Ромочевиця — село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.
село Ромочевиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Мукачівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA21040150160081982 |
Основні дані | |
Населення | 560 |
Площа | 0,122 км² |
Густота населення | 4590,16 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89675 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 138 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89675, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Залужжя, вул. Духновича №48а |
Карта | |
Ромочевиця | |
Ромочевиця | |
Мапа | |
Межує з селами: Фагараш — з півночі, Пістрялово — з північного заходу, Макарьово — із заходу, Горбок — з півдня, Залуж — зі сходу, навколо села вінком іде пагорб Копань.
Історія
На місті села існувало поселення Роман-потік, зруйноване під час татаро-монгольського нашестя. Пізніше тут був розташований маєток марамароського піджупана Станіслава Довгая, який було спалено через борг перед князем Коріатовичем.
В 1398 році король Жигмунд подарував Петрові Ромочаєви (сербу за походженням) міст на Латориці, на якому бралося мито.
Перша згадка про Ромочівську школу припадає на 1682 р., є відомості, що у 1704 році священник Василь Поп «учив діти на віросповіданіє и Граматику за слов'янським алфавітом».
Добровольці з Ромочевиць брали участь у повстанні куруців та облозі Мукачівського замку Ференцем ІІ Ракоці у червні 1703 року.
Релігія
За записами Михайла Алмашія, перша дерев'яна церква стояла в Ромочевиці в урочищі Ліщани і те місце до комуністичних часів позначав хрест, а другу церкву збудували на високому пагорбі між селами Залужжя та Ромочевиця.
На початку XX ст. вірники Ромочевиці збиралися збудувати свою окрему церкву на тому ж бережку (на землі Василя Гомоная), на якому збиралися будувати церкву 200 років тому, але священники вмовили громаду погодитися на спільну церкву. Вирішальним стало слово авторитетного старости Василя Гомоная (Грицака).
Муровану церкву почали будувати 1909 p., вимурувавши стіни довкола старої дерев'яної церкви, а посвятили нову споруду в день Покрови 1912 р. За іншим переказом, війна перервала працю і посвятили завершену церкву 14 жовтня 1923 р.
За спогадами місцевого вчителя Василя Івановича Малелька (1916 р. н.), церкву будували майстри-італійці, а дерев'яну — розібрали і начебто передали в інше село.
У середині березня 1919 року в Ромочевцю ввійшли румунські війська, яких невдовзі по тому вибили чехословацькі. Чехословацький період 1920—1939 рр. у житті села відзначився бурхливим розвитком народної освіти, господарювання, культурних та спортивних організацій. Після Віденського арбітражу 1938 року та анексії Мукачева Угорщиною, Ромочевиця стала прикордонним селом. На виборах до Сойму Карпатської України селяни підтримали Українське Національне Об'єднання, за УНО в Ромочевиці проголосували 192 виборці, проти — 29. Навесні 1939 р. Угорщина розпочала військові дії проти Карпатської України, оборона села силами місцевої жандармерії продовжувалась до 14 години 16 березня. Під угорською владою Ромочевиця залишалася по жовтень 1944 р., 25 жовтня в село зайшли радянські солдати. 26 листопада 1944 р. делегація села Ромочевиця, яку очолював Василь Печора (Метриканич) на з'їзді Народних Комітатів у м. Мукачеві проголосувала за возз'єднання з Україною.
За радянських часів село приєднано до с. Залуж, як окрему адміністративну одиницю відновлено в 1992 р.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 560 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:.
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 79,10 % |
русинська | 20,36 % |
білоруська | 0,36 % |
угорська | 0,18 % |
Туристичні місця
- храм Покрова 1912
- озера
Видатні уродженці
- Дурдинець Василь Васильович (1937) — український політик.
- Дурдинець Петро Петрович (1930) — академік Лісівничої академії наук України.
- Чопей Василь (1856—1935) — педагог, мовознавець.
- Турянин Федір Васильович (1938—2013) - український музикант.
- Алмашій Михайло Іванович — етнограф, фольклорист
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 20 грудня 2014.
Джерела
- Монографія Березської жупи Т.Легоцький, Ужгород, 1881 р.
- Ромочевиця: Історико-етнографічний нарис. Михайло Алмашій, Ужгород, 1999 р. ISBN 5-87116-072
Посилання
- Ромочевиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romochevicya selo u Mukachivskij miskij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Romochevicya Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Mukachivska miska gromada Kod KATOTTG UA21040150160081982 Osnovni dani Naselennya 560 Plosha 0 122 km Gustota naselennya 4590 16 osib km Poshtovij indeks 89675 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 21 14 pn sh 22 50 11 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 138 m Misceva vlada Adresa radi 89675 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Zaluzhzhya vul Duhnovicha 48a Karta Romochevicya Romochevicya Mapa Mezhuye z selami Fagarash z pivnochi Pistryalovo z pivnichnogo zahodu Makarovo iz zahodu Gorbok z pivdnya Zaluzh zi shodu navkolo sela vinkom ide pagorb Kopan IstoriyaPechatka s Romochevicya XVIII st Na misti sela isnuvalo poselennya Roman potik zrujnovane pid chas tataro mongolskogo nashestya Piznishe tut buv roztashovanij mayetok maramaroskogo pidzhupana Stanislava Dovgaya yakij bulo spaleno cherez borg pered knyazem Koriatovichem V 1398 roci korol Zhigmund podaruvav Petrovi Romochayevi serbu za pohodzhennyam mist na Latorici na yakomu bralosya mito Persha zgadka pro Romochivsku shkolu pripadaye na 1682 r ye vidomosti sho u 1704 roci svyashennik Vasil Pop uchiv diti na virospovidaniye i Gramatiku za slov yanskim alfavitom Dobrovolci z Romochevic brali uchast u povstanni kuruciv ta oblozi Mukachivskogo zamku Ferencem II Rakoci u chervni 1703 roku ReligiyaZa zapisami Mihajla Almashiya persha derev yana cerkva stoyala v Romochevici v urochishi Lishani i te misce do komunistichnih chasiv poznachav hrest a drugu cerkvu zbuduvali na visokomu pagorbi mizh selami Zaluzhzhya ta Romochevicya Na pochatku XX st virniki Romochevici zbiralisya zbuduvati svoyu okremu cerkvu na tomu zh berezhku na zemli Vasilya Gomonaya na yakomu zbiralisya buduvati cerkvu 200 rokiv tomu ale svyashenniki vmovili gromadu pogoditisya na spilnu cerkvu Virishalnim stalo slovo avtoritetnogo starosti Vasilya Gomonaya Gricaka Murovanu cerkvu pochali buduvati 1909 p vimuruvavshi stini dovkola staroyi derev yanoyi cerkvi a posvyatili novu sporudu v den Pokrovi 1912 r Za inshim perekazom vijna perervala pracyu i posvyatili zavershenu cerkvu 14 zhovtnya 1923 r Za spogadami miscevogo vchitelya Vasilya Ivanovicha Malelka 1916 r n cerkvu buduvali majstri italijci a derev yanu rozibrali i nachebto peredali v inshe selo U seredini bereznya 1919 roku v Romochevcyu vvijshli rumunski vijska yakih nevdovzi po tomu vibili chehoslovacki Chehoslovackij period 1920 1939 rr u zhitti sela vidznachivsya burhlivim rozvitkom narodnoyi osviti gospodaryuvannya kulturnih ta sportivnih organizacij Pislya Videnskogo arbitrazhu 1938 roku ta aneksiyi Mukacheva Ugorshinoyu Romochevicya stala prikordonnim selom Na viborah do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini selyani pidtrimali Ukrayinske Nacionalne Ob yednannya za UNO v Romochevici progolosuvali 192 viborci proti 29 Navesni 1939 r Ugorshina rozpochala vijskovi diyi proti Karpatskoyi Ukrayini oborona sela silami miscevoyi zhandarmeriyi prodovzhuvalas do 14 godini 16 bereznya Pid ugorskoyu vladoyu Romochevicya zalishalasya po zhovten 1944 r 25 zhovtnya v selo zajshli radyanski soldati 26 listopada 1944 r delegaciya sela Romochevicya yaku ocholyuvav Vasil Pechora Metrikanich na z yizdi Narodnih Komitativ u m Mukachevi progolosuvala za vozz yednannya z Ukrayinoyu Za radyanskih chasiv selo priyednano do s Zaluzh yak okremu administrativnu odinicyu vidnovleno v 1992 r NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 560 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 79 10 rusinska 20 36 biloruska 0 36 ugorska 0 18 Turistichni miscya hram Pokrova 1912 ozeraVidatni urodzhenciDurdinec Vasil Vasilovich 1937 ukrayinskij politik Durdinec Petro Petrovich 1930 akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Chopej Vasil 1856 1935 pedagog movoznavec Turyanin Fedir Vasilovich 1938 2013 ukrayinskij muzikant Almashij Mihajlo Ivanovich etnograf folkloristPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2014 DzherelaMonografiya Berezskoyi zhupi T Legockij Uzhgorod 1881 r Romochevicya Istoriko etnografichnij naris Mihajlo Almashij Uzhgorod 1999 r ISBN 5 87116 072PosilannyaRomochevicya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naseleni punkti i rajoni Zakarpattya Istorichno geografichnij dovidnik Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi