Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська анімація — вид російського кіномистецтва, твори якого створюють методом покадрової зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна або мальована анімація) або об'ємних (об'ємна або лялькова анімація) картинок. Належить до сукупності європейських анімацій.
| Російська анімація | |
|---|---|
| Країна |  Росія |
| Вид | Європейська анімація |
| Заснована | 1906 |
| Перша робота | «Гравці в м'яч клоуни» «Художники П'єро» «Жарти Арлекіна» |
| Найвідоміша робота | Три богатирі Ну, постривай! Вінні-Пух Жив-був пес Малюк і Карлсон Троє з Простоквашино Крокодил Гена |
← у складі Радянської анімації | |
Імперська доба
Першим російськии аніматором був , балетмейстер Маріїнського театру, виробник перших у світу лялькових мультфільмів. З 1906 по 1909 рік він поставив ряд плівок з танцючими фігурками на фоні нерухомих декорацій, у яких з точністю відтворив балетні парії. Фільми були зняті на 17,5-міліметрову плівкк. Створення першого фільму пішло три місяці. За это время Ширяев протёр ногами дыру в паркете, поскольку постоянно находился между кинокамерой и декорацией.
Свої роботи він показував лише знайомим і студентам в освітніх цілях, на широкий екран вони не виходили і за радянських часів були майже забуті. У 1995 році історик балету і кінознавець Віктор Бочаров придбав архів Ширяєва, де виявив низку документальних і художніх фільмів, а також мальовані і лялькові мультфільми. Серед них були «Гравці в м'яч клоуни», «Художники П'єро» і любовна драма зі щасливим кінцем «Жарти Арлекіна». Ляльки Ширяєва не просто ходять по землі, а й стрибають, і крутяться в повітрі, що дивує навіть сучасних мультиплікаторів.
До відкриття Бочарова першим російським мультиплікатором і першим в світі режисером лялькових фільмів вважався Владислав Старєвіч. Будучи біологом за освітою, в 1910 році він вирішив зняти навчальний фільм про битву жуків-рогачів за самку. Під час зйомки з'ясувалося, що при необхідному висвітленні самці стають пасивними. Тоді Старевич препарував жуків, приробив до лапок тонкі зволікання, прикріпив їх воском до тулуба і зняв потрібну йому сцену покадрово. Фільм в прокат не вийшов, але сприяв приходу режисера на кінофабрику Олександра Ханжонкова.
У тій же техніці Старєвіч зняв вийшов в широкий прокат в 1912 році короткометражний фільм «», в якому жуки розігрували сцени, пародіюють сюжети з лицарських романів. Фільм користувався шаленим успіхом у російських і зарубіжних глядачів аж до середини 1920-х років, а у відгуках критиків відчувалося здивування тим, яких неймовірних речей можна домогтися дресируванням від комах.
Незабаром після «Люканіда» на екрани вийшли лялькові короткометражки «» (1912), «» (1913), «Різдво у мешканців лісу» (1913), «Веселі сценки з життя тварин» (1913), « Лілія Бельгії »(1915), які увійшли в золотий фонд світового кінематографа. У фільмі «Ніч перед Різдвом» (1913) Старевич вперше об'єднав в одному кадрі акторську гру і лялькову мультиплікацію.
Після Жовтневої революції Старєвіч з родиною емігрував до Італії, потім — до Франції, де продовжив знімати мультфільми. Серед його робіт був перший в світі повнометражний ляльковий фільм «» (1930).
Радянська доба
Сучасна Росія
У зв'язку з розпадом СРСР в 1991 році, 30 вересня 1992 був створений Державний комітет РФ по кінематографії в підпорядкуванні якого перейшов в тому числі і «Союзмультфільм». 7 травня 1992 року Телевізійний технічний центр імені 50-річчя Жовтня (разом з майстернею мультфільмів) і ТПО «Союзтелефільм» перейшли створеної ще 27 грудня 1991 року Російської державної телерадіокомпанії «Останкіно», однак замість ТПО «Союзтелефільм» в підпорядкуванні у неї було створено Творче об'єднання «Екран» в рамках якої була створена студія мультиплікаційних фільмів. У цей період виникають перші приватні мультиплікаційні студії, такі як «Пілот» створена ще в 1988 році частиною колишніх працівників Творчого об'єднання «Екран». На студії також як і в студії мультиплікаційних фільмів «Екрану» випускалися мультфільми засновані на спрощеному малюнку. На початку 1990-х років студія «Крістмас Филмз» (яка відокремилася частина колишнього «Союзмультфільму») спільно з британською студією «» випустила серію постановок Шекспіра для BBC.
В 1992 року компанія Film by Jove підписала договір з орендним підприємством «Союзмультфільм» і отримала ексклюзивні права на використання, реставрацію, розповсюдження, ліцензування продукції «Союзмультфільму» за межами колишнього СРСР. Це вилилося у велику, що отримала неоднозначну оцінку, роботу з реставрації фільмів і видання серії . Мультфільми були переозвучив, проте якість музичного та мовного озвучування в новому варіанті значно поступається оригінальному. 3 вересня 2007 роки права на поширення були викуплені Алішером Усмановим і передані російському державному .
У 2000 році ряд радянських мультфільмів 1940-50-х рр. (Головним чином «», «», «», «», «Золота антилопа», «Гуси-лебеді», «Мойдодир» і інші, всього 37 мультфільмів) були відреставровані і переозвучив ТОВ «Студія АС» і випущені ТОВ «Дитячий сеанс 1» в 2001 році. У нових версіях була повністю замінена фонограма (замість класичної музики звучав синтезатор), до переозвучення залучені сучасні актори, в титрах замінені дані про звукорежисер і акторів озвучування. Переозвучка була вкрай негативно сприйнята як більшістю телеглядачів, так і членами професійної спільноти. Керівництво «Союзмультфільму» заявило про непричетність до переозвучки.
Зараз в Росії відновленням вітчизняних стрічок займається кінооб'єднання «Крупний план».
У 1995 році була ліквідована РДТРК «Останкіно» (була створена в 1991 році замість Держтелерадіо СРСР), разом з нею припинило існування Творче об'єднання «Екран» (було створено замість «Союзтелефільм» діяльність якого з 1992 року була фактично заморожена) і його студія мультиплікаційних фільмів, одночасно завмирає діяльність студій телефільмів при місцевих ДТРК. Регулярний показ мультиплікаційних сеансів в кінотеатрах також практично припиняється. Разом з тим АТ «Громадське російське телебачення» (з 2002 року - АТ «Перший канал») якому в тому ж році перейшло мовлення загальноросійської першої програми стало регулярно показувати мультфільми «Союзмультфільму» як в своїй передобідні програмі так і в рамках дитячої програми «Спокійної ночі, малята », однак на початку 2000-х подібна практика майже повністю припинилася, а програма« на добраніч, малята »стала виходити на іншій програмі.
У 1996 році Юрієм Агаповим був випущений комп'ютерний мультфільм «Сузір'я лева». За оцінкою журналу «» (2003), цей фільм увійшов в історію кінематографа як перший комп'ютерний фільм, знятий в Росії.
У Росії щорічно проводиться (раніше «») і раз на два роки міжнародний фестиваль мультиплікаційних фільмів «Крок» (в інші роки він проходить в Україні). Існують і інші фестивалі дрібнішого масштабу (наприклад, «»). Роботи вітчизняних художників-мультиплікаторів також успішно виставляються на зарубіжних фестивалях (наприклад, «» (1999), «»).
З кінця 2000-х років студія «Союзмультфільм» поступово почала набувати нове життя. Змінилося керівництво, з'явилися нові співробітники, почалися зйомки нових мультфільмів, багато з яких вже встигли отримати нагороди на різних фестивалях. Так само поновилися зйомки популярного мультжурнала «Весела карусель», повним ходом йде створення повнометражного мультфільму «Суворов».
Проте, щорічно на мультиплікацію в Росії з бюджету виділяється 800 млн руб. (2017), проте ця сума не порівнянна навіть з бюджетом мультфільму «Шрек», як заявив міністр культури РФ Володимир Мединський.
Знімаються повнометражні мультфільми («Олешко Попович і Тугарин Змій» (2004), «Князь Володимир» (2004), «» (2006) та інші). Широку популярність (і резонанс, за кордоном) отримав мультиплікаційний серіал «Маша та Ведмідь» (з 2009 року).
Тим часом, поки російська мультиплікація не справляється з зарубіжної конкуренцією: у Росії на рік знімаються близько 20-30 годин мультфільмів (2009), у Франції - 350, на Заході і в Китаї - тисячі годин, в Японії і США - десятки тисяч. З огляду на те, що в пору розквіту вітчизняної мультиплікації «Союзмультфільм» щорічно випускав по 300-400 екранних годин, нинішній період в історії російської мультиплікації можна назвати кризою.
Анімаційні студії
Найбільші анімаційні студії
Також, існують багато студій, що випускають по два-три фільми в рік.
Примітки
- Евгений Ксензенко Так оживают мультфильмы [ 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] // НТВ, программа от 13 апреля 2009
- (рос.). tvkultura.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
- Іванов-Вано І. П. (1980). Кадр за Кадром. Искусство. с. 23—41, 81.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 18 липня 2019.
- Георгий Бородин — Мы против переозвучки советских мультиков!!! [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Директор «Союзмультфильма» Акоп Гургенович Киракосян отвечает на вопросы [ 17 червня 2013 у Wayback Machine.] читателей «Ленты. Ру»
- . www.it.mgppu.ru. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 13 грудня 2015.
- . ascinemadoc.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 13 грудня 2015.
- Годовой бюджет РФ на анимацию не сопоставим даже с бюджетом мультфильма «Шрек» [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.] // НГ, фев 2018
- Good night, малыши [ 18 червня 2009 у Wayback Machine.] // 10 июня 2009
- М. Терещенко «Россия между двумя „Винни-Пухами“», «Как до Китая»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska animaciya vid rosijskogo kinomistectva tvori yakogo stvoryuyut metodom pokadrovoyi zjomki poslidovnih faz ruhu malovanih grafichna abo malovana animaciya abo ob yemnih ob yemna abo lyalkova animaciya kartinok Nalezhit do sukupnosti yevropejskih animacij Rosijska animaciyaKrayina RosiyaVidYevropejska animaciyaZasnovana1906Persha robota Gravci v m yach klouni Hudozhniki P yero Zharti Arlekina Najvidomisha robotaTri bogatiri Nu postrivaj Vinni Puh Zhiv buv pes Malyuk i Karlson Troye z Prostokvashino Krokodil Gena u skladi Radyanskoyi animaciyiImperska dobaKadr z multfilmu Staryevicha Pershim rosijskii animatorom buv baletmejster Mariyinskogo teatru virobnik pershih u svitu lyalkovih multfilmiv Z 1906 po 1909 rik vin postaviv ryad plivok z tancyuchimi figurkami na foni neruhomih dekoracij u yakih z tochnistyu vidtvoriv baletni pariyi Filmi buli znyati na 17 5 milimetrovu plivkk Stvorennya pershogo filmu pishlo tri misyaci Za eto vremya Shiryaev protyor nogami dyru v parkete poskolku postoyanno nahodilsya mezhdu kinokameroj i dekoraciej Svoyi roboti vin pokazuvav lishe znajomim i studentam v osvitnih cilyah na shirokij ekran voni ne vihodili i za radyanskih chasiv buli majzhe zabuti U 1995 roci istorik baletu i kinoznavec Viktor Bocharov pridbav arhiv Shiryayeva de viyaviv nizku dokumentalnih i hudozhnih filmiv a takozh malovani i lyalkovi multfilmi Sered nih buli Gravci v m yach klouni Hudozhniki P yero i lyubovna drama zi shaslivim kincem Zharti Arlekina Lyalki Shiryayeva ne prosto hodyat po zemli a j stribayut i krutyatsya v povitri sho divuye navit suchasnih multiplikatoriv Do vidkrittya Bocharova pershim rosijskim multiplikatorom i pershim v sviti rezhiserom lyalkovih filmiv vvazhavsya Vladislav Staryevich Buduchi biologom za osvitoyu v 1910 roci vin virishiv znyati navchalnij film pro bitvu zhukiv rogachiv za samku Pid chas zjomki z yasuvalosya sho pri neobhidnomu visvitlenni samci stayut pasivnimi Todi Starevich preparuvav zhukiv prirobiv do lapok tonki zvolikannya prikripiv yih voskom do tuluba i znyav potribnu jomu scenu pokadrovo Film v prokat ne vijshov ale spriyav prihodu rezhisera na kinofabriku Oleksandra Hanzhonkova U tij zhe tehnici Staryevich znyav vijshov v shirokij prokat v 1912 roci korotkometrazhnij film v yakomu zhuki rozigruvali sceni parodiyuyut syuzheti z licarskih romaniv Film koristuvavsya shalenim uspihom u rosijskih i zarubizhnih glyadachiv azh do seredini 1920 h rokiv a u vidgukah kritikiv vidchuvalosya zdivuvannya tim yakih nejmovirnih rechej mozhna domogtisya dresiruvannyam vid komah Nezabarom pislya Lyukanida na ekrani vijshli lyalkovi korotkometrazhki 1912 1913 Rizdvo u meshkanciv lisu 1913 Veseli scenki z zhittya tvarin 1913 Liliya Belgiyi 1915 yaki uvijshli v zolotij fond svitovogo kinematografa U filmi Nich pered Rizdvom 1913 Starevich vpershe ob yednav v odnomu kadri aktorsku gru i lyalkovu multiplikaciyu Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Staryevich z rodinoyu emigruvav do Italiyi potim do Franciyi de prodovzhiv znimati multfilmi Sered jogo robit buv pershij v sviti povnometrazhnij lyalkovij film 1930 Radyanska dobaDokladnishe Radyanska animaciyaSuchasna RosiyaU zv yazku z rozpadom SRSR v 1991 roci 30 veresnya 1992 buv stvorenij Derzhavnij komitet RF po kinematografiyi v pidporyadkuvanni yakogo perejshov v tomu chisli i Soyuzmultfilm 7 travnya 1992 roku Televizijnij tehnichnij centr imeni 50 richchya Zhovtnya razom z majsterneyu multfilmiv i TPO Soyuztelefilm perejshli stvorenoyi she 27 grudnya 1991 roku Rosijskoyi derzhavnoyi teleradiokompaniyi Ostankino odnak zamist TPO Soyuztelefilm v pidporyadkuvanni u neyi bulo stvoreno Tvorche ob yednannya Ekran v ramkah yakoyi bula stvorena studiya multiplikacijnih filmiv U cej period vinikayut pershi privatni multiplikacijni studiyi taki yak Pilot stvorena she v 1988 roci chastinoyu kolishnih pracivnikiv Tvorchogo ob yednannya Ekran Na studiyi takozh yak i v studiyi multiplikacijnih filmiv Ekranu vipuskalisya multfilmi zasnovani na sproshenomu malyunku Na pochatku 1990 h rokiv studiya Kristmas Filmz yaka vidokremilasya chastina kolishnogo Soyuzmultfilmu spilno z britanskoyu studiyeyu vipustila seriyu postanovok Shekspira dlya BBC V 1992 roku kompaniya Film by Jove pidpisala dogovir z orendnim pidpriyemstvom Soyuzmultfilm i otrimala eksklyuzivni prava na vikoristannya restavraciyu rozpovsyudzhennya licenzuvannya produkciyi Soyuzmultfilmu za mezhami kolishnogo SRSR Ce vililosya u veliku sho otrimala neodnoznachnu ocinku robotu z restavraciyi filmiv i vidannya seriyi Multfilmi buli pereozvuchiv prote yakist muzichnogo ta movnogo ozvuchuvannya v novomu varianti znachno postupayetsya originalnomu 3 veresnya 2007 roki prava na poshirennya buli vikupleni Alisherom Usmanovim i peredani rosijskomu derzhavnomu U 2000 roci ryad radyanskih multfilmiv 1940 50 h rr Golovnim chinom Zolota antilopa Gusi lebedi Mojdodir i inshi vsogo 37 multfilmiv buli vidrestavrovani i pereozvuchiv TOV Studiya AS i vipusheni TOV Dityachij seans 1 v 2001 roci U novih versiyah bula povnistyu zaminena fonograma zamist klasichnoyi muziki zvuchav sintezator do pereozvuchennya zalucheni suchasni aktori v titrah zamineni dani pro zvukorezhiser i aktoriv ozvuchuvannya Pereozvuchka bula vkraj negativno sprijnyata yak bilshistyu teleglyadachiv tak i chlenami profesijnoyi spilnoti Kerivnictvo Soyuzmultfilmu zayavilo pro neprichetnist do pereozvuchki Zaraz v Rosiyi vidnovlennyam vitchiznyanih strichok zajmayetsya kinoob yednannya Krupnij plan U 1995 roci bula likvidovana RDTRK Ostankino bula stvorena v 1991 roci zamist Derzhteleradio SRSR razom z neyu pripinilo isnuvannya Tvorche ob yednannya Ekran bulo stvoreno zamist Soyuztelefilm diyalnist yakogo z 1992 roku bula faktichno zamorozhena i jogo studiya multiplikacijnih filmiv odnochasno zavmiraye diyalnist studij telefilmiv pri miscevih DTRK Regulyarnij pokaz multiplikacijnih seansiv v kinoteatrah takozh praktichno pripinyayetsya Razom z tim AT Gromadske rosijske telebachennya z 2002 roku AT Pershij kanal yakomu v tomu zh roci perejshlo movlennya zagalnorosijskoyi pershoyi programi stalo regulyarno pokazuvati multfilmi Soyuzmultfilmu yak v svoyij peredobidni programi tak i v ramkah dityachoyi programi Spokijnoyi nochi malyata odnak na pochatku 2000 h podibna praktika majzhe povnistyu pripinilasya a programa na dobranich malyata stala vihoditi na inshij programi U 1996 roci Yuriyem Agapovim buv vipushenij komp yuternij multfilm Suzir ya leva Za ocinkoyu zhurnalu 2003 cej film uvijshov v istoriyu kinematografa yak pershij komp yuternij film znyatij v Rosiyi U Rosiyi shorichno provoditsya ranishe i raz na dva roki mizhnarodnij festival multiplikacijnih filmiv Krok v inshi roki vin prohodit v Ukrayini Isnuyut i inshi festivali dribnishogo masshtabu napriklad Roboti vitchiznyanih hudozhnikiv multiplikatoriv takozh uspishno vistavlyayutsya na zarubizhnih festivalyah napriklad 1999 Z kincya 2000 h rokiv studiya Soyuzmultfilm postupovo pochala nabuvati nove zhittya Zminilosya kerivnictvo z yavilisya novi spivrobitniki pochalisya zjomki novih multfilmiv bagato z yakih vzhe vstigli otrimati nagorodi na riznih festivalyah Tak samo ponovilisya zjomki populyarnogo multzhurnala Vesela karusel povnim hodom jde stvorennya povnometrazhnogo multfilmu Suvorov Prote shorichno na multiplikaciyu v Rosiyi z byudzhetu vidilyayetsya 800 mln rub 2017 prote cya suma ne porivnyanna navit z byudzhetom multfilmu Shrek yak zayaviv ministr kulturi RF Volodimir Medinskij Znimayutsya povnometrazhni multfilmi Oleshko Popovich i Tugarin Zmij 2004 Knyaz Volodimir 2004 2006 ta inshi Shiroku populyarnist i rezonans za kordonom otrimav multiplikacijnij serial Masha ta Vedmid z 2009 roku Tim chasom poki rosijska multiplikaciya ne spravlyayetsya z zarubizhnoyi konkurenciyeyu u Rosiyi na rik znimayutsya blizko 20 30 godin multfilmiv 2009 u Franciyi 350 na Zahodi i v Kitayi tisyachi godin v Yaponiyi i SShA desyatki tisyach Z oglyadu na te sho v poru rozkvitu vitchiznyanoyi multiplikaciyi Soyuzmultfilm shorichno vipuskav po 300 400 ekrannih godin ninishnij period v istoriyi rosijskoyi multiplikaciyi mozhna nazvati krizoyu Animacijni studiyiDokladnishe Najbilshi animacijni studiyi Pilot Melnica Takozh isnuyut bagato studij sho vipuskayut po dva tri filmi v rik PrimitkiEvgenij Ksenzenko Tak ozhivayut multfilmy 19 listopada 2018 u Wayback Machine NTV programma ot 13 aprelya 2009 ros tvkultura ru Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 Ivanov Vano I P 1980 Kadr za Kadrom Iskusstvo s 23 41 81 Arhiv originalu za 29 serpnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2019 Georgij Borodin My protiv pereozvuchki sovetskih multikov 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Direktor Soyuzmultfilma Akop Gurgenovich Kirakosyan otvechaet na voprosy 17 chervnya 2013 u Wayback Machine chitatelej Lenty Ru www it mgppu ru Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2015 ascinemadoc ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 13 grudnya 2015 Godovoj byudzhet RF na animaciyu ne sopostavim dazhe s byudzhetom multfilma Shrek 29 chervnya 2019 u Wayback Machine NG fev 2018 Good night malyshi 18 chervnya 2009 u Wayback Machine 10 iyunya 2009 M Tereshenko Rossiya mezhdu dvumya Vinni Puhami Kak do Kitaya