli Dolinyani Hotinskij rajon Chernivecka oblast Zakinchiv dolinyansku shkolu stvoriv sim yu prozhivav v svoyemu seli U chasi vijni pid chas odniyeyi z hvil mobilizaciyi prosivsya na front zamist sina kotrij otrimav povistku todi Valeriya ne prizvali Na front pishov dobrovolcem pidpisav kontrakt u kvitni 2016 roku hotiv piti she ranishe ale chekav na povernennya z frontu starshogo sina Projshov perepidgotovku soldat 8 go okremogo motopihotnogo bataljonu Podillya 10 yi okremoyi girsko shturmovoyi brigadi linijnij naglyadach 5 lipnya 2016 roku popolunochi pidrozdil pribuv v rajon Mar yinki shojno osobovij sklad projshov instruktazh ta otrimav bojovi zavdannya yak pochavsya obstril teroristiv iz krupnokalibernoyi artileriyi kotrij trivav 2 godini Valerij zaginuv blizko 3 yi ranku Pohovanij u Dolinyanah v ostannyu dorogu Valeriya provodzhali zhivim koridorom vulicyami Hotina ta Dolinyan shkolyari ta studenti pid nacionalnimi styagami kidali kviti pid kolesa avtivki dorosli j diti provodzhali na kolinah Bez Valeriya lishilis mama Mariya Vasilivna sestra Svitlana z donkami brat Anatolij z druzhinoyu dva sini 1984 ta 1990 roku narodzhennya Nagorodi ta vshanuvannyaukazom Prezidenta Ukrayini 363 2017 vid 14 listopada 2017 roku za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno 6 listopada 2017 roku v Dolinyanskij ZOSh vidkrito ta osvyacheno memorialnu doshku Valeriyu Rotaryu PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 14 listopada roku 363 2017 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaKniga pam yati 7 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Vidkrittya memorialnoyi doshki 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi