Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росіяни в Закарпатті — російське населення Закарпатської області України.
Закарпаття відрізняється етнічним розмаїттям. Найбільш численними етнічними групами Закарпаття є українці, угорці, менша чисельність у румунів, росіян, циган, словаків, німців та представників інших національностей. Згідно перепису 2001 року в Закарпатській області проживала 31 000 росіян, які становили 2,5% населення області. Російські закарпатці представляють одну з найменших російських громад в Україні.
Закарпатські росіяни до 1944 року
Першим відомим нині емігрантом з Росії вважається Костянтин Матезонський, який прибув до Ужгорода 1836 року.
Імовірно він емігрував з Росії як учасник декабристського повстання. В Ужгороді він заснував хор і був близький до будителя русинів Олександр Духновича. Значною була російська емігрантська громада після громадянської війни. Напередодні Другої світової війни в Закарпатті було близько 2 тисяч росіян. Серед них було багато освічених людей, які залишили після себе в жителів краю добру пам'ять. П. П. Милославський пропагував російську народну пісню і православні співи, був музикознавцем, вже після входження Закарпаття до складу УРСР очолив відомий Закарпатський народний хор. Хор і в наш час виконує зібрані і аранжовані ним твори. В Ужгороді діє Фонд ім. Милославського.
Л. С. Панкратова-Ільяшенко, актриса театру Всеволода Мейєрхольда, вела театральну студію, а в післявоєнному Закарпатті організовувала театри. Російські емігранти працювали в русинській організації «Русское культурно-просвітницьке товариство ім. Олександра Духновича». Серед них була театральний режисер О.Куфтіна-Полуектова. Вона також вела дитячу театральну студію.
Помітним діячем російської еміграції в Закарпатті був о. Всеволод Коломацький, втім, за національністю він був українцем. Під час Першої світової війни він воював у Карпатах, а пізніше став священиком на Мукачівщині. 1926 року він як архітектор-будівельник брав участь у спорудженні Покровської церкви в селі Руському. Пізніше біля неї виріс Ракошинський чоловічий монастир, шанований віруючими. Російські емігранти доручили о. В. Коломацькому побудувати православний храм-пам'ятник на згадку російським воїнам, загиблим в першу світову війну; це єдиний подібний храм на колишній території СРСР. В. Коломацький був архітектором і будівельником цього храму в Ужгороді. У 1930 році Покровська церква на набережній річки Уж була закінчена. Храм вибудований в північноруських шатрового стилі і нагадує православний собор в Коломні. Церква включена в список пам'ятників. 1994 року Закарпатське товариство «Російський будинок» на її стінах встановило меморіальну таблицю.
Архімандрит Василій (Пронін) переїхав в Закарпаття в 1939, і вже в післявоєнні роки став настоятелем Мукачівського жіночого монастиря; він займався також і археологією. Російський іженер-будівельник Панкратов брав участь у спорудженні адміністративної будівлі в Ужгороді (нині Білий дім), а інженери Баренблат і Лосієвський будували канал Невицьке — Ужгород, ужгородську електростанцію, міст у В. Бичкові та інші споруди в Закарпатті.
Період УРСР (1944—1991)
Після приєднання Закарпаття до УРСР чисельність росіян значно зросла, що було викликано необхідністю розвитку промисловості та інших галузей народного господарства, а також медицини, освіти, науки. Влітку 1947 в Мукачево переїхав Білгород-Дністровський російський драматичний театр. Поповнившись акторами з інших театрів України, колектив 23 серпня 1947 відкрив свій перший театральний сезон. Філологічний факультет Ужгородського університету був відкритий 18 жовтня 1945 Кафедру російської літератури очолив фахівець в області класичної літератури Микола Сергійович Воскресенський, якого згадують як високоерудованого та інтелігентного вченого. Великий внесок у літературознавство внесли Н. П. Козлов, Е. Л. Толстов, доценти В. І. Аріповський, А. І. Дуденкова, Г.І Пономарьов, С. Н. Шошура, І. М. Сенько, Н. П. Бедзір, Л. П. Бородіна, Л. В. Лимонова. Фольклористикою займалися П. В. Лінтур і Плісецький. Т. М. Чумак вивчала творчість закарпатських письменників. Кафедру російської мови спочатку очолив професор І. Г. Чередниченко. У наступні роки кафедрою керували доценти Антошин, Г. А. Шелюто, М. А. Чернишенко, М. В. Симулик, С. С. Панько, Л. М. Устюгова, професор В. В. Волков, а нині її очолює доцент Т. І. Суран.
У 1946 році в області проживало 12 176 росіян. У 1959 році їх було вже 29 599 осіб (3,2 % від усього населення), у 1970 — 35 189 осіб (3,3 %), у 1979 — 41 713 осіб (3,6 %), у 1989 — 49 458 осіб (4,0 %), у 2001 — 30 993 осіб (2,5 %).
За даними перепису 1989 р. на території Закарпаття мешкало 49 458 росіян, що становило 4 % населення області. 53 % зайнятих росіян були працівниками інтелектуальної сфери. Вони становили 11 % викладачів і наукових кадрів, 12—13 % керівників, 16 % працівників сфери мистецтва, 20 % інженерно-технічних працівників, 58 % офіцерів. Вони відзначалися високим освітнім рівнем (24,6 % дорослих росіян мали вищу освіту, порівняно з 6,8 % в українців, 3,7 % в угорців, 8,8 % у словаків, 1,7 % у румунів) і урбанізованістю (87,2 % росіян проживали у містах). У той же час росіяни Закарпаття характеризувалися найнижчою народжуваністю і найвищим рівнем розлучень серед усіх етнічних груп області.
Російську мову на Закарпатті у 1989 назвали рідною 47 378 росіян, 15 132 українців, 1 307 євреїв, 1 176 білорусів, 991 угорець, 388 словаків, 212 німця, 119 циган. В цілому по області 64,1 % населення вказало, що вільно володіє російською мовою. Російська мова виконувала роль мови міжнаціонального спілкування.
Падіння промислового виробництва, скорочення зайнятості, поглиблення побутових проблем, звуження можливостей для самореалізації в умовах українізації викликали погіршення становища російського населення області і призвели до найбільшої серед усіх етнічних груп Закарпаття еміграції, яка в 1990-ті роки досягала 1500—1800 осіб на рік. Соціологічні дослідження 1995 року показують у росіян найбільш низький рівень етнічного самопочуття серед усіх національних груп Закарпаття.
Біля витоків створення закарпатського товариства російської культури «Російський Будинок» стояла група інтелігентів з Ужгорода. Першим керівником товариства було обрано В.Пахмурний, з 1995 року суспільство очолила кандидат історичних наук С.Мітряєва. Товариство займається, в основному, культурологічною, просвітницькою і благодійною діяльністю. У 1996 році були проведені «Дні російської культури», ряд творчих і музичних вечорів, наукова конференція. У 1998 був проведений симпозіум «Українсько-російські відносини в контексті європейської співпраці». Широко відзначалося 200-річчя з дня народження Олександра Пушкіна. У дворі Мукачівської школи № 1 (в минулому — російської гімназії[]) за сприяння львівського Російського культурного центру було встановлено пам'ятник великому поету.
Усього 2002 року в Закарпатті діяли 3 російські школи — в Ужгороді, Мукачеві та Хусті, російською мовою навчалися 2933 учнів (1.5 % всіх учнів області)
Була створена Російська громада Закарпаття, яку очолив В. Некрасов. У 1990—1998 виходила газета «Єдність», єдина в області, яка «послідовно відстоювала конституційні права росіян … від нападок так званої націонал-патріотичної преси». У той же час Закарпаття відрізняється значною толерантністю, а російські фахівці як і раніше користуються повагою. У 2002—2006 мером Ужгорода був Віктор Погорєлов, а секретарем міської Ради — Юрій Беляков. 2005 року російський меценат А. В. Гегальчий заснував щорічна Незалежна літературна «Руська премія» для авторів віртуальної Підкарпатської Русі, що пишуть русинською та російською мовами. Лауреати 2005 — Іван Петровцій та Володимир Бедзір, 2006 — Фелікс Кривін і Василь Матола, 2007 — Іван Ситар та Іван Поп, 2008 — Тамара Керча та Міла Маришева (Бородіна), 2009 — Людмила Кудрявська та Роман Пищальников, 2010 — Юрій Маслов і Михайло Чухран, 2011 — Ігор Керча.
Література
- Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект. — Ужгород : Патені, 2000. — 160 с. — .
- Русь пуд Карпатами. Русини в Росії і росіяни на Підкарпатській Русі. А. В. Гегальчій. «Російське слово», 2-2007, Прага
- Дослідник дерев'яних храмів Підкарпатської Русі — В. В. Саханеев. По сторінках невиданої книги. Валерій розгул. «Російська премія», Прага, 2008.
- Сподвижник архімандрита Кабалюка — Олексій Геровський. Валерій розгул. «Російська премія», Прага, 2008.
- У колі сьомому. Російська премія. Підкарпатська Русь. А. В. Гегальчій. «Російська премія», 2011, Прага.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosiyani v Zakarpatti rosijske naselennya Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Rosijska yak ridna mova u mistah i silradah Zakarpatskoyi oblasti za perepisom 2001 r Zakarpattya vidriznyayetsya etnichnim rozmayittyam Najbilsh chislennimi etnichnimi grupami Zakarpattya ye ukrayinci ugorci mensha chiselnist u rumuniv rosiyan cigan slovakiv nimciv ta predstavnikiv inshih nacionalnostej Zgidno perepisu 2001 roku v Zakarpatskij oblasti prozhivala 31 000 rosiyan yaki stanovili 2 5 naselennya oblasti Rosijski zakarpatci predstavlyayut odnu z najmenshih rosijskih gromad v Ukrayini Zakarpatski rosiyani do 1944 rokuPershim vidomim nini emigrantom z Rosiyi vvazhayetsya Kostyantin Matezonskij yakij pribuv do Uzhgoroda 1836 roku Imovirno vin emigruvav z Rosiyi yak uchasnik dekabristskogo povstannya V Uzhgorodi vin zasnuvav hor i buv blizkij do buditelya rusiniv Oleksandr Duhnovicha Znachnoyu bula rosijska emigrantska gromada pislya gromadyanskoyi vijni Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v Zakarpatti bulo blizko 2 tisyach rosiyan Sered nih bulo bagato osvichenih lyudej yaki zalishili pislya sebe v zhiteliv krayu dobru pam yat P P Miloslavskij propaguvav rosijsku narodnu pisnyu i pravoslavni spivi buv muzikoznavcem vzhe pislya vhodzhennya Zakarpattya do skladu URSR ocholiv vidomij Zakarpatskij narodnij hor Hor i v nash chas vikonuye zibrani i aranzhovani nim tvori V Uzhgorodi diye Fond im Miloslavskogo L S Pankratova Ilyashenko aktrisa teatru Vsevoloda Mejyerholda vela teatralnu studiyu a v pislyavoyennomu Zakarpatti organizovuvala teatri Rosijski emigranti pracyuvali v rusinskij organizaciyi Russkoe kulturno prosvitnicke tovaristvo im Oleksandra Duhnovicha Sered nih bula teatralnij rezhiser O Kuftina Poluektova Vona takozh vela dityachu teatralnu studiyu Pomitnim diyachem rosijskoyi emigraciyi v Zakarpatti buv o Vsevolod Kolomackij vtim za nacionalnistyu vin buv ukrayincem Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin voyuvav u Karpatah a piznishe stav svyashenikom na Mukachivshini 1926 roku vin yak arhitektor budivelnik brav uchast u sporudzhenni Pokrovskoyi cerkvi v seli Ruskomu Piznishe bilya neyi viris Rakoshinskij cholovichij monastir shanovanij viruyuchimi Rosijski emigranti doruchili o V Kolomackomu pobuduvati pravoslavnij hram pam yatnik na zgadku rosijskim voyinam zagiblim v pershu svitovu vijnu ce yedinij podibnij hram na kolishnij teritoriyi SRSR V Kolomackij buv arhitektorom i budivelnikom cogo hramu v Uzhgorodi U 1930 roci Pokrovska cerkva na naberezhnij richki Uzh bula zakinchena Hram vibudovanij v pivnichnoruskih shatrovogo stili i nagaduye pravoslavnij sobor v Kolomni Cerkva vklyuchena v spisok pam yatnikiv 1994 roku Zakarpatske tovaristvo Rosijskij budinok na yiyi stinah vstanovilo memorialnu tablicyu Arhimandrit Vasilij Pronin pereyihav v Zakarpattya v 1939 i vzhe v pislyavoyenni roki stav nastoyatelem Mukachivskogo zhinochogo monastirya vin zajmavsya takozh i arheologiyeyu Rosijskij izhener budivelnik Pankratov brav uchast u sporudzhenni administrativnoyi budivli v Uzhgorodi nini Bilij dim a inzheneri Barenblat i Losiyevskij buduvali kanal Nevicke Uzhgorod uzhgorodsku elektrostanciyu mist u V Bichkovi ta inshi sporudi v Zakarpatti Period URSR 1944 1991 Pislya priyednannya Zakarpattya do URSR chiselnist rosiyan znachno zrosla sho bulo viklikano neobhidnistyu rozvitku promislovosti ta inshih galuzej narodnogo gospodarstva a takozh medicini osviti nauki Vlitku 1947 v Mukachevo pereyihav Bilgorod Dnistrovskij rosijskij dramatichnij teatr Popovnivshis aktorami z inshih teatriv Ukrayini kolektiv 23 serpnya 1947 vidkriv svij pershij teatralnij sezon Filologichnij fakultet Uzhgorodskogo universitetu buv vidkritij 18 zhovtnya 1945 Kafedru rosijskoyi literaturi ocholiv fahivec v oblasti klasichnoyi literaturi Mikola Sergijovich Voskresenskij yakogo zgaduyut yak visokoerudovanogo ta inteligentnogo vchenogo Velikij vnesok u literaturoznavstvo vnesli N P Kozlov E L Tolstov docenti V I Aripovskij A I Dudenkova G I Ponomarov S N Shoshura I M Senko N P Bedzir L P Borodina L V Limonova Folkloristikoyu zajmalisya P V Lintur i Pliseckij T M Chumak vivchala tvorchist zakarpatskih pismennikiv Kafedru rosijskoyi movi spochatku ocholiv profesor I G Cherednichenko U nastupni roki kafedroyu keruvali docenti Antoshin G A Shelyuto M A Chernishenko M V Simulik S S Panko L M Ustyugova profesor V V Volkov a nini yiyi ocholyuye docent T I Suran U 1946 roci v oblasti prozhivalo 12 176 rosiyan U 1959 roci yih bulo vzhe 29 599 osib 3 2 vid usogo naselennya u 1970 35 189 osib 3 3 u 1979 41 713 osib 3 6 u 1989 49 458 osib 4 0 u 2001 30 993 osib 2 5 Za danimi perepisu 1989 r na teritoriyi Zakarpattya meshkalo 49 458 rosiyan sho stanovilo 4 naselennya oblasti 53 zajnyatih rosiyan buli pracivnikami intelektualnoyi sferi Voni stanovili 11 vikladachiv i naukovih kadriv 12 13 kerivnikiv 16 pracivnikiv sferi mistectva 20 inzhenerno tehnichnih pracivnikiv 58 oficeriv Voni vidznachalisya visokim osvitnim rivnem 24 6 doroslih rosiyan mali vishu osvitu porivnyano z 6 8 v ukrayinciv 3 7 v ugorciv 8 8 u slovakiv 1 7 u rumuniv i urbanizovanistyu 87 2 rosiyan prozhivali u mistah U toj zhe chas rosiyani Zakarpattya harakterizuvalisya najnizhchoyu narodzhuvanistyu i najvishim rivnem rozluchen sered usih etnichnih grup oblasti Rosijsku movu na Zakarpatti u 1989 nazvali ridnoyu 47 378 rosiyan 15 132 ukrayinciv 1 307 yevreyiv 1 176 bilorusiv 991 ugorec 388 slovakiv 212 nimcya 119 cigan V cilomu po oblasti 64 1 naselennya vkazalo sho vilno volodiye rosijskoyu movoyu Rosijska mova vikonuvala rol movi mizhnacionalnogo spilkuvannya Padinnya promislovogo virobnictva skorochennya zajnyatosti pogliblennya pobutovih problem zvuzhennya mozhlivostej dlya samorealizaciyi v umovah ukrayinizaciyi viklikali pogirshennya stanovisha rosijskogo naselennya oblasti i prizveli do najbilshoyi sered usih etnichnih grup Zakarpattya emigraciyi yaka v 1990 ti roki dosyagala 1500 1800 osib na rik Sociologichni doslidzhennya 1995 roku pokazuyut u rosiyan najbilsh nizkij riven etnichnogo samopochuttya sered usih nacionalnih grup Zakarpattya Bilya vitokiv stvorennya zakarpatskogo tovaristva rosijskoyi kulturi Rosijskij Budinok stoyala grupa inteligentiv z Uzhgoroda Pershim kerivnikom tovaristva bulo obrano V Pahmurnij z 1995 roku suspilstvo ocholila kandidat istorichnih nauk S Mitryayeva Tovaristvo zajmayetsya v osnovnomu kulturologichnoyu prosvitnickoyu i blagodijnoyu diyalnistyu U 1996 roci buli provedeni Dni rosijskoyi kulturi ryad tvorchih i muzichnih vechoriv naukova konferenciya U 1998 buv provedenij simpozium Ukrayinsko rosijski vidnosini v konteksti yevropejskoyi spivpraci Shiroko vidznachalosya 200 richchya z dnya narodzhennya Oleksandra Pushkina U dvori Mukachivskoyi shkoli 1 v minulomu rosijskoyi gimnaziyi dzherelo za spriyannya lvivskogo Rosijskogo kulturnogo centru bulo vstanovleno pam yatnik velikomu poetu Usogo 2002 roku v Zakarpatti diyali 3 rosijski shkoli v Uzhgorodi Mukachevi ta Husti rosijskoyu movoyu navchalisya 2933 uchniv 1 5 vsih uchniv oblasti Bula stvorena Rosijska gromada Zakarpattya yaku ocholiv V Nekrasov U 1990 1998 vihodila gazeta Yednist yedina v oblasti yaka poslidovno vidstoyuvala konstitucijni prava rosiyan vid napadok tak zvanoyi nacional patriotichnoyi presi U toj zhe chas Zakarpattya vidriznyayetsya znachnoyu tolerantnistyu a rosijski fahivci yak i ranishe koristuyutsya povagoyu U 2002 2006 merom Uzhgoroda buv Viktor Pogoryelov a sekretarem miskoyi Radi Yurij Belyakov 2005 roku rosijskij mecenat A V Gegalchij zasnuvav shorichna Nezalezhna literaturna Ruska premiya dlya avtoriv virtualnoyi Pidkarpatskoyi Rusi sho pishut rusinskoyu ta rosijskoyu movami Laureati 2005 Ivan Petrovcij ta Volodimir Bedzir 2006 Feliks Krivin i Vasil Matola 2007 Ivan Sitar ta Ivan Pop 2008 Tamara Kercha ta Mila Marisheva Borodina 2009 Lyudmila Kudryavska ta Roman Pishalnikov 2010 Yurij Maslov i Mihajlo Chuhran 2011 Igor Kercha LiteraturaMigovich I I Makara M P Zakarpatskij socium etnologichnij aspekt Uzhgorod Pateni 2000 160 s ISBN 966 7725 22 7 Rus pud Karpatami Rusini v Rosiyi i rosiyani na Pidkarpatskij Rusi A V Gegalchij Rosijske slovo 2 2007 Praga Doslidnik derev yanih hramiv Pidkarpatskoyi Rusi V V Sahaneev Po storinkah nevidanoyi knigi Valerij rozgul Rosijska premiya Praga 2008 Spodvizhnik arhimandrita Kabalyuka Oleksij Gerovskij Valerij rozgul Rosijska premiya Praga 2008 U koli somomu Rosijska premiya Pidkarpatska Rus A V Gegalchij Rosijska premiya 2011 Praga