Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рослини-вуглеутворювачі (рос. растения-углеобразователи, англ. coalifying plants, нім. Kohlenbildungspflanzen f pl) — рослини фанерозою, залишки яких складають органічну масу вугілля викопного.
Загальна характеристика
Відповідно до статиграфічної шкали виділяють три групи вуглетвірної флори:
- І. Палеозойська ера (девон, кам'яновугільний період, перм), 400—235 млн років: ▪ деревоподібні плауноподібні (лепідодендрони, сигілярії та ін.); ▪ голонасінні (птеридосперми, кордаїти, ґласоптеріс), ▪ членистостеблові (клинолистові, хвощеподібні, каламіти та ін.); ▪ папоротникоподібні (маратієві, негератієві та ін.).
- ІІ. Мезозойська ера, 235–67 млн років: ▪ голонасінні (хвойні, саговикові та гінкгові); ▪ членистостеблові (переважно хвощі); ▪ справжні папороті.
- ІІІ. Кайнозойська ера, 67 млн років: ▪ голонасінні (г.ч. хвойні, кипариси, таксодієві); ▪ покритонасінні (бук, клен, лаврові, міртові та ін.). Вуглетвірна флора цієї групи розповсюджена на усіх континентах.
За переважними територіально-кліматичними ознаками виділяють такі зони розповсюдження Р.-в.:
- • Євроамериканська (Європа і Півн. Америка), яка характеризується розповсюдженням т. зв. вестфальської флори з домінантами плауноподібних (лепідодендронів) та намюрської флори (плауноподібні і голонасінні з переважанням птеридосперм). До цієї зони приурочені найбільші вугільні басейни й вугільні родовища Європи і Америки, зокрема Донецький, Сілезький, Рурський, Уельський, Пенсильванський та ін.).
- • Ангарська (Тунгуська) зона характерна домінуючими кордаїтами. Вона представлена найбільшими вугільними родовищами світу (Сибір: Кузнецький, Тунгуський, Ленський та ін.).
- • Гондванська зона характерна т. зв. глосоптерієвою флорою з переважанням голонасінних Glossopteris. Вугільні родовища цієї зони розташовані переважно в південній півкулі (Австралія, Півд. Америка, Африка, Антарктида).
- • Сх.-Азійська зона, яка характеризується змішаною флорою (родовища Китаю, Сх. Сибіру та ін.).
За морфологічними ознаками Р.-в. поділяються на деревні, трав'янисті та деревоподібні. Переважає вугілля, утворене з рослин деревної форми (голонасінні та покритонасінні), а також змішаного складу.
За фаціальною ознакою, зокрема за обводненістю середовища перебування, Р.-в. поділяють на гігрофіти (плаунові) та гігромезофіти.
Рослини-вуглеутворювачі на території України
В Україні переважає вугілля вестфальської флори (Донбас, Львівсько-Волинський вугільний басейн) та еоценової флори (Дніпровський вугільний басейн).
У будові вугільних пластів Донбасу повторюється одноманітна послідовність у розподілі і складі вуглеутворюючих рослин: у нижній частині пластів переважають залишки плауноподібних (лепідодендронів і сигілярій), у верхній — птеридоспермових і кордаїтових при незначній участі залишків ін. рослин палеозою.
Вугілля Дніпровського басейну складене рослинним матеріалом змішаних лісів, характерних для теплого і вологого клімату (вільхові, кедрові, березові, букові, вербові, ялівець, соснові з малою участю папоротей, хвощевих, плаунових і трав).
Характерною особливістю рослинного матеріалу вугілля Львівсько-Волинського басейну є великий ступінь його розкладу. Присутні залишки птеридосперм, лепідодендронів і плауноподібних.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roslini vugleutvoryuvachi ros rasteniya ugleobrazovateli angl coalifying plants nim Kohlenbildungspflanzen f pl roslini fanerozoyu zalishki yakih skladayut organichnu masu vugillya vikopnogo Zagalna harakteristikaVidpovidno do statigrafichnoyi shkali vidilyayut tri grupi vugletvirnoyi flori I Paleozojska era devon kam yanovugilnij period perm 400 235 mln rokiv derevopodibni plaunopodibni lepidodendroni sigilyariyi ta in golonasinni pteridospermi kordayiti glasopteris chlenistosteblovi klinolistovi hvoshepodibni kalamiti ta in paporotnikopodibni maratiyevi negeratiyevi ta in II Mezozojska era 235 67 mln rokiv golonasinni hvojni sagovikovi ta ginkgovi chlenistosteblovi perevazhno hvoshi spravzhni paporoti III Kajnozojska era 67 mln rokiv golonasinni g ch hvojni kiparisi taksodiyevi pokritonasinni buk klen lavrovi mirtovi ta in Vugletvirna flora ciyeyi grupi rozpovsyudzhena na usih kontinentah Za perevazhnimi teritorialno klimatichnimi oznakami vidilyayut taki zoni rozpovsyudzhennya R v Yevroamerikanska Yevropa i Pivn Amerika yaka harakterizuyetsya rozpovsyudzhennyam t zv vestfalskoyi flori z dominantami plaunopodibnih lepidodendroniv ta namyurskoyi flori plaunopodibni i golonasinni z perevazhannyam pteridosperm Do ciyeyi zoni priurocheni najbilshi vugilni basejni j vugilni rodovisha Yevropi i Ameriki zokrema Doneckij Silezkij Rurskij Uelskij Pensilvanskij ta in Angarska Tunguska zona harakterna dominuyuchimi kordayitami Vona predstavlena najbilshimi vugilnimi rodovishami svitu Sibir Kuzneckij Tunguskij Lenskij ta in Gondvanska zona harakterna t zv glosopteriyevoyu floroyu z perevazhannyam golonasinnih Glossopteris Vugilni rodovisha ciyeyi zoni roztashovani perevazhno v pivdennij pivkuli Avstraliya Pivd Amerika Afrika Antarktida Sh Azijska zona yaka harakterizuyetsya zmishanoyu floroyu rodovisha Kitayu Sh Sibiru ta in Za morfologichnimi oznakami R v podilyayutsya na derevni trav yanisti ta derevopodibni Perevazhaye vugillya utvorene z roslin derevnoyi formi golonasinni ta pokritonasinni a takozh zmishanogo skladu Za facialnoyu oznakoyu zokrema za obvodnenistyu seredovisha perebuvannya R v podilyayut na gigrofiti plaunovi ta gigromezofiti Roslini vugleutvoryuvachi na teritoriyi UkrayiniV Ukrayini perevazhaye vugillya vestfalskoyi flori Donbas Lvivsko Volinskij vugilnij basejn ta eocenovoyi flori Dniprovskij vugilnij basejn U budovi vugilnih plastiv Donbasu povtoryuyetsya odnomanitna poslidovnist u rozpodili i skladi vugleutvoryuyuchih roslin u nizhnij chastini plastiv perevazhayut zalishki plaunopodibnih lepidodendroniv i sigilyarij u verhnij pteridospermovih i kordayitovih pri neznachnij uchasti zalishkiv in roslin paleozoyu Vugillya Dniprovskogo basejnu skladene roslinnim materialom zmishanih lisiv harakternih dlya teplogo i vologogo klimatu vilhovi kedrovi berezovi bukovi verbovi yalivec sosnovi z maloyu uchastyu paporotej hvoshevih plaunovih i trav Harakternoyu osoblivistyu roslinnogo materialu vugillya Lvivsko Volinskogo basejnu ye velikij stupin jogo rozkladu Prisutni zalishki pteridosperm lepidodendroniv i plaunopodibnih Div takozhvugleutvorennyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s