Російські говірки раннього і пізнього формування (говірки раннього, або первинного, і пізнього, або вторинного, утворення, заселення, говірки первинні та вторинні, говірки материнські і переселенські) — два типи говірок російської мови, генетично пов'язаних між собою, різняться територією розміщення, часом і принципом утворення, характером міждіалектних контактів, обрисів ареалів і розміщень ізоглос. Говори раннього формування займають центральні області Європейської частини Росії, де спочатку складалася російська мова здебільшого до XV сторіччя, говори пізнього формування поширені на іншій частині Росії і за її межами, на територіях, які були заселені вже після завершення процесу формування російської мови. Угруповання говірок раннього формування визначається відносно говірок пізнього формування як вихідне, що дає уявлення про основу діалектного членування російських діалектів.
Відмінності говірок раннього і пізнього формування
Охоплення територій і характер поширення на них говірок
Територія розповсюдження говірок пізнього формування значно перевищує територію поширення говірок раннього формування. Первинні говірки займають центр Європейської частини Росії, а вторинні розміщуються на територіях півдня і сходу Європейської частини Росії, а також всієї азійської частини Росії. Кордон між даними говірками є в достатній мірі умовним. До говорів первинного формування можуть бути віднесені говірки раннього заселення на півночі Європейської частини Росії. До говорам пізнього формування крім говірок півдня Європейської частини Росії, Урал а, Сибіру, Далекого Сходу також відносять різні говірки старообрядців за кордоном: в Естонії, Латвії, Литві, Румунії, Канаді і в інших країнах.
Крім відмінностей в охопленні території говірок раннього і пізнього формування існують також відмінності у характері розселення носіїв говорів. Територія розселення носіїв первинних говірок являє собою суцільний масив. Територія розповсюдження вторинних говірок утворюється часто з ізольованих один від одного, переривчастих областей розселення російських: острівні ареали в іншоетнічному оточенні, поділ російських областей іноетнічних ареалами, чересполосное проживання росіян з іншими народами і др.
Історія формування говірок
Основи для появи і поширення різних мовних явищ, утворення російських діалектів, їх розвитку та розбіжності були закладені в ранній період розвитку російської мови в умовах існування удільних князівств і відносній відокремленості носіїв говірок різних російських територій. Формування територіальних різновидів російської мови відбувалося в основному до XV століття а в межах найстійкіших феодальних державних утворень в центрі європейської частини розселення російських. Таким чином сучасні говірки раннього формування в найбільшою мірою пов'язані з давньоруськими діалектними об'єднаннями і здебільшого є їх прямим продовженням. Населення територій вторинних говірок почало складатися пізніше, найраніше з них в нижній течії Дону і Волги сформувалося тільки до — . Різні групи говірок пізнього формування утворювалися в різний час до поч. XX століття.
Розміщення ізоглос і ареалів діалектних явищ
За характером поширення діалектних явищ територія первинних говірок (де відбувалося формування російського народу і його мови) відрізняється визначеністю обрисів ареалів і розміщення ізоглос мовних явищ. Наявність пучків ізоглос і суміщення ареалів показують наявність різного роду певних діалектних об'єднань на цій території. На території вторинних говірок спостерігається невизначеність і строкатість розміщення дрібних ареалів, наявність розірваних або замкнутих кривих ізоглос, відсутність визначеності в поширенні діалектних явищ, змішання різнорідних діалектних об'єднань.
Склад мовних комплексів
Говори пізнього заселення, як правило, повторюють мовні риси говірок центру Європейської частини Росії, що пояснюється походженням носіїв вторинних говірок, які є нащадками переселенців з території раннього формування в той період, коли вже склалися основні діалекти російської мови. Розміщення тих чи інших первинних діалектів на територіях переселення визначалося різними історичними процесами. При цьому на знову освоюваних російських територіях близькі за походженням говірки могли розміщуватися ізольовано одна від одної в різних районах, а сформовані у віддалених областях території первинного формування могли опинитися поряд в областях переселення. В результаті нових междіалектних контактів складалися змішані говори. Новоутворення в них були рідкісними, були розвитком діалектних рис говірок раннього формування, з якими нові говірки були пов'язані генетично. Таким чином, мовні комплекси говірок пізнього формування повторюють діалектні явища говірок раннього формування в нових поєднаннях або рідше в зміненому вигляді.
Особливості формування говірок пізнього заселення
Діалектна основа переселенських говірок є неоднорідною, мовні відносини, що складалися на території пізнього заселення, мають складний і різноманітний характер, у розвитку говорів часто відзначається дія багатьох факторів взаимопереплетающихся. Крім факторів, що вплинули на формування діалектних відмінностей, загальних для первинних і вторинних говірок (междіалектное контактування, вплив літературної мови, вплив субстрату та ін) існують також чинники формування специфічні для говірок пізнього освіти екстралінгвістичні і власне лінгвістичного характеру:
Переселенські говірки - XVIII - XIX ст.;пізні переселенські говірки- кін. XIX - поч. XX ст., що відбивається, наприклад, в диференціації говірок Сибіру на старожільческіх говірки і говірки новоселів.
- Характер переселення. Одночасне переселення або різночасні. Масове переселення або одиничне.
- Характер междіалектних контактів російських говірок різного походження між собою на новій території. Поява змішаних говір ів.
- Характер діалектної основи говірки (монодіалектная, бідіалектная, полідіалектная основа).
- Характер співвідношення основ взаємодіючих говірок.
- Характер відносини з материнськими говорами.
- Характер розвивається вторинного говірки.
- Діалектна приналежність говірки.
- Иноязычное влияние в возникновении различных диалектных особенностей в говорах позднего формирования в большей степени, чем в говорах раннего формирования.
- Вплив на відокремлення тих чи інших переселенських говірок релігійних відмінностей, розвиток таких говірок (головним чином говірок старообрядців) в ізоляції від інших.
- Обособленное развитие от других русских говоров в изоляции в иноэтничном окружении или из-за особых природных условий (развитие в арктических областях говоров и ) (островные ).
Вивчення
Найбільш вивченими є говірки раннього формування, представлені на 1915 року і 1965 року (на карті 1965 виключно говірки раннього формування), на території їх розповсюдження виділені різні діалектні об'єднання (, , ), комплексний підхід у вивченні діалектних явищ первинних говірок відображений в атласах різних територій, а також в загальному діалектологічної атласі російської мови . На відміну від вивчення явищ, поширених на території первинних говірок в цілому, вторинні говірки вивчаються окремо кожному регіоні, відсутня їх загальна класифікація.
Примітки
- Энциклопедия русского языка. Говоры русского языка. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 16 листопада 2011.
- Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. М.: Наука, 1970. 2-е изд.: М.: Едиториал УРСС, 2004. с. 29
- . Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 16 листопада 2011.
- Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. М.: Наука, 1970. 2-е изд.: М.: Едиториал УРСС, 2004. с. 31-32
- Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. М.: Наука, 1970. 2-е изд.: М.: Едиториал УРСС, 2004. с. 29-30
- Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. М.: Наука, 1970. 2-е изд.: М.: Едиториал УРСС, 2004. с. 30-31
- Русская диалектология, под редакцией Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой, М.: Наука, 1964
- Баранникова Л. И. К проблеме классификации говоров территории позднего заселения // Говоры территорий позднего заселения. Саратов, вып. 1, 1977
- . Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 16 листопада 2011.
Посилання
Сайт национального корпуса русского языка [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Література
Диалектологический атлас русского языка. Центр Европейской части СССР. Под ред. Р. И. Аванесова и С. В. Бромлей, вып. 1. Фонетика. М., 1986; вып. 2. Морфология. М., 1989; вып. 3, ч. 1. Лексика. М., 1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijski govirki rannogo i piznogo formuvannya govirki rannogo abo pervinnogo i piznogo abo vtorinnogo utvorennya zaselennya govirki pervinni ta vtorinni govirki materinski i pereselenski dva tipi govirok rosijskoyi movi genetichno pov yazanih mizh soboyu riznyatsya teritoriyeyu rozmishennya chasom i principom utvorennya harakterom mizhdialektnih kontaktiv obrisiv arealiv i rozmishen izoglos Govori rannogo formuvannya zajmayut centralni oblasti Yevropejskoyi chastini Rosiyi de spochatku skladalasya rosijska mova zdebilshogo do XV storichchya govori piznogo formuvannya poshireni na inshij chastini Rosiyi i za yiyi mezhami na teritoriyah yaki buli zaseleni vzhe pislya zavershennya procesu formuvannya rosijskoyi movi Ugrupovannya govirok rannogo formuvannya viznachayetsya vidnosno govirok piznogo formuvannya yak vihidne sho daye uyavlennya pro osnovu dialektnogo chlenuvannya rosijskih dialektiv Vidminnosti govirok rannogo i piznogo formuvannyaOhoplennya teritorij i harakter poshirennya na nih govirok Teritoriya rozpovsyudzhennya govirok piznogo formuvannya znachno perevishuye teritoriyu poshirennya govirok rannogo formuvannya Pervinni govirki zajmayut centr Yevropejskoyi chastini Rosiyi a vtorinni rozmishuyutsya na teritoriyah pivdnya i shodu Yevropejskoyi chastini Rosiyi a takozh vsiyeyi azijskoyi chastini Rosiyi Kordon mizh danimi govirkami ye v dostatnij miri umovnim Do govoriv pervinnogo formuvannya mozhut buti vidneseni govirki rannogo zaselennya na pivnochi Yevropejskoyi chastini Rosiyi Do govoram piznogo formuvannya krim govirok pivdnya Yevropejskoyi chastini Rosiyi Ural a Sibiru Dalekogo Shodu takozh vidnosyat rizni govirki staroobryadciv za kordonom v Estoniyi Latviyi Litvi Rumuniyi Kanadi i v inshih krayinah Krim vidminnostej v ohoplenni teritoriyi govirok rannogo i piznogo formuvannya isnuyut takozh vidminnosti u harakteri rozselennya nosiyiv govoriv Teritoriya rozselennya nosiyiv pervinnih govirok yavlyaye soboyu sucilnij masiv Teritoriya rozpovsyudzhennya vtorinnih govirok utvoryuyetsya chasto z izolovanih odin vid odnogo pererivchastih oblastej rozselennya rosijskih ostrivni areali v inshoetnichnomu otochenni podil rosijskih oblastej inoetnichnih arealami cherespolosnoe prozhivannya rosiyan z inshimi narodami i dr Istoriya formuvannya govirok Osnovi dlya poyavi i poshirennya riznih movnih yavish utvorennya rosijskih dialektiv yih rozvitku ta rozbizhnosti buli zakladeni v rannij period rozvitku rosijskoyi movi v umovah isnuvannya udilnih knyazivstv i vidnosnij vidokremlenosti nosiyiv govirok riznih rosijskih teritorij Formuvannya teritorialnih riznovidiv rosijskoyi movi vidbuvalosya v osnovnomu do XV stolittya a v mezhah najstijkishih feodalnih derzhavnih utvoren v centri yevropejskoyi chastini rozselennya rosijskih Takim chinom suchasni govirki rannogo formuvannya v najbilshoyu miroyu pov yazani z davnoruskimi dialektnimi ob yednannyami i zdebilshogo ye yih pryamim prodovzhennyam Naselennya teritorij vtorinnih govirok pochalo skladatisya piznishe najranishe z nih v nizhnij techiyi Donu i Volgi sformuvalosya tilki do Rizni grupi govirok piznogo formuvannya utvoryuvalisya v riznij chas do poch XX stolittya Rozmishennya izoglos i arealiv dialektnih yavish Za harakterom poshirennya dialektnih yavish teritoriya pervinnih govirok de vidbuvalosya formuvannya rosijskogo narodu i jogo movi vidriznyayetsya viznachenistyu obrisiv arealiv i rozmishennya izoglos movnih yavish Nayavnist puchkiv izoglos i sumishennya arealiv pokazuyut nayavnist riznogo rodu pevnih dialektnih ob yednan na cij teritoriyi Na teritoriyi vtorinnih govirok sposterigayetsya neviznachenist i strokatist rozmishennya dribnih arealiv nayavnist rozirvanih abo zamknutih krivih izoglos vidsutnist viznachenosti v poshirenni dialektnih yavish zmishannya riznoridnih dialektnih ob yednan Sklad movnih kompleksiv Govori piznogo zaselennya yak pravilo povtoryuyut movni risi govirok centru Yevropejskoyi chastini Rosiyi sho poyasnyuyetsya pohodzhennyam nosiyiv vtorinnih govirok yaki ye nashadkami pereselenciv z teritoriyi rannogo formuvannya v toj period koli vzhe sklalisya osnovni dialekti rosijskoyi movi Rozmishennya tih chi inshih pervinnih dialektiv na teritoriyah pereselennya viznachalosya riznimi istorichnimi procesami Pri comu na znovu osvoyuvanih rosijskih teritoriyah blizki za pohodzhennyam govirki mogli rozmishuvatisya izolovano odna vid odnoyi v riznih rajonah a sformovani u viddalenih oblastyah teritoriyi pervinnogo formuvannya mogli opinitisya poryad v oblastyah pereselennya V rezultati novih mezhdialektnih kontaktiv skladalisya zmishani govori Novoutvorennya v nih buli ridkisnimi buli rozvitkom dialektnih ris govirok rannogo formuvannya z yakimi novi govirki buli pov yazani genetichno Takim chinom movni kompleksi govirok piznogo formuvannya povtoryuyut dialektni yavisha govirok rannogo formuvannya v novih poyednannyah abo ridshe v zminenomu viglyadi Osoblivosti formuvannya govirok piznogo zaselennyaDialektna osnova pereselenskih govirok ye neodnoridnoyu movni vidnosini sho skladalisya na teritoriyi piznogo zaselennya mayut skladnij i riznomanitnij harakter u rozvitku govoriv chasto vidznachayetsya diya bagatoh faktoriv vzaimoperepletayushihsya Krim faktoriv sho vplinuli na formuvannya dialektnih vidminnostej zagalnih dlya pervinnih i vtorinnih govirok mezhdialektnoe kontaktuvannya vpliv literaturnoyi movi vpliv substratu ta in isnuyut takozh chinniki formuvannya specifichni dlya govirok piznogo osviti ekstralingvistichni i vlasne lingvistichnogo harakteru Rizne chas pereselennya za ciyeyu oznakoyu rozriznyayut rannepereselencheskie govirki XVI XVII st Pereselenski govirki XVIII XIX st pizni pereselenski govirki kin XIX poch XX st sho vidbivayetsya napriklad v diferenciaciyi govirok Sibiru na starozhilcheskih govirki i govirki novoseliv Harakter pereselennya Odnochasne pereselennya abo riznochasni Masove pereselennya abo odinichne Harakter mezhdialektnih kontaktiv rosijskih govirok riznogo pohodzhennya mizh soboyu na novij teritoriyi Poyava zmishanih govir iv Harakter dialektnoyi osnovi govirki monodialektnaya bidialektnaya polidialektnaya osnova Harakter spivvidnoshennya osnov vzayemodiyuchih govirok Harakter vidnosini z materinskimi govorami Harakter rozvivayetsya vtorinnogo govirki Dialektna prinalezhnist govirki Inoyazychnoe vliyanie v vozniknovenii razlichnyh dialektnyh osobennostej v govorah pozdnego formirovaniya v bolshej stepeni chem v govorah rannego formirovaniya Vpliv na vidokremlennya tih chi inshih pereselenskih govirok religijnih vidminnostej rozvitok takih govirok golovnim chinom govirok staroobryadciv v izolyaciyi vid inshih Obosoblennoe razvitie ot drugih russkih govorov v izolyacii v inoetnichnom okruzhenii ili iz za osobyh prirodnyh uslovij razvitie v arkticheskih oblastyah govorov i ostrovnye VivchennyaNajbilsh vivchenimi ye govirki rannogo formuvannya predstavleni na 1915 roku i 1965 roku na karti 1965 viklyuchno govirki rannogo formuvannya na teritoriyi yih rozpovsyudzhennya vidileni rizni dialektni ob yednannya kompleksnij pidhid u vivchenni dialektnih yavish pervinnih govirok vidobrazhenij v atlasah riznih teritorij a takozh v zagalnomu dialektologichnoyi atlasi rosijskoyi movi Na vidminu vid vivchennya yavish poshirenih na teritoriyi pervinnih govirok v cilomu vtorinni govirki vivchayutsya okremo kozhnomu regioni vidsutnya yih zagalna klasifikaciya PrimitkiEnciklopediya russkogo yazyka Govory russkogo yazyka Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 16 listopada 2011 Zaharova K F Orlova V G Dialektnoe chlenenie russkogo yazyka M Nauka 1970 2 e izd M Editorial URSS 2004 s 29 Arhiv originalu za 11 travnya 2012 Procitovano 16 listopada 2011 Zaharova K F Orlova V G Dialektnoe chlenenie russkogo yazyka M Nauka 1970 2 e izd M Editorial URSS 2004 s 31 32 Zaharova K F Orlova V G Dialektnoe chlenenie russkogo yazyka M Nauka 1970 2 e izd M Editorial URSS 2004 s 29 30 Zaharova K F Orlova V G Dialektnoe chlenenie russkogo yazyka M Nauka 1970 2 e izd M Editorial URSS 2004 s 30 31 Russkaya dialektologiya pod redakciej R I Avanesova i V G Orlovoj M Nauka 1964 Barannikova L I K probleme klassifikacii govorov territorii pozdnego zaseleniya Govory territorij pozdnego zaseleniya Saratov vyp 1 1977 Arhiv originalu za 11 travnya 2012 Procitovano 16 listopada 2011 PosilannyaSajt nacionalnogo korpusa russkogo yazyka 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaDialektologicheskij atlas russkogo yazyka Centr Evropejskoj chasti SSSR Pod red R I Avanesova i S V Bromlej vyp 1 Fonetika M 1986 vyp 2 Morfologiya M 1989 vyp 3 ch 1 Leksika M 1998